Вирощування розсади баклажанів від сівби насіння до садіння

Строки сівби та підготовка насіння і ґрунту

Під час вирощування баклажанів вкрай важливо точно розрахувати строки сівби. Переросла розсада погано приживається на постійному місці, а надто молода не встигне дати ранній урожай. Якщо висаджувати рослини в горщиках без руйнування земляної грудки, то навіть розсада з квітами та зав'яззю швидко адаптується в ґрунті. Це дозволяє подовжити період вегетації і значно наблизити плодоношення.

• Оптимальний вік розсади — 60–70 днів
• Строк садіння в ґрунт — близько 10 червня
• Строк сівби скоростиглих сортів — 1–15 березня
• Строк сівби пізніх сортів — кінець лютого

Для прискорення появи сходів та профілактики хвороб насіннєвий матеріал потребує обов'язкової підготовки. Проведіть обробку за такою схемою:

1. Прогрійте насіння протягом 4 годин при температурі 25–30 °С, а потім ще 40 хвилин при 50 °С.
2. Продезінфікуйте насіння в 1%-му розчині марганцівки протягом 20 хвилин і ретельно промийте його чистою водою.
3. Замочіть насіння в розчині біостимуляторів (алое або мумійо) або проведіть барботування протягом доби. Для розчинів використовуйте снігову, дощову або омагнічену воду.

Якщо ви не плануєте проводити складну обробку, просто загорніть насіння в марлю, змочену дощовою або сніговою водою, за 2–3 дні до сівби. Також для замочування підходить настій золи: один сірниковий коробок золи настоюють в 1 літрі води протягом доби, після чого проціджують.

Ґрунт для баклажанів має бути більш родючим, пухким та вологопроникним, ніж для томатів або перців. В основу додайте перегній або компост (до 1/3 загального обсягу). На кожне відро готової ґрунтосуміші обов'язково внесіть мінеральні добрива:

• 40 г суперфосфату;
• 20–30 г калійної солі (або 40–60 г деревної золи);
• 10 г аміачної селітри або іншого азотного добрива.

Сівба, температурний режим та догляд за розсадою

Баклажани болісно переносять будь-які пошкодження кореневої системи. Щоб уникнути травмуючої пікіровки, насіння можна висівати безпосередньо в індивідуальні горщики розміром 10х10 см по 3 штуки в кожен. Після появи сходів залишають один найсильніший сіянець, а інші обережно вищипують. Якщо планується пікіровка, сівбу проводять у ящики висотою до 10 см на глибину 1,5 см із кроком 3 см.

Сходи з'являються через 7–12 днів після замочування насіння. Пам'ятайте, що при температурі нижче 20 °С насіння баклажанів може взагалі не зійти. Як тільки з'являться перші паростки, перенесіть ємності в найсвітліше місце і суворо контролюйте температуру.

Регулювати температуру повітря в побутових умовах можна простим переміщенням ящиків ближче до віконної рами або далі від неї. Рекомендується дотримуватися такого температурного графіка:

У фазі першого справжнього листка проведіть вибраковування: видаліть усі дрібні та викривлені сіянці, оскільки вони не дадуть повноцінного урожаю. У цій же фазі виконують пікіровку. Пересаджуйте рослини бережно, заглиблюючи їх до сім'ядолей і стежачи, щоб корінець не загинався.

При вирощуванні без пікіровки не наповнюйте горщики землею до країв. Залиште місце і поступово підсипайте ґрунт до сім'ядольних листків протягом 2–3 тижнів. Пікіровану розсаду притініть на кілька днів, а потім поступово привчайте до сонця, прикриваючи скло папером. Враховуйте, що пікіровка затримує розвиток рослин, тому сіяти такі баклажани потрібно на 10 днів раніше.

Поливайте розсаду тільки теплою водою, не допускаючи пересихання земляної грудки та застою вологи. Вода не повинна потрапляти на листя, щоб не спровокувати грибкові хвороби.

Захист, підживлення та формування розсади

Баклажани на етапі розсади часто потерпають від шкідників. Посіви можуть уражати попелиця, білокрилка або кліщик — мікроскопічна жовта чи оранжева комаха, що ссе сік із листя, через що воно набуває попелястого кольору. Щоб вчасно виявити загрозу, регулярно оглядайте листкові пластини на просвіт: шкідник залишає по собі тонкі павутиноподібні прозорі лінії.

• Нічна температура для загартування — не нижче 7–8 °С
• Строк прищипування розсади — після 5 справжнього листка
• Температура води для поливу при садінні — не менше 20 °С
• Норма поливу в ґрунті — 1 відро на 3 кущі
• Глибина розпушування ґрунту після поливу — не більше 5 см
• Строк збирання врожаю плодів після цвітіння — 26–40 днів

За час вирощування розсади проводять два кореневі підживлення, поєднуючи їх із поливом теплою водою з температурою 25 °С. Перший раз добриво вносять через 15 днів після пікірування: на 10 л води беруть 500–700 мг аміачної селітри, 1,5–2 г суперфосфату і 1–1,5 г калійної солі (цього об'єму вистачає на 10 рослин). Друге підживлення проводять ще через 10 днів розчином пташиного посліду (50 г на 1 л води настоюють 5 днів, потім розводять у співвідношенні 1:10). За 7 днів до садіння корисно провести позакореневе підживлення мікроелементами: розчиняють 0,5 г марганцівки, 0,3 г мідного купоросу і 0,3 г борної кислоти в 1 л води та обприскують цим об'ємом 100 рослин.

Розсада баклажанів значно ніжніша, ніж томатів або перців, тому за нею потрібен постійний контроль. Щоб незміцнілі стебла не ламалися, рекомендується обережно підв'язати кожен сіянець до індивідуального кілочка. Загартовувати рослини на відкритому повітрі в нічні години можна тільки в тому випадку, якщо температура гарантовано не опуститься нижче 7–8 °С.

Для поліпшення структури куща точку росту у частини рослин прищипують після п'ятого справжнього листка. Після цього розсада призупинить ріст приблизно на три тижні, але при цьому почнеться активний розвиток бічних бруньок. У результаті рослини сформуються більш приземкуватими, міцними, вони легше перенесуть транспортування і швидше приживуться. Оскільки основний урожай баклажанів закладається саме на бічних пагонах, таке прищипування у багатьох сортів подвоює збори (проводити процедуру після садіння в теплицю не рекомендується, оскільки бічним пагонам може не вистачити часу на розвиток).

Садіння розсади в ґрунт і подальший догляд

Строки садіння баклажанів збігаються зі строками садіння томатів і перців. Для садіння вибирають найбільш сонячне місце з пухким ґрунтом, на якому пасльонові культури не вирощувалися як мінімум два роки. Навіть при гарній якості ґрунту на кожен квадратний метр площі необхідно внести до двох відер перегною або компосту, а також 1 л деревної золи.

При однорядковому садінні грядку роблять на 15–20 см вище рівня ґрунту, дотримуючись відстані між кущами 30–40 см, а по центру грядки прокладають поливну борозенку глибиною 10–12 см. Якщо використовується багаторядкова схема, то міжряддя роблять шириною 50–60 см, а крок садіння в ряду зберігають у межах 30–40 см. Сама процедура садіння вимагає обережності, щоб не травмувати кореневу систему рослин.

1. За дві години до садіння рясно полийте розсаду в горщиках.
2. Обережно витягніть саджанці, намагаючись повністю зберегти земляну грудку.
3. Установіть рослини в ґрунт вертикально, злегка заглиблюючи їх порівняно з рівнем росту в горщику.
4. Полийте кущі водою, прогрітою до температури не менше 20 °С. Садіння краще проводити під вечір, притінивши рослини плівкою на кілька днів для швидкого приживання.

Висаджені баклажани не потребують пасинкування та підгортання. Важливо не допускати пересихання ґрунту і рясно поливати рослини підігрітою на сонці водою під корінь не менше двох разів на тиждень (відро води на кожні три кущі). Наступного дня після поливу або дощу ґрунт обов'язково розпушують на глибину не більше 5 см для зниження випаровування. Вода при поливі не повинна потрапляти на листовий апарат і квітки.

Після садіння в ґрунт рослини підживлюють за такою схемою:

• Перше підживлення: у 10 л води розчиняють 15 г аміачної селітри, 20 г суперфосфату і 10 г сірчанокислого калію (або подвійну дозу золи) з розрахунку на 10 кущів.
• Підживлення під час цвітіння: проводять два позакореневі оброблення мікроелементами (2 таблетки на 10 л води) або добовим настоєм золи (2 склянки на відро води).
• Підживлення під час плодоношення: застосовують органіку — настій коров'яку (3–4 кг на 10 л) або пташиного посліду (0,5 кг на 10 л), витриманий кілька днів і розведений 1:10, або настій золи (200 г на відро води).

Плоди знімають виключно у фазі технічної стиглості, через 26–40 днів після закінчення цвітіння. Своєчасне збирання врожаю обов'язкове, оскільки перестигаючі баклажани затримують формування наступних зав'язей на кущі. На відміну від томатів або перців, баклажани не здатні дозрівати під час зберігання і швидко в'януть. Щоб уповільнити втрату вологи, плоди зрізають разом із плодоніжками, після чого їх можна зберігати в холодильнику до двох тижнів.

Щоб отримати якісне насіння баклажанів, виберіть маточні кущі відразу після садіння розсади в ґрунт. Виділяйте найздоровіші та найпродуктивніші рослини. Для дозрівання насінників залиште лише 1–2 найкращі зав'язі на другому ярусі знизу, а решту квітів та бруньок безжально видаліть.

Збирання та підготовку насіння проводьте за такою схемою:

1. Кожні 7–10 днів до кінця літа регулярно вищипуйте всі нові бруньки, що з'являються.
2. Наприкінці вегетації зніміть насінники та покладіть їх у тепле місце, захищене від прямого сонячного проміння.
3. Через 2–3 тижні, коли плоди стануть м'якими, розріжте їх і витягніть насіння.
4. Просушіть насіння в тіні, розкладіть по паперових пакетах і підпишіть сорт, рік збирання та строк дозрівання.

Хоча насіння баклажанів зберігає схожість протягом кількох років, найкращий результат на практиці показує свіже насіння минулого року.

Специфіка вирощування та захист від шкідників

Баклажани чудово ростуть у відкритому ґрунті, але потребують уваги до температурного режиму та сусідства з іншими культурами. У червні, при загрозі холодних ночей, обов'язково накривайте посадки плівкою — це захистить рослини від стресу та прискорить їхній ріст.

Профілактика захворювань починається через 10–15 днів після садіння розсади в ґрунт. У цей період проведіть перше профілактичне обприскування рослин бордоською сумішшю.

Основну загрозу для молодих баклажанів становлять попелиця та павутинний кліщик. Починайте щоденний огляд нижнього боку листків з раннього віку розсади. Якщо шкідник тільки з'явився, його можна зняти вручну пінцетом, не допускаючи розселення по теплиці. У разі масового ураження використовуйте робочі розчини інсектицидів та народних засобів.