Етіологія, класифікація та основні причини виникнення маститів у сільськогосподарських тварин

Мастит — це запалення молочної залози, яке найчастіше вражає корів, але зустрічається і в інших сільськогосподарських тварин. Захворювання не прив'язане до сезону: воно може виникнути в будь-який період лактації, під час сухостою та в будь-яку пору року. Головна шкода від маститу — різке зниження молочної продуктивності та швидка вибраковка продуктивних тварин.

Джерела зараження та провокуючі фактори

Безпосередніми збудниками хвороби або факторами, що ускладнюють її перебіг, у більшості випадків стають мікроорганізми. До них належать стрептококи, кишкова паличка, диплококи, синьогнійна паличка, сальмонели та мікоплазми, які діють як ізольовано, так і в асоціаціях. Інфекція проникає у вим'я трьома основними шляхами:

• галактогенним (через сосковий канал) — при брудному утриманні тварин, обмиванні вимені брудною водою або обтиранні його спільним рушником, гнійничкових ураженнях рук доярок, порушенні асептики при катетеризації або вдуванні повітря;
• лімфогенним (з лімфою) — через рани, садна, тріщини шкіри сосків та вимені;
• гематогенним (зі струмом крові) — при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, гнильному розпаді посліду, що затримався, субінволюції матки, післяпологових ендометритах.

Мікрофлора активізується лише при зниженні загальної резистентності організму та бактерицидних властивостей молока. До цього призводять мізерна годівля, різка зміна раціону, погані умови утримання та супутні захворювання. Також запалення провокують механічні травми, переохолодження, обмороження, опіки та набряк вимені.

Основні форми маститу та їх симптоми

За перебігом мастити поділяють на гострі, хронічні та приховані (субклінічні). Запальний процес динамічний: одна форма може швидко перерости в іншу або набути змішаного характеру, наприклад серозно-катаральний, гнійно-катаральний або гнійно-фібринозний. При відсутності лікування мастит ускладнюється індурацією або гангреною вимені.

При серозному маститі ексудат накопичується в підшкірній клітковині та міжтканинному просторі. Частіше вражаються 1–2 чверті вимені: вони збільшуються, стають щільними, гарячими та болючими, а надвим'яний лімфовузол збільшується. Молоко спочатку виглядає нормально, але потім стає водянистим, у ньому з'являються пластівці та згустки казеїну.

Катаральний мастит характеризується ураженням епітелію цистерни, молочних ходів або альвеол. При катарі цистерни зміненими (водянистими, з пластівцями казеїну) будуть лише перші порції молока, а при катарі альвеол таке молоко йде протягом усього доїння. При пальпації в тканинах прощупуються осередки ущільнення, але болючість виражена слабо.

Фібринозний мастит — важка форма запалення, при якій у просвіті альвеол та протоків відкладається фібрин. Тварина сильно пригнічена, відмовляється від корму, температура тіла різко підвищується, може відзначатися кульгавість. Вим'я сильно збільшується, стає гарячим і дуже болючим, а з сосків вдається видоїти лише кілька крапель жовтувато-сірого секрету з пластівцями, плівками та домішкою крові.

• Зниження загального удою при серозному маститі — 10–30%
• Зниження удою з уражених чвертей при серозному маститі — 50–70%
• Зниження удою при фібринозному маститі — 30–80%
• Температура тіла при фібринозному маститі — 40–41 °C

Форма маститу	Стан тварини та вимені	Характер молока та секреції
Серозний	Легке пригнічення, незначне підвищення температури. Вим'я збільшене, ущільнене, болюче, шкіра гіперемована.	Зниження загального удою на 10–30%. Молоко водянисте, з пластівцями та згустками казеїну (з'являються пізніше).
Катаральний	Задовільний. У тканинах вимені прощупуються осередки ущільнення, болючість виражена слабо. Сосок тістуватий.	Молоко рідке, з синюватим або жовтуватим відтінком, містить пластівці. При катарі альвеол пластівці йдуть весь період доїння.
Фібринозний	Пригнічення, відмова від корму, кульгавість, температура 40–41 °C. Вим'я гаряче, дуже болюче, прощупується крепітація біля основи соска.	Зниження удою на 30–80%. Виділяється жовтувато-сірий секрет із фібриновими плівками та кров'ю, видоюється важко.

Гнійно-катаральний мастит — запалення молочних протоків та альвеол вимені з наявністю гнійного ексудату. Гострий перебіг хвороби супроводжується пригніченням тварини, різким зниженням апетиту, підвищенням температури тіла до 40—41°С.

Уражається одна, дві або три чверті вимені, вони збільшуються в об'ємі, стають болючими, гарячими. Шкіра їх напружена, гіперемована. Надвим'яний лімфатичний вузол збільшений. Загальний удой знижений на 30-70%.

З ураженої чверті видоюють незначну кількість слизисто-гнійного ексудату густої консистенції з пластівцями білого або жовтуватого кольору, іноді рідкий вміст жовто-коричневого кольору.

Абсцеси вимені характеризуються утворенням поодиноких або множинних гнійників, останні можуть бути розсіяні в тканинах ураженої чверті вимені або згруповані в одному чи кількох місцях, іноді вони зливаються між собою і розплавляють паренхіму залози.

Загальний стан тварини пригнічений, апетит знижений, температура тіла підвищена. Уражена чверть вимені опухла, болісна, гаряча. Абсцеси виявляють пальпацією таким чином:

• великі абсцеси — у вигляді гарячих і болісних вогнищ ущільнення, а після їх дозрівання — за флюктуацією або за норицевими ходами;
• множинні поверхнево розташовані абсцеси — за горбистістю молочної залози;
• дрібні абсцеси, розташовані глибоко в тканинах — погано пальпуються.

Надвим'яний лімфатичний вузол збільшений. Секреція молока знижена в цілому на 15-40%. Якщо абсцеси розкриваються в молочні протоки, то в молоці виявляють гній і кров. При поверхневих абсцесах удій знижується, але якість молока за зовнішніми ознаками не змінюється.

Флегмона вимені — це розлите гнійне або гнійно-гнильне запалення підшкірної клітковини та міжтканинної сполучної тканини вимені, що виникає в результаті ускладнення серозного маститу, абсцесів і травм вимені. Флегмонозний процес розвивається настільки швидко, що тканини вимені не можуть створити демаркаційну зону, внаслідок чого відбувається всмоктування токсинів, які зумовлюють появу лихоманки та загальну важку картину захворювання, властиву септичним процесам.

Зазвичай уражається половина вимені. Вона збільшена, напружена, болісна, тверда, гаряча. На поверхні шкіри вимені рельєфно у вигляді червоних тяжів виступають лімфатичні судини. Надвим'яний лімфатичний вузол сильно збільшений, болісний, малорухливий.

Показник	Значення
Удій	зменшений на 50-80%
Вміст (50-100 мл)	водянистий, липкий, сірого кольору

Геморагічний мастит - гостре запалення вимені, що характеризується множинними крововиливами та просочуванням тканин вимені геморагічним ексудатом. Захворювання виникає частіше в перші дні післяпологового періоду. У тварини відзначають загальне пригнічення, зниження апетиту, підвищення температури тіла. Уражені чверті вимені збільшені в об'ємі, шкіра їх набрякла, вкрита червоними, багряними плямами або дифузно гіперемійована, при пальпації болісна, гаряча. Сосок набряклий, одутлий. Надвим'яний лімфатичний вузол збільшений, болісний при пальпації.

Показник	Зниження удою
Загальний удій	25-40%
Удій з уражених чвертей	60-95%

Молоко з хворих чвертей водянисте, червонуватого кольору («м'ясна вода»), з пластівцями.

До лікування корів, хворих на мастит, приступають не пізніше першої доби з моменту появи перших ознак запалення. Застосовують такий комплекс заходів:

1. Хвору тварину ізолюють, поміщають у чисте, світле, тепле стійло з сухою м'якою підстилкою.
2. З раціону виключають соковиті корми, замінюють їх добрим сіном, зменшують кількість концентрованих кормів до мінімуму добової норми; обмежують дачу води.
3. Корову переводять на ручне доїння, здійснюють здоювання кожні 6-8 год.
4. За наявності супутніх захворювань (субінволюція матки, метрит, кормові отруєння тощо) вживають заходів до їх усунення.

У початкових стадіях маститу застосовують один із методів новокаїнової терапії: блокаду нервів вимені за Д.Д. Логвиновим або за Б.А. Башкировим, надплевральну блокаду за В.В. Мосіним або внутрішньоаортальне введення 1%-ного розчину новокаїну (100 мл) за Д.Д. Логвиновим і Н.Д. Вольвач.

Блокада нервів вимені у корів за Д.Д. Логвиновим здійснюється шляхом введення 0,5%-ного розчину новокаїну в сполучнотканинний простір між черевною стінкою та основою ураженої чверті вимені. Якщо запалена передня чверть, то голку вколюють з боку передньобічної поверхні вимені в тому місці, де легко промацується жолобок на межі між основою залози та черевною стінкою. Місце вколу попередньо вистригають і протирають тампоном, змоченим спиртом, або змащують 5%-ним розчином йоду. Голку просувають у надвим'яний простір на глибину 8-10 см паралельно черевній стінці в напрямку колінного суглоба протилежного боку. Зміщують голку в різні боки, ін'єціюють (за допомогою шприца Жане, з'єднаного з голкою через гумову трубку) 100-200 мл стерильного 0,5%-ного розчину новокаїну.

При запаленні задньої чверті голку вводять з боку задньої поверхні вимені над його основою, відступивши на 23 см від серединної лінії в бік ураженої чверті. Голці надають напрямку до карпального суглоба того самого боку. В іншому діють так само, як і при блокаді передньої чверті.

Для швидкого зняття болю та купірування запалення при маститах застосовують надплевральну новокаїнову блокаду вимені. Метод ґрунтується на введенні розчину анестетика в простір між великим і малим поперековими м'язами. При цьому одночасно блокуються зовнішній сім'яний нерв, який слугує основним джерелом іннервації вимені, і гілки клубово-пахвинного нерва. Якщо уражені обидві половини органа, виконують двобічну блокаду.

Перед початком процедури корову необхідно надійно зафіксувати за роги або за допомогою носових щипців. Точку вколу визначають у проміжку між поперечно-реберними відростками 3-го і 4-го поперекових хребців, відступивши 7–8 см від серединної лінії тулуба. У тварин з помірною вгодованістю в цьому місці добре помітний зовнішній край найдовшого м'яза спини. Шкіру в зоні ін'єкції готують за стандартними правилами асептики.

1. Різким рухом введіть голку перпендикулярно до шкіри в наміченій точці.
2. Просуньте голку вглиб на 6–8 см під кутом 55–60° до серединної площини тіла до упору в тіло хребця.
3. Приєднайте до голки шприц із розчином новокаїну і, злегка натискаючи на поршень, відтягніть голку назад на 25 мм.
4. Повільно введіть 80–100 мл розчину.

Знеболювання відповідної половини вимені настає через 10–15 хвилин і триває протягом 2–3 годин. При цьому потрібно враховувати, що больова чутливість частково зберігається в області молочного дзеркала і біля основи задніх дійок. Для видалення застійних процесів новокаїнову блокаду можна поєднувати з фізіотерапією: аплікаціями підігрітого сапропелю, сухим теплом у вигляді тіосульфатної грілки, лікуванням ультразвуком або гальваноіонотерапією.

Хірургічне лікування ускладнень та загальна лікарська терапія

• Концентрація новокаїну для блокади — 0,5%
• Разова доза новокаїну — 80–100 мл
• Тривалість анестезії — 2–3 години
• Курс лікування антибіотиками — 4–5 днів
• Інтервал введення кальцію хлориду — 12 годин

При переході запалення в гнійну форму з утворенням абсцесів потрібне хірургічне втручання. Поверхневі гнійники розкривають вертикальними розрізами. Після видалення вмісту рану припудрюють порошком стрептоциду або на 1–2 доби вводять марлевий дренаж, змочений скипидаром, змінюючи його 2–3 рази на добу. Надалі порожнину промивають антисептичними розчинами і змащують антимікробними емульсіями або мазями.

З глибоких абсцесів гній відкачують шприцом з голкою. Через цю ж голку порожнину промивають розчинами пеніциліну, неоміцину, біциліну, фурациліну або етакридину лактату. Щоб прискорити інкапсуляцію і вимкнути вогнище запалення, після промивання в порожнину гнійника вводять 20–50 мл 5%-ного спиртового розчину йоду.

Якщо мастит перебігає з ознаками сильної інтоксикації та загрозою сепсису, тварині призначають внутрішньовенне введення комплексної суміші. Розчин готують безпосередньо перед введенням і застосовують від 1 до 3 разів за весь курс лікування.

Компонент суміші	Концентрація препарату	Об'єм на одне введення
Глюкоза	40%	400 мл
Уротропін	40%	30 мл
Кофеїн	20%	10 мл
Кальцію хлорид	10%	120 мл

При серозному і катаральному маститах у найперші години хвороби показане місцеве охолодження ураженої частки за допомогою компресів або аплікацій рідкої глини. Якщо набряк вимені прогресує, для зниження проникності капілярів кожні 12 годин внутрішньовенно вводять 10%-ний розчин кальцію хлориду в дозі 150–200 мл. При серозній формі також ефективне одноразове випоювання сульфату натрію в дозі 400–800 г.

Для боротьби з системною інфекцією при високій температурі тіла обов'язково призначають курс внутрішньом'язових ін'єкцій антибіотиків із розрахунку 3–5 тис. ОД на 1 кг маси тварини. Ефективність терапії залежить від правильного вибору діючої речовини. Лікування продовжують протягом 4–5 днів.

При тяжкому перебігу захворювання, особливо при гнійних маститах, внутрішньом'язові ін'єкції антибіотиків поєднують із внутрішньовенним введенням сульфаніламідів. Для цього використовують 10%-ний розчин норсульфазолу натрію в дозі 120–150 мл кожні 12–24 години. Всього на курс призначають 3–4 таких введення.

Локальна терапія та фізіотерапевтичні методи при маститах

При виявленні в молоці пластівців і згустків, що характерно для катарального, гнійно-катарального, фібринозного та геморагічного маститів, необхідно проводити локальне лікування. Основний метод боротьби з патогенами в ураженій чверті вимені — внутрішньоцистернальне введення антимікробних і протизапальних препаратів. Для успішного проведення процедури важливо суворо дотримуватися технології підготовки вимені та дозування лікарських засобів.

• Температура підігріву препаратів перед введенням — 37–40 °С
• Період очікування по молоку після антибіотиків — 3–5 діб
• Доза окситоцину для звільнення частки вимені — 30–60 ОД
• Строки проведення тесту на прихований мастит після лікування — 7–10 днів

1. Підготуйте частку вимені. Ретельно здоюйте молоко. Якщо здоюванню заважають пластівці та слиз, введіть у дійкову цистерну 100 мл соле-содового розчину (на 100 мл дистильованої води беруть 1 г хлориду натрію і 2 г двовуглекислої соди, додатково можна додати 1 г трипсину або пепсину). Проведіть легкий масаж і здоюйте секрет через 15–20 хвилин. Для максимального звільнення хворої чверті введіть корові 30–60 ОД окситоцину підшкірно за 5–7 хвилин до здоювання або внутрішньовенно безпосередньо перед ним.
2. Проведіть дезінфекцію дійка. Протріть верхівку дійка тампоном, змоченим у 70%-ному спирті.
3. Введіть лікарський препарат. Підігрійте препарат на водяній бані до температури 37–40 °С. Введіть засіб внутрішньоцистернально за допомогою стерильного вкороченого молочного катетера.
4. Проведіть масаж. Після кожного введення акуратно помасажуйте дійок і вим'я в напрямку знизу вгору для кращого розподілу препарату в тканинах.

Препарат / Діюча речовина	Дозування	Схема застосування
Розчини антибіотиків у 0,25–0,5%-ному розчині новокаїну або ізотонічному розчині хлориду натрію	100–150 мл	Внутрішньоцистернально, 1–3 рази на добу, курс 2–4 дні
Мастисан-А, -В, -Е	10–15 мл	Внутрішньоцистернально, 1–3 рази на добу, курс 2–4 дні
Мастицид	15–20 мл	Внутрішньоцистернально, 1–3 рази на добу, курс 2–4 дні
1%-ний розчин стрептоциду розчинного	100–150 мл	Внутрішньоцистернально, 1–3 рази на добу, курс 2–4 дні
2–3%-ний розчин норсульфазолу натрію	100–150 мл	Внутрішньоцистернально, 1–3 рази на добу, курс 2–4 дні
Розчин фурациліну (1:5000)	100–150 мл	Внутрішньоцистернально, 1–3 рази на добу, курс 2–4 дні
2–4%-на мазь прополісу на олійно-ланоліновій основі або на ПЕГ-400	5–7 мл	Внутрішньоцистернально, 1–3 рази на добу, курс 2–4 дні
Пеніцилін або еритроміцин (при прихованому маститі)	50–100 тис. ОД	Внутрішньоцистернально, триразово з інтервалом 24 години
Мастисан-Е або інші антимікробні препарати (при прихованому маститі)	За інструкцією виробника	Внутрішньоцистернально, триразово з інтервалом 24 години

Масаж вимені є важливою частиною терапії, але його методика суворо залежить від характеру запалення. При серозному маститі масаж роблять знизу вгору — від кінчика соска до основи вимені, стимулюючи відтік лімфи. При катаральному маститі напрямок змінюють на протилежний — зверху вниз, допомагаючи виведенню пластівців. Якщо діагностовано фібринозний мастит у стадії розсмоктування інфільтрату (за відсутності болю), застосовують змішану техніку в обох напрямках. Пам’ятайте, що масаж повністю протипоказаний при абсцесах, флегмоні, гангрені вимені, а також на початкових стадіях гнійно-катарального, геморагічного та фібринозного процесів.

При субклінічному (прихованому) маститі явні ознаки запалення відсутні, але знижується удій і погіршується якість молока. Діагностують приховану форму за зміною фізико-хімічних властивостей сировини та за результатами бактеріологічного дослідження з визначенням кількості та виду мікробів в 1 мл. Лікування проводять шляхом введення антимікробних засобів, поєднуючи їх з фізіотерапією. Контрольне тестування призначають через 7–10 днів після курсу лікування, і при позитивному результаті терапію повторюють до повного одужання.

Для лікування субклінічного маститу підходять такі фізіотерапевтичні методи:

• аплікації розігрітого озокериту або парафіну на уражену частку;
• зігріваючі пов’язки;
• прогрівання лампами солюкс або інфраруж.

Ускладнення, хронічний перебіг хвороби та мастит у кобил

Якщо гострий мастит не лікувати систематично, вже через 5–7 днів хвороба переходить у підгостру, а потім і в хронічну форму. Найбільш поширеним є хронічний гнійно-катаральний мастит, який часто розвивається приховано, без вираженої гострої стадії. Загальний стан корови залишається задовільним, місцева температура не підвищена, а болючість при пальпації виражена слабко. У тканинах вимені відбувається повільне переродження паренхіми та заміщення її сполучною тканиною, через що чверть зменшується в об’ємі, стає щільною, а удій прогресивно падає.

При хронічному гнійно-катаральному процесі секрет набуває вираженого слизово-гнійного характеру. Лікування цієї форми малоефективне і потребує значного часу. Ветеринарні фахівці можуть застосовувати внутрішньоцистернальні антибіотики спільно з тепловими аплікаціями (озокерит, парафін), ультразвуком або іонофорезом. Однак через низьку економічну ефективність корів із хронічним маститом найчастіше вибраковують.

Мастит у кобил має свою специфіку і зустрічається переважно на кумисних фермах, протікаючи головним чином у катаральній або гнійно-катаральній формі. Уражена частина вимені набрякає, збільшується, стає гарячою, болючою і набуває тістоподібної або щільної консистенції. Замість нормального молока виділяється водяниста рідина з пластівцями казеїну або слизово-гнійна маса. Хворі кобили відмовляються від корму, мають лихоманку, при русі кульгають і не підпускають лошат до ссання, розставляючи задні кінцівки.

При переході процесу в гнійну форму у кобил швидко формуються множинні або поодинокі абсцеси. Порожнини цих гнійників заповнюються гнійним ексудатом і омертвілими тканинами вимені. З часом абсцеси дозрівають і прориваються, утворюючи глибокі нориці.

При огляді хворих кобил у першу чергу виключіть ботріомікоз вимені. Це хронічне захворювання супроводжується розростанням сполучної тканини, через що уражена половина або все вим’я перетворюється на щільну пухлину з виразками та глибокими норицевими ходами. На відміну від звичайного гнійного маститу, при ботріомікозі утворюються множинні безболісні жовна, що виділяють сірий маркий ексудат. Діагноз підтверджують мікроскопією гною на наявність колоній грибка.

1. Ізолюйте лоша від кобили і переведіть його на штучне вигодовування молоком інших кобил або здорових корів.
2. Забезпечте часте здоювання ураженої половини вимені.
3. Введіть через соскові канали підігріті розчини антибіотиків на новокаїні або готові суспензії.
4. Проведіть надвимінну новокаїнову блокаду і розпочніть курс внутрішньом'язових ін'єкцій антибіотиків.
5. Застосуйте тепло на вим'я (парафін, озокерит) і розкрийте дозрілі абсцеси.

Схеми терапії маститів у свиноматок, овець, кіз та кролиць

У свиней запалення зазвичай зачіпає окремі пакети, половину або всю залозу, протікаючи в серозній, серозно-катаральній або гнійній формі. Уражені ділянки збільшуються в об'ємі, стають червоними, гарячими, болючими та щільними, а молоко стає водянистим із домішкою пластівців або гною. При гнійному маститі свиноматка пригнічена, лихоманить, відмовляється від корму і не підпускає поросят.

У овець і кіз реєструються ті ж форми маститів, що й у корів. При розвитку серозного, катарального або гнійно-катарального запалення високу ефективність показує коротка новокаїнова блокада з антибіотиком. Якщо у вимені розпочався гангренозний процес, зупинити його консервативно практично неможливо.

У кролиць частіше розвивається гнійне запалення з формуванням абсцесів, що переходять у виразки. Вкрай важко протікає флегмона вимені: шкіра синіє, чорніє, стає твердою на дотик. При флегмоні тварини найчастіше гинуть, а при одужанні в тканинах залишаються великі рубці.

• Концентрація новокаїну для блокад — 0,5%
• Разова доза біциліну-3 для овець — 600 тис. ОД
• Доза антибіотиків для кролиць — 15–20 тис. ОД/кг
• Інтервал блокади у кобил — 48 год

Вид тварини	Новокаїнові блокади	Препарати та дозування	Допоміжні заходи
Кобили	Надвимінна блокада: 100–150 мл 0,5%-ного розчину новокаїну над основою ураженої половини (укол спереду по черевній стінці). Повтор через 48 годин.	Внутрішньом'язово: антибіотики. У соскові канали: пеніцилін зі стрептоміцином або неоміцин з тетрацикліном по 100–200 тис. ОД у 20–30 мл 0,5%-ного розчину новокаїну 1–2 рази на добу, або мастисан, мастицид.	Часте здоювання, тепло (озокерит, парафін) на вим'я, розкриття дозрілих абсцесів.
Свині	Коротка блокада: 30–50 мл 0,5%-ного розчину новокаїну над основою кожного ураженого пакета.	Внутрішньом'язово: антибіотики. Всередину: каломель, гексаметилентетрамін, фенілсаліцилат. Зовнішньо: втирання камфорної або іхтіолової мазі.	Часте здоювання уражених пакетів, тепло (нагрітий озокерит, парафін), розкриття дозрілих абсцесів під клейовою пов'язкою.
Вівці та кози	Коротка блокада: 40–60 мл 0,5%-ного розчину новокаїну з додаванням 600 тис. ОД біциліну-3. За необхідності повтор через 3–4 дні.	Внутрішньом'язово: антибіотики. Внутрішньовенно (при гангрені): рідина Кадикова.	Терапія аналогічна лікуванню корів. Хірургічне видалення змертвілих тканин або ампутація вимені при гангрені.
Кролиці	Коротка блокада: 3–5 мл 0,25–0,5%-ного розчину новокаїну під основу кожного хворого пакета.	Внутрішньом'язово: пеніцилін і стрептоміцин по 15–20 тис. ОД на 1 кг маси тіла 2–3 рази на добу.	Ізоляція з кроленятами, здоювання секрету (на початку хвороби до абсцесів), розкриття абсцесів із промиванням дезінфікуючими розчинами та присипкою стрептоцидом.