Реєстрація пестицидів та порядок їх допуску до застосування

Вимоги, що висуваються до пестицидів під час їхньої реєстрації, різняться у кожній країні, хоча цілі реєстрації практично однакові: пестициди, дозволені для застосування, повинні бути безпечними для виробника, споживача продукції, самої культури та навколишнього середовища. Крім того, фунгіцид повинен застосовуватися тільки відповідно до рекомендацій фірми, що додаються, інакше буде втрачено його біологічний ефект.

У Великобританії реєстрація має добровільний характер і являє собою двоетапний процес, що прийнято всіма основними організаціями, пов'язаними з виробництвом та застосуванням фунгіцидів:

• На першому етапі визначається безпека пестициду. Дані про його токсичність для теплокровних, стійкість та вплив на навколишнє середовище повинні відповідати вимогам Положення про заходи безпеки при поводженні з пестицидами. Спочатку допускається застосування пестициду на дослідній, зазвичай невеликій площі. При обробітку продовольчої культури після закінчення досліду або обліків уся продукція часто знищується.
• Другий етап — це допуск до виробничого (обмеженого або повнообсягового) застосування, коли даним препаратом обробляють велику площу або весь посів якоїсь культури, а отримувана продукція реалізується.

Допуск повинні мати і всі нові препарати, і старі, якщо для них розроблені нові методи внесення, зокрема — на різних культурах при різних способах обробки або в сумішах з іншими пестицидами. Таким чином, накопичується велика кількість біологічної інформації про розвиток обробленої культури і про її якість, а результати дослідів служать доказом ефективності даної сполуки у боротьбі з певною хворобою.

Якщо поставлені виробником цілі досягнуті, а про це свідчить отримана інформація, фунгіцид вважається апробованим і допускається до застосування відповідно до Положення про допуск сільськогосподарських пестицидів. На етикетках до таких препаратів ставиться літера «А», список їх щорічно публікується Міністерством сільського господарства, рибальства та харчових продуктів.

Допуск до застосування має дуже специфічний характер, тобто препарат, апробований як засіб боротьби з даною хворобою на конкретній культурі, буде допущений до застосування проти того самого патогена, але на іншій культурі тільки після нового збору відповідної інформації.

Обприскування. Обприскування фунгіцидами — найбільш поширений спосіб обробки і, як правило, найефективніший та найрезультативніший з точки зору витрат праці. Препарати для обприскування зазвичай випускаються промисловістю у вигляді порошків, що змочуються, які утворюють при змішуванні з водою суспензії, де поверхнево-активна речовина препарату забезпечує повніше змочування всіх тонких частинок діючої речовини.

Якщо діюча речовина не розчиняється у воді і випускається в рідкій формі, наприклад на основі масел, що не змішуються з водою, препаративна форма називається концентратом емульсії. Цей препарат при додаванні до води мимовільно диспергує, утворюючи зважені у воді дрібні крапельки — емульсію. Для прискорення цього процесу також додають сурфактант.

Як правило, фунгіциди вносять з водою, обсяг робочої рідини у перерахунку на одиницю оброблюваної площі значною мірою визначає ефективність обробки та час, необхідний для завершення операції. Витрата робочої рідини при високооб'ємному (стандартному) обприскуванні може доходити до 9000 л/га, у середньому ж становить 2000 л/га. Обробки проводять за допомогою моторних обприскувачів, що мають баки

Існують різні модифікації обприскувачів, що дозволяють значно скоротити витрату робочої рідини. При малооб'ємному обприскуванні вносять від 225— 552 до 56—214 л/га, при ультрамалооб'ємному обприскуванні витрата робочої рідини становить менше 56 л/га. Для таких обробок необхідне спеціальне обладнання і нерідко — особливі препаративні форми фунгіцидів. Препарати для уль-

=. р “«. р м ей | „” і аа м и ба |7 « их # ии #7” ь ®, ЗУ» І *% № Я * р ар >. ар: а ой а чар з > у*. 2 Ё \ Е 7 $ А я м 3 \ ‚ Зо, ^_ Го, { 1. і иль: ру | ‚ р т й РЦ у м И ра М 3. к -Х% ЕЕ ПТ ЗС ох 99 ТЕ | фе: ми. 95 < ме ПЕ: | р. и Ач \) АЕ } ай Я у; ая, ВВ 9$ БФ т® Е г. % ня 2 } к < Рис. 6.1. Обприскувачі для внесення фунгіцидів:

а — високооб'ємний обприскувач «Чешант»; б — механізований спосіб проведення високооб'ємного обприскування; штанга (або шланг) обприскувача закріплена на опорній балці; в — пристосування для регулювання концентрації РНОСИМОГО фунгіциду; -2 — апарат «Турб-ер» для внесення невеликих кількостей фунгіциду.

малооб'ємного обприскування часто випускають у вигляді мінерально-олійних емульсій і використовують без попереднього розведення водою. Зниження обсягу робочої рідини, що витрачається, супроводжується значними скороченнями часу, який витрачається на обробіток. Наприклад, при малооб'ємному обприскуванні 0,4 га площі можна обробити за дві години, а при ультрамалооб'ємному — за ще менший час. При малооб'ємному обприскуванні розмір крапель іноді зменшується настільки сильно, що на поверхні рослин осідає більша частина дози фунгіциду. Деякі обприскувачі оснащені потужними вентиляторами, і продування струменем повітря листя рослини забезпечує повніше покриття обох сторін листкових пластинок фунгіцидом. Електрозаряджання крапель робочої рідини на виході з насадки обприскувача, можливо, дозволить покращити покриття нижньої сторони листків, проте розробка таких електростатичних, як їх називають, обприскувачів ще тільки починається.

Щоб фунгіцид спрацював ефективно, препарат має швидко і рівномірно розподілитися по поверхні рослини. Особливо це критично для культур із щільним восковим нальотом на листках. Для вирішення цього завдання в препаративні форми додають змочувальні речовини (мила або ПАР) і компоненти для покращення зчеплення частинок з листком.

Технології внесення тонкодисперсних фунгіцидів

Розсіювання найдрібніших частинок фунгіциду в повітрі з подальшим осіданням на рослини — це економічний метод захисту. Він потребує мінімальних витрат праці, але підходить тільки тоді, коли препарат має спрацювати на зовнішній поверхні листків. Для таких обробітків використовують спеціальні форми: тумани, дусти, дими та пари.

Для створення туманів застосовують термічні туманоутворювачі. На практиці найкраще себе зарекомендували жиклерні машини, у яких тепло виділяється при вибуху пального в патрубку. При обробітку оператор направляє струмінь аерозолю над рослинами, рухаючись спеціальним технологічним проходом.

• Смуга обробітку з одного боку проходу — 10–15 м
• Відстань між пароутворювачами — близько 9 м
• Час роботи пароутворювачів за ніч — близько 6 годин

Інші дрібнодисперсні форми також вимагають дотримання правил внесення. Вибір методу залежить від наявного обладнання та типу захищуваного ґрунту. Особливості роботи з ними мають такі нюанси:

• Дусти. Містять менше діючої речовини порівняно зі змочувальними порошками. Їх вносять ручними або навісними тракторними запилювачами, направляючи струмінь вгору над культурою для рівномірного осідання.
• Дими. Утворюються за рахунок хімічних генераторів, що виділяють тепло. Тепле повітря піднімає фунгіцид, після чого він осідає на посіви. Норму витрати розраховують суворо за об'ємом теплиці в кубічних метрах, керуючись етикеткою.
• Пари. Виділяються при нагріванні фунгіциду електронагрівачем, поруч із яким встановлено ємність із препаратом. Цей метод багато років застосовується в теплицях для захисту троянд парами сірки.