Методика оцінки молочної продуктивності та якості молока корів

Удій за 305 днів або скорочену лактацію розраховують шляхом підсумовування помісячних удоїв за перші 10 або менше місяців.

Удій за закінчену лактацію визначають шляхом підсумовування помісячних удоїв корови за всі місяці лактації.

Вміст жиру та білка в молоці у корови визначають один раз на місяць.

Середній вміст жиру та білка в молоці у корови за лактацію визначають шляхом ділення суми однопроцентного молока за жиром або білком на суму удоїв за лактацію.

Кількість однопроцентного молока за жиром і білком за місяць обчислюють шляхом множення удою за місяць на вміст жиру або білка в молоці корови в цьому місяці лактації.

Кількість (продукцію) молочного жиру і молочного білка визначають шляхом ділення кількості однопроцентного молока за жиром або білком на 100.

Середньодобовий удій за місяць визначають шляхом ділення удою за місяць на кількість днів у цьому місяці.

Таблиця 4 – Показники обліку та оцінки молочної продуктивності корів

За 305 днів або скорочену лактацію номер 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 молоко за молочного в молоці, %

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 білком

Завдання 10. За даними середньодобових удоїв накреслити та проаналізувати лактаційні криві корів голштинської та айрширської порід.

Методика. Для побудови лактаційної кривої (графічного відображення зміни добових удоїв з ходом лактації), знаходять точки перетину горизонталей з осі ординат «середньодобовий удій» і вертикалей з осі абсцис «місяць лактації», за даними завдання 1 і з'єднують їх плавною лінією.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Рисунок 1 – Лактаційні криві корів голштинської та айрширської порід крива удою корови голштинської породи крива удою корови айрширської породи.

Завдання 11. Освоїти методи розрахунку маси залікового молока.

Методика. Для визначення грошової виручки за реалізовану молочну продукцію, розраховують масу залікового молока та множать її на ціну реалізації.

При реалізації молока натуральної жирності, залікова його маса визначається за формулою:

При реалізації вершків маса залікового молока визначається за формулою:

При реалізації молока в літрах, маса залікового молока визначається за формулою:

Жб де Мб – маса залікового (базисної жирності) молока, кг;

Мф – маса молока фактичної жирності, кг;

Жб – базисна жирність молока, % (для Краснодарського краю Жб = 3,4 %);

Сл – маса реалізованих вершків, кг;

Жо – жирність обрату, % (від 0,05 до 0,1 %);

1,03 – середня щільність молока, г/см³.

Завдання 12. Ознайомитися з методикою бонітування ремонтних телиць, нетелей та корів молочних і молочно – м'ясних порід.

Методика. Бонітування – це визначення племінних і продуктивних якостей тварин з метою присвоєння їм оціночного класу та визначення призначення для подальшого використання.

Згідно з Порядком та умовами проведення бонітування племінної великої рогатої худоби молочного та м'ясо-молочного напряму продуктивності (наказ МСГР №379, 2010 р.) бонітування проводиться щорічно, протягом року, зведені звіти за результатами бонітування складаються станом на 1.01 з аналізом питань:

а) кількість пробонітованої худоби та розподіл її за породністю, класами, призначенням та генеалогічними групами;

б) характеристика стада та окремо корів племінного ядра за живою масою, екстер'єром, вираженістю екстер'єру та типу будови тіла, молочністю, відтворювальною здатністю та розвитком молодняку;

в) вік та жива маса телиць при першому осіменінні;

г) результати випробувань бичків за власною продуктивністю;

д) результати оцінки бугаїв – плідників за якістю потомства;

ж) виконання плану селекційно-племінної роботи.

Визначення класу тварин за комплексом ознак проводиться:

– у ремонтних бичків: за екстер'єром та типом будови тіла, живою масою, походженням;

– у бугаїв – плідників: за екстер'єром та типом будови тіла дочок і племінною цінністю;

– у корів – за удоєм, вмістом жиру та білка в молоці, екстер'єром та типом будови тіла, живою масою, тривалістю сервіс-періоду, продуктивним довголіттям;

– у ремонтних телиць та нетелей – за походженням, екстер'єром та типом будови тіла, живою масою.

При бонітуванні оцінка екстер'єру та типу будови тіла ремонтних телиць та нетелей проводиться за 10-бальною шкалою.

Таблиця 5 – Оцінка ремонтних телиць та нетелей за екстер'єром та типом будови тіла

Загальний вигляд та розвиток. Розвиток гармонійний з добре вираженим типом породи. Всі стати без виражених відхилень понад 3 балів. Кістяк міцний, але не грубий. Легкі голова та кінцівки. Відсутність надмірної мускулатури на стегнах та холці.

Голова та шия, груди, загривок, спина, поперек, середня частина тулуба, зад. Голова суха. Шия достатньої довжини з чіткою западиною вздовж стравоходу. Груди глибокі, але не широкі.

Загривок не широкий і добре виражений. Спина рівна з ледь виступаючими остистими відростками грудних хребців. Ребра широкі і широко розставлені. Лопатка щільно прилягає до грудної клітки. Поперек рівний, короткий і широкий. Крижі довгі, широкі, злегка нахилені назад. Тазостегнові з'єднання розташовані дещо нижче маклоків, але вище сідничних горбів. Хвіст довгий і тонкий, з розташованим на рівні маклоків коренем. Шкіра тонка, еластична, по-

Кінцівки та копита. Кінцівки міцні, але не тонкі і не грубі. Плесно, а також передпліччя і п'ясток поставлені прямовисно. Середній кут вигину задньої кінцівки в області скакального суглоба. Зап'ястні та скакальні суглоби добре окреслені, сухі. Передня стінка нахилена до площини підлоги під кутом приблизно 45°, задня стінка висока, підошва рівна 4 Сума балів не більше 10

Для оцінки живої маси ремонтних телиць і нетелей враховують мінімальні вимоги стандарту за породами.

Таблиця 6 – Мінімальні вимоги до живої маси ремонтних телиць,

Жива маса, кг Породи 10 11 12 13 14 15 16 17 18 24 1-ше 2-ге 3-тє отелення міс міс міс міс міс міс міс міс міс міс отелення отелення і ст. Чорно-

250 270 290 310 330 345 360 375 390 440 490 530 560 ряба Голштин-

260 280 300 320 340 355 370 385 400 450 500 540 580

230 250 270 290 310 325 340 355 370 420 480 520 560 ряба Червона

При оцінці ремонтних телиць і нетелей знижується сумарна оцінка балів за:

• III та IV покоління – на 3 бали (у разі неможливості віднесення до чистопородних).

При бонітуванні корів проводиться оцінка екстер'єру за комплексом ознак (за 100-бальною шкалою на 2–3 місяці лактації).

Середня частина тулуба порівняно довга по відношенню до висоти тварини, що надає тулубу об'ємистості, міцності та сили. Лопатка довга і глибока, розташована рівно відносно грудної клітки та загривка. Грудна клітка глибока і широка з хорошою опуклістю передніх ребер. Основа грудей широка з достатньою відстанню між кінцівками. Об'єм грудей великий; повний в області залопаткових западин і ліктьового суглоба. Спина пряма і сильна. Середня частина має бочкоподібну форму. Ребра довгі, глибокі і широкі, розставлені на достатню відстань для забезпечення сухості тулуба. Крижі довгі і широкі. Маклоки широкі, чітко виступаючі, але не стирчать. Сідничні горби широко розставлені, сухі. Тазостегнові з'єднання високо розташовані в центрі між маклоками і сідничними горбами.

Вираженість молочного типу (100 / 15): Форма тіла кутаста, без ознак слабкості та грубості. Голова суха; очі великі і блискучі, вуха рухливі. Шия довга і тонка. Загривок добре виражений, клиноподібної форми. Хребет сухий, чітко виражений з виступаючими хребцями. Ребра пружні, широко розставлені з широким міжреберним простором; кістки широкі, плоскі довгі. Звертається увага на нахил ребер. Підвздох глибокий, чітко виражений. Маклоки і сідничні горби широко розставлені, що забезпечують достатній простір для вим'я та його прикріплення. Кістки ніг рівні, міцні але не грубі. Вим'я об'ємне, чашоподібної форми без набряків, міцно прикріплене і добре спадає після доїння. Шкіра вільна, тонка, рухлива. Шерстний покрив тонкий, блискучий.

Копита короткі, добре округлені з глибокою задньою стінкою і рівною підошвою, пальці злегка розставлені.

Бабки сильні, середньої довжини, гнучкі передні ноги прямі і широко поставлені з прямо поставленими копитами.

Задні ноги майже перпендикулярно від скакального суглоба до бабки при погляді з боку і прямі та широко розставлені при погляді ззаду.

• Скакальні суглоби чітко окреслені, хорошої форми, не грубі, сухі.
• Кістки рівні, сильні, міцні, з добре позначеними сухожиллями.

Вим'я симетричне, довге, широке і глибоке; злегка розділене на чверті з боків. Дно вим'я горизонтальне. Центральна підтримуюча зв'язка сильна, чітко виділяється, розділяючи вим'я на половинки. Вим'я зручно розташоване над скакальними суглобами.

Структура вим'я м'яка, податлива, еластична, добре спадає після доїння. Передні чверті вим'я міцні і плавно з'єднані з тілом; довгі, рівномірної ширини, добре збалансовані.

Задні чверті вим'я прикріплені щільно, глибокі, однаково широкі від верху до дна вим'я і дещо заокруглюються в нижній частині. Добре збалансовані, розташовані вище скакального суглоба на одному рівні з передніми чвертями.

Дійки однакового розміру, помірної довжини та діаметра, циліндричної форми, вертикально розташовані в центрі кожної чверті при вигляді збоку і злегка зміщені всередину при вигляді ззаду, на помірній відстані одна від одної. Молочні вени довгі, звивисті та розгалужені.

Загальний вигляд 100 20 Вираженість типу породи оцінюється відповідно до затверджених моделей порід. Загалом тварини масивні, мають достатньо розвинену мускулатуру, але володіють ознаками жіночності, сильні. Статура – зріст високий, включаючи помірну довжину ніг при подовженому скелеті тулуба. Голова відносно суха, пропорційна тулубу; носове дзеркало широке з великими ніздрями; щелепи міцні, очі великі; лоб злегка увігнутий, широкий, перенісся пряме; вуха середнього розміру, рухливі. Шия довга, відносно тонка, плавно переходить у плечовий пояс; горло, підгруддя та соколок добре виражені. Передня частина тулуба – міцна конституція, що відображає силу та витонченість молочної породи. Холка добре виражена, клиноподібної форми, остисті відростки хребців утворюють легку піднятість у ділянці лопаток. Лопатки та плечовий суглоб прикріплені щільно і рівно стосовно лінії грудей та холки і плавно переходять у лінію тулуба та шиї. Груди глибокі з достатньою шириною між передніми ногами. Хребет чітко виражений з виступаючими хребцями. Ребра пружні, широко розставлені, кістки широкі, плоскі, довгі, що утворюють широкий простір для вимені та його прикріплення. Піддух глибокий і чітко виражений. Боки глибокі. Спина пряма. Поперек широкий, рівний. Крижі довгі, широкі, майже рівні, добре поєднуються з попереком. Маклоки широкі, добре виділяються, але не стирчать, розташовані трохи вище сідничих горбів. Сідничі горби широко розставлені, сухі, без відкладень жиру та м'язової тканини. Тазостегнові зчленування високо і широко розташовані в центрі між маклоками та сідничими горбами. Стегна в міру увігнуті як з боків, так і ззаду, широко поставлені, що забезпечує достатній простір для вимені та його прикріплення ззаду. Корінь хвоста розташований майже на рівні лінії спини, не грубий. Хвіст тонкий. Передні ноги середньої довжини, прямі, широко розставлені. Задні ноги майже перпендикулярні від скакального суглоба до бабок при вигляді збоку і прямі при вигляді ззаду. Скакальні суглоби чітко виражені, не грубі, сухі. Бабки міцні, середньої довжини, гнучкі. Копита короткі і добре округлені з високою задньою стінкою та рівною підошвою. Вим’я об'ємне, міцно прикріплене, добре збалансоване, чашоподібної форми з помірною відстанню між дійками. Шкіра вільна, тонка, рухлива. Волос тонкий, блискучий Всього 100 100

Загальна оцінка корів за екстер’єром та типом статури визначається за формулою:

ОЦ = (ОТ × 0,1) + (МТ × 0,15) + (Н × 0,15) + (В × 0,40) + (ОВ × 0,20), де ОЦ – загальна оцінка, балів;

При оцінці екстер’єру та типу статури враховується вираженість типу породи, відповідність статей молочному типу, величина вимені, його форма та придатність до машинного доїння. Максимально за екстер’єр та тип статури корова може отримати – 15 балів.

Бал за живу масу дається корові за результатами відповідності мінімальним вимогам – максимально 5 балів.

Таблиця 8 – Оцінка корів за комплексом ознак

Ознаки Бали 1 2 3 1. Молочна продуктивність за кращою лактацією, всього 70

Удій за кращу лактацію, всього 60 у тому числі: у відсотках від мінімальних вимог породи:

Кожні 0,1 % перевищення мінімальних вимог вмісту жиру

Кожні 0,05 % перевищення мінімальних вимог вмісту білка в молоці оцінюються 1 балом 2. Екстер’єр та тип статури, всього 15 у тому числі: превосходний (90 і більше балів) 15 хороший з плюсом (80–84 бали) 9 задовільний (65–74 бали) 3 3. Жива маса (кг), всього 5 у тому числі: відповідає мінімальним вимогам 5 жива маса становить 95–99 % від мінімальних вимог 3 4. Тривалість сервіс-періоду (дні), всього 5 у тому числі: до 90 днів 5

121 і більше 1 5. Продуктивне довголіття (отелення), всього 5

6 і більше 5 Сума балів 100

За молочну продуктивність – удій за кращу лактацію корова може отримати 60 балів і додатково 4 – за перевищення стандарту за вмістом жиру, 6 балів – за перевищення стандарту за вмістом білка в молоці.

У таблиці 9 наведено вимоги стандарту молочної продуктивності корів різних порід.

По 5 балів може отримати корова за мінімальну (90 днів і менше) тривалість сервіс-періоду та максимальне довголіття (6 і більше років).

За загальним балом, отриманим коровою за всіма ознаками, присвоюється оцінний клас. Таблиця 9 – Мінімальні вимоги до молочної продуктивності корів за породами

Кількість за 305 днів лактації, кг

3500 3800 4200 3,7 3,0 129 140 155 105 114 126 строка Голштин-

4500 5000 5500 3,6 3,0 166 185 203 135 150 165 ська Красно-строката 3200 3500 4000 3,8 3,0 121 133 148 96 105 120 Червона степова

3000 3500 3800 3,7 3,1 111 129 141 93 109 118 Кубанський тип Айршир-

3300 3600 3900 4,1 3,3 135 148 160 109 119 129 ська

Таблиця 10 – Присвоєння класу за кількістю набраних балів виробників, балів Еліта – рекорд 80 і вище 40 і вище Еліта 79–70 39–35 I клас 69–60 34–30 II клас 59–50 29–25

Завдання 13. Ознайомитися з основними елементами технології молочного скотарства.

Методика. Головним завданням сучасної технології утримання та використання худоби є: збільшення продуктивності тварин, поліпшення якості молока, підвищення продуктивності праці та зниження собівартості виробленої продукції.

У молочному скотарстві застосовуються два способи утримання: прив’язне та безприв’язне. При прив’язному утриманні корови розміщуються в стійлах на прив’язі, як правило, з використанням підстилки та наданням коровам прогулянок. При безприв’язному утриманні в окремих секціях розміщуються однорідні групи корів по 50 голів. При безприв’язному утриманні використовують безприв’язно-боксове утримання на щілинних підлогах. Воно набуло широкого поширення.

Утримання стада та вирощування ремонтного молодняка

Ефективність молочного скотарства безпосередньо залежить від обраної системи утримання тварин. На практиці застосовують стійлову, стійлово-табірну, пасовищно-табірну та стійлово-пасовищну системи. При цьому виробництво молока організовують або за технологією прив’язного утримання з доїнням у відра чи молокопровід, або за більш перспективною безприв’язною технологією з доїнням у доїльній залі.

Для відтворення стада використовують штучне осіменіння. Телиць осіменяють у віці 15–18 місяців, коли їхня жива маса досягає 70% від маси дорослих корів. Строк осіменіння корів після отелення має становити не більше 80 днів, а саме отелення проводять у пологовому відділенні.

• Вік осіменіння телиць — 15–18 місяців
• Маса телиць при осіменінні — 70% від маси дорослих корів
• Строк осіменіння після отелення — до 80 днів
• Перше випоювання молозива — до 1 години після народження

Новонароджені телята потребують індивідуального догляду. У перші 10–15 днів їх утримують в індивідуальних клітках «Еверса», після чого переводять в індивідуальні будиночки, де вони перебувають до 2-місячного віку. Телиць молочного періоду переводять у групові клітки, чисельність яких збільшують у міру росту тварин.

Рекомендовані параметри індивідуальних кліток «Еверса» для телят:

• довжина — 120 см;
• ширина — 45 см;
• висота — 100 см;
• висота ніжок від підлоги — 20–45 см.

Норми чисельності телиць у групових клітках за віком:

• до 6 місяців — по 20–25 голів;
• від 6 до 9 місяців — по 40–50 голів;
• від 9 до 12 місяців — по 100–120 голів;
• від 12 до 18 місяців — по 120–150 голів.

У секціях ремонтних телиць утримують безприв’язно групами по 40–50 голів. Годують молодняк двічі-тричі на добу монокормом або збалансованою кормосумішшю. Прогулянки починають з 10–15-денного віку: спочатку по 20 хвилин, поступово збільшуючи час до 2–4 годин. У літній період телиць утримують у загонах під навісом.

Розподіл стада на групи залежить від загального поголів’я. Основними критеріями поділу служать фізіологічний статус, вік і рівень поточної продуктивності. За віком тварин ділять на первісток, корів другого отелення та повновозрілих особин від третього отелення. Фізіологічний статус передбачає виділення новотільних корів у перші 10 днів лактації, корів на висхідній стадії з 10 по 100 день, на низхідній стадії зі 101 дня до запуску, а також сухостійних корів за 39 і за 21 день до отелення.

Нормування годівлі та контроль доїння

Для точного контролю продуктивності кожні 10 днів проводять контрольні доїння. На основі отриманих даних розраховують середній добовий удій групи та коригують раціон годівлі на наступну декаду. Такий підхід попереджає перевитрату кормів і підтримує здоров’я тварин.

Роздачу концентрованих кормів ділять на 5–6 разів на добу. При цьому за один раз корові згодовують не більше 2,5 кг концентратів. Розрахунок норми ведуть зі співвідношення 400 г концентрованих кормів на 1 літр молока.

Добовий раціон високопродуктивної корови (удій 7000–8000 кг за лактацію, жива маса 600 кг, добовий удій 40 кг):

Добовий раціон тільних сухостійних корів:

Процес доїння організовують за допомогою машинного обладнання у спеціалізованих доїльних залах. Для оцінки ефективності виробництва та ведення технологічного обліку на молочному комплексі регулярно аналізують параметри роботи підприємства. Особливу увагу приділяють хронометражу та послідовності всіх операцій машинного доїння.

Ключові показники для регулярного технологічного контролю на фермі:

• загальне поголів'я корів на комплексі, порода, що розводиться, та застосовуваний метод розведення;
• внутрігосподарська спеціалізація та принципи формування технологічних груп;
• умови утримання дійних та сухостійних корів, включаючи облаштування та розташування боксів;
• технологія зберігання кормів та їх підготовка до згодовування;
• режим годівлі дійних та сухостійних корів, включаючи кратність та послідовність роздачі кормів;
• рівень механізації основних процесів, санітарний стан приміщень та території;
• розпорядок дня, річний удій на корову, жирність молока за лактацію та середньодобовий удій на дійну корову;
• послідовність та тривалість технологічних операцій машинного доїння.

Додаток 1 до теми 1. Варіанти до завдання 9 теми 1 № Кличка Місяці лактацій вари корови, Покариінв. № зники 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 анта та порода 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 удій, кг 531 641 653 625 580 573 555 505 415 398 230 205

2160, % жиру 3,4 3,4 3,5 3,5 3,6 3,6 3,6 3,7 3,7 3,8 3,8 3,8

% білка 2,9 2,9 3,0 3,1 3,1 3,0 3,1 3,2 3,0 3,1 3,0 3,1 1,16 удій, кг 511 525 614 505 500 440 389 321 230

18745 % жиру 3,8 3,8 3,9 3,8 4,1 4,1 4,7 4,2 4,4

% білка 3,6 3,6 3,6 3,7 3,7 3,8 3,8 3,7 3,8 удій, кг 559 588 625 514 494 496 467 427 217 197 150

157 % жиру 3,3 3,4 3,4 3,5 3,6 3,6 3,8 3,8 3,9 3,9 3,9

% білка 2,8 2,9 2,8 2,9 3,0 3,0 3,1 3,1 3,2 3,2 3,3 2,17 удій, кг 535 470 448 445 458 385 290 296 225 251 210