Методика прискореного підбору перспективних сорто-підщепних комбінацій для інтенсивного садівництва

Одним із шляхів інтенсифікації галузі садівництва є прискорений цілеспрямований підбір найкращих сорто-підщепних поєднань стосовно конкретних ґрунтово-кліматичних умов, технологій вирощування тощо.

Прищепні комбінації, придатні для закладання садів інтенсивного типу, як відомо, повинні характеризуватися скоростиглістю, досить високою потенційною продуктивністю, стриманим ростом, чутливістю до інтенсивної технології вирощування. Для виробництва такого посадкового матеріалу в конкретних екологічних умовах необхідно мати перелік оптимальних поєднань сортів і підщеп плодових культур (з числа районованих і перспективних), що забезпечують прояв зазначених властивостей. Тим часом для оцінки перспективності використання прищепних комбінацій у плодівництві дотепер було прийнято проведення тривалих (протягом 15–20 років) польових випробувань. У зв'язку з цим видавалося доцільним визначити надійні критерії прискореного (протягом одного року) підбору оптимальних поєднань сортів і підщеп.

У результаті досліджень, проведених у 1984–2013 рр. у різновікових насадженнях плодових культур ДПГ «Центральне» Північно-Кавказького зонального НДІ садівництва і виноградарства, учгоспу «Кубань» КубДАУ, господарств півдня Росії та в контрольованих умовах кліматичної камери (температура 25+2 °С, фотоперіод 14 год, освітленість 35000 лк), створено біологічні основи ранньої діагностики найважливіших властивостей сорто-підщепних комбінацій. Нами отримані дані, що свідчать про схожість спрямованості та інтенсивності метаболічних процесів у пагонах і коренях прищепленої плодової рослини у всі вікові періоди. Таким чином, теоретично доведено можливість і правомірність ранньої (на першому році життя) діагностики найважливіших властивостей прищепних комбінацій.

З урахуванням цього положення встановлено діагностичні критерії та розроблено способи ранньої діагностики сумісності, потенційної продуктивності, сили росту сорто-підщепних комбінацій, їх чутливості до мінерального живлення. Застосування перелічених критеріїв дозволяє протягом одного року (а не через 15–20 років, як було прийнято раніше) визначити перспективність прищепних комбінацій для закладання інтенсивних садів. Такими критеріями є різні біологічні параметри прищепленої рослини, що найбільш точно відображають її фізіологічний стан. Наприклад, для прогнозування потенційної продуктивності сорто-підщепних комбінацій плодових культур на першому році життя ми пропонуємо використовувати показники фотосинтетичної діяльності, вуглеводного та азотного обмінів, а також поглинальної активності коренів прищеплених рослин. Точність ранньої діагностики потенційних можливостей сорто-підщепних поєднань, виконаної на першому році життя, підтверджується фактичною продуктивністю таких самих поєднань у саду.

За результатами експрес-оцінки, в умовах Краснодарського краю для сорту яблуні Ренет Симиренко найкращою підщепою, що забезпечує найвищу продуктивність, є М2, для сорту Корей – підщепи СК1 і М7, для сорту Кубань (селекції ПКЗНДІСіЗ) – М3 і СК1, Флорина – ММ106 і СК2, для сливи сорту Стенлей – підщепа АП-1, а для сорту черешні Ісполінська – ВЦ-13.

Досить великі потенційні можливості сортів яблуні Старк, Ламбурне, Прима, прищеплених на підщепах М9 і ММ106.

Використання способів ранньої діагностики дозволяє підбирати високопродуктивні прищепні комбінації, а також вибраковувати сорто-підщепні поєднання з низьким і середнім потенціалом продуктивності ще до того, як вони потраплять у сад.

Очевидно, в інтенсивних насадженнях з високою щільністю стояння дерев на карликових і напівкарликових підщепах допустиме використання і середньопродуктивних сорто-підщепних комбінацій. Завдяки збільшенню кількості дерев на 1 га можна досягти високого виходу продукції з одиниці площі.

Нами встановлено зворотний зв'язок між силою росту прищепних комбінацій яблуні та їхньою потребою в мінеральних добривах. Найбільш чутливі до мінерального живлення слаборослі сорти на карликових і напівкарликових підщепах. Виходячи з отриманих даних, зроблено важливий практичний висновок про перспективність вирощування слаборослих сорто-підщепних комбінацій яблуні за інтенсивними технологіями, що передбачають широке застосування засобів хімізації.

Відповідно до розробленого нами способу, для ранньої діагностики сили росту прищепних комбінацій (і, отже, їхньої чутливості до мінерального живлення) доцільно визначати відношення нуклеїнових кислот (РНК/ДНК) у верхівках пагонів.

За результатами всебічної експрес-оцінки в умовах півдня Росії підібрано найкращі прищепні комбінації яблуні, придатні для закладання інтенсивних садів. До них належать, наприклад:

• сорти Голден Делішес, Ламбурне, Гала, Ред Мелба на підщепі М9;
• сорт Айдаред на підщепах М9, СК4 та ін.

На цей час одним із пріоритетних напрямів галузевих досліджень у Російській Федерації є створення наукових основ адаптивного садівництва. На думку академіка А. А. Жученка (1994), стратегія адаптивної інтенсифікації сільського господарства базується на більш диференційованому і комплексному використанні природних ресурсів, адаптивного потенціалу культивованих сортів рослин, а також техногенних факторів. Особлива увага при цьому приділяється екологізації інтенсифікаційних процесів за рахунок агроекологічного макро-, мезо- і мікрорайонування території, адаптивної селекції, конструювання високопродуктивних та екологічно стійких агроекосистем і агроландшафтів.

Помилка при підборі сорто-підщепних комбінацій для інтенсивного саду коштує дорого: дерева можуть вимерзнути, постраждати від засухи або давати слабкий урожай через дефіцит живлення. Традиційна оцінка саджанців займає роки, але сучасні методи експрес-діагностики дозволяють спрогнозувати стійкість рослин ще на етапі розсадника. Це допомагає агроному заздалегідь вибрати життєздатні комбінації під конкретні ґрунтово-кліматичні умови та заощадити ресурси господарства.

Як оцінити стійкість до засухи та морозів до садіння саду

Фізіологічний стан і потенціал щеплених рослин визначають за конкретними біохімічними та фізичними показниками. Для кожного типу стресу розроблено свій метод лабораторного аналізу. Результати таких досліджень дозволяють швидко відсіяти нестабільні варіанти.

За результатами ранньої діагностики засухостійкості підібрані комбінації яблуні, які найкраще переносять дефіцит вологи. Для закладання садів у районах із тривалим засушливим літом рекомендуються пари Корей/СК1, Ліберті/ММ106, Флорина/ММ106, Ламбурне/СК1, Прима/СК1 та Слава переможцям/М3. Ці рослини зберігають високу продуктивність навіть за зниженої вологозабезпеченості.

Для зон ризикованого землеробства критично важливою є морозостійкість сортів у період спокою. Високу стійкість до низьких від'ємних температур показують яблуні Кальвіль сніговий та Зимове МОСВІР на сіянцях культурної яблуні. У південних регіонах хорошу потенційну зимостійкість демонструють перспективні сорти Оленущине, Кубань-спур і Ренет кубанський на підщепі ММ106. Надійність цього експрес-методу підтвердив практичний досвід: під час суворої зими 1993/94 років семирічні дерева цих сортів отримали мінімальні пошкодження.

Серйозну небезпеку для садівництва становлять зворотні морози в другій половині зими та весняні заморозки. Пізній вихід зі стану спокою допомагає кісточковим культурам пережити ці температурні коливання. Наприклад, абрикоси сортів Россиянин, Вірний та Степняк на підщепі сіянців жерделі прокидаються пізніше за класичний сорт Краснощокий, що захищає їхні бруньки від вимерзання. Сорти персика Пам'ять Симиренка, аличі Кубанська комета та Ліра, а також сливи Кубанська легенда на насіннєвих підщепах також успішно переносять заморозки після зимових відлиг.

Підбір комбінацій для проблемних ґрунтів і зон з екологічними ризиками

При плануванні саду важливо враховувати засоленість ґрунтів і доступність елементів живлення. Досліди на засолених ділянках показали, що сорт яблуні Старкримсон на підщепі М3 значно стійкіший до надлишку солей, ніж Голден Делішес і Ренет Симиренка на цій же підщепі. У насадженнях груші сорт Улюблениця Клаппа на підщепі груші Кавказької перевершує за солестійкістю сорт Кюре на аналогічній підщепі.

На територіях, що піддаються техногенному навантаженню, гостро стоїть проблема накопичення шкідливих речовин у продукції. Прискорено підібрати комбінації яблуні, здатні протистояти надмірному накопиченню міді (Сu2+), можна за інтенсивністю росту саджанців та сповільненою флуоресценцією їхнього листя. За допомогою цих критеріїв фахівці визначили найбільш металостійкі сорто-підщепні пари.

• Ренет Симиренка/ММ106
• Зимове МОСВІР/ММ106
• Айдаред/ММ106
• Зимове МОСВІР/М9
• Корей/М9

Експрес-діагностика сорто-підщепних комбінацій для інтенсивного саду

Вибір оптимального поєднання прищепи та підщепи визначає економіку майбутнього саду на роки вперед. В інтенсивному садівництві помилки при підборі комбінацій призводять до зрідженості насаджень і втрати продуктивності. Щоб уникнути цього, використовують методи ранньої діагностики найважливіших біологічних властивостей рослин ще на етапі вирощування садивного матеріалу.

Фізіологічна оцінка дозволяє спрогнозувати, як поводитиметься щеплена комбінація в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. Такий підхід допомагає цілеспрямовано підбирати рослини під певну систему ведення саду, скорочуючи час на польові випробування. Практичне застосування експрес-оцінки одразу вказує, чи доцільно далі використовувати нові сорто-підщепні поєднання.

При виборі посадкового матеріалу для конкретного господарства важливо враховувати регіональні особливості. Садівництво на півдні Росії потребує комбінацій, здатних витримувати високі температурні навантаження та дефіцит вологи. Агроному необхідно оцінювати потенційну продуктивність сорто-підщепних комбінацій яблуні та їхню відповідність вимогам адаптивного плодівництва. Комплексний аналіз на ранніх етапах дозволяє виявити найбільш перспективні поєднання для умов Краснодарського краю.

Для прискореного підбору та впровадження нових комбінацій у виробництво рекомендується дотримуватися такої послідовності:

1. Вивчення фізіологічних основ та сумісності компонентів щеплення в розсаднику.
2. Проведення експрес-оцінки потенційної продуктивності та сили росту майбутніх дерев.
3. Зіставлення результатів з екологічними ризиками та кліматичними умовами конкретної зони садівництва.
4. Внесення отриманих даних до робочого реєстру сорто-підщепних комбінацій господарства для планування майбутніх садінь.