Анатомія та класифікація бруньок плодових дерев і кущів

Студентові

16.06.2026 3 хв читання

Кожна брунька на плодовому дереві — це готовий до росту зачатковий пагін у стані спокою, що складається з осі, конуса росту, зачатків листків та захисних лусок. Точку прикріплення бруньки називають вузлом, а проміжок між ними — міжвузлям. Довжина міжвузлів змінюється по всій довжині гілки, що важливо враховувати при виборі зони зрізу. Агроному необхідно розрізняти типи бруньок, щоб точно прогнозувати реакцію дерева на обрізування.

Рис. 10. Пазушная почка и поддерживающий лист. — Рис. 10. Пазушна брунька та підтримувальний листок.

Рис. 12. Длина междоузлий однолетней ветви: а – у основания укороченные; б – в средней части длинные; в – на верхушке укороченные. — Рис. 12. Довжина міжвузлів однорічної гілки: а – біля основи вкорочені; б – у середній частині довгі; в – на верхівці вкорочені.

За внутрішньою будовою бруньки поділяють на вегетативні та генеративні. Вегетативні дають початок тільки зеленим частинам і бувають двох типів: ростові (для пагонів різної довжини) та листкові. З листкової бруньки виростає лише короткий пагін з розеткою листків. При сильному вкорочуванні гілок, поломах, підмерзанні або відсутності плодоношення листкові бруньки здатні перероджуватися в сильні ростові пагони.

Рис. 11. Виды почек: А – ростовая боковая; Б – цветочная; В – дополнительные. Строение почки: 1 – ось; 2 – зачатки листьев; 3 – зачатки цветков; 4 – зачатки пазушных почек. — Рис. 11. Види бруньок: А – ростова бічна; Б – квіткова; В – додаткові. Будова бруньки: 1 – вісь; 2 – зачатки листків; 3 – зачатки квіток; 4 – зачатки пазушних бруньок.

У кісточкових культур квіткові бруньки прості — з них розвиваються виключно квітки. У зерняткових культур та ягідних кущів формуються змішані бруньки, що дають одночасно генеративні органи та пагони різного призначення. У пазусі листка у зерняткових нормально розвивається тільки одна основна брунька. З боків від неї закладаються ще дві майже непомітні запасні бруньки, що виконують роль резерву.

Довжина пагона з листкової бруньки — до 0,5 см
Кількість запасних бруньок у зерняткових — 2 шт. на вузол
Кількість основних бруньок у пазусі — 1 шт.

Запасні бруньки рушають у ріст тільки при загибелі основної бруньки або при сильному порушенні балансу між надземною частиною дерева та його кореневою системою.

Анатомія відновлення: сплячі та адвентивні бруньки

Бруньки, які не проросли на наступний рік після свого формування, переходять у категорію сплячих. У міру потовщення гілки їхні осі подовжуються, тому точки росту постійно залишаються біля самої поверхні кори. Це дозволяє сплячим та запасним брунькам зберігати життєздатність і давати початок новим пагонам у будь-якому віці дерева. Крім того, при механічних пошкодженнях, обмороженнях або омолоджувальному обрізуванні на калюсі, у місцях поранень та біля річних кілець можуть закладатися придаткові (адвентивні) бруньки.

Рис. 13. 1 – дополнительные (резервные) почки а и побег б, развившийся из такой почки; 2 – спящие почки на молодых ветвях и их рост внутри более старых ветвей; 3 – развитие побегов из адвентивных почек: а – на ветви после сильного укорачивания; б – на кор — Рис. 13. 1 – додаткові (резервні) бруньки а і пагін б, що розвинувся з такої бруньки; 2 – сплячі бруньки на молодих гілках та їх ріст всередині старіших гілок; 3 – розвиток пагонів з адвентивних бруньок: а – на гілці після сильного вкорочування; б – на коренях.

За розташуванням на пагоні бруньки поділяють на верхівкові (термінальні) та бічні. При обрізуванні бічні бруньки розділяють на внутрішні (звернені до центральної осі крони) та зовнішні (спрямовані до периферії). Правильний вибір бруньки, над якою робиться зріз, дозволяє регулювати напрямок росту нових гілок. Цей прийом допомагає формувати оптимальну структуру крони та уникати її загущення.

Рис. 14. Почки плодового дерева по положению на побеге: 1 – верхушечная; 2 – боковая внутренняя; 3 – боковая внешняя; 4 – расставленные; 5 – сближенно размещенные; 6 – одиночные; 7 – групповые (у вишни). Рис. 15. Ростовые а и цветочные б почки яблони 1 и — Рис. 14. Бруньки плодового дерева за положенням на пагоні: 1 – верхівкова; 2 – бічна внутрішня; 3 – бічна зовнішня; 4 – розставлені; 5 – зближено розміщені; 6 – поодинокі; 7 – групові (у вишні). Рис. 15. Ростові а і квіткові б бруньки яблуні 1 і груші 2.

За часом початку росту бруньки класифікують на скоростиглі та пізньостиглі. Скоростиглі бруньки розпускаються в рік свого формування, що типово для кісточкових культур. Пізньостиглі бруньки проростають тільки на початку наступного вегетаційного періоду. У зерняткових культур в умовах середньої смуги проростання скоростиглих бруньок відбувається рідко — це явище називають вторинним ростом, або другою хвилею росту.