Використання органічного біопалива для ефективного обігріву тепличних грядок

1. Вибір органічної сировини для обігріву парників

Для успішного вирощування більшості овочевих культур у парниках необхідно підтримувати температуру в межах 20—30 °C. Забезпечити такий тепловий режим на тривалий час можна за рахунок самонагрівання органічних матеріалів — біопалива. Традиційною та найефективнішою сировиною вважається кінський гній, проте через його дефіцит агрономам доводиться використовувати альтернативні матеріали та комбіновані суміші.

• Оптимальна температура для овочів — 20—30 °C
• Пік розігріву кінського гною — 65—70 °C
• Вологість коров'ячого гною — до 80 %
• Гранична вологість торфу в сумішах — 40 %

Для набивання парників використовують різні види гною, побутові відходи та залишки переробки деревини або шкіри. Кожен матеріал володіє своїми тепловими характеристиками та потребує індивідуальної підготовки. Оптимальний підбір компонентів дозволяє продовжити обігрів грядок.

Як допоміжні компоненти також застосовують льняну кострицю та деревний листок. Льняна костриця при зволоженні добре розігрівається і розпушує щільну сировину. Деревний листок підвищує температуру повільно, тому його використовують тільки у складі комбінованих сумішей.

2. Технологія та рецептури приготування торф'яних сумішей

Торф у чистому вигляді для набивання парників непридатний, оскільки він практично не саморозігрівається. Однак у сумішах з гноєм він показує відмінні результати. Досліди показали, що суміш кінського гною з торфом у співвідношенні 1:1 дозволяє отримати середньодобову температуру в парнику 28 °C, тоді як чистий кінський гній дає лише 26,6 °C. При цьому суміш розігрівається до максимальних 46 °C вже на 10-й день, тоді як чистий гній досягає свого максимуму в 32 °C тільки на 11-й день.

Для приготування біопалива найкраще підходить моховий торф верхових боліт. Його заготовляють на ділянках із суцільним покривом сфагнового моху, де ростуть багно, болотна сосна та журавлина. Низинний торф із заплав річок та ярів, зарослих осокою, очеретом, вільхою, вербою та березою, також можна використовувати, але теплові результати будуть нижчими.

Пропорції компонентів у суміші залежать від строків набивання парників та виду гною, що використовується. Правильне співвідношення дозволяє регулювати швидкість розігріву та тривалість горіння біопалива. Це забезпечує стабільний мікроклімат для розсади.

Рецепти альтернативного біопалива та правила його розігріву

Щоб біопаливо стабільно виділяло тепло, його потрібно правильно заготовити та вчасно запустити процес горіння. При дефіциті чистого кінського гною агрономи використовують торфофекальні маси та суміші на основі коров'яку, тирси, костриці або побутових відходів. Вони забезпечують стабільний температурний режим у парниках різного строку набивання.

• Підготовка суміші до набивки — за 12–19 днів
• Товщина шарів торфу на майданчику — 25 см
• Перелопачування купи до набивки — за 8–10 днів
• Висота штабелів для зберігання — до 1,5 м

Для приготування торфофекального біопалива беруть 1 частину слабкорозкладеного верхового торфу і від 3 до 5 частин фекалій. У пізніх парниках використовують співвідношення 1:1, додаючи для кращого розігріву 10–20% кінського гною або побутового сміття. При близькому розташуванні торфовища суміш можна готувати прямо на болоті. Для цього осушену ділянку орють або дискують, просушують торф, збирають його у вали висотою до 60 см на відстані 4–5 м, заливають у міжряддя фекалії і після вбирання повторно розпушують, збираючи масу в купи висотою 2–2,5 м.

Якщо торф доводиться привозити здалеку, пошарову заготівлю торфофекальних мас організовують на спеціальному майданчику з осені:

1. Очистіть майданчик від сміття та розподіліть просушений торф шаром у 25 см.
2. Полийте шар торфу фекаліями у необхідному співвідношенні.
3. Укладіть наступний шар торфу і знову полийте його фекаліями, повторюючи процес до формування купи.
4. Щільно утрамбуйте готову купу, щоб запобігти передчасному горінню маси.
5. За 8–10 днів до набивки парників перелопатьте купу і закладіть у її центр кінський гній для запуску горіння.

Як альтернативу кінському гною можна використовувати комбіновані суміші з інших доступних матеріалів. Склади підбирають залежно від строків запуску парників.

Для ранніх овочевих парників підходять такі варіанти:

• Кінський гній із побутовим сміттям у будь-яких пропорціях.
• Кінський і коров’ячий гній у рівних частинах (1:1).
• Коров’ячий гній (не більше 30%) у суміші з побутовим сміттям або кінським гноєм.
• Побутове сміття з додаванням гною овець або кроликів.
• Кінський гній (50%), коров’ячий гній (40%) та деревна тирса (10%).
• Коров’ячий гній (80%) та деревна тирса (20%).
• Коров’ячий гній (85%) та льняна костриця (15%).

Для середніх (розсадно-овочевих) парників до вказаних вище рецептів додаються нові комбінації:

• Коров’ячий гній і деревна кора в рівних частинах.
• Коров’ячий гній (70–80%) та тирса (30–20%).
• Коров’ячий гній і побутове сміття в рівних частинах.
• Коров’ячий гній (70%) та льняна костриця (30%).
• Побутове сміття (70%) та деревний листок (30%).

Для розсадників можна використовувати будь-які суміші зі списків для ранніх і середніх парників. Ефективність цих складів підтверджена практичними випробуваннями.

При заготівлі біопалива про запас укладайте добре перемішані суміші у штабелі висотою до 1,5 м і шириною 4–5 м. Краї штабеля робіть пологими, щоб на них могла заїжджати техніка для ущільнення. Готовий штабель щільно утрамбуйте і укрийте по краях задля уникнення передчасного горіння.

Приготування парникового ґрунту з перегною та торфу

Парниковий ґрунт повинен бути легким, вологоємним і повітропроникним, мати нейтральну реакцію середовища та достатній запас поживних речовин. Вкрай важливо виключити зараження ґрунту шкідниками та хворобами. Для економії ресурсів господарства можуть готувати якісні ґрунтосуміші самостійно.

Для приготування якісного ґрунту використовують два основні компоненти:

• Перегнійна земля. Восени відпрацьоване в парниках біопаливо вивантажують і укладають у штабель. Протягом наступного року купу кілька разів перелопачують, а при пересиханні поливають гнойовою рідиною.
• Торф'яна земля. Низинний добре розкладений торф заготовляють влітку і зберігають у великих купах. Зимове проморожування знижує його кислотність і покращує структуру. У другу зиму купу вкривають соломою, гноєм або торф’яною крихтою від промерзання, а навесні просіюють через грохот.

Щоб отримати високоякісну торф'яну землю, змішайте просіяний торф із рівною за масою кількістю піску (1:1) і додайте перепрілий гній з розрахунку 1 частина гною на 10 частин торфу. Така торфопіщана суміш має чудову повітропроникність та оптимальний рівень вологості. Коренева система розсади в ній формується мичкуватою і сильною, що полегшує садіння у відкритий ґрунт.

Торф'яна земля буває готова до використання через 1—2 роки після її заготівлі.

Польовий ґрунт. За відсутності дернового та торф'яного ґрунту окремі господарства все ж змушені застосовувати звичайний польовий ґрунт. Використання в парниках та теплицях польового ґрунту можна допустити лише як крайній тимчасовий захід до підготовки справжнього парникового ґрунту.

У цьому випадку беруть ґрунт з полів з-під сіяних трав, зернових та бобових культур. З городніх ділянок брати ґрунт не рекомендується, щоб уникнути зараження парників шкідниками та хворобами овочевих культур. Для збільшення запасу поживних речовин до польового ґрунту рекомендується додати перегній. Крім того, протягом зими треба дати промерзнути польовому ґрунту для поліпшення його структурного стану.

Такими є основні ґрунти, з яких можна робити суміші для приготування парникового ґрунту.

Для різних культур потрібні й різні за складом суміші.

Приблизний склад ґрунтів для окремих культур, що вирощуються в парниках

На розсаду Дерновий ґрунт 40% - перегній 60% Капуста, бруква Суглинковий польовий ґрунт 40% + перегній 60% Польовий ґрунт 40% + перегній 40% + торф 20% Дерновий ґрунт 50% - старий парниковий ґрунт 50% Польовий ґрунт 40% торф'яний 20% - перегній 30% - пісок 10%

Огірки Польовий ґрунт 50% - торф'яний 20% - перегній 30%, Томати Польовий ґрунт 50%: торф'яний 20%, | пере-

Дерновий ґрунт 50% - старий парниковий 50%, Цибуля, буряк Старий парниковий ґрунт Польовий або дерновий 40%, -|- перегній 40% -| торф'яний 20% | Дерновий 90%, - пісок 10%, Для вирощування на продукцію Огірки | Дерновий 60% перегній 35% - пісок 5% | Польовий 50%, є торф'яний 20%, - перегній 30%, Цибуля на перо, петруш- | Старий парниковий перегній ка, редис Дерновий 40%, торф'яний 20%. |: перегній 40%

При визначенні потреби в біопаливі та ґрунтах можна виходити з таких даних (на одну раму в кубічних метрах):

Потреба в біопаливі Потреба в ґрунті Ранні парники 1,0 0,25 Середні 0,6 0,25 Паризькі 1,2—1,5 0,25

Треба знати вагу 1 м3 ґрунту та біопалива, яку наводимо в наступній таблиці:

Вага 1 м3 матеріалів для біопалива та парникового ґрунту

Вид матеріалу Вага (в тоннах) Гній кінський 0,5 „ Коров'ячий 0,5 — 0,55 „_ Кінський та коров'ячий ущільнений 0,8 Сміття 0,45 — 0,60 Перегнійна парникова земля 0,33 Кор'я 0,4 Торф розкладений чорний 0,32 Лист деревний 0,2 — 0,3 Тирса 0,14 — 0,20 Ґрунт різний 1,0 — 1,3 Пісок 1,46

Зміна земляного ґрунту в парниках проводиться один раз на три роки. З урахуванням цього і слід заготовляти свіжі ґрунти. Тут треба взяти до уваги, що хороші ґрунти бувають готові через 1—2 роки після їх заготівлі.