Нормування та розрахунок добових норм годівлі коропа комбікормами

Поправки до норм годівлі: якість корму, кисень та щільність садіння

Ефективність вирощування коропа безпосередньо залежить від точного розрахунку добової норми комбікорму. Базові нормативи розраховують на ідеальні умови, але на практиці їх необхідно коригувати з урахуванням якості корму, вмісту кисню у воді та щільності садіння риби. Помилки в нормуванні ведуть до перевитрати дорогих кормів, забруднення водойм та розвитку небезпечних хвороб.

• Добовий ліміт корму для непроточних ставків (глибина 1–1,2 м) — 100 кг/га
• Добовий ліміт корму для проточних ставків (глибина від 1,3 м) — 120–140 кг/га
• Оптимальний вміст кисню у воді — 6–7 мг/л
• Зниження норми при біомасі коропа від 25–30 ц/га — на 30 %

Добова норма годівлі великого коропа масою понад 1000 грамів розраховується індивідуально. Залежно від активності риби, її фізіологічного стану та умов вирощування норму можна зсувати на ±15 % від базового значення. Нормативи для великих особин представлені в таблиці нижче.

Якість комбікорму суттєво впливає на його поїдання рибою. Стандартна норма розрахована на гранульований комбікорм із кришимістю до 8 %. Якщо частка крихти вища, фактичні втрати корму при потраплянні у воду збільшуються, тому норму множать на поправочні коефіцієнти:

• 1,05 — при наявності 20–25 % крихти;
• 1,10 — при наявності 50 % крихти;
• 1,20 — для розсипного комбікорму.

Якщо водостійкість гранул висока і вони не розпадаються у воді 30 хвилин і більше, табличні норми необхідно знизити на 10 % або помножити на коефіцієнт 0,9. Втрати комбікорму при зануренні у воду рибник може визначати самостійно безпосередньо в господарстві. Це дозволяє точніше адаптувати витрату корму під конкретну партію.

При падінні рівня розчиненого у воді кисню інтенсивність живлення коропа знижується. Якщо середньодобовий вміст кисню падає до 3–4 мг/л (до 1,5–2 мг/л у ранкові години), норму годівлі зменшують на 40 % (коефіцієнт 0,6). При критичному зниженні рівня кисню вранці до величини менше 1 мг/л норму урізають на 65 % (коефіцієнт 0,35). У разі настання передзаморного стану роздачу корму повністю припиняють до відновлення сприятливого кисневого режиму.

Для профілактики заморів при різкому та стійкому зниженні вмісту кисню рекомендується проводити вапнування хлорним вапном. Його дозування становить 6 кг/га для вирощувальних ставків і 1–2 кг/га для нагульних, препарат вносять одноразово або 3 рази через день. Така обробка покращує гідрохімічний режим і створює сприятливі умови для годівлі. Однак вапнування може викликати загибель зоопланктону, що знизить приріст риби та підвищить витрати комбікорму. У разі масових хвороб риби кількість внесених кормів скорочують або повністю припиняють годівлю, оскільки хворі особини не харчуються активно, а нез’їдений корм гниє на дні та отруює воду.

Режим роздачі корму та використання маятникових автогодівниць

Частота годівлі та розмір разової порції комбікорму суттєво впливають на кінцеві результати вирощування коропа. Періодичність роздачі визначається величиною добової норми, насичувальним об’ємом та часом відновлення апетиту риби. Одноразова годівля при температурі води вище 20 °С не допускається.

В основний період годівлі (липень — серпень) комбікорм слід роздавати не менше 2 разів на день незалежно від температури води. Дотримання графіка дозволяє рибі повністю засвоювати корм і запобігає його вимиванню. Роздачу проводять у такій послідовності:

1. Вранці о 7–9 год задайте першу порцію, рівну половині кількості комбікорму, внесеного напередодні.
2. Після 13 год виміряйте температуру води, перевірте поїдання першої порції та розрахуйте об’єм для наступного внесення.
3. При багаторазовому внесенні проводьте чергову годівлю не раніше ніж через 3–4 год після поїдання рибою залишків попередньої порції корму.

Отримати максимальний та економічно вигідний приріст риби у ставках можна за допомогою маятникових самогодівниць. Вони забезпечують роздачу корму за режимом, який обирає сама риба, що збільшує рибопродуктивність і скорочує витрати корму. Конструкція автогодівниць проста: бункер із кормом розташовується над водою, а його нижній запірний механізм пов’язаний із вертикальною штангою, опущеною у воду. На кінці штанги закріплена кулька — риба штовхає її, штанга приводить у рух запірний механізм, і чергова порція корму скидається у воду.

урахуванням конфігурації, рельєфу ставка, а також у ньому та даному господарстві. Годівниці розміщують рівномірно по площі ставка або вздовж його берегової лінії по периметру. У Рисунок – 26 Самогодівниця: всіх випадках необхідно надавати перевагу 1–бункер; 2– механізм місцям скупчення риби, що харчується, виявленспрямовувача; ним шляхом рибницьких спостережень. Часто

3 кормовий столик; 4– стрижень такими місцями є схили дамб, що добре прогріваються, спрямовувача межі мілин та зарослих ділянок ставка.

Глибина встановлення годівниць може коливатися від 1–1,5 до 2–2,5 м. При цьому важливо стежити, щоб відстань від кормового столика до поверхні води становила не менше 40–50 см, щоб уникнути потрапляння на нього води під час годівлі риби та при вітровому хвилюванні.

Занурення маятників на глибину, як правило, не має жорстких обмежень. Однак потрібно стежити, щоб вони не торкалися дна ставка, рослин та інших предметів. Бажаною довжиною маятника залежно від місця встановлення годівниці можна вважати 1,5–2 м, а відстань до дна – 10–15 см. У разі дуже щільних посадок риб відстань від маятника до дна ставка не має значення.

Потрібну кількість самогодівниць визначають з розрахунку 1–1,2 т риби на один маятник. Це становить приблизно 25–30 тис. цьоголіток, 2,5–6 тис. дволітків (залежно від маси) та до 1 тис. трилітків.

Контроль за поїданням комбікормів. Перевірка їхнього поїдання є обов'язковим елементом технології годівлі коропів у ставках. Швидкість і невисока трудомісткість визначення робить її зручним показником для оперативного оцінювання рибницької ситуації. Поїдання комбікормів можна контролювати двома основними способами:

1) візуальна перевірка залишків корму на місцях годівлі;

2) облік кількості кормів, що залишилися в самогодівницях.

Перевірка наявності залишків корму безпосередньо на кормових місцях проводиться за допомогою сітчастого черпака або якого-небудь іншого пристосування. Зазвичай це робиться через певний час після роздачі комбікорму на спеціально відзначених кормових точках (як правило, на одній з п'яти–семи). Перевірка наступного дня перед годівлею необ'єктивна, оскільки за добу основна частина нез’їденого корму розсіюється по ставку, особливо у вітряну погоду.

При дворазовій годівлі гранульованими комбікормами водостійкістю 15 хв, купчастій їхній роздачі та разовій порції 2–2,5% від маси риби, нормальному кисневому режимі в умовах слабкого розвитку природної кормової бази поїдання треба перевіряти при температурі води 23–25°С і вище через 30–60 хв після закінчення годівлі, при 22–20 °С – через 1,5 год, до 20°С через 2–3 год. Після одноразової годівлі при температурі води 18–19°С перевірку слід проводити через 4–5 год, при 20–21°С через 3–3,5 год.

Зазвичай після закінчення цього часу всі групи риб добре наїдаються. Нез’їдені залишки швидко розсіюються по ставку, перемішуються з мулом, осідають на дно і втрачаються. Тому, якщо за цих умов корм залишається нез’їденим, разову дозу слід зменшити, одночасно контролюючи вміст кисню у воді.

Певний вплив на швидкість поїдання має забезпеченість природною їжею. Так, у початковий період (для цьоголіток кінець червня, для дволітків – квітень–травень), коли в живленні риб переважає тваринна їжа, перевірку слід здійснювати не раніше ніж через 3 год.

В основний період годівлі (для цьоголіток липень–серпень, для дволітків червень–серпень), коли природної їжі майже немає, строки між роздачею та перевіркою поїдання скорочуються залежно від температури води до 1,0–1,5 год. В осінній період у міру зниження температури води, а також інтенсивності живлення і росту риб при звичайній для цього періоду одноразовій годівлі строки поїдання внесених кормів повинні становити близько 3 год.

Відхилення строків поїдання кормів від зазначених значень слугує ознакою зміни рибницької ситуації, що сигналізує про необхідність корекції годівлі. Причина уповільнення поїдання може полягати в погіршенні кисневого або гідрохімічного режиму, захворюванні риб або бути пов'язаною з неправильним нормуванням комбікорму через недостатньо точне визначення середньої маси і числа риб, що харчуються, або недосконалою методикою розрахунку норм годівлі.

Розрахунок посадки коропа у ставки з урахуванням

Ефективність годівлі риби найчастіше оцінюють за кормовим коефіцієнтом, який показує, яку кількість корму (у кілограмах) повинна з’їсти риба, щоб дати 1 кг приросту. Наприклад, якщо кормовий коефіцієнт корму дорівнює 4, це означає, що для того, щоб риба збільшила масу на 1 кг, їй треба з’їсти 4 кг цього корму.

Існує такий термін, як оплата корму, яка показує відношення ваги наданого рибам (а не з’їденого ними) корму до загального приросту біомаси риби (продукції) за певний період часу.

Кормовий коефіцієнт та оплата корму залежать від співвідношення у кормах різних груп поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, зольних елементів тощо), тобто від характеру корму виду риби, якій його згодовують, від способу годівлі тощо.

Навіть для одного й того самого корму та одного й того самого виду риби ці показники не залишаються постійними. Вони залежать від:

• віку та фізіологічного стану риби;
• способів приготування та роздачі корму;
• підготовки ставків, температурного та гідрохімічного режимів;
• природної рибопродуктивності;
• якості корму (свіжий він чи несвіжий) та багатьох інших причин.

Годівля на спеціальних пристосуваннях (годівницях) забезпечує нижчі (кращі) величини кормового коефіцієнта та оплати корму, ніж дача корму безпосередньо у воду.

Найкраще годувати рибу кормовими сумішами, які (якщо вони правильно складені) завжди є більш повноцінними у сенсі вмісту окремих поживних речовин (білків, жирів і вуглеводів), мінеральних речовин та вітамінів, ніж окремі корми, якими б добрими вони не були.

Кормовий коефіцієнт окремих кормів та табличні дані щодо них можна знайти у відповідних довідниках. Кормовий коефіцієнт комбікормів або спеціально виготовлених кормових сумішей можна підрахувати за такою формулою: 100 – (Р1.Р2.Р3….Рn – вміст окремих кормів у суміші у % рівний 100 %); Р1.Р2.Р3….Рn – вміст окремих кормів у суміші у %; а1.а2.а3…..аn – кормовий коефіцієнт кормів, що входять до суміші.

Визначити кількість коропів – однолітків для п'ятикратної посадки у нагульний ставок площею 50 га, за наступними даними:

В – маса коропа наприкінці періоду (дволітка); в – маса коропа на початку періоду (одноліток).

У наведеному прикладі одна п'ята частина приросту риби буде отримана за рахунок природної їжі ставка, а чотири п'яті за рахунок внесеного у ставок корму. Кількість корму, необхідна для забезпечення зазначеного приросту, визначається видом корму та його кормовим коефіцієнтом. Величини коефіцієнтів для окремих кормів можна знайти у довідниках із ставкового рибництва. Знаючи кормовий коефіцієнт конкретного корму, можна визначити й кількість корму, необхідну для отримання заданого приросту.

Визначити необхідну кількість комбікорму, кормовий коефіцієнт якого дорівнює 4, за наступних умов:

• середня маса однолітків при садінні – 33 г;
• планована середня маса дволітків – 510 г;
• вихід дволітків із нагульних ставків – 85 % від садіння однолітків;

Розрахувати приріст коропа з усієї площі ставка за рахунок природної їжі:

Розрахувати приріст коропа з усієї площі ставка при п'ятикратній посадці:

Розрахувати приріст коропа з усієї площі ставка за рахунок внесеного корму:

Розрахувати необхідну кількість внесеного корму:

Зроблений розрахунок можна звести до такої формули:

К = П × Г × а (N–1), де, К – шукана кількість корму (кг);

П – природна рибопродуктивність ставка (кг/га);

К=210 × 50 × 4(5–1) = 168000 кг

Бувають випадки, коли кількість кормів, внесених у ставок, відома, але потрібно розрахувати кількість коропів – однолітків, яких потрібно у нього запустити:

Визначити необхідну кількість однолітків коропа для садіння у нагульний ставок:

- середня маса однолітків при садінні – 33 г;

- планована середня маса дволітків – 510 г;

- вихід дволітків із нагульних ставків – 85 % від садіння однолітків;

- за сезон витрачено корму – 168000 кг;

Розрахувати садіння однолітків у розрахунку тільки на природний корм:

Розрахувати приріст коропа, який можна отримати за рахунок внесеного

Розрахувати садіння однолітків коропа за рахунок внесеного корму:

Розрахувати загальне садіння однолітків коропа

Наведений розрахунок можна звести до такої формули:

Визначити необхідну кількість корму, кормовий коефіцієнт якого дорівнює, за наступних умов

Розрахувати кількість коропів – однолітків для _____ кратного садіння у нагульний ставок за даними таблиці 8.

Таблиця 8 – Показники ставкового господарства для розрахунку кількості

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6

8 97 10 Площа ставка, га 30 40 50 60 70 80

90 100 110 Природна рибопродуктивність, кг/га 200 200 205 206 207 210 215 215 215

Середня маса однолітків при садінні, г 30 30 30 30 30 30 30 30 30 Планована маса дволітків, г 510 510 510 510 510 510 510 510 510 Вихід дволітків із нагульних ставків,

85 85 84 84 86 86 86 85 87 – відсоток від садіння однолітків Кратність садіння 2 3 4 5 6 5 4 3 2 Кормовий коефіцієнт 2 3 4 5 6 6 5 4 3 Намічено витратити корму, т 60 80 100 110 120 130 140 150 160

10 11 12 13 14 15 16 17 18 Площа ставка, га 35 45 55 65 75 85 95 100 105 Природна рибопродуктивність, кг/га 202 208 210 212 213 214 215 216 217 Середня маса однолітків при садінні, г 33 33 33 33 33 33 33 33 33 Планована маса дволітків, г 520 520 520 520 520 520 520 520 520

Продовження таблиці 8 Вихід дволітків із нагульних ставків

85 85 84 84 86 86 86 85 87 – відсоток від садіння однолітків Кратність садіння 6 5 4 3 2 2 3 4 5 Кормовий коефіцієнт 3 3 4 4 5 5 5 6 6 Намічено витратити корму, тон. 30 35 40 50 60 70 80 80 80

19 20 21 22 23 34 25 26 27 Площа ставка, га 25 26 27 28 29 30 31 32 33 Природна рибопродуктивність, кг/га 218 219 220 221 222 223 224 225 230 Середня маса річників при садінні, г 35 35 35 35 35 35 35 35 35 Планована маса дволітків, г 530 530 530 530 530 530 530 530 530 Вихід дволітків із нагульних ставків

85 85 84 84 86 86 86 85 87 – відсоток від садіння річників Кратність садіння 2 2 3 3 4 4 5 6 5 Кормовий коефіцієнт 5 5 5 4 4 4 3 3 3 Намічено витратити кормів, тон 23 23 23 24 24 24 25 25 25