Вплив мінерального живлення на накопичення ліпідів у зернових та зернобобових культурах
3 хв читання
Накопичення ліпідів у зерні безпосередньо визначає його поживну цінність і технологічні властивості. Генетика задає потенціал, але реальний вміст жирів в урожаї залежить від умов вирощування: освітлення, температури, вологи та збалансованого мінерального живлення. Регулюючи дози добрив, агроном може безпосередньо керувати синтезом цих речовин.
- Вміст ліпідів у сої — 18–27%
- Вміст ліпідів у нуті — 3–21%
- Ліпіди в овесі, кукурудзі, просі, сорго — 4–6%
- Ліпіди більшості зернобобових — 2–3%
У процесі дозрівання зернівки спочатку формуються структурні ліпіди (гліколіпіди, стероли, фосфогліцериди), а потім — запасні. До запасних форм належать жири, вільні фосфатидні кислоти, фітин, фосфатидилхоліни та фосфатидилетаноламіни. Більша частина запасних ліпідів зосереджена в зародку та алейроновому шарі, тоді як в ендоспермі їх значно менше. Найважливіша частина цих сполук — незамінні ненасичені жирні кислоти (наприклад, лінолева), які не синтезуються в організмі людини та тварин.
Для збільшення збору як структурних, так і запасних ліпідів у зернових культурах застосовують:
- азотні добрива;
- фосфорні добрива;
- калійні добрива;
- мікродобрива.
Вносити добрива потрібно суворо з урахуванням біології культури, типу ґрунту та кліматичних умов. Безсистемне застосування туків не дасть ефекту або призведе до зниження вмісту ліпідів у зерні.
Накопичення запасних ліпідів покращує хлібопекарські якості зерна. Крім того, фітин, що міститься в зернівках, є цінним джерелом органічного фосфору.
| Культура | Структурні ліпіди, % | Запасні ліпіди, % |
|---|---|---|
| Пшениця, рис, ячмінь | 0,5–0,9 | 1,5–3,0 |
| Овес, кукурудза, просо, сорго | сумарно | 4–6 |
Мінеральне живлення та особливості накопичення ліпідів у зернобобових
У зернобобових культур ліпіди представлені переважно жирами та фосфогліцеридами, які локалізовані переважно в зародку. У сім'ядолях же синтезуються структурні ліпіди. Жири більшості бобових (крім сої) належать до олій, що не висихають або погано висихають через високий вміст насичених жирних кислот з низькими йодними числами.
У сої є важлива фізіологічна особливість: вуглеводи, що надходять із вегетативних органів, витрачаються не на крохмаль, а на синтез ацилгліцеринів. Це дозволяє культурі накопичувати значну кількість ліпідів. Правильне застосування добрив допомагає істотно підвищити цей показник.
Найбільший позитивний ефект на олійність зернобобових чинять:
- фосфорні добрива;
- калійні добрива;
- мікродобрива.
Азотні добрива під зернобобові культури стимулюють накопичення білка, але при цьому знижують підсумкову концентрацію ліпідів у насінні.
| Культура | Вміст ліпідів, % |
|---|---|
| Люпин | 6–7 |
| Нут | 3–21 |
| Соя | 18–27 |
Читайте також
Агрохімія Студентові
Хімічна будова та класифікація жирних кислот у рослинах
Агрохімія Студентові