Проєктування та формування органічного плодового саду на основі сорто-підщепних поєднань

Конструкція (тип) саду визначається сукупністю таких чинників: особливостями розміщення дерев, формуванням та обрізуванням крони, силою росту сорту, підщепи та продуктивністю сорто-підщепної комбінації, застосовуваною агротехнікою, системою машин, знарядь, економічною ефективністю виробництва плодів.

Класифікація сучасних типів плодових насаджень залежно від форми крон, підщепи та кількості дерев на одиницю площі:

– сади з природно-поліпшеною формою крони дерев та помірно-щільним їх розміщенням (менш ущільнені, звичайні) близькі до природних (округлі), але піддаються формуванню (регулюванню висоти та кількості гілок першого і другого порядків);

– сади зі штучною формою крони дерев та щільнішим їх розміщенням (середньоущільнені). Штучні крони, що мають плоску форму, витягнуті за віссю ряду, також піддаються регулюванню висоти та кількості гілок і гілок. У таких садах при використанні середньорослої підщепи дерева ростуть без опори, карликової підщепи – з опорою;

– сади зі штучно-природною формою крони дерев (сильно і дуже сильно ущільнені). У таких садах деревні плодові рослини вирощують на середньорослих підщепах без опори та на карликових підщепах з опорою.

До першої підгрупи зі штучно-природною формою крони відносять дерева з веретеноподібною кроною, вирощені на середньорослих підщепах (веретеноподібний кущ, вільно зростаюче веретено).

У другій підгрупі крони формують без потужних гілок першого порядку, утворюючи на стовбурі лише пониклі, значно слабші гілки першого порядку обмеженої довжини (струнке веретено, французька вісь, шпіндель, «солакс», колона).

Очевидно, в органічних насадженнях кращими є дерева, щеплені на середньорослих (напівкарликових) підщепах. Саме такі підщепи вирізняються слабкими сорбційними можливостями щодо важких металів та реакцією на підвищені дози мінеральних добрив (Дорошенко, Кондратенко, 1998).

Використання в органічних садах штучних форм крон є неперспективним через високу трудомісткість їх створення.

Щільність садіння дерев у саду багато в чому залежить від біологічних особливостей сорту. Своєю чергою кількістю дерев на одиниці площі визначається продуктивність насаджень.

Дослідження з визначення оптимальної схеми садіння дерев яблуні різних за силою росту сортів проводили в саду ВАТ «Агроном», закладеному в 1998 р. Форма крони дерев – «російське веретено». Об'єктами експерименту були дерева сортів яблуні Флорина (сильнорослий), Ліберті (середньорослий), щеплені на підщепі ММ106. У досліді вивчали п'ять варіантів розміщення дерев у ряду: через 1,5; 2,0; 2,5; 3,0 та 4,0 м. Відстань між рядами 5 м. Ґрунт – чорнозем вилугуваний. Агротехніка вирощування яблуні відповідала рекомендованій для зазначених природних умов.

Як показав аналіз отриманих у дослідженні даних, дерева яблуні досліджуваних сортів характеризувалися різною ростовою активністю, що визначається схемою їх садіння.

Так, незалежно від сорту, при розміщенні дерев у ряду через 1,5 м вони вирізнялися слабким ростом, тоді як при зміні відстані до 4,0 м було відзначено збільшення середнього приросту пагонів на 15–18 %, а діаметра штамба – на 40 %.

Водночас схема садіння дерев у ряду справляє суттєвий вплив на величину урожаю плодів, хоча в даному випадку спостерігаються і сортові відмінності. Таблиця 25 – Вплив схеми садіння дерев на господарську продуктивність сортів яблуні* (сад ВАТ «Агроном», закладання 1998 р., у середньому за 2008–2009 рр.)

Схема Кількість Урожай плодів садіння, дерев на м×м 1 га, шт кг/дерево т/га

5×1,5 1333 8,6 11,4

5×2,0 1000 12,4 12,4

5×2,5 800 21,1 16,8

5×3,0 666 34,3 22,9

5×4,0 500 27,4 18,3

НДР05 3,1 2,5

5×1,5 1333 7,2 9,6

5×2,0 1000 10,0 10,0

5×2,5 800 21,2 18,7

5×3,0 666 25,0 17,0

5×4,0 500 29,3 14,9

НДР05 2,0 5,2

Слід зазначити, що урожай плодів при розміщенні дерев у ряду через 4,0 м у середньому на 37 % більший, ніж при щільному їх розміщенні. Встановлено тісну зворотну залежність між щільністю садіння дерев та урожаєм плодів з дерева (коефіцієнт кореляції r = –0,93±0,01), що виражається рівнянням регресії:

У = 45,67– 0,029х, де х – кількість дерев на 1 га, шт.

При цьому визначено, що оптимальна щільність садіння залежить від біологічних особливостей сорту. Так, для сильнорослого сорту Флорина оптимальною є відстань між деревами в ряду 3,0 м, а для середньорослого сорту Ліберті – 2,5 м. Встановлено, що при використанні цих відстаней досліджувані сорти яблуні забезпечують отримання найбільш високого урожаю плодів з одиниці площі саду.

Однак, якщо розглядати отримані результати з погляду підвищення маси та товарної якості плодів, ми доходимо іншого висновку (рисунок 25, таблиця 26). маса, г

5х1,5 5х2 5х2,5 5х3 5х4 схеми садіння, м х м

Флорина Ліберті Рисунок 25 – Вплив схеми садіння (м×м) на масу (г) плодів яблуні (у середньому за 2008–2009 рр.) Таблиця 26 – Вплив схеми садіння на товарні якості плодів яблуні (сад ВАТ «Агроном» закладання

1998 р., у середньому за 2008–2009 рр.)

Кіль- Товарний сорт, % Схема кість де- садіння, рев м×м на 1 га, вищий I II III шт 5×1,5 1333 13 31 47 9 5×2,0 1000 27 44 21 8 5×2,5 800 18 53 20 9 5×3,0 666 21 50 22 7 5×4,0 500 23 55 20 2 5×1,5 1333 22 32 40 6 5×2,0 1000 25 40 28 7 5×2,5 800 23 42 31 4 5×3,0 666 27 48 23 2 5×4,0 500 27 42 25 6

Вплив схеми садіння на товарність яблук

Щоб отримати плоди вищого та першого товарних сортів, необхідно збільшити площу живлення дерев у межах рекомендованих норм. Розріджене садіння покращує освітленість крони, що безпосередньо впливає на розмір і товарний вигляд яблук. На практиці цей прийом дозволяє отримати максимальний вихід якісної продукції, що підтверджують результати польових випробувань.