Економічні показники ефективності використання оборотних коштів на сільськогосподарському підприємстві

Велика частина оборотних коштів сільськогосподарського підприємства — насіння, посадковий матеріал, корми, кормові добавки, органічні та мінеральні добрива, тварини на вирощуванні та відгодівлі тощо — безпосередньо впливає на збільшення виробництва продукції. Безперебійне забезпечення цими засобами та їхня якість значною мірою визначають ефективність виробництва. Разом з тим підприємствам необхідно раціонально використовувати всі оборотні кошти. Для характеристики економічної ефективності їхнього використання застосовується наступна система показників. 1. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів К об, що показує суму виручки, отриманої на 1 руб. вартості наявних оборотних коштів:

де Р — виручка від реалізації продукції та наданих робіт і послуг, тис. руб.; М — вартість молодняку, переведеного в основне стадо, тис. руб.; С — грошова виручка від проданої худоби основного стада, тис. руб.; ОС — сума оборотних коштів за той самий період, тис. руб.

Прискорення оборотності оборотних коштів сприяє їхньому абсолютному та відносному вивільненню з обороту, якнайшвидшому перетворенню в грошову форму. 2. Середня тривалість одного обороту оборотних коштів Во6 (у днях):

Во6 = Число днів у періоді/Коб.

На практиці такі розрахунки здійснюються для періодів тривалістю 360 (рік), 180, 90 і 30 днів. Тривалість одного обороту Воб оборотних коштів визначається відношенням 360/Коб. На сільськогосподарських підприємствах значна тривалість виробничого циклу зумовлює відносно низькі галузеві показники оборотності та велику тривалість періоду обороту. 3. Матеріаловіддача оборотних коштів О м, що визначається як відношення сільськогосподарської продукції ВП до суми оборотних коштів ОС.

Ом = ВП/ ОС або як відношення валового доходу ВД до суми оборотних коштів:

Матеріаловіддача Ом показує, який обсяг валової продукції або валового доходу (у рублях) можна отримати на

Оберненим показником матеріаловіддачі є матеріаломісткість. Чим нижча матеріаломісткість і вища матеріаловіддача, тим ефективніше використовуються оборотні кошти.

Економічно матеріаловіддача відображає вартість матеріальних оборотних коштів, використаних на виробництво одиниці валової продукції та валового доходу. Окремими (натуральними) показниками матеріаломісткості є кормомісткість, паливомісткість тощо. 4. Норма прибутку є загальним показником ефективності використання основних і оборотних коштів і визначається як відсоткове відношення прибутку до їхньої сукупної вартості.

Поліпшення використання оборотних коштів є умовою підвищення економічної ефективності виробництва на підприємстві. Повніше та раціональніше використання оборотних коштів досягається за рахунок: ◊ підвищення якості та зниження собівартості виробництва власних матеріальних оборотних коштів; ◊ прискорення оборотності оборотних коштів і збільшення товарного обороту; ◊ зростання урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин; ◊ матеріального стимулювання ефективного використання оборотних коштів; ◊ удосконалення нормування та дотримання норм і нормативів; ◊ запобігання різного роду втратам; ◊ використання прогресивних матеріало- та енергоощадних технологій; ◊ оптимальної концентрації виробництва; ◊ удосконалення організації та управління.

Які засоби виробництва відносять до предметів праці? Охарактеризуйте

Яка частина засобів виробництва відноситься до засобів (або знарядь) праці і що їх характеризує? 3. Яку економічну форму приймають предмети праці та засоби праці? 4. Що собою являють сукупні виробничі фонди? 5. Як визначається структура виробничих фондів? 6. Як оцінюються основні засоби? 7. Що означає залишкова вартість основних засобів? 8. З яких етапів складається процес амортизації основних засобів? 9. Яким чином амортизаційні відрахування включаються в собівартість сільськогосподарської продукції? 10. Які два види зносу виділяють в економіці? Охарактеризуйте моральний знос. 11. У чому переваги прискореної амортизації? 12. Від чого залежить ринковий попит на засоби виробництва для сільського господарства? 13. Які показники визначають оснащеність сільськогосподарських підприємств основними фондами? 14. Які фактори впливають на рівень фондозабезпеченості? 15. Як визначається фондоозброєність? 16. Які показники виражають ефективність використання основних фондів? 17. У чому економічна сутність показника норми прибутку? 18. Як підвищити ефективність використання основних засобів виробництва в сільському господарстві? 19. Що включається до складу оборотних коштів? 20. Що собою являють фонди обігу або товарні оборотні кошти? 21. Що служить джерелом утворення оборотних коштів? 22. У якій оцінці оборотні кошти включаються в собівартість продукції (робіт, послуг)? 23. У чому відмінність оборотних коштів сільського господарства від оборотних коштів інших галузей? 24. Яке призначення норм витрати оборотних коштів? 25. Які показники характеризують ефективність використання оборотних коштів? 26. Як визначаються матеріаломісткість і матеріаловіддача? 27. Як підвищити ефективність використання оборотних коштів у

10.1.Завдання та принципи раціональної

Організація праці пов'язана з живою працею, забезпеченням функціонування робочої сили. У межах сільськогосподарського підприємства, як і будь-якого іншого, вона являє собою систему заходів, що забезпечують раціональне використання робочої сили та засобів виробництва. Раціональність організації праці означає максимальне врахування досягнень науки та передового досвіду, забезпечення повного й ефективного використання робочої сили та інших факторів виробництва з метою отримання найкращих економічних результатів у всіх галузях виробництва.

Грамотна організація праці на сільгосппідприємстві — це пряме заощадження ресурсів і робочих годин. Раціональні прийоми виконання польових і фермерських робіт дозволяють уникати простоїв, ощадливо використовувати оборотні кошти й отримувати максимальну віддачу від техніки. Без чітко налагоджених процесів неможливо досягти високої економічної ефективності господарства.

Ключові завдання та принципи ефективної роботи

На підприємстві організація праці вирішує дві взаємопов'язані групи завдань. Перша — техніко-економічна: створення умов для ритмічної роботи на кожній ділянці, повне використання робочого часу і техніки, а також стимулювання працівників через справедливу оплату. Друга група завдань — соціальна: полегшення умов праці, забезпечення безпеки, запобігання передчасній втомлюваності та розвиток відповідальності колективу за загальний результат.

Досвід сільськогосподарських підприємств показує, що найбільшу віддачу дають форми роботи, побудовані на таких принципах:

• Постійність кадрів і високий рівень кваліфікації, що забезпечує взаємозамінність працівників у пікові періоди сівби та збирання врожаю;
• Довгострокове закріплення за підрозділами ділянок землі, тракторів, комбайнів, виробничого обладнання та продуктивної худоби;
• Виконання трудовим колективом повного комплексу робіт із виробництва конкретного виду продукції;
• Матеріальне стимулювання за кінцевими результатами роботи та матеріальна відповідальність за невиконання взятих зобов'язань;
• Суворий облік витрат і співвідношення отриманих доходів із витратами на виробництво;
• Демократичний підхід до управління колективом, що стимулює ініціативу кожного працівника.

Головними напрямками щодо вдосконалення трудового процесу в господарстві залишаються грамотний поділ і кооперація праці, впровадження обґрунтованих норм виробітку, покращення обслуговування робочих місць і систематичне впровадження передових прийомів роботи.