Технологія формування крони «російське веретено» для яблуні та груші

Вибір підщепи, схема садіння та переваги «російського веретена»

Веретеноподібні крони яблуні та груші пройшли тривалу еволюцію в садах Західної Європи: від декоративного вертикального кордону на карликах до промислового шпіндельбуша на середньорослих клонових підщепах. Пізніше з’явилися компактніший шпіндель, струнке веретено та французька вісь (пілляр) із циклічною заміною деревини. Однак в органічних садах яблуні найбільш практичним рішенням стало вільноросле, або «російське веретено».

Цей тип крони розроблено спеціально для сортів із розкидистою формою дерева. Конструкція складається з центрального провідника і гілок першого порядку довжиною 1–1,5 м. На відміну від класичного шпіндельбуша, у «російського веретена» усунено головний недолік — обвисання гілок. Нижній ярус гілок закладається піднятим, що значно полегшує догляд за пристовбурними смугами.

• Сорти — Мантуанське, Ренет Симиренка, Голден Делішес, Слава Переможцям
• Рекомендовані підщепи — ММ106, М4, М7
• Схема садіння — 4,5–5,0 × 2,0–2,5 м
• Висота дерева — 2,0–2,5 м
• Граничний діаметр крони — 1,6 м

Покрокова технологія формування крони

Формування вільнорослого веретена проводять поетапно протягом перших п’яти років вегетації саду. Кожна операція спрямована на створення міцного скелета дерева та регулювання його плодоношення.

1. Перший рік вегетації (весна). Зріжте однорічні саджанці без розгалужень на висоті 75–90 см від поверхні землі.
2. Перший рік вегетації (літо). При досягненні пагонами довжини 10–15 см закладіть штамб висотою 45–50 см, повністю видаливши конкурентів центрального провідника. Коли пагони в зоні кронування виростуть до 20–25 см, оберіть 3–4 пагони з кутами відходження 60–65° для формування розрідженого ярусу, розподіливши їх рівномірно по колу. Решту пагонів видаліть або прищипніть над 2–3-м листком.
3. Другий рік вегетації (весна). Спідпорядкуйте бічні гілки з центральним провідником: зріжте гілку продовження провідника на 20–25 см вище вкорочених бічних гілок. Ступінь обрізування провідника визначайте біологічними особливостями сорту.

   Здатність до пагоноутворення	Сорти яблуні	Спосіб обрізування провідника
   Висока	Мелба, Джонатан, Голден Делішес, Голдспур, Ренет Симиренка, Чемпіон	Не вкорочують гілку продовження центрального провідника
   Низька	Вагнер, Мантуанське, Старкримсон	Вкорочують гілку продовження центрального провідника

4. Другий рік вегетації (літо). Якщо вертикальні пагони першого порядку загущують крону, проведіть зелені операції з їх видалення. Пагони у верхній частині крони відхиліть до горизонтального положення.
5. Третій рік вегетації (весна). Переведіть центральний провідник на бічне відгалуження, спрямоване вгору. Це потовщує провідник, стимулює утворення обростаючих гілочок і блокує ріст вертикальних конкурентів. Одночасно обмежте ріст нижніх гілок біля основи крони, обрізавши їх на відстані 50–60 см від стовбура з переведенням на зовнішнє розгалуження. Якщо минулого літа вертикальні прирости не були видалені, виріжте їх зараз.
6. Третій рік вегетації (літо). В обов’язковому порядку проведіть двократну зелену операцію з видалення сильних вертикальних приростів.
7. Четвертий рік вегетації і далі (рання весна). Проводьте формувальне обрізування. Обмежте висоту дерева на позначці 2–2,5 м, перевівши провідник на бічну гілку. Сильно розрослі гілки вкоротіть із переведенням на слабше відгалуження. Контролюйте, щоб верхні бічні прирости першого порядку мали кут нахилу 80–90°, і вчасно проріджуйте сильногіллясті сорти.
8. П’ятий рік вегетації (рання весна). Почніть обрізування обростаючих гілок із 3-річним циклом заміщення:
   • Відплодоносилі 3-річні гілки вкорочуйте на трирічну деревину з переведенням на вкорочену гілку з 2–3 бруньками, сучок заміщення або плодові утворення.
   • 2-річні плодоносні гілки за потреби вкорочуйте для нормування навантаження урожаєм та уникнення подрібнення плодів (особливо важливо для сортів Голден Делішес, Старкримсон, Мантуанське).