Застосування та агрохімічна ефективність марганцевих добрив у рослинництві
4 хв читання
Застосування марганцевих добрив в агротехнологіях
Нестача марганцю в ґрунті проявляється, передусім, на перегнійних та карбонатних ґрунтах, а також після вапнування опідзолених піщаних ґрунтів. Підвищення вмісту в ґрунтовому розчині антагоністів марганцю, таких як залізо, кальцій, магній та амоній, також може знизити забезпеченість рослин цим елементом.
Чутливі до нестачі марганцю такі культури:
- рис, кукурудза, пшениця, ячмінь, овес;
- коренеплоди, люцерна, картопля, соняшник;
- плодові та овочеві культури.
При марганцевому голодуванні рослин відмічено випадки повної відсутності плодоношення у редиски, капусти, томатів та гороху. З урожаєм різних культур виноситься від 1,0 до 4,5 кг/га марганцю.
Перспективним є застосування марганцевих добрив при вмісті рухомого марганцю в ґрунтах Нечорноземної зони менше 25–55 мг/кг, Чорноземної – 40–60 та на сіроземах – 10–50 мг/кг ґрунту. Насамперед марганцеві добрива вносять на сірих лісових ґрунтах, слабовилугуваних чорноземах, солонцюватих та каштанових ґрунтах. На посівах рису рекомендується їх внесення при вмісті рухомого марганцю в ґрунті 35–40 мг/кг.
Як марганцеве добриво використовують сульфат марганцю, марганізований суперфосфат та марганцевий шлам.
Таблиця 79 – Марганцеві добрива та їх агрохімічні властивості
| Добриво | Вміст марганцю, % | Форма | Зовнішній вигляд |
|---|---|---|---|
| Сульфат марганцю, MnSO4·5H2O | 21-22 | Водорозчинна | Кристалічний порошок білого або блідо-рожевого кольору |
| Марганізований суперфосфат | 1,5-2,0 | Водорозчинна | Гранульоване добриво сірувато-синюватого кольору |
| Марганізована нітрофоска | 0,9 | Водорозчинна | Гранульоване добриво світло-рожевого кольору |
| Марганцеві шлами | 0,8–1,1 | Легкорозчинна | Розсипчастий порошок сірого кольору |
Способи внесення та ефективність добрив
Для усунення нестачі марганцю придатні всі марганцеві добрива. Способи внесення:
- Внесення в ґрунт під основний обробіток ґрунту або передпосівну культивацію з розрахунку 3–5 кг/га. Ці способи внесення є найбільш виправданими на бідних на рухомі форми марганцю ґрунтах.
- При небезпеці посиленої фіксації марганцю рекомендується проводити некореневе підживлення рослин 0,1 % водним розчином з розрахунку 300 л/га робочого розчину.
- Хороші результати дає обробка посівного матеріалу 1,0 % водним розчином марганцю напівсухим способом.
Застосування марганцевих добрив підвищує урожайність цукрового буряку на 10–30 ц/га, картоплі 25-35, томатів – 30–40, рису – 3–4, пшениці на 1,5–3,5 ц/га.
Кобальтові добрива
Ефективність та застосування кобальтових добрив
Позитивна дія кобальтових добрив проявляється на ґрунтах, добре забезпечених усіма іншими дефіцитними поживними речовинами з реакцією ґрунтового розчину, близькою до нейтральної. Сюди належать чорноземи, окультурений дерново-підзолистий ґрунт, а також сіроземи та каштанові ґрунти. На ґрунтах, що мають нейтральну або близьку до неї реакцію, кобальт знаходиться в малорухомій формі, недоступній рослинам.
Кобальтові добрива ефективні на ґрунтах при таких показниках вмісту рухомого кобальту:
- Нечорноземна зона: 1,0–1,1 мг/кг;
- Чорноземна зона: 0,6–2,0 мг/кг;
- Зона сіроземів та каштанових ґрунтів: 1,0–1,5 мг/кг;
- Затоплювані ґрунти рисових полів Кубані: 0,8–1,2 мг/кг.
Найбільш чутливі до нестачі кобальту бобові культури, цукровий буряк, пшениця, рис та виноград. При його нестачі послаблюються фізіолого-біохімічні процеси та ріст рослин; знижується продуктивність і погіршується якість урожаю. З урожаєм різних сільськогосподарських культур виноситься від 5 до 50 г/га кобальту.
Приймаючи рішення про застосування кобальтових добрив, необхідно пам'ятати, що рослини однаковою мірою чутливі як до нестачі, так і до надлишку цього елемента в ґрунті. Високий його вміст у ґрунті може викликати кобальтовий токсикоз. Таке явище, наприклад, у рису спостерігали неодноразово при вмісті мікроелемента в ґрунті понад 25 мг/кг.
Асортимент та способи внесення добрив
Як кобальтові добрива використовуються сульфат, нітрат і хлорид кобальту, а також промислові відходи, що містять кобальт. Агрохімічна характеристика кобальтових добрив наведена в таблиці 80.
Таблиця 80 – Кобальтові добрива та їх агрохімічні властивості
Добриво Вміст Форма Зовнішній вигляд кобальту, % Сульфат кобальту, 20–21 Водороз- Дрібнокристалічний CoSO4·7H2O чинна порошок рожевого кольору Хлорид кобальту, Водороз- Кристалічна речовина з 24,8 CoCl2·6H2O чинна червонуватим відтінком Нітрат кобальту, Водороз- Дрібнокристалічний Co(NO3)2·6H2O 20,3 чинна порошок червоного кольору
Кобальтові добрива, що мають у своєму складі водорозчинні форми кобальту, придатні для обробки насіння, проведення некореневого підживлення рослин та для внесення їх у ґрунт. Промислові кобальтовмісні відходи можна вносити тільки в ґрунт.
При роботі з добривами слід дотримуватися таких норм та способів внесення:
- У ґрунт: 0,5–2 кг/га у перерахунку на елемент;
- Для обробки насіння: 0,5% водні розчини кобальту;
- Для позакореневого підживлення: 0,1% водні розчини кобальту.
Позакореневе підживлення проводять не пізніше фази цвітіння рослин із розрахунку витрати робочої рідини 300 л/га; обробку насіння зернових культур краще виконувати напівсухим способом (10 л/т).
Прибавка врожаю люпину на дерново-підзолистих ґрунтах від застосування кобальтових добрив становить 1,2 ц/га насіння, 65 ц/га зеленої маси, на лучно-чорноземних ґрунтах Краснодарського краю та Республіки Адигея залежно від способу та норм внесення урожайність зерна рису збільшилася на 3,0–5,2 ц/га. Ефективним є застосування кобальтових добрив на картоплі, горосі, цукровому буряку. Прибавки урожайності цих культур від їх внесення становлять відповідно 23–35 ц/га, 2,8–3,0 та 31–38 ц/га.
