Ключові економічні особливості та специфіка сучасного сільськогосподарського виробництва

Одна з умов успішного розвитку сільського господарства — врахування його особливостей.

Специфіка сільського господарства має враховуватися при державному регулюванні та підтримці цієї галузі, оскільки результати виробництва у сільському господарстві залежать від мінливих, часто непередбачуваних умов, що вимагає створення резервних фондів, наприклад кормів та насіння, особливої страхової політики, державної допомоги. Держава повинна надавати допомогу сільському господарству не лише в екстремальних умовах, оскільки сільське господарство не в змозі самостійно, без суттєвої економічної підтримки держави забезпечувати зростаючий попит на продукти харчування, зумовлений ростом населення та підвищенням потреб людей у якісних продуктах харчування.

Розглянемо детальніше особливості сільського господарства. 1. Використання землі як головного засобу виробництва.

Правильне ставлення до землі, від якого залежать усі успіхи господарської діяльності, передбачає дбайливе використання та недопущення випадіння із сільськогосподарського обороту у зв'язку з її обмеженістю, дотримання вимог зональних науково обґрунтованих систем землеробства, виконання екологічних вимог, забезпеченість водою для

Поряд із землею як засоби виробництва у сільському господарстві використовуються рослини і тварини, розвиток яких підпорядковується біологічним законам. У зв'язку з цим прийняті господарські рішення повинні враховувати вимоги і економічних, і біологічних законів у їх взаємодії. 2. Залежність від навколишнього природного середовища (типу ґрунту, клімату, мікроорганізмів, природної рослинності тощо), їх несприятливий вплив, використовуючи досягнення науково-технічного прогресу та враховуючи закони природи. 3. Сезонність виробництва та використання праці виникає в результаті розбіжності часу виробництва, необхідного для отримання продукції, та робочого періоду. У процесі виробництва робоча сила та засоби використовуються нерівномірно за місяцями року. Тривалість робочого періоду коротша. Це час безпосереднього впливу людини на предмет праці (оранка, обробіток посівів, збирання врожаю).

Розрив між часом виробництва та робочим періодом зумовлений природним процесом розвитку рослин та жи

Глава]. Значення та особливості розвитку галузі вотних. Сезонність виробництва може бути пом'якшена або послаблена, але вона неусувна у зв'язку з циклічністю розвитку організмів рослин і тварин. 4. Просторова розосередженість виробництва, об'ємність та швидкопсувний характер продукції зумовлюють великі транспортні витрати, підвищують собівартість продукції, ускладнюють її збут, вимагають переважно мобільної техніки, значних витрат енергії, викликають втрати продукції рослинництва і тваринництва. Щоб зменшити такі негативні наслідки, потрібні великі інвестиції в галузь, раціональна організація і вдосконалення, що обмежує можливості концентрації виробництва. При цьому враховуються транспортні витрати. У сільському господарстві частина виробленої продукції щороку використовується у самій галузі, що знижує рівень товарності, зумовлює потребу в додаткових коштах на створення резервних фондів та зберігання. При цьому кожне господарство має приділяти особливу увагу якості готової продукції, яка буде спрямовуватися у наступний виробничий цикл, і скорочувати витрати на її отримання (насіння, корми, ремонтний молодняк). 5. Сильна залежність сільського господарства від ринку засобів виробництва та цін на них. При нерівномірних темпах підвищення цін на сільськогосподарську продукцію та промислові засоби виробництва, енергію та послуги виникає багаторазовий їх диспаритет. З кожним роком сільськогосподарським виробникам потрібно продавати більше своєї продукції, щоб мати можливість придбати промислові засоби виробництва. Наприклад, щоб купити зернозбиральний комбайн, потрібно продати більше зерна, ніж у попередній

АПК виступають монополістами по відношенню до сільського господарства, що дозволяє їм диктувати свої умови, зокрема високі ціни. Це призводить до погіршення матеріально-технічної оснащеності господарств, збільшення строків проведення робіт, втрат продукції, послаблення стійкості до несприятливого впливу зовнішнього середовища.

Для сільського господарства характерна відмінність від інших галузей у поділі праці і, отже, у спеціалізації.

Умови сільськогосподарського виробництва вимагають оптимального поєднання кількох галузей, щоб раціонально розподіляти та вживати ресурси, рівномірно отримувати доходи, спільно — рослинництвом і тваринництвом — використовувати відходи та побічну продукцію, ефективніше використовувати працю і вище її оплачувати, уникати ризику, можливого при вузькій спеціалізації, прискорювати оборотність оборотних коштів.

Сільськогосподарські виробники, які знають, правильно і повно враховують перераховані особливості галузі, досягають високої ефективності виробництва. Політика державної підтримки сільського господарства (застава продукції, товарний кредит, система дотацій і компенсацій частини витрат, пільги з податків тощо) також розробляється з урахуванням його специфіки.