Технологія формування розріджено-ярусної крони плодових дерев у саду

Розріджено-ярусна крона — універсальний і надійний варіант для зерняткових культур на насіннєвих та середньорослих клонових підщепах, а також для абрикоса, черешні, вишні, сливи та аличі. Конструкція формується з 5–6 скелетних гілок, які розміщують на стовбурі розріджено або окремими ярусами. В одному ярусі допускається не більше трьох–чотирьох гілок. Більша кількість пагонів із суміжних бруньок послабить центральний провідник.

Геометрія крони та підготовка саджанців

Для правильного розвитку дерева важливо дотримуватися просторових інтервалів і кутів відходження гілок. При розбивці саду за схемами 7 × 4 м і 6 × 4 м оптимальний кут нахилу та відходження основних гілок становить 45–60°, а кут розходження між сусідніми гілками по провіднику має бути не менше 90°. Щоб крона розвивалася рівномірно, верхні гілки спрямовують у проміжки між нижніми.

• Кут відходження основних гілок — 45–60°
• Мінімальний кут розходження — 90°
• Кількість гілок у кроні — 5–6 шт.
• Гранична кількість гілок в одному ярусі — 3–4 шт.

При формуванні крони необхідно витримувати чіткі відстані між її елементами. Це запобіжить загущенню та забезпечить хорошу освітленість кожного ярусу. Оптимальні параметри наведено в таблиці нижче.

Елемент крони	Рекомендована відстань
Між поодинокими гілками на центральному провіднику	від 20–25 до 40 см
Між ярусами	від 40–50 до 70–80 см
Від нижнього ярусу до наступної поодинокої гілки	60 см
Інтервал за наявності мутовки (з двох гілок)	0,8–1,0 м

Висота штамба для розгалужених саджанців на сильнорослій підщепі залежить від біологічних особливостей культури. Дотримання цих параметрів полегшує подальший догляд за пристовбуровими колами та механізований обробіток ґрунту в саду. Рекомендована висота штамба становить:

• яблуня: 60–80 см;
• груша, слива, абрикос, черешня, алича: 70 см;
• айва, вишня, персик і зерняткові культури на карликових підщепах: 60 см.

Покрокове формування ярусів та зелені операції

Більшість сортів яблуні в перший рік дають розгалуження з кутами відходження нижніх гілок у 70–80°, верхніх — близько 35°, при куті розходження менше 90°. У таких випадках геометрію крони доводиться коригувати вручну. Для виправлення кутів та співпідпорядкування гілок виконують послідовне обрізування та розтяжку.

1. Видаліть нижній приріст на кільце: він має занадто великий кут відходження від стовбура і кут розходження із суміжним приростом менше 90°.
2. Обріжте центральний провідник із переведенням на боковий приріст, щоб повністю виключити конкуренцію пагонів.
3. Встановіть розпірку між стовбуром та приростами 3 і 4 для збільшення кута нахилу, а приріст 1 підніміть і підв'яжіть до стовбура, зменшивши його кут нахилу до 45°.
4. Вкоротіть підготовлені прирости на одному рівні.

Якщо ви не використовуєте розпірки та підв'язку, прирости з малим кутом нахилу та відходження обрізуйте на зовнішню бруньку. Приріст 1 із великим кутом нахилу в цьому випадку обрізують на внутрішню бруньку. Гілку продовження центрального провідника вкорочують так, щоб відстань від верхнього бокового приросту 4 до зрізу була не менше 70 см. Після закладання другого ярусу відстань між першим і другим ярусами повинна становити не менше 50–60 см. Враховуйте, що з бруньок біля зрізу завжди ростуть сильні пагони, у середній зоні — слабші, а внизу бруньки залишаються сплячими.

Вибір основних гілок першого ярусу проводять наприкінці травня — на початку червня, коли пагони у верхній зоні досягають довжини понад 15–20 см. Для цього на деревці вибирають три бокові пагони, спрямовані в бік ряду під кутом 45° від осьової лінії. Вони повинні мати кути відходження 45–60° і розходження не менше 90°.

Зайві пагони видаляють на кільце або повторно прищипують у липні, коли прирости в зоні кронування досягають у довжину понад 35–40 см. У цей період регулюють силу росту пагонів і співпідпорядковують їх провіднику. У пагонів, які довші за нижню гілку або конкурують із провідником, видаляють точку росту з чотирма листками. В інших випадках прищипка не потрібна. Одночасно коригують кути нахилу гілок за допомогою розпірок та підв'язок.

Другий рік: обрізування провідника та літня чеканка

На другий рік після садіння головне завдання агронома — стимулювати активний ріст пагонів та закласти основу першого ярусу крони. Для нормального розвитку саджанців у південній зоні плодівництва важливо досягти цільових показників річного приросту:

• Приріст зерняткових культур — не менше 60–65 см
• Приріст кісточкових культур — більше 65 см

Весняне обрізування починають з нижніх гілок першого ярусу. Найнижчу гілку вкорочують до 45–50 см (для черешні, абрикоса, аличі та сливи — до 60 см), а дві верхні гілки зрізують суворо на одному рівні з нею. Центральний провідник вкорочують із запасом висоти над рівнем зрізу бічних гілок.

Форма крони дерева	Висота зрізу провідника над бічними гілками, см
Широка	20–25
Пірамідальна	25–30

Якщо на центральному провіднику вже утворилися бічні пагони, їх вкорочують залежно від початкової довжини:

Початкова довжина гілки, см	Ступінь обрізування
25–30	На 4–5 бруньок
60–70	На 10–12 бруньок

Влітку ріст центрального провідника та пагонів продовження регулюють зеленими операціями. На гілках першого порядку в зоні до 35–40 см від стовбура роботи виконують у такій послідовності:

1. Повністю видаляють на кільце всі прирости.
2. Вирізають на кільце зайві вертикальні пагони, витримуючи між ними відстань у 15–30 см.
3. Прищипують усі пагони, що залишилися, на висоті 8–10 см.
4. Вибирають два бічні пагони, спрямовані під кутом до осі основної гілки першого порядку, на відстані 50–60 см один від одного.

Третій та четвертий роки: співпідпорядкування гілок та закладання другого ярусу

Навесні третього та четвертого року формування крони ведуть знизу вгору — від нижнього ярусу до верхівки провідника. Особливу увагу приділяють вибору четвертої основної гілки першого порядку. Її закладають у проміжку між нижніми гілками з напрямком у міжряддя. Кут відходження повинен становити 50–55°, а відстань від верхньої гілки нижнього ярусу — 60–80 см.

Мінімальна відстань від верхньої гілки першого ярусу до нижньої гілки другого ярусу становить 60 см. Цей інтервал необхідно коригувати залежно від характеру росту пагонів:

• при мутовчатому розташуванні гілок на другому ярусі інтервал збільшують до 0,8–1,0 м;
• якщо другий ярус виводять із двох суміжних бруньок, інтервал повинен становити 80–100 см.

На основних гілках першого ярусу формують по дві бічні гілки другого порядку (бажано з бічним положенням) та обростаючі гілки з кроком 25–50 см. Їх розміщують відносно стовбура за такою схемою:

Порядок гілки	Відстань для розміщення
Перша гілка другого порядку	35–40 см від стовбура
Друга гілка другого порядку	50–60 см від першої (з протилежного боку)

При обрізуванні приростів дотримуються співпідпорядкування: гілки продовження першого порядку співпідпорядковують із гілками другого порядку, а четверту основну гілку — з провідником. Прирости вкорочують диференційовано:

Довжина приросту, см	Ступінь обрізування
25–40 (між вибраними гілками)	На 4–5 бруньок
60–70	На 10–12 бруньок

У сортів з інтенсивним розгалуженням гілки вкорочують помірно або слабо. За даними дослідних випробувань, оптимальна довжина гілок продовження в цьому разі повинна бути меншою за 40–50 см. У літній період обов'язково проводять двократну зелену операцію — це регулює ріст, прискорює появу обростаючих гілочок і різко знижує обсяг ручного обрізування наступної весни.

Завершення формування розріджено-ярусної крони

На четвертий та п'ятий роки завершують створення скелета розріджено-ярусної крони. У цей період закладають останню, п'яту основну гілку. Її розміщують у проміжках над нижніми гілками на відстані 30–40 см від першої одиночної гілки, спрямовуючи в бік протилежного міжряддя під кутом відходження 60–65°.

Паралельно на гілках першого ярусу продовжують формувати розгалуження другого порядку. Проміжки між ними заповнюють обростаючими приростами з інтервалом 15–30 см, при цьому обов'язково видаляють конкурентів провідників усіх приростів. Прирости між ярусами на стовбурі, які пропустили під час літнього прищипування, також деформують.

У цей період обрізування зводять до мінімуму, особливо дбайливо ставлячись до кінцевих приростів. На четвертій і п'ятій скелетних гілках абсолютно всі прирости переводять у категорію обростаючих. Влітку четвертого року ріст регулюють за допомогою зелених операцій: нахилів пагонів та їх пінцирування. Повністю видаляють пагони тільки у разі сильного загущення.

• Кут відходження п'ятої гілки — 60–65°
• Інтервал між обростаючими приростами — 15–30 см
• Висота захисного кілка провідника — 3–5 см
• Приріст для омолоджувального обрізування — 30–35 см

Після двох років товарного плодоношення центральний провідник зрізають на бічне розгалуження, залишаючи кілок довжиною 3–5 см. Завдяки цьому останнє розгалуження набуде більш пологого положення. Коли дерево вступає в пору повного плодоношення і довжина річних приростів знижується до 30–35 см, проводять омолоджувальне обрізування на дворічну деревину. Це дозволяє регулювати процеси росту та товарного плодоношення.

Формування поліпшеної чашоподібної крони

Поліпшена чашоподібна (вазоподібна) крона — це безлідерна система, яку формують на світлолюбних і швидкорослих культурах. Головна відмінність від простої чаші полягає в тому, що скелетні гілки закладають не із суміжних бруньок, а на відстані 15–25 см одна від одної. Таке розріджене розташування забезпечує високу міцність зростання гілок зі стовбуром.

Культура	Схема садіння
Персик	5 × 3 м або 6 × 3 м
Черешня	5 × 5 м
Яблуня	5 × 4 м

У персика виділяють шість типів приростів: ростові, змішані, плодові, передчасні, вовчки (жирові пагони) та букетні гілочки. Щоб крона добре освітлювалася, її формують лише з трьох-чотирьох основних гілок першого порядку. Усі інші розгалуження переводять на плодоношення.

1. Відміряйте висоту штамба. Виділіть під штамб 50–60 см стовбура дерева.
2. Оберіть скелетні гілки. Залиште 3–4 добре розвинених однорічних прирости, рівномірно розташованих у просторі на відстані 30–35 см один від одного.
3. Укоротіть гілки. Обріжте вибрані прирости, залишивши 20–25 см від стовбура. Зайві гілки виріжте на кільце.
4. Видаліть провідник. Зріжте центральний провідник безпосередньо над четвертою гілкою.
5. Осліпіть бруньки. Навесні під час обрізування або при набряканні бруньок видаліть усі верхні бруньки на вибраних скелетних гілках.
6. Виконайте зелені операції. У міру вегетації послаблюйте або повністю вирізайте пагони, що ростуть всередину крони і затінюють її центр.

Зелені операції на поліпшеній чашоподібній кроні проводять суворо за графіком. Це дозволяє вчасно скоригувати ріст і уникнути сильного загущення центральної частини. Роботи виконують у три етапи:

• перша операція — при довжині пагонів 7–10 см;
• друга — при довжині пагонів 30 см (у травні – на початку червня);
• третя — протягом липня.

Сильні вертикальні пагони, які утворюються в центрі крони, вирізають на кільце або вкорочують до 20–40 см. Своєчасне видалення такої деревини дозволяє підтримувати хорошу освітленість чаші. У результаті крона залишається відкритою сонцю, а плоди дозрівають рівномірно.

Формування гілок другого порядку та циклічна заміна деревини

Якщо на молодому дереві утворюється надлишок пагонів, не поспішайте видаляти все підряд. Частину зайвого приросту можна перевести в горизонтальне положення і підв'язати, щоб прискорити плодоношення, а інші — виламати біля основи. Бічні пагони, які ростуть із нижніх бруньок основної гілки, обов'язково прищипують над четвертим листком. Це стримає їх ріст і простимулює розвиток плодових бруньок.

Навесні третього року після садіння приступають до закладання скелета другого порядку. На основних гілках першого порядку вибирають найбільш сильні прирости, дотримуючись просторових інтервалів. Правильне розташування гілок другого порядку забезпечить хороше освітлення крони та запобігатиме її загущенню.

Параметр гілок другого порядку	Оптимальне значення
Довжина гілок другого порядку	30–40 см
Відстань від стовбура	30–35 см
Відстань між гілками	40–50 см

Між цими гілками залишають слабші прирости на відстані 10–15 см один від одного. Якщо влітку ви не встигли провести пінцирування (зелену прищипку), ці гілки потрібно обрізати навесні за такою схемою:

• половину пагонів укорочують у результаті весняного обрізування до 15–20 см;
• решту половину зрізають на 2–3 бруньки.

Гілки другого порядку — це основа майбутнього врожаю, на них формується велика частина плодової деревини. Щоб крона залишалася продуктивною, підтримуйте суворе співпідпорядкування елементів на всіх основних гілках. На гілках першого порядку формують гілки другого порядку через кожні 40–50 см, а на них — гілки, що відповідають за плодоношення, та сучки заміщення.

• Довжина гілок для плодоношення — 30–40 см
• Довжина сучків заміщення — 3–5 см
• Інтервал закладання на гілках першого порядку — 40–50 см

З часом плодова деревина старіє і втрачає продуктивність. Агроному важливо своєчасно оновлювати 3–4-річну обростаючу деревину, замінюючи її більш молодою та продуктивною.

Описаний алгоритм підходить і для формування поліпшено-вазоподібної крони яблуні та черешні. Головна відмінність полягає в роботі з центральним провідником. На цих культурах провідник видаляють не відразу, а тільки після початку сталого плодоношення та зняття перших двох урожаїв.