Живлення рослин — фундаментальна дисципліна, що об'єднує фізіологічні процеси засвоєння елементів, ґрунтознавство та агрохімію. Розуміння механізмів поглинання поживних речовин через ґрунтовий розчин, роль ґрунтового поглинального комплексу, а також вплив освітленості та водного режиму дозволяють агроному і дачнику обґрунтовано підходити до управління ростом культур. Знання класифікації мінеральних елементів, ролі мезоелементів, таких як сірка, та механізмів впливу гумінових кислот є ключем до підвищення урожайності та адаптивності рослин до стресових факторів середовища.
У цій підбірці представлені матеріали, що охоплюють як теоретичні основи науки, так і практичні методики досліджень. Читач ознайомиться з історією становлення агрохімії через праці Д.М. Прянішнікова, К.К. Гедройца та К.А. Тімірязєва, а також простежить розвиток уявлень про фотосинтез та гумусову теорію живлення. Статті детально розкривають сучасні підходи до вивчення мінерального живлення, включаючи методи текучих розчинів та ізольованого живлення коренів. Запропонований блок матеріалів допоможе систематизувати знання про взаємодію ґрунту, добрив та біологічних особливостей рослин для ефективної агрономічної практики.