Застосування борних добрив у сучасному рослинництві та агротехніка внесення

Рослини відчувають нестачу бору насамперед на легких за гранулометричним складом ґрунтах, карбонатних та вапнованих. Істотною є потреба у борних добривах у зрошуваному землеробстві та рисівництві, що пояснюється збідненістю орного шару ґрунтів на водорозчинні форми бору через постійне винесення їх фільтраційними та скидними водами.

Бор у рослинах не реутилізується, тому його надходження із ґрунту необхідне протягом усього вегетаційного періоду. Особливо чутливими до нестачі бору є такі культури:

• соняшник, рис, кукурудза;
• бульбо- та коренеплоди, льон;
• багаторічні бобові трави, гречка;
• виноград, плодові рослини та овочеві культури.

Застосування борних добрив є доцільним, якщо вміст рухомих форм бору у ґрунтах відповідає таким показникам:

У наш час випускаються такі основні борні добрива: простий борний суперфосфат, подвійний борний суперфосфат, бормагнієве добриво, вапняно-аміачна селітра, борна кислота, бура. Агрохімічні властивості основних, найчастіше вживаних у сільському господарстві борних добрив, наведено в таблиці 78.

Внесення борних добрив у ґрунт є найбільш доцільним при низькій його забезпеченості водорозчинними формами. При цьому бор вноситься у дозі 2–3 кг/га. На середньозабезпечених бором ґрунтах цю норму зменшують на 50 %. Обов'язковою умовою досягнення високої ефективності борних добрив є сприятливий агрофон.

Борні добрива вносяться у ґрунт перед сівбою одночасно з основними мінеральними добривами. Якщо для передпосівного внесення у ґрунт використовується борна кислота, її безпосередньо перед застосуванням необхідно:

1. Ретельно перемішувати з фосфорно-калійними добривами для рівномірного розподілу по площі посіву.
2. Вносити окремо у вигляді водного розчину наземною технікою.

При роздільному внесенні борних добрив потрібно звертати увагу на рівномірність розподілу їх по удобрюваній поверхні. Надмірна кількість борних добрив може мати негативний вплив на рослини. Особливо чутливими до підвищених норм цього елемента є огірок, горох, суниця, вишня, лимон, виноград та люпин. Борні добрива, внесені у ґрунт, мають післядію на 2-й та 3-й роки.

Крім передпосівного внесення борних добрив у ґрунт, що є основним способом їх використання, водорозчинні форми можуть застосовуватися також для кореневого та позакореневого підживлення рослин і передпосівної обробки насіння. Кореневі підживлення рослин можуть мати суттєвий позитивний вплив при появі у рослин візуальних ознак борного голодування, на легких піщаних ґрунтах та на затоплюваних ґрунтах рисових полів, де бор може вимиватися з орного шару.

Ефективним прийомом використання борних добрив є також позакореневе підживлення рослин. Його проводять 0,1 % водним розчином мікроелемента з розрахунку 300 л/га при використанні наземної апаратури. Для обробки великих площ доцільно використовувати авіацію. У цьому випадку концентрація робочого розчину збільшується, оскільки при авіаобробках досягається дуже тонке розпилення, в результаті витрата робочого розчину суттєво скорочується, норма мікроелемента зберігається. Обприскування рослин слід проводити у вечірні або ранні ранкові години; у дощову погоду обприскувати не рекомендується, оскільки випадання опадів невдовзі після обробки призводить до змиву борного добрива з поверхні рослин, що знижує ефективність цього агроприйому. Позакореневі підживлення борними мікродобривами дозволяють значно знизити витрату мікроелемента. Насіннєві посіви багаторічних бобових трав, зернові та овочеві культури обприскують борними добривами у період цвітіння рослин. Розчин для обприскування готують заздалегідь, найкраще за добу до внесення, оскільки вони повільно розчиняються у холодній воді. Після добового настоювання, з періодичним перемішуванням нерозчиненої частини, розчину дають відстоятися і надосадову рідину використовують для обприскування. Застосовувати завищені норми борних добрив не слід, оскільки вони можуть чинити токсичну дію. Надлишок бору виявляється, насамперед, на нижніх листках, які буріють і передчасно опадають. Дефіцит, оптимум і надлишок бору в листі рослин становлять відповідно 3–30, 31–50 і 51–200 мг/кг сухої маси.

Обробка насіння бором перед сівбою — це ефективний та економічний спосіб забезпечити рослини мікроелементом на старті. Цей агроприйом дає найкращі результати на ґрунтах із середньою забезпеченістю рухомим бором. Обробку насіння зернових культур проводять напівсухим способом одночасно з протруюванням, що дозволяє заощадити час і ресурси. Щоб убезпечити персонал і міцно зафіксувати препарат на насінні, у робочу суміш додають плівкоутворювач — 2% водний розчин натрієвої солі карбоксиметилцелюлози (полімер NaКМЦ).

• Концентрація розчину бору — 0,5 %
• Витрата розчину на 1 т насіння — 10 л
• Концентрація полімеру NaКМЦ — 2 %
• Строк зберігання обробленого насіння — до 2 місяців

Технологія приготування суміші та особливості сівби

Перед початком робіт необхідно розрахувати дозу мікродобрива на одну заправку бака. Для цього враховують рекомендовану концентрацію розчину (К, %), вміст діючої речовини у добриві (С) і місткість резервуара протруювача (Е). Об'єм бака залежить від марки використовуваного обладнання.

Змішування компонентів і заправку обладнання виконують суворо за регламентом. Важливо дотримуватися послідовності операцій, щоб розчин вийшов однорідним. Готову суміш подають у змішувальну камеру протруювача для рівномірного розподілу по насіннєвому матеріалу.

1. Розчиніть розрахункову норму мікроелемента в невеликому об'ємі води.
2. Влийте отриманий розчин у резервуар протруювача.
3. Доведіть об'єм робочої рідини в резервуарі водою до заданого рівня.
4. Перемішуйте компоненти протягом 2–3 хвилин до повної однорідності.