Основи формування скелета та методи обрізування кущів винограду

Для зручності догляду та механізації робіт на виноградниках, підвищення продуктивності насаджень та якості продукції виноградній рослині — багатостовбурній ліані — під час формування надають вигляду куща. У надземній частині його розрізняють:

• Багаторічні органи — скелет, що складається зі штамба, голови та багаторічних гілок (рукавів).
• Однорічні органи — пагони з вічками, листками, вусиками та суцвіттями або гронами.

Штамб — багаторічна частина стебла від поверхні ґрунту до першого розгалуження (рукава). В окремих форм, найчастіше в укривній зоні, він відсутній. Такі форми називають безштамбовими, або приземними. Залежно від висоти штамба кущі бувають:

Голова — верхня частина штамба, або основа куща у приземної форми, на якій розвиваються рукави. В окремих форм вона відсутня або слабко розвинена, в інших — розрослася.

Рукави — багаторічні гілки, що відходять від штамба або від голови (в окремих форм їх називають плечима). Вони можуть бути постійними, сформованими на весь період життя, і такими, що ростуть, з року в рік збільшуючись у довжині за рахунок частини плодових пагонів, які залишають під час обрізування.

Функції штамба, голови та рукавів різноманітні: вони служать опорою для пагонів із плодовими утвореннями та листками, забезпечують взаємозв'язок листків і коренів, будучи органами, що проводять поживні та пластичні речовини; у них накопичуються запасні речовини, що використовуються рослиною на побудову нових органів. Від величини штамба, кількості та довжини рукавів, розміщення їх у просторі залежать габітус, структура та форма кущів.

Застосовують 3 методи формування штамба та рукавів:

1. Повільний метод — формування куща здійснюють поступово, протягом ряду років послідовним нарощуванням скелетної частини за рахунок одного або кількох визрілих пагонів, що обрізуються на необхідну довжину. Штамб і рукави потовщені, вони рівномірно розміщені у просторі. Цей метод використовують у всіх зонах на кущах різної сили. Внаслідок уповільненого створення скелета рослини пізніше вступають у плодоношення, ніж при формуванні іншими методами. На кущах багато ран.
2. Прискорений метод — полягає у залишенні на кущі одного добре розвиненого пагона, який обрізують на велику довжину (до 1,5 м). На висоті майбутнього штамба частину його згинають горизонтально і підв’язують до дроту шпалери. Цей метод застосовують в умовах гарного живлення та водозабезпечення на сильнорослих сортах. Вже наступного року після згинання пагона отримують урожай. У кущів утворюються порівняно тонкі штамб і багаторічні гілки, ран менше.
3. Швидкий метод (за Башировим, 1959) — ґрунтується на застосуванні прищипування пагонів, що ростуть, для отримання штучно розвинених пасинків, які використовують для формування рукавів і плодових пагонів. Застосовують в умовах, сприятливих для визрівання пасинків, і для сортів із гарною пасинкоутворювальною здатністю. При цьому прискорюється вступ рослин у плодоношення.

Рис. 43. Частини виноградного куща: 1 — підземний штамб; 2 — основні корені; 3 — бічні корені; 4 — поверхневі корені; 5 — штамб; 6 — рукав постійний; 7 — рукав, що росте (ріжки); 8 — сучок заміщення; пагони: 9 — плодовий; 10 — плодоносний; 11 — безплідний; 12 — пасинковий; 13 — жируючі (вовчкові); 14 — порослевий; 15 — сучок відновлення.

Пагони також визначають тип форм. Вони мають різні назви залежно від походження, місцеположення на кущі, довжини обрізування та характеру розміщення у просторі.

Порослеві пагони, що розвинулися зі сплячих бруньок на підземному штамбі, і вовчкові (жируючі), що розвинулися також зі сплячих бруньок на штамбі, голові та біля основи рукавів, обрізані коротко (на 1–4 вічка), називають сучками омолодження, відновлення або пониження, залежно від призначення.

Визрілі пагони (з вічками) на кінці рукавів, що ростуть, називають плодовими. Вони потенційно плодоносні, оскільки у вічках у них розвиваються ембріональні суцвіття.

Розрізняють 4 види Обрізування плодових">обрізування плодових пагонів: коротке — на 1–4 вічка, середнє — на 5–10 вічок, довге — на 11–24 вічка та змішане (або комбіноване) — на плодову ланку, коли нижній пагін на рукаві обрізують коротко, а верхній — середньо або довго.

Залежно від довжини обрізування, способу підв’язки та розташування у просторі плодові пагони називають: батогом, якщо вони обрізані довго (більше 12 вічок); стрілкою — якщо вони обрізані на 5–11 вічок і розташовані без згину горизонтально, вертикально вгору або вниз, похило вгору або вниз; напівдугою — при тій самій довжині обрізування та розміщенні у просторі, але зігнуті у вигляді напівдуги; дугою — при підв’язці з великим згином; кільцем, коли їм надають вигляду кільця; спіраллю, якщо вони зігнуті спіраллю.

Коротко обрізані плодові пагони (на 1–4 бруньки) називають сучками. Якщо на одному й тому самому рукаві коротко обрізаний плодовий пагін розміщений нижче за середньо або довго обрізаний, тоді його називають сучком заміщення. Поєднання коротко та середньо або довго обрізаних пагонів на одному й тому самому рукаві називають плодовою ланкою.

Управління продуктивністю виноградного куща безпосередньо залежить від того, як розподілені пагони в просторі та на яку довжину вони обрізані. Спрямовуючи ріст куща за допомогою правильного формування, агроном регулює поздовжню та поперечну полярність рослини, а також її метаболізм. У сучасній практиці виноградарства використовують чотири основні типи плодових ланок, кожен з яких має свої особливості розподілу бруньок.

Чотири типи плодових ланок винограду