Вирощування солодкого перцю в теплиці та його корисні властивості

Біологічні вимоги та мікроклімат у теплиці

Солодкий перець — одна з найцінніших овочевих культур за вмістом фізіологічно активних речовин. Споживання лише 40–50 г плодів повністю покриває добову потребу людини у вітамінах C та P. Ці речовини зміцнюють кровоносні судини, знижують рівень холестерину та чинять антисклеротичну дію. Крім того, ароматичні сполуки перцю стимулюють вироблення ендорфінів, що допомагає долати стрес і відновлювати сили.

Перець — виходець із тропіків, вкрай вимогливий до тепла, рівня вологості та родючості ґрунту. Його коренева система стрижнева, розгалужена, але залягає неглибоко — у шарі до 40 см. Для отримання високих урожаїв культурі необхідні легкі суглинні, добре удобрені ґрунти з нейтральною кислотністю.

• Оптимальна температура вдень — 25–28 °C
• Мінімальна температура вночі — 16 °C
• Припинення росту рослин — 13 °C
• Глибина залягання коренів — до 40 см
• Добова норма плодів для людини — 40–50 г

Режим поливу та вентиляції потребує особливого контролю в теплиці. Нестача вологи призводить до осипання зав'язей, деформації та подрібнення плодів. При цьому перезволоження перець також не переносить: коренева система починає швидко гнити, і рослина чахне.

Підбір сортів та гібридів для захищеного ґрунту

В умовах закритого ґрунту перець вирощують у зимових засклених, а також у плівкових обігріваних та необігріваних теплицях. Форма куща та висота рослин залежать від скоростиглості сорту. Період плодоношення у сильнорослих гібридів може тривати до 7 місяців, тоді як у карликових форм він обмежується 30 днями.

Строк від появи сходів до технічної стиглості в теплиці становить від 110 днів для ранніх сортів до 140 днів і більше для пізніх. Нижня частина стебла з часом здерев'яніє. Кожен пагін завершується формуванням квіток і 1–2 плодів, а пагони продовження розвиваються з пазух нижчерозташованих листків.

Для планування садіння та оцінки потенційної врожайності використовуйте характеристики сортів та гібридів, представлені в таблиці.

Сорт / Гібрид	Строк достигання та особливості росту	Характеристики плодів	Урожайність, кг/м²
Солнечный	Ранньостиглий, високий	Світло-зелені, конусоподібні, маса 100 г	7–10
Ватаг	Середньостиглий, середньорослий	Кубоподібні, темно-червоні, товщина стінки 6–8 мм	14–15
Добирный	Середньостиглий, середньорослий	Кубоподібні, червоні, маса 160 г, товщина стінки 5–7 мм	13
Дружок, Пионер, Надия	Скоростиглі, низькорослі, холодостійкі	Для відкритого та захищеного ґрунту	—
Подарок Молдовы	Низькорослий	Для плівкових теплиць та тимчасових укриттів	—
Гібриди селекції «Гавриш» (Париж, Аленушка, Светлячок, Ночка, Сиреневый туман, Шоколадка)	Для плівкових теплиць	Маса 90–140 г, різноманітне забарвлення (червоне, світло-жовте, жовто-оранжеве, фіолетове, яскраво-бузкове, коричневе)	5–7
Гібриди селекції «Мапул» (Авангард, Боиман, Буржуй, Вельможа, Гренадер, Гудвин, Маэстро, Меркурий, Персона)	Сильнорослі, для зимових комбінатів та весняних обігріваних теплиць	Великі, маса 250–650 г, тривалий період плодоношення	до 17

Агротехніка та формування куща в теплицях

Для отримання високого врожаю солодкого перцю у захищеному ґрунті важливо дотримуватися температурного режиму ґрунту та повітря, а також правильно підбирати щільність садіння. У необігріваних теплицях висаджування починають тільки після того, як температура ґрунту підніметься не нижче ніж до 15 °С. Для весняних плівкових теплиць підходять середньорослі скоростиглі сорти та гібриди: Аккорд, Антиквар, Багратион, Барин, Е, Кантри, Е, Центурион, Улыбка. Маса їхніх плодів становить 150–250 г, а врожайність досягає 7–12 кг/м².

Культура ефективна у другому обороті після вибирання розсади томатів. При садінні перцю у третій декаді травня плодоношення почнеться у третій декаді червня, і до другої декади вересня можна зібрати до 7 кг плодів з 1 м². Також для плівкових теплиць рекомендовані сорти Здоровье, Агаповский, Е, Хризолит, а для зимово-весняного обороту — Мендаль, Родник, Е, Руза.

• Оптимальний вік розсади — 60–65 днів
• Температура ґрунту для садіння — не нижче 15 °С
• Оптимальна вологість ґрунту — 75–80% НВ
• Вологість повітря в теплиці — 60–70%
• Урожайність у зимово-весняному обороті — 9–15 кг/м²
• Урожайність у весняно-літньому обороті — 6–7 кг/м²

Розсаду вирощують у горщиках розміром 8х8 см (для зимових теплиць — 10х10 см). До моменту садіння вона повинна мати 10–12 листків і добре розвинені бутони. Такий вік рослин забезпечує прибавку до врожаю в 1,6 кг/м² порівняно з 45-денною розсадою. Збільшення віку розсади до 70–75 днів не має істотного впливу на урожайність.

Щільність садіння перцю становить від 3 до 10 рослин на 1 м² і залежить від строків вирощування та сили росту куща:

Тип сорту та умови вирощування	Щільність садіння, рослин/м²	Схема садіння, см
Сильнорослі сорти (при ранніх строках садіння)	3–10	(70 + 40) х 30 або 80 х 25
Середньорослі сорти в плівкових теплицях	5–6	—
Низькорослі сорти в плівкових теплицях	10	(80 + 40) х 16

Сильнорослі та середньорослі сорти підв'язують до шпалери, починаючи з центрального стовбура і потім переходячи на бічні пагони. Слаборослі сорти вирощують без підв'язки та без формування. У практиці деяких тепличних комбінатів прищипування та пасинкування не проводять. В інших господарствах формування куща є обов'язковим прийомом.

1. Видаліть на штамбі всі бічні пагони, пасинки та листя до першого розгалуження.
2. Видаліть квітку в першому розгалуженні.
3. Залиште на рослині два основні пагони.
4. У міру росту на кожному черговому розгалуженні залишайте найсильніший пагін продовження, а слабкий прищипуйте на один плід.
5. Підв'яжіть кожен пагін до шпалери.
6. Прищипніть верхівки скелетних пагонів за півтора місяця до закінчення культури.

У неопалюваних теплицях при короткій культурі кущ формують у три стебла. Температуру повітря підтримують у межах 24–28 °С у сонячну погоду, 22–24 °С у похмуру і на рівні 15 °С вночі. Культура дуже чутлива на прогрів ґрунту до 24–26 °С. Різкі перепади температур, нестача тепла та перегріви можуть викликати масове опадання репродуктивних органів.

Система живлення перцю схожа з томатною, однак дози азотних та калійних добрив зменшують на 15–25%, а граничну концентрацію солей у ґрунтовому розчині знижують на 30%. Культура дуже чутлива на розпушування ґрунту.

Велику шкоду перцю завдає попелиця. Для боротьби з нею, крім хімічних обприскувань, застосовують агротехнічні прийоми: проводять позакореневе підживлення фосфорно-калійними добривами та посилюють провітрювання теплиць для зниження відносної вологості повітря.

Вирощування солодкого перцю під плівковими укриттями

Під плівковими укриттями використовують ранні сорти перцю. Ґрунт удобрюють і доглядають за рослинами так само, як і в теплицях. Головна особливість технології — більш пізнє садіння розсади. Її починають, коли температура ґрунту о 8 годині ранку на глибині 10 см підніметься до 12–14 °С. Строки садіння різняться за зонами:

• Лісостеп — третя декада квітня;
• Степ — друга декада квітня;
• Полісся — перша декада травня.

На 1 м² розміщують 8–10 рослин. Кущ при цьому способі вирощування не формують. Укриття регулярно вентилюють для підтримання оптимального мікроклімату, а в середині червня плівку повністю знімають. Восени рослини можна знову вкрити, що подовжує період плодоношення на місяць порівняно з відкритим ґрунтом.

Технологія надраннього врожаю: ставка на вік розсади

Отримати перші плоди солодкого перцю у відкритому ґрунті можна практично одночасно з ранніми томатами з-під плівкових укриттів. Для цього використовують розсаду у віці 90–100 днів, яку висівають у січні і пересаджують у ґрунт наприкінці травня вже із зав'яззю. На практиці перший збір плодів при таких строках садіння можливий уже в середині червня.

Агрономічна перевага перцю перед томатом полягає в його високій стійкості до загущення на ранніх етапах розвитку. Розсада перцю потребує значно меншої площі живлення — всього 8х8 см. Для порівняння, томату у віці 80–90 днів потрібен об'єм ґрунту не менше 1 літра.

• Вік розсади — 90–100 днів
• Площа живлення сіянця — 8х8 см
• Строк садіння у ґрунт — кінець травня
• Початок збирання плодів — середина червня
• Період плодоношення місцевих сортів — понад 80 днів

Характеристики сортів та гібридів солодкого перцю

У світовій селекції налічується понад 200 сортів солодкого перцю, що розділяються за вегетаційним періодом від сходів до біологічної стиглості. Ранньостиглі сорти достигають за період до 120 днів, середньостиглі — від 121 до 140 днів, а пізньостиглі потребують понад 140 днів. Більшість місцевих скоростиглих сортів формують компактний напіврозкидистий кущ заввишки 50–70 см і витримують навантаження до 20 і більше плодів на одній рослині.

За несприятливих умов вирощування добре проявляє себе група сортів з високою екологічною пластичністю, таких як Самоцвіт, Смарагд та Миро-. При різкому похолоданні або дефіциті вологи ці рослини тимчасово призупиняють ріст, а на плодах можуть проступати темно-фіолетові плями. Після оптимізації температурного режиму та поливу плями зникають, а рослини відновлюють нормальну вегетацію.

Сорт / гібрид	Строк достигання, днів	Маса плоду, г	Товщина стінки, мм	Особливості плодів та забарвлення
Піонер	100–120	60–70	4–5	Червоні, стирчать догори
Дружок	100–120	60–70	4–5	Червоні, пониклі
Надія	100–120	60–70	4–5	Червоні, положення змішане. У технічній стиглості — кремові
Голубок	100–120	60–70	4–5	У технічній стиглості — кремові
Світлячок	100–120	невелика	4–5	Жовто-оранжеві, конусоподібні, для фарширування
Снігур	100–120	60–70	4–5	Найтовстостінніший та найбільш урожайний у своїй групі
Полтавський	135–140	60–70	4–5	У технічній стиглості — зелені
Злагода Е (гібрид)	середньоранній	80–100	товста	Конусоподібні, у тех. стиглості салатні, у біол. — червоні. У реєстрі з 2004 р.
Валюща	середньоранній	100–125	товста	Конусоподібні або призмоподібні, від блідо-жовтих до червоних. Урожайність до 4 кг/м²
Каліфорнійське чудо	пізньостиглий (вересень)	200–300	8–9	Кубічні, темно-зелені / темно-червоні. Плоди щільно притиснуті до стебла
Крупний червоний	середньоранній	200–400	товста	Великоплідний, достигає раніше за Каліфорнійське чудо
Жовтий гігант	середньоранній	200–400	товста	Великоплідний, достигає раніше за Каліфорнійське чудо

Вибір попередників, підготовка ґрунту та садіння перцю

Для отримання надраннього урожаю ставку роблять на ранньостиглі сорти. Добре зарекомендували себе сорт угорської селекції Шорокшари та голландський Венті. При сівбі на розсаду в лютому та садінні квітучих рослин із зав'яззю наприкінці травня перші зелені плоди можна знімати вже в середині червня. Плоди сорту Шорокшари у технічній стиглості мають світло-зелене забарвлення, у біологічній — червоно-оранжеве, досягають маси 250–450 г і вирізняються дуже ніжною шкіркою.

Найкращими попередниками для перцю є багаторічні трави, гарбузові культури, морква та цибуля. Ґрунти мають бути родючими, добре дренованими, з нейтральною реакцією середовища.

• Оптимальна кислотність ґрунту — pH 6–6,6
• Мінімальна температура ґрунту для садіння — 15–16 °C
• Глибина заглиблення стебла — не більше 2–3 см
• Ізоляція від гострих сортів — не менше 200 м

При підготовці ділянки важливо уникати надлишку азоту. Внесення свіжого гною викликає «жирування» рослин — активний ріст зеленої маси на шкоду плодоутворенню, а також підвищує ризик розвитку гнилей та розмноження попелиці в теплицях. Під осінню оранку на 1 м² вносять 5–10 кг перегною, 60 г суперфосфату та 25 г калійних добрив.

У регіонах зі сприятливим кліматом допускається безрозсадний спосіб вирощування ранніх сортів. Насіння висівають у третій декаді квітня прямо в ґрунт під захисні ковпаки з пластикових пляшок або паперові пакети. Швидкість появи сходів напряму залежить від температури ґрунту: при 13–15 °C сходи з'являються через 20–25 днів, а при 20–25 °C — вже на 7–10-й день.

При садінні розсади у відкритий ґрунт у третій декаді травня схему розміщення обирають, виходячи з габітусу рослин:

Група сортів	Ширина міжрядь, см	Відстань у ряду, см
Середньорослі середньоплідні (тип Дружок)	70	15–20
Великоплідні (залежно від потужності куща)	70	30–50

Полив, обробіток ґрунту та режим підживлення

Коренева система перцю відновлюється повільно, тому під час пересаджування важливо мінімізувати стрес для рослин. Садіння проводять за таким алгоритмом:

1. У посадкову лунку вносять одну-дві жмені перегною та чайну ложку нітроамофоски, після чого рясно поливають водою.
2. Саджанець розміщують у лунці, зберігаючи глибину садіння, яка була в період розсади, або заглиблюючи стебло не більше ніж на 2–3 см.
3. Роботи проводять у похмуру погоду або у вечірній час, а на початковому етапі розсаду притіняють підручним матеріалом.
4. З перерослої розсади перші плоди знімають якнайшвидше, щоб рослина сформувала нормальний кущ із хорошою асиміляційною поверхнею.

Через поверхневе розташування коренів розпушування ґрунту проводять вкрай обережно, щоб не пошкодити кореневу систему та крихкі стебла. Якщо не використовується мульча, розпушування обов'язково роблять після кожного поливу. У другій половині вегетації рослини рекомендується підгортати — це захищає коріння від оголення та підвищує стійкість куща. У спекотну погоду для запобігання осипанню бутонів і зав'язей проводять освіжаючі поливи.

Висока концентрація солей у ґрунтовому розчині шкодить культурі, тому підживлення проводять дробово. За сезон перець підживлюють 3–4 рази, чергуючи органіку та мінеральні суміші. Для приготування рідкого мінерального підживлення на 10 л води додають:

• Аміачна селітра — 15–20 г;
• Калійні добрива — 15–20 г;
• Суперфосфат — 40–60 г.

Норма витрати робочого розчину становить 0,5–1 л під одну рослину залежно від її віку.