Застосування мідних мікродобрив для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур
4 хв читання
Дефіцит міді різко знижує продуктивність культур, обмежуючи засвоєння інших поживних речовин. Визначити потребу в мідних мікродобривах можна за результатами аналізу ґрунту. Поля вважаються бідними на цей елемент, якщо вміст легкорозчинних форм опускається нижче критичних значень.
| Природно-кліматична зона | Вміст легкорозчинної міді в ґрунті, мг/кг |
|---|---|
| Нечорноземна зона | менше 1,5–2,0 |
| Чорноземна зона | менше 2,0–5,0 |
| Зона сіроземів та каштанових ґрунтів | менше 1,5–4,0 |
Особливо гостро на дефіцит міді реагують цукровий буряк, бавовник, горох, соняшник, плодові, рис та зернові культури. З урожаєм вони виносять від 10 до 350 г/га цього елемента. Застосування мідних добрив найбільш ефективне на торфовищах, дерново-глеєвих, заболочених і легких за гранулометричним складом ґрунтах, а також на ґрунтах, що затоплюються під культуру рису.
Для компенсації дефіциту використовують мідний купорос та карбамідно-аміачну суміш, збагачену міддю. Як місцеві добрива застосовують піритні недопалки — відхід сірчанокислотного та паперово-целюлозного виробництв. Також підходять шлаки мідноплавильних і цинкоелектролітних заводів (0,2–0,5 % міді) та низькопроцентні окислені мідні руди (близько 0,9 % міді).
- Внесення водорозчинних форм у ґрунт — 3–8 кг/га д.р.
- Внесення піритних недопалків — 0,5–0,6 т/га
- Витрата 0,5% розчину для обробки насіння зернових — 10 л/т
- Витрата 0,1% розчину для некореневих підживлень — 300–400 л/га
Основним прийомом є передпосівне внесення водорозчинних форм у ґрунт. Піритні недопалки та інші місцеві добрива загортають раз на 4–5 років восени під обробіток ґрунту або навесні перед передпосівною культивацією. При слабкій та середній забезпеченості ґрунтів міддю можна обмежитися обробкою насіння напівсухим способом або некореневими підживленнями по вегетації.
Ефективність міді прямо залежить від балансу NPK. Якщо рослини відчувають дефіцит азоту, фосфору або калію, позитивна дія мідних добрив різко знижується або не проявляється зовсім.
Потреба в міді проявляється на найраніших стадіях розвитку рослин. При гострому дефіциті елемента в ґрунті некореневі підживлення малоефективні — у цьому випадку допоможе тільки передпосівне внесення добрив безпосередньо в ґрунт.
Молібденові добрива: правила застосування та заходи безпеки
Цей елемент потрібен рослинам у менших кількостях, ніж інші мікроелементи, але без нього неможливий нормальний азотний обмін. До дефіциту молібдену найбільш чутливі люцерна, конюшина, горох, боби, рис, капуста, салат, шпинат, соя та пшениця. З урожаєм цих культур виноситься від 10 до 300 г/га елемента. Усі вони позитивно відгукуються на внесення молібденових добрив підвищенням продуктивності.
Передозування молібдену небезпечне. Перевищення норм токсичне для рослин, а надлишок елемента в продукції шкодить здоров'ю. При вмісті молібдену від 20 мг/кг сирої маси у людей розвивається ендемічна подагра, а у тварин — молібденові токсикози.
Як джерела молібдену застосовують молібдати амонію, натрію та кальцію. Хорошу ефективність показують комплексні форми з легкозасвоюваним елементом — молібденовий суперфосфат і молібденізована сечовина. На полях також використовують промислові відходи (шлаки та шлами металургійних виробництв), що містять від 0,2 до 1 % молібдену. Застосовувати молібденові добрива можна різними способами.
| Добриво | Вміст молібдену, % | Форма | Зовнішній вигляд |
|---|---|---|---|
| Молібдат амонію, (NH4)6Mo7O24·4H2O | 52 | Водорозчинна | Дрібнокристалічний порошок білого кольору |
| Молібденовий простий суперфосфат | 0,1 | Водорозчинна | Гранульоване добриво світло-сірого кольору |
| Молібденізована сечовина | 0,5–0,8 | Водорозчинна | Гранульоване добриво білого кольору |
| Молібдат амонію натрію | 35 | Водорозчинна | Дрібнокристалічний порошок із жовтуватим відтінком |
| Молібіон | 8 | Водорозчинна | Прозора рідина |
- Передпосівна обробка насіння: найбільш господарсько вигідна і поширена. Її проводять 0,5 % водним розчином молібдену в єдиній технології з протруюванням отрутохімікатами.
- Некореневе підживлення: застосовується, якщо насіння не було оброблене молібденом. Проводиться не пізніше фази цвітіння 0,1 % розчином мікроелемента. Витрата робочої рідини при використанні наземної апаратури становить 300–400 л/га.
- Внесення в ґрунт: для усунення нестачі молібдену один раз на 3–5 років його вносять у кількості 2–3 кг/га. Найбільш доцільно використовувати молібденовий суперфосфат, молібденізовану сечовину та молібденовмісні відходи металургійної промисловості.
