Технологія штучного запліднення та знеклеювання ікри коропових риб

Ікру від кожної самки відціджують в окремий посуд і визначають об’єм отриманої ікри. Зібрана ікра не втрачає здатності до запліднення протягом 30–45 хв. Чашку з отриманою ікрою накривають щільною вологою тканиною. Одразу ж після відціджування ікри приступають до роботи із самцями. Враховуючи, що сперма у риби різної якості, сперму від кожного самця відціджують в окремий посуд і визначають якість молок.

На предметне скло поміщають невелику краплю молок, а поруч із нею – велику краплю води. Спостерігаючи в мікроскоп при малому збільшенні, з'єднують препарувальною голкою краплю молок із водою. Потрапивши у воду, сперматозоїди стають рухливими і швидко поширюються у краплі води. Ступінь рухливості сперми визначають за п'ятибальною шкалою. Сперма, у якій усі сперматозоїди рухливі і більшість із них мають поступальний рух, вважається доброю. Якість її оцінюється у 4 і 5 балів, і вона придатна для запліднення ікри. Сперма, де поступальний рух спостерігається тільки у невеликої частини сперматозоїдів, а основна маса їх здійснює лише коливальні рухи або залишається нерухомою, для запліднення непридатна.

Сперма доброї якості за зовнішнім виглядом і консистенцією нагадує вершки. У холодильнику молоки зберігають запліднювальну здатність близько 1,5 год. Для запліднення ікру змішують із молоками з розрахунку 3–5 мл молок на 1 л ікри. У виробничих умовах молоки беруть від 2–3 самців. Ікру та молоки з'єднують без попереднього додавання води і ретельно перемішують пташиним пером. Запліднення ікри відбувається в обесклеювальному розчині.

Обесклеювання ікри в апаратах Вейса проводиться за допомогою барботування (пропускання дрібних бульбашок повітря крізь обесклеювальний розчин).

Рисунок 24 – Обесклеювання ікри в апаратах Вейса

Пристосування для обесклеювання ікри із застосуванням повітря складається з трьох елементів:

• джерела стисненого повітря;
• маслоочисника;
• повітророзподільної трубки з краниками.

Як джерело повітря можна використовувати компресори різної конструкції. Розподільник повітря може бути переносним або змонтованим разом зі стійкою для апаратів Вейса.

Техніка обесклеювання дуже проста. В апарати Вейса наливають по 2 л обесклеювальної рідини, суспензії тальку або суміші коров’ячого молока з водою (1: 5) і вмикають компресор. Потім апарати завантажують заплідненою ікрою і за допомогою краників встановлюють такий режим подачі повітря, за якого ікра інтенсивно перемішується, але не розбризкується на стінки апаратів. Якщо ікра потрапила на стінки, її струшують пташиним пером. Один компресор, здатний подавати повітря під тиском у 2–3 атм, забезпечує роботу понад 50 апаратів.

У процесі обесклеювання ікри (по мірі її набухання) в апарати додають обесклеювальну рідину. Якщо ікра недостатньо добре обесклеїлася, її потрібно швидко перевести знову в обесклеювальний розчин і підключити повітря. Через 15–20 хв ікра обесклеюється повністю. Після завершення процесу обесклеювання ікру переводять в інкубаційні апарати.

Перед завантаженням ікри в апараті Вейса встановлюють слабку проточність води (0,5 л/хв). Потім сифоном відбирають три чверті води з апарата, не припиняючи проточність, переливають ікру з таза, де вона обесклеювалася. У кожен апарат закладають у середньому 500 тис. запліднених ікринок – приблизно 500 г.

Після закладання заплідненої ікри надходження води в апарат обережно збільшують до 4–8 л/хв, щоб уся маса ікри перемішувалася повільно, але беззупинно – навіть короткочасне припинення проточності або місцеві застої ікри в апараті можуть призвести до її масової загибелі через ядуху. З другої доби інкубації незапліднені і загиблі ікринки з’являються над шаром живої ікри, що розвивається. Мертву ікру регулярно збирають сифоном.

При температурі води вище 20 °С розвиток ікри відбувається швидше, ніж розвиток грибка-сапролегнії, тому обробка ікри препаратами для пригнічення сапролегнії необов’язкова. При температурі нижче 20 °С і невисокому відсотку розвитку ікри доцільно застосовувати барвник малахітовий зелений, що дозволяє знищувати сапролегнію. З цією метою в апараті відключають подачу води. Після осідання ікри (3 хв) з апарата відчерпують половину шару води над ікрою. Потім на кожен літр вмісту апарата доливають по 10 мл 0,05 %-ного розчину малахітового зеленого. Вміст апарата ретельно перемішують пером і залишають на 20–30 хв, а потім вмикають подачу води. Таку обробку ікри проводять 1 раз на 2 доби або частіше – залежно від стану ембріонів.

Тривалість розвитку заплідненої ікри насамперед залежить від температурних умов. Для повного розвитку ікри і виклеву личинок необхідні певні суми тепла. Оптимальна температура для розвитку ембріонів становить 20–22 °С. Тривалість розвитку ікри (діб) при різних температурах:

Зародок коропа у своєму розвитку проходить кілька етапів. Виділяють низку критичних моментів, коли ембріони найбільш чутливі до зміни зовнішніх умов і гинуть. Особливо висока чутливість ікри проявляється на початку дроблення бластодиска, у віці 3–6 год після запліднення. У цей момент неприпустимі різкі перепади (понад 2 °C) температури води.

Критичний момент у розвитку ембріонів коропа пов'язаний із гаструляцією, яка починається через 9 год після запліднення, внаслідок чого утворюються три зародкові листки: екто–, мезо– та ентодерма. У зв'язку з цим облік попередніх результатів інкубації найбільш доцільно проводити після завершення даної стадії. Через добу після запліднення тіло зародка охоплює підковоподібно близько 3/5 окружності жовтка. Помітна сегментація тіла. У віці 35–45 год зародок починає слабо рухатися. По завершенні сегментації тіла в очах з'являється чорний пігмент, а хвостовий відділ відокремлюється. Через 2 доби після запліднення в крові зародка з'являються формені елементи, видно грудний плавець, зародок активно обертається в оболонці. На цій стадії розвитку найбільш зручно ембріони перевозити в ізотермічних ящиках, де можливе деяке охолодження, що сповільнює розвиток. Через 3 доби інкубації при температурі 20–22 °C починається викльовування личинок, незадовго перед яким спостерігається підвищена смертність ембріонів.

Для прискорення викльовування витрата води скорочують до 0,2–0,5 л/хв. Якщо момент обрано правильно, то повне викльовування закінчується через 20–40 хв. Прискорення викльовування при різкому зменшенні проточності пов'язане з накопиченням у воді ферменту вилуплення, який викликає ослаблення оболонок ікри. Після відновлення проточності личинки виносяться з апарата стоком води й уловлюються приймачами з газового сита № 17 або відразу по шлангу надходять у садки чи апарати для витримування.

Витримування личинок проводять у садках із сита № 17 розміром 50 × 60 × 45 або 45 × 45 × 45 см. У кожен садок можна помістити відповідно 250 тис. або 150 тис. личинок. Вони дуже чутливі до нестачі кисню, тому витрата води у басейні має бути не менше 1 м3/год на 1 млн личинок. Для поліпшення водообміну передбачають нижню подачу води в садки через флейти або форсунки. Отвори флейти або форсунки роблять на відстані 15 см від дна садків.

Залежно від температури води личинок витримують у садках 2–4 дні. Перехід на зовнішнє живлення у личинок коропа збігається з моментом заповнення плавального міхура повітрям. Не пізніше ніж через добу після початку заповнення плавального міхура личинок висаджують у ставки на вирощування. Під час витримування в садках личинок не підгодовують.

Личинок із заповненим плавальним міхуром висаджують у ставки протягом доби. При близьких перевезеннях застосовують поліетиленові пакети з водою, заповнені на 2/3 киснем, щільність посадки при цьому становить 200–300 тис. екз. на пакет. При тривалих перевезеннях користуються живорибними машинами з компресором або відправляють літаками в поліетиленових пакетах з водою та киснем.

При випуску личинок у ставки необхідно, щоб температура води в перевізній тарі та в ставку не відрізнялася більш ніж на 2 °C. Молодь риб рекомендується розміщувати в захищених від вітру та хвилебою ділянках ставка. Личинок, що перейшли на зовнішнє живлення, висаджують у ставки, залиті не раніше ніж за 3–5 днів до садіння. Личинки, призначені для кожного ставка, мають бути приблизно одного віку.

Розрахунок садіння виробників коропа в нерестові ставки

Завдання. Потрібно визначити необхідну кількість коропів-виробників у рибницькому господарстві Краснодарського краю, яке повинно випускати 1200 ц товарної риби, за такими даними:

– вихід мальків від гнізда виробників – 120 тис. – вихід цьоголітків із вирощувальних ставків – 70 % від посаджених мальків. – вихід річників із зимувальних ставків – 75 % від посаджених цьоголітків. – вихід дволітків із нагульних ставків – 90 % від посаджених річників. – середня маса дволітків восени – 500 г.

I За вихідне береться заданий вихід продукції:

Знайти кількість дволітків, яка становить 1200 ц товарної продукції:

1200: 0,5 кг = 240000; 2. Знайти кількість річників, яку слід посадити в нагульні ставки для отримання знайденої кількості дволітків:

Знайти кількість цьоголітків, яку слід посадити в зимувальний ставок для отримання необхідної кількості річників:

Х – 100 % 4. Знайти кількість мальків, яку необхідно посадити у вирощувальні ставки для отримання вказаної кількості цьоголітків

Х – 100 % 5. Знайти кількість гнізд, яка буде потрібна для отримання необхідної кількості мальків:

В одному гнізді одна самка і два самці, отже, основне стадо коропів-виробників має складатися з 4 самок і 8 самців – усього 12 виробників.

II За вихідну величину береться вихід продукції з одного гнізда коропів-плідників, визначаємо:

1. вихід цьогорічок із вирощувальних ставків

2. вихід однорічок із зимувальних ставків

3. вихід дворічок із нагульних ставків

4. вихід товарної продукції від одного гнізда

За даними розрахунку основне стадо плідників повинно складатися з 4 гнізд, тобто 4 самок і 8 самців у віці від 5 до 10 років. Крім цього, господарство повинно мати запасне стадо з такою ж кількістю плідників і в тому ж віці. Таким чином, загальна кількість плідників у господарстві повинна бути 8 самок і 16 самців.

Для поповнення стада плідників, які щороку вибраковуються з різних причин (старих, травмованих або непридатних за іншими показниками), у господарстві обов'язково має вирощуватися ремонтний молодняк.

Інструкцією з племінної справи встановлено, що в господарстві щорічно замінюється 25 % основного стада плідників, у наших розрахунках це становить три плідники.

Заміна вибракуваних плідників з основного стада проводиться із запасного, а його поповнюють ремонтним молодняком. Тому ремонтного молодняка слід вирощувати більше, ніж вибраковується плідників.

Для заміни одного вибракуваного зі стада плідника потрібно мати наступну кількість ремонтного молодняка:

У п'ятирічному віці коропи переводяться до запасного стада плідників.

Кількість ремонтного молодняка в даному прикладі буде такою:

Бувають випадки, коли потрібно розрахувати кількість плідників на задану кількість гектарів вирощувальної площі ставка, яку потрібно забезпечити готовими вже мальками. У даній ситуації можна скористатися такою формулою:

П – середня природна рибопродуктивність вирощувальних ставків (кг/га),

N – кратність посадки з урахуванням годівлі, в – запланована середня маса цьогорічок до осені (у г), р – вихід цьогорічок із вирощувальних ставків (% від посадки мальків), м – вихід мальків однієї самки (у тис. екз.).

Приклад. Визначити кількість гнізд коропів-плідників, мальками яких потрібно зарибити 50 га вирощувальних ставків за такими даними:

– вихід мальків від одного гнізда – 120 тис.

– середня маса цьогорічок до осені – 50 г.

– вихід цьогорічок із вирощувальних ставків – 70 % від посадки мальків.

– природна рибопродуктивність вирощувальних ставків – 250 кг/га.

Завдання. Визначити необхідну кількість коропів-плідників у рибницькому господарстві Краснодарського краю, яке повинно випускати ц товарної риби, за такими даними:

Таблиця 1 – Показники ставового господарства для визначення коропів-плідників

1 2 3 4 5 6 7 8 9 Кількість товарної риби, ц 800 950 955 960 965 970 980 990 995 Вихід мальків від гнізда плідників,

90 92 94 96 98 100 102 104 106 тис. екз. Вихід цьогорічок із вирощувальних ставків,

65 66 67 68 69 70 70 70 71 відсоток від посаджених мальків Вихід однорічок із зимувальних ставків, відсоток від посаджених 73 73 73 73 73 73 73 73 73 цьогорічок Вихід дворічок із нагульних ставків, відсоток від посаджених 88 88 88 88 90 90 90 90 90 однорічок Середня маса дворічок восени, г. 480 480 485 485 485 490 490 490 490

10 11 12 13 14 15 16 17 18 Кількість товарної риби, ц 850 855 860 870 880 885 887 889 890 Вихід мальків від гнізда

107 108 109 110 111 115 116 117 120 плідників, тис. екз. Вихід цьогорічок із вирощувальних ставків,

72 72 72 73 73 73 74 74 74 відсоток від посаджених мальків Вихід однорічок із зимувальних ставків, відсоток від посаджених 73 73 73 73 73 73 73 73 73 цьогорічок Вихід дворічок із нагульних ставків, відсоток від посаджених 91 91 91 91 92 92 92 9 92 однорічок Середня маса дворічок восени, г. 495 495 496 496 498 499 499 500 500

19 20 21 22 23 24 25 26 27 Кількість товарної риби, ц 895 898 900 920 930 935 940 941 943 Вихід мальків від гнізда плідників,

110 112 114 116 118 120 122 124 126 тис. екз. Вихід цьогорічок із вирощувальних ставків,

72 72 72 72 72 72 72 72 72 відсоток від посаджених мальків Вихід однорічок із зимувальних ставків, відсоток від посаджених цьогорічок 75 75 75 75 75 75 75 75 75

92 92 92 92 92 92 92 92 92 відсоток від посаджених однорічок Середня маса дворічок восени, г 505 510 515 520 525 530 540 542 545

Розрахунок площі ставків різних категорій

Кількість риби, що саджається в ставки літніх категорій, визначається двома показниками: досягненням до певного строку бажаного штучного приросту та найбільш повним використанням рибою природних харчових ресурсів ставка.

Приріст коропа в ставках залежить від умов вирощування і може коливатися в широких межах. За одне літо короп може вирости до маси 10–30 г тільки на природних кормах і в тих самих кліматичних умовах до 500–1000 г і більше, якщо його підгодовувати додатково штучними кормами.

Тому якщо в ставку гарна природна продуктивність, наприклад: 200 і більше кг/га, то на 1 га ставка можна посадити більше риби, ніж при нижчій природній продуктивності. А якщо є можливість підгодовувати рибу штучними кормами, то посадку риб на 1 га ставка можна збільшити в кілька разів.

Таким чином, величина посадки коропів на одиницю площі залежить від кормової бази ставка та індивідуального приросту за період вирощування.

У середньому маса цьогорічок прийнята 25–30 г, а дворічок 500–550 г на природних кормах ставка. Тому посадка риб, розрахована тільки на природну їжу, називається нормальною, а з урахуванням додаткової штучної годівлі – ущільненою.

Природна рибопродуктивність значною мірою залежить від кліматичних умов місцевості, якості води та ґрунту, меліорації та внесення добрив у ставок, від виду риби, її віку, стану здоров'я та інших факторів.

У міру збільшення щільності садіння рибопродуктивність зростає до певної межі, після якої збільшення кількості риб, що садять на одиницю площі, призводить до зниження як індивідуального, так і сумарного приростів та може призвести до погіршення харчових якостей товарної риби.

При садінні риб, наприклад, річників навесні у нагульні ставки до вирощування дволіток, якась частина їх загине. Тому, щоб до осені отримати заплановану кількість дволіток, садіння річників має бути більшим, з урахуванням відходу риби у нагульних ставках. У середньому вважається, що відхід риб за вегетаційний період становить 15–20 %.

Садіння річників у нагульні ставки з урахуванням їх природного відходу за весняно-літній період можна розрахувати за такою формулою:

В – маса коропа наприкінці періоду (дволітка);

в – маса коропа на початку періоду (річник)

Визначити кількість коропів-річників для зариблення нагульного ставка за таких умов:

– природна рибопродуктивність нагульного ставка – 220 кг/га;

– запланована маса дволіток до осені – 530 г;

– маса річників при садінні – 35 г;

– вихід дволіток – 85 % від садіння річників.

Підставляючи значення названих показників у наведену вище формулу, отримуємо:

Якщо потрібно посадити мальків у вирощувальний ставок, штучна вага яких при садінні становить 20–50 мг, що по відношенню до кінцевої ваги цьоголітків (25–30 г) становить дуже невелику величину, тому вона при садінні не враховується, і формула виглядає наступним чином:

1. Розрахунок структури та площ ставків для коропового господарства

Правильний розрахунок площ ставків різного призначення дозволяє збалансувати щільність садіння риби на всіх етапах дворічного циклу, оптимізувати витрати на корми та отримати максимальний обсяг товарної продукції. Для прикладу розглянемо проєктування повносистемного коропового господарства загальною площею 400 га з дворічним оборотом.

• Вихід мальків від одного гнізда — 110 тис. шт.
• Щільність садіння у нерестовий ставок — 4 гнізда на 0,2 га
• Природна продуктивність вирощувальних ставків — 270 кг/га
• Природна продуктивність нагульних ставків — 230 кг/га
• Виживаність цьоголітків у вирощувальних ставках — 70%
• Виживаність річників після зимівлі — 77%

Для стабільного відтворення стадо формують із розрахунку 3 риби на гніздо (1 самка і 2 самці). З урахуванням 100%-го резерву основне маточне стадо складається з 14 самок і 28 самців (усього 42 особини). Щороку навесні вибраковують 25% плідників (5 особин), замінюючи їх ремонтним молодняком, остаточну вибраковку якого проводять восени.

Після проведення всіх етапів вибраковки на зиму залишають такі групи ремонтного молодняка та плідників:

• дволітки — 20 екз. середньою вагою 1 кг (усього 20 кг);
• трилітки — 12 екз. середньою вагою 2 кг (усього 24 кг);
• чотирилітки — 5 екз. середньою вагою 3 кг (усього 15 кг);
• плідники (від 5 до 10 років) — 42 екз. середньою вагою 6 кг (усього 252 кг).

Усього у зимувальний ставок для маточного стада садять 79 риб загальною масою 311 кг.

Для визначення точних параметрів ставків виконують послідовні розрахунки за такою схемою:

1. Розрахувати вихід річників з 1 га зимувального ставка на основі норми садіння цьоголітків (525 тис. шт. на 1 га) та їх виживаності (77%).
2. Визначити площу нагульного ставка, необхідного для зариблення отриманою кількістю річників (при виживаності дволіток 85% і середній вазі 550 г).
3. Розрахувати необхідну потребу в мальках для садіння у вирощувальні ставки.
4. Розрахувати площу нерестових ставків, виходячи з норми 4 гнізда на 0,2 га.
5. Розрахувати площу вирощувальних ставків для вирощування цьоголітків до середньої маси 33 г.
6. Визначити площу літніх маточних ставків і ставків для ремонтного молодняка на основі їх індивідуального приросту (1100 г) та рибопродуктивності (160 кг/га).
7. Розрахувати площу зимувального ставка для плідників та ремонтної групи, виходячи з норми садіння 320 ц/га.

2. Нормативи для розрахунку ставкових площ за варіантами

Для проєктування повносистемних ставкових господарств в умовах Краснодарського краю використовуються нормативи, наведені в таблиці нижче. Дані згруповані за варіантами залежно від загальної площі господарства та запланованої продуктивності водойм.