Вирощування якісної розсади капусти в тепличних умовах

Інтенсивне використання теплиць дозволяє виростити розсаду капусти, буряка та квітів ще до висаджування теплолюбних культур — томатів, перців та баклажанів. Капуста дуже вимоглива до світла, їй необхідні вологе повітря та прохолода.

Вирощувати капусту у квартирі немає сенсу: тут для неї занадто спекотно, темно і сухо (вологість лише 45–50 %). Рання сівба у відкритий ґрунт у березні також не дасть результату, оскільки сходи не витримають заморозків нижче 4 градусів. Особливо чутливі до холоду цвітна капуста та броколі. В умовах Північного Заходу оптимальним рішенням стане сівба в теплицю наприкінці квітня.

• Вологість повітря для розсади — 60–70 %
• Температура вирощування капусти — 16–18 градусів
• Глибина заробляння насіння — до 1,5 см
• Кислотність ґрунту для капусти — 6–6,5 pH
• Заморозки для сходів капусти — не нижче 4 градусів

Підготовка місць для садіння та сівба капусти

Капуста погано переносить загущення, тому розсаду краще вирощувати в окремих індивідуальних комірках. Для цього навесні підготуйте грядку в теплиці за такою схемою:

1. Вкопайте у ґрунт на повну глибину решітки від розсадних ємностей без піддонів або окремі стаканчики без дна.
2. Заповніть комірки тепличним ґрунтом.
3. Рясно пролийте кожну комірку розчином кальцієвої селітри.
4. Зробіть у ґрунті заглиблення не більше 1,5 см (використовуйте ручку з відміткою, оскільки при глибокій сівбі насіння не зійде).
5. Розкладіть по одній насінині в кожну лунку і притисніть ґрунт пальцем.
6. Накрийте посіви вузькою смугою поліетиленової плівки.

На кислих ґрунтах Північного Заходу капуста сильно уражається килою. Щоб запобігти захворюванню, полив розсади проводять виключно розчином кальцієвої селітри з розрахунку 1 столова ложка на 10 л води. До появи сходів посіви не поливають. Насіння проростає швидко, за 4–5 днів. Після появи сходів плівку прибирають, а розсаду вкривають одним шаром лутрасилу.

Садіння розсади у відкритий ґрунт і вирощування буряка

У фазі 2 справжніх листків розсаду капусти переносять у відкритий ґрунт. При садінні в кожну лунку вносять 1 столову ложку кальцієвої селітри, виливають не менше 1 л води і злегка обтискають ґрунт навколо стебла. Рослини заглиблюють до рівня справжніх листків, повністю закопуючи сім'ядольні листки. Якщо пересаджування затягнулося до фази 3–4 листків, нижні листки видаляють, залишаючи лише два верхніх, і заглиблюють стебло до них.

Викривлення стебла у перерослих саджанців не є критичним — його закопують у ґрунт цілком, не намагаючись випрямити. Після садіння грядку опудрюють деревною золою: азот рослина отримає із селітри, а зола забезпечить її калієм і кальцієм. Для нормального формування качана капусті необхідне гарне освітлення протягом усього дня.

Капуста добре росте тільки на підлужених ґрунтах. Їй потрібна родюча, пухка, а також повітро- і вологопроникна земля. Оптимальні параметри кислотності для розвитку культури наведені нижче:

При вирощуванні на гідрогелі та негайному мульчуванні зеленою органікою полив капусти можна скоротити до одного разу на 2 тижні. При цьому важливо дотримуватися таких умов:

• висаджувати рослини безпосередньо на гідрогель;
• мульчувати грядку зеленою органікою одразу після садіння;
• регулярно додавати свіжу мульчу під час прополювання.

Додатково рослини періодично поливають під корінь розчином кальцієвої селітри (1–3 столові ложки на 10 л води) або вапна чи доломіту (1 склянка на 10 л води) по 1 л на кущ. У фазі зав'язування головки цвітній капусті обов'язково потрібен мікроелемент молібден.

Буряк у Північно-Західному регіоні також вирощують через розсаду. Сівбу в теплицю проводять у середині травня. Сходи з'являються через 4 дні, зазвичай по кілька рослин з одного супліддя. Через 2–3 тижні, коли у буряка розвинуться 2–3 справжні листки, розсаду пересаджують у відкритий ґрунт.

Загущення посівів капусти призводить до швидкого поширення коренеїда та чорної ніжки. При цих хворобах коренева шийка чорніє і всихає, що неминуче викликає загибель молодих рослин. Щоб не допустити втрати розсади, посіви необхідно вчасно проріджувати.

Якщо сіянці зійшли занадто густо, їх проріджують або пікірують у фазі до 2–3 справжніх листків. Як альтернативу, якщо на повноцінну пікіровку не вистачає часу, розсаду можна підгорнути. Високе підгортання захищає кореневу шийку від загнивання і потребує мінімум часу.

Підготовка розсади до садіння та захист від шкідників

Садіння розсади однорічних квітів у відкритий ґрунт починають після того, як мине загроза весняних заморозків. Перед цим рослини обов'язково проходять комплексну захисну обробку. Профілактичні заходи допомагають запобігти загибелі розсади від хвороб і шкідників на новому місці.

1. Пролийте ґрунт сумішшю препаратів «Фітоспорин» та «Гумі», щоб знищити збудників хвороб, особливо чорної ніжки в однорічних айстр.
2. Обприскайте рослини інсектицидом «Фітоверм» або карбофосом для захисту від блішок.
3. Додайте в робочий розчин антистресові препарати «Екоберин» або «Епін-екстра», щоб прискорити приживлюваність розсади.

Нижнє листя висадженої розсади часто стає мішенню для слимаків та равликів. Без своєчасного захисту шкідники можуть повністю знищити молоді посадки. Для боротьби з молюсками використовують як спеціалізовані хімічні препарати, так і народні засоби.