Етіологія, лікування та профілактика маститів у сільськогосподарських та домашніх тварин

Симптоми та схема лікування маститу у дрібних домашніх тварин

У сук і кішок захворювання найчастіше перебігає в катаральній або гнійно-катаральній формі. Уражені пакети молочної залози помітно збільшуються в розмірах, стають щільними, гарячими на дотик і різко болючими. Самка виглядає пригніченою, температура тіла підвищується, що потребує негайної ветеринарної допомоги.

Терапія ґрунтується на комплексному підході: уражені пакети залози часто видоюють, знижуючи внутрішній тиск і видаляючи патологічний секрет. Для зняття больового синдрому та поліпшення трофіки тканин застосовують надвим'яну новокаїнову блокаду. Паралельно призначають системну антибіотикотерапію та фізіопроцедури.

• Дозування новокаїну — 5–20 мл
• Концентрація новокаїну — 0,25–0,5%
• Час масажу вимені — 30–40 с
• Підготовка до доїння — 1–2 хв
• Контроль прихованого маститу — 1 раз на місяць

Профілактика маститу у корів і технології доїння

Основою профілактики маститу у великої рогатої худоби слугує повноцінна годівля, що виключає порушення обміну речовин, кормові інтоксикації та розлади ШКТ. У корівниках підтримують сувору гігієну: організовують щоденні прогулянки, виключають скупченість і травмування вимені, використовують чисту суху підстилку. Тварин із гнійними виділеннями негайно ізолюють, а в приміщеннях проводять регулярну дезинфекцію.

Грамотний запуск корів проводять за 50–60 днів до отелення. При добовому удої менше 3–4 кг доїння припиняють відразу, скорочуючи дачу соковитих і концентрованих кормів на 50%. Високопродуктивних тварин запускають поступово: переходять із триразового доїння на дворазове, через 5–6 днів — на одноразове, потім доять через день і повністю зупиняють процес при зниженні удою до 2 кг. У корів, що важко запускаються, повністю прибирають із раціону концентрати, соковиті корми й обмежують пійло. Через 7–10 днів після запуску перевіряють вим'я із пробним видоюванням, а за 10–20 днів до отелення переводять тварин у пологове відділення.

Для машинного доїння підбирають корів із ванноподібною або чашоподібною формою вимені та сосками середньої величини, розташованими під прямим кутом. Ручне доїння проводять кулачним способом, а при коротких сосках — «щипком». Перед постановкою на апарат корів обов'язково обстежують на мастит.

1. За 1–2 хв до доїння обмити вим'я проточною теплою водою зі шланга з розпилювачем і витерти одноразовим паперовим або бавовняним рушником, просоченим 1%-ним розчином хлораміну.
2. Провести масаж вимені, обережно розминаючи та погладжуючи його долонями протягом 30–40 с.
3. Здоїти перші цівки молока в окрему ємність і розпочати доїння. При температурі в приміщенні нижче 10 °C доїльні стакани попередньо підігрівають у воді з температурою 40–45 °C.
4. Після припинення молоковіддачі вимкнути вакуум і зняти стакани легким потягуванням за колектор. Загальний час доїння не повинен перевищувати 5–6 хв.
5. Витерти соски і змастити їх медичним вазеліном або спеціальною антисептичною емульсією для захисту від тріщин.
6. Промити апаратуру теплою водою (25–30 °C), потім дезінфікуючим розчином (1%-ний розчин натрію гіпохлориту, 0,5%-ний розчин дезмолу, порошку А, Б, В або кальцинованої соди) і гарячою водою.

Не рідше одного разу на місяць усе поголів'я дійних корів обстежують на прихований мастит. Захворілих тварин доять у найостаннішу чергу і тільки вручну, дотримуючись суворого знезараження рук та інвентарю для попередження рознесення інфекції по стаду.