Агрохімія

Вплив мінерального живлення на накопичення жирів у сільськогосподарських культурах

Студентові

3 хв читання

Вплив мінерального живлення на накопичення жирів у сільськогосподарських культурах

Вміст та якість рослинної олії в насінні — ключові показники продуктивності олійних культур. Керуючи мінеральним живленням рослин, агроном безпосередньо впливає на інтенсивність синтезу жирних кислот у насінні. Це дозволяє не тільки підвищити валовий збір олії, а й покращити її товарні властивості.

Запасні жири відкладаються в ядрах насіння у вигляді впорядкованих внутрішньоклітинних структур — сферосом. Окрім жирів, ці структури містять фосфогліцериди, фітин та гідролітичні ферменти, необхідні для проростання насіння. Синтез жирів іде за рахунок вуглеводів, що надходять із вегетативних органів.

Утворення структурних компонентів жиру відбувається поетапно:

  • У цитоплазмі синтезуються гліцерин, а також насичені та ненасичені (з одним подвійним зв’язком) жирні кислоти.
  • В ендоплазматичному ретикулумі утворюються ацилгліцерини та поліненасичені жирні кислоти з двома та трьома подвійними зв’язками.
Культура Вміст жирів у насінні, %
Льон, коноплі, гірчиця, соняшник 30–50
Мак, рицина 50–60
Бавовник 17–25

Збалансоване живлення не просто збільшує збір олії, а й змінює її склад: знижує частку насичених жирних кислот та кислот з одним подвійним зв’язком, підвищуючи вміст цінних поліненасичених кислот — лінолевої та ліноленової.

Основний вплив на обсяг та властивості олії справляють фосфорні та калійні добрива. Їх внесення в оптимальних нормах у репродуктивний період забезпечує потреби рослин у фосфорі та калії й підвищує олійність насіння. При цьому в олії збільшується частка поліненасичених жирних кислот, що підвищує її поживну та технічну цінність.

Азот впливає на накопичення жирів інакше. Вносити азотні добрива необхідно суворо у вегетативний період росту та розвитку рослин. При дефіциті азоту в цей період послаблюється ріст рослин, скорочується площа асиміляційної поверхні листків, що зрештою знижує і загальну врожайність насіння, і вміст у них жиру.

Накопичення жирів у коренеплодах та ризики передобрювання

У цукрових, кормових та столових буряках, а також у моркві жиру накопичується небагато, причому зосереджений він переважно в периферійних частинах коренеплодів. Цей жир характеризується великою кількістю насичених жирних кислот і низькими йодними числами. Коренеплоди потребують великої кількості поживних речовин, тому на бідних ґрунтах добрива суттєво впливають не тільки на урожай, а й на накопичення вуглеводів, вітамінів, азотистих речовин та жирів.

  • Прибавка олійності насіння від P та K — 2–3 %
  • Вміст жирів у буряках — близько 0,1 % сирої маси
  • Вміст жирів у моркві — 0,2–0,3 % сирої маси

Надлишкові норми мінеральних добрив, особливо азотних, підвищують у коренеплодах вміст азотистих речовин та жирів, що призводить до втрати цукру під час їх переробки.

Читайте також