Агрохімія

Роль і фізіологічна дія фітогормонів у розвитку культурних рослин

Студентові

35 хв читання

АГРОХІМІЯ А

Як працюють фітогормони і де вони утворюються

Рослина координує розвиток своїх клітин, тканин і органів за допомогою фітогормонів — низькомолекулярних органічних сполук. Ці речовини перетворюють зовнішні сигнали середовища на біохімічну інформацію для запуску ростових програм. Фітогормони виробляються з продуктів фотосинтезу та дихання — амінокислот і органічних кислот.

Дія фітогормонів поширюється на весь організм, створюючи єдине гормональне поле. Залежно від фази розвитку вони тимчасово змінюють активність ферментів або викликають стійкі зміни фізіологічних процесів. До найбільш активних регуляторів належать ауксини, гібереліни, цитокініни, абсцизова кислота та етилен.

  • Потреба рослини в гормонах — 10⁻¹⁰–10⁻⁵ моль/л
  • Основні групи регуляторів — 5 класів
  • Синтез ауксинів — верхівки стебел і насіння
  • Синтез цитокінінів — корінь рослин

У рослин немає спеціалізованих органів внутрішньої секреції на кшталт залоз тварин. Гормони синтезуються в меристематичних тканинах або листках, після чого розподіляються по організму. Напрямок цього руху суворо визначений для кожної групи речовин:

  • Ауксини (ІОК) переміщуються від верхівок стебел і насіння вниз (базипетально) до бічних пагонів і листків.
  • Гібереліни (ГК) і абсцизова кислота (АБК) синтезуються в листках і транспортуються як вгору, так і вниз по стеблу. АБК також виробляється в кореневому чохлику.
  • Цитокініни (ЦК) надходять з коренів і рухаються виключно вгору по стеблу (акропетально).

Гормони, які виробляє сама рослина, називають ендогенними. Штучні аналоги, які агроном вносить під час обробки насіння або посівів, називають екзогенними.

Роль ауксинів і гіберелінів в управлінні посівами

Ауксини являють собою сполуки переважно індольної природи. Вони ініціюють поділ клітин, регулюють формування провідних пучків і відповідають за вигини стебел до світла або землі (фото- і геотропізм). Подовження клітин відбувається за рахунок того, що ауксин стимулює секрецію іонів Н⁺ у клітинну стінку, активуючи ферментативне розщеплення зв'язків у целюлозі.

У польових і тепличних умовах ауксини використовують для стимуляції коренеутворення у живців і запобігання опаданню листків або зав'язі. Ці речовини також викликають партенокарпію — утворення безнасінних плодів. За рахунок ефекту притягнення оброблені ауксином тканини здатні притягувати до себе поживні речовини з інших частин рослини.

Гібереліни є похідними флуоренового ряду. Вони активно стимулюють поділ і розтягнення клітин у верхівкових і міжвузлових (інтеркалярних) меристемах. Під їхнім впливом подовжуються листки, стебла, квітки і суцвіття, причому на ріст стебла вони впливають значно сильніше за ауксини.

В агрономічній практиці гібереліни застосовують для прискорення проростання насіння і стимуляції переходу довгоденних культур до цвітіння. Вони сприяють зав'язуванню партенокарпічних плодів і впливають на нуклеїновий обмін. Під дією гормону синтезується матрична РНК, що запускає вироблення гідролітичних ферментів, насамперед α-амілази.

Гібереліни, на відміну від ауксинів, практично не впливають на ріст кореня. Також слід пам'ятати, що цей гормон здатний зміщувати стать рослин у чоловічий бік.

Цитокініни – фітогормони, переважно похідні пуринів. Вони стимулюють цитогенез, проростання насіння, а також сприяють диференціації бруньок. Крім того, цитокініни мають здатність затримувати процеси старіння рослинних організмів і підтримувати нормальний обмін речовин у пожовклих листках, а також викликати їхнє вторинне позеленіння. Велику роль вони відіграють у мобілізації – притягуванні поживних речовин до місць своєї локалізації: плоди, насіння, бульби. Цитокініни звільняють бічні бруньки від апікального домінування, що викликається ауксином, і стимулюють їхній ріст. На молекулярному рівні цитокініни в комплексі зі специфічним білковим рецептором підсилюють активність РНК–полімерази та матричну активність хроматину; при цьому збільшуються кількість полірибосом і синтез білків. Цитокініни причетні до синтезу ферменту нітратредуктази, а також до транспорту іонів Н+, К+, Са2+.

Абсцизини – природні інгібітори терпеноїдної природи. Ці фітогормони затримують ріст у фазі поділу і розтягнення клітин, не виявляючи токсичної дії навіть у високих концентраціях. Вони індукують настання стану спокою у рослин, прискорюють опадання листків і плодів (абсцизія), гальмують ріст колеоптилів, затримують проростання насіння. Абсцизини, стримуючи надмірний ріст стебла, спрямовують метаболіти на формування фотосинтетичного апарату, іншими словами, координують ростовий процес. Одна з найбільш важливих функцій абсцизинів – їхня участь у механізмах стресу шляхом регулювання продихових рухів. Абсцизова кислота швидко накопичується в тканинах при дії на рослини несприятливих факторів зовнішнього середовища, особливо при водному дефіциті, викликаючи швидке закриття продихів, що знижує транспірацію і скорочує енергетичні витрати. На молекулярному рівні абсцизини можуть інгібувати синтез ДНК, РНК і білків. Вони можуть також знижувати функціональну активність Н+–помпи, що може мати багатоманітні наслідки.

Етилен – специфічний гормон, що синтезується в усіх органах рослини з метіоніну. Він робить внесок у регуляцію росту і розвитку рослин. Зокрема, він бере участь у підтримці апікального вигину у проростків, вирощених у темряві, викликає епінастію* у листків та пелюсток. Тому його використовують для прискорення розкривання квіток. Опускання листків під дією етилену зменшує транспірацію. Етилен безпосередньо відповідає за контрольоване ауксином пригнічення росту латеральних бруньок у рослин, що проявляють апікальне домінування. Він гальмує поділ клітин і подовження проростків, змінює напрямок росту клітин з поздовжнього на поперечний, що призводить до зменшення довжини та потовщення стебла. Етилен, сприяючи старінню тканин, прискорює опадання листків, в'янення квіток та прискорене достигання плодів. У більшості випадків цей гормон збільшує період спокою насіння та бульб, сприяє зміщенню статі рослин у жіночий бік, а також відіграє роль медіатора гормонального комплексу в процесах кореляційних взаємодій у рослині. Етилен гальмує полярний транспорт ауксину і сприяє утворенню його кон'югатів. Крім того, етилен регулює реакцію стресу в рослинах. На молекулярному рівні етилен підвищує проникність клітинних мембран і швидкість синтезу білка.

Брасиностероїди – гормони, що підтримують у нормі імунну систему рослини, особливо в стресових ситуаціях: зниження температури, заморозки, затоплення, посуха, хвороби, дія пестицидів, засолення ґрунту. Стероїди входять у клас терпеноїдів, до яких належать гіберелі-

Епінастія – це швидкий ріст верхньої сторони органа, в результаті якого листок або пелюстка згинається донизу.

ни та абсцизова кислота. Брасиностероїди містяться в кожній рослинній клітині, але їхній природний рівень у зміненій екологічній ситуації часто виявляється недостатньо високим для підтримки імунітету та нормального розвитку протягом усієї вегетації рослин.

Таким чином, дія вищеперелічених гормонів на обмін речовин рослинного організму специфічна: гібереліни беруть участь у транскрипції, цитокініни – у трансляції, ауксини – у зміні проникності мембран, абсцизини інгібують іонний транспорт і пов'язані з ним процеси росту клітин, етилен виступає в ролі "дозволяючого" фактора росту, контролюючи баланс у системі стимулятори – інгібітори.

Регулятори росту рослин дозволяють підсилювати або послаблювати ознаки і властивості рослин у межах норми реакції генотипу. Внаслідок цього вони є складовою частиною комплексної хімізації рослинництва. За допомогою регуляторів росту компенсуються недоліки сортів і гібридів культурних рослин, тому вони не мають універсального значення і не можуть замінити інші фактори формування врожаю. У зв'язку з цим надзвичайно важливо точно знати механізм їхньої дії на фізіолого-біохімічному, молекулярному та генетичному рівнях. Його з'ясування дозволило синтезувати відповідні препарати, які знайшли застосування в рослинництві. Сучасне сільське господарство не може обійтися без застосування екологічно безпечних, генетично нешкідливих регуляторів росту рослин.

Фітогормони – ауксини, гібереліни, цитокініни, етилен та абсцизини безпосередньо не отримали економічно значущого практичного поширення. Проте ідея їхнього використання як ендогенних регуляторів росту та розвитку рослин призвела, зрештою, до створення синтетичних препаратів аналогічної дії. До теперішнього часу виявлено понад 5 тис. сполук, що мають регуляторну дію, але у світовій практиці використовується лише близько 50. Це свідчить про те, що їхнє широке виробниче застосування тільки починається.

Чотири правила ефективності та робота з ауксинами

Регулятори росту успішно застосовують у садівництві, для захисту зернових від вилягання, боротьби з бур'янами, а також для запобігання проростанню бульб і цибулин під час зберігання. Проте висока ефективність обробок досягається лише за умови дотримання жорстких вимог. Препарати дають помітний результат, якщо в самій рослині або її окремих органах не вистачає власних фітогормонів, а клітини сприйнятливі до впливу. При цьому оброблені посіви та садіння повинні бути повністю забезпечені вологою та елементами живлення.

Регулятори росту не замінюють мінеральне живлення. Вони різко підвищують «апетит» рослин і стимулюють ростові процеси, тому застосовувати їх має сенс тільки на високому агрофоні.

Дія будь-яких стимуляторів безпосередньо залежить від концентрації робочого розчину. При передозуванні препаратів спостерігається сильний пригнічувальний (інгібуючий) ефект.

У сільськогосподарській практиці найбільш затребувані препарати ауксинової природи. До цього переліку входять 1-нафтилоцтова (1-НОК), індометил-3-масляна (ІМК), 2,4-дихлорфеноксиоцтова (2,4-Д), 2,4,5-трихлорфеноксиоцтова (2,4,5-Т), 2-нафтоксиоцтова (2-НООК), 4-хлорфеноксиоцтова (4Х), 2,4-дихлорфеноксимасляна (2,4-ДМ) кислоти, а також гідразид малеїнової кислоти (ГМК) та 2-метил-4-хлорфенооцтова кислота (2М-4Х). З їхньою допомогою стимулюють коренеутворення, отримують безнасінні плоди, проріджують квітки та зав'язь, стримують витягування стебел і прискорюють достигання.

Для швидкого укорінення живців та покращення приживлюваності саджанців плодових культур застосовують 1-НУК та ІМК. Ці препарати допомагають оперативно відновити кореневу систему пересаджених дерев та чагарників на новому місці. Обробіток проводять шляхом замочування посадкового матеріалу перед садінням.

  1. Приготуйте водний розчин препарату з концентрацією поживної речовини 50–70 мл/л.
  2. Занурте живці у готовий розчин на 12–24 години.

Щоб отримати безнасінні плоди та стимулювати плодоутворення у томатів, огірків, баклажанів та перцю, посадки обприскують розчином 2-НОУК або 4-Х у період цвітіння. Для запобігання передзбиральному опаданню плодів у садах використовують 1-НУК та 2,4-Д, обробляючи крони дерев під час формування плодів. Затримати проростання картоплі, цибулі та коренеплодів при тривалому зберіганні допомагають ГМК та метиловий ефір 1-НУК. Картоплю перед закладанням обробляють сумішшю 2–3% метилового ефіру 1-НУК із глиною, а ГМК застосовують по вегетуючому бадиллі за 2–3 тижні до збирання врожаю. Цей прийом допомагає зберегти сахарозу в коренеплодах буряка, а також стримує проростання моркви та цибулі при тривалому зберіганні.

  • Концентрація 1-НУК та ІМК для живців — 50–70 мл/л
  • Розчин 2-НОУК та 4-Х для обприскування овочів — 40–50 мл/л
  • Розчин 1-НУК та 2,4-Д проти опадання плодів — 0,0001–0,001%
  • Доза ефіру 1-НУК для обробки картоплі — 50–100 г/т
  • Розчин ГМК для обприскування бадилля — 0,2%
  • Строк захисту від проростання при 10–15 °C — 8 місяців

Практика застосування гіберелінів на культурах

Гібереліни широко застосовуються для підвищення врожайності та регулювання строків дозрівання різних культур. Обприскування виноградників під час цвітіння підвищує врожайність безнасінних сортів кишмишу на 10–15%. На апельсинових деревах обробіток по зелених плодах затримує дозрівання та покращує механічні властивості шкірки, подовжуючи строки зберігання. У коноплярстві дворазове обприскування посівів гібереліном збільшує вихід волокна на 8–12%.

При проведенні вторинного літнього садіння картоплі гіберелін використовують для швидкого виведення свіжозібраних бульб зі стану спокою. Препарат стимулює вічка до активного проростання. Для цього посадковий матеріал проходить обов'язкову попередню обробку водним розчином.

  1. Приготуйте водний розчин гіберелової кислоти з розрахунку 1–2 мг/л.
  2. Розріжте бульби та занурте їх у розчин на 30–60 хвилин.

На посівах рису передпосівна обробка насіння розчином гіберелової кислоти істотно покращує якість сходів. Цей прийом підвищує польову схожість насіння та забезпечує формування оптимальної густоти продуктивного стеблостою. Результати польових випробувань різних регуляторів росту на рисі представлені в таблиці.

  • Витрата гіберелової кислоти на винограді — 30–35 г/га
  • Прибавка врожаю кишмишних сортів — 10–15%
  • Витрата гібереліну на коноплях — 20 г/га
  • Прибавка виходу волокна конопель — 8–12%
  • Час замочування бульб картоплі — 30–60 хв
  • Концентрація розчину для картоплі — 1–2 мг/л

Ефективність передпосівної обробки насіння рису регуляторами росту

Препарат Лабораторна схожість, % Польова схожість, % Енергія проростання, % Швидкість проростання, діб. Дружність проростання, шт./діб. Урожайність зерна, ц/га
Контроль (без обробки) 92,6 27,2 71,4 3,0 11,6 64,9
Оксигумат 94,0 33,8 81,6 2,9 14,8 71,0
Гіберелова кислота (ГК) 98,5 38,3 86,0 2,8 15,2 74,8
Янтарна кислота (ЯК) 91,6 29,6 75,5 2,9 14,1 66,5
Мівал 95,0 32,7 76,0 2,9 13,0 68,5
Картолін 93,5 30,6 74,0 2,9 12,5 68,3
Кротонолактон 92,5 32,4 80,6 2,9 13,6 70,1
Брасинолід 92,6 36,8 78,6 2,9 14,5 73,2
Квартазин 92,8 31,4 78,4 2,9 14,8 69,9

Цитокініни та етилен: управління розгалуженням і дозріванням

Цитокініни знаходять застосування як у лабораторіях для розмноження культур тканин, так і безпосередньо в полі або саду. Вони допомагають регулювати форму рослин: знижують апікальне домінування та стимулюють розгалуження, дозволяючи отримати кущистіші форми. Крім того, ці гормони допомагають затримувати старіння листків, підвищують стійкість до стресових факторів середовища, стимулюють цвітіння і можуть зміщувати вираженість статі в жіночий бік.

Етилен ефективно прискорює дозрівання зібраних плодів та овочів. Для цього повністю сформовані, але ще зелені плоди закладають у герметичні камери з контрольованою температурою і періодично подають газ. Ця технологія скорочує строки дозрівання в кілька разів.

  • Температура в камері — 20–22 °C
  • Дозування етилену — 0,2–1,0 л/м³
  • Дозрівання томатів — 5–6 діб (замість 10–12)
  • Дозрівання цитрусових — 4–5 діб (замість 20–25)

Ретарданти: захист зернових від вилягання

Ретарданти — це синтетичні інгібітори росту, які пригнічують синтез гіберелінів. Вони діють вибірково: уповільнюють поділ клітин стебла в довжину, але посилюють їх поділ у поперечному напрямку. У результаті стебло вкорочується і потовщується, а верхівкова меристема, що відповідає за формування листків та колоса, продовжує розвиватися без затримок. У рослин зміцнюється механічна тканина, розростаються корені та збільшується площа листків.

Ретарданти не погіршують якість зерна. Їх застосування на зернових культурах не тільки запобігає виляганню посівів, а й збільшує врожайність, а також знижує витрати на проведення збиральних робіт.

Вплив ретарданту на анатомічну структуру стебла на прикладі рису сорту Краснодарський 86:

Варіант Товщина кільця механічної тканини, мкм Товщина виповненої частини стебла, мкм Діаметр судинно-провідних пучків, мкм Кількість судинно-провідних пучків, шт.
Контроль (без обробки) 39,2 1101,8 176,3 46,2
Сумадик 42,8 1152,4 188,7 50,8

За хімічною будовою та механізмом дії ретарданти поділяють на чотири основні групи:

  • Четвертинні онієві сполуки (хлорхолінхлорид або ССС, морфол, пікс) — блокують біосинтез гіберелінів на ранніх стадіях, заважаючи утворенню геранілгеранілпірофосфату та його циклізації в ент-каурен.
  • Похідні триазолу (паклобутразол, уніказол) — зупиняють синтез гіберелінів, блокуючи окиснення ент-каурену в кауренову кислоту.
  • Етиленпродукуючі препарати (2-хлоретилфосфонова кислота або 2-ХЕФК та її солі) — діють як антигібереліни на етапі зв'язування гормону з рецептором або під час подальшої реалізації його активності.
  • Похідні гідразину (2,2-диметилгідразид бурштинової кислоти, натрієва сіль гідразиду малеїнової кислоти) — пригнічують гормональну активність уже синтезованих гіберелінів.

Найбільше практичне значення має хлорхолінхлорид (ССС), також відомий під назвою Тур. Його успішно застосовують на посівах пшениці, жита, ячменю, овесу та рису.

Для запобігання виляганню зернових культур хлорхолінхлорид вносять суворо у фазу кущіння – початку виходу в трубку. Норма витрати препарату становить від 3 до 12 кг/га залежно від культури та стану посівів.

Ефективність застосування різних препаратів-ретардантів на посівах рису сорту Краснодарський 86:

Ретардант та дозування Висота рослини, см Довжина волоті, см Вилягання, бал Урожайність зерна, ц/га
Контроль (без обробки) 118,5 17,1 2 52,6
ССС, 10 кг/га 112,3 17,3 4 56,9
Ориз, 30 кг/га 100,5 16,9 5 59,0
Сумадик, 30 кг/га 98,3 17,0 5 60,8

Антистресанти, ретарданти та біостимулятори нового покоління

У сучасному рослинництві акцент зміщується в бік екологічно безпечних та фізіологічних регуляторів росту. У рисівництві високу ефективність показують ретарданти «Ориз» та «Сумадик» — вони стримують подовження стебла і безпосередньо працюють на підвищення урожайності. В овочівництві 0,5%-й водний розчин хлорхолінхлориду вирішує проблему витягування розсади у загущених посівах. Після такої обробки рослини краще приживаються при пересаджуванні, що в результаті збільшує збір продукції. Квітникарські господарства використовують аналогічні препарати на садінні гвоздики, півонії та хризантеми, щоб запобігти надмірному подовженню квітконосів при дефіциті сонячного світла.

Для підвищення загальної стійкості рослин до несприятливих факторів застосовується «Брасинолід». Це малотоксичний та безпечний препарат, який рекомендується використовувати для передпосівної обробки насіння та обприскування вегетуючих культур.

  • Діюча речовина — 100% брасинолід
  • Хімічна формула — C28H48O6
  • Розчинність — в етанолі (у воді нерозчинний)

Біостимулятор «Віва» працює одночасно як стимулятор росту та відновлювач ґрунту. Препарат чинить комплексну синергетичну дію на надземну частину рослин та їхню кореневу систему. Його рекомендується застосовувати для регенерації корисної мікрофлори після обробок жорсткими пестицидами — наприклад, ґрунтовими гербіцидами або нематоцидами. До складу «Віва» входять білки, пептиди, амінокислоти, полісахариди, гумінові кислоти, вітаміни, а також кальцій і магній. На піщаних ґрунтах препарат можна вносити при кожному поливі через крапельну систему з нормою витрати 0,4 л/га.

Культура Строки та фази обробки Норма витрати препарату
Томати, кабачки, диня, баклажани, перець, огірки Через 15–20 днів після садіння розсади; у фазу утворення зав'язі на першій китиці; далі кожні 20–25 днів 1–2 л/1000 м²
Полуниця Через 15–20 днів після садіння розсади; на початку вегетативного росту; після утворення плодів 0,5–1 л/1000 м²
Бобові У фазу 2–3 листків; далі кожні 15–25 днів 0,3–0,5 л/1000 м²
Гвоздики, хризантеми Через 15–20 днів після садіння; перед цвітінням; після першого зрізу 2 л/1000 м²
Цибулинні та коренеплоди На початку росту стебла; перед цвітінням 2 л/1000 м²
Троянди Після обрізування; у фазу бутонізації; через 20–25 днів після другої обробки 2–3 л/1000 м²
Цитрусові, виноград, груша, ківі У фазу цвітіння; після формування плодів 10–15 л/га
Кісточкові Після формування зав'язі 5–6 л/га

Екологічно чистий стимулятор «Гармонія» виробляється з торфу і містить активні компоненти гумусового комплексу. Препарат постачається у вигляді темної густої рідини. Його дія спрямована на стимуляцію проростання насіння, прискорення коренеутворення, а також на активізацію фотосинтезу та вуглеводного обміну в період вегетації.

Пам'ятайте: стимулятор «Гармонія» не замінює мінеральне живлення, а лише допомагає рослинам ефективніше засвоювати елементи з ґрунту та внесених добрив.

Способи застосування препарату «Гармонія»:

  • передпосівна обробка насіння;
  • обприскування вегетуючих рослин;
  • комбінована схема (обробка насіння з наступним обприскуванням по вегетації).

Застосування стимулятора можна поєднувати в бакових сумішах із пестицидами та позакореневим підживленням макро- та мікроелементами.

Параметр застосування стимулятора «Гармонія» Регламент
Норма витрати препарату 0,4–4,0 л/га
Розведення водою (робоча концентрація) 1:100 (1 %) або 1:1000 (0,1 %)

Класичні фітогормони: гіберелін та гетероауксин

Гіберелін отримують методом мікробного синтезу. Препарат являє собою білий порошок, що містить до 80–85 % діючої речовини — гіберелової кислоти (природного фітогормону). Речовина добре розчиняється у спирті та лугах, але погано розчинна у воді. Гіберелін справляє виражену дію на рослини: прискорює ріст пагонів і плодів, керує цвітінням, стимулює проростання стебел і бульб. Через високу фізіологічну активність для обробок використовують слабкі концентрації — від 1 до 200 мг препарату на 1 л води. Робочий розчин застосовують для передпосівної обробки насіння та обприскування посадок у період вегетації.

При приготуванні робочого розчину гібереліну важливо дотримуватися правильної послідовності дій.

  1. Розчиніть 1 г сухого препарату у 20 мл спирту (також замість спирту можна використовувати 0,5%-й водний аміак або 0,5%-й розчин кальцинованої соди).
  2. Розбавте отриманий розчин водою до необхідного робочого об'єму.

Водні розчини гібереліну швидко втрачають активність у кислому та лужному середовищі. Готовий робочий розчин можна зберігати не більше 2 діб у темному місці.

До групи природних регуляторів росту входить і гетероауксин. Цей препарат незамінний для активізації коренеутворення. Його використовують для обробки кореневої системи розсади перед садінням, замочування цибулин та стимуляції розвитку коренів у рослин протягом усього періоду вегетації.

Обробка садивного матеріалу тюльпанів, гладіолусів, крокусів та деяких інших культур скорочує строк укорінення вдвічі, що особливо важливо при вегетативному розмноженні квітів. Велика кількість коренів сприяє швидшому розвитку пагонів і листя. Препарат виробляють у вигляді розчинів, порошків або пасти. Робочі розчини готують безпосередньо перед вживанням. Оптимальні концентрації: 50–200 мг діючої речовини на 1л води.

Гідразид малеїнова кислота (ГМК) – біла кристалічна речовина, погано розчинна у воді. У сільськогосподарській практиці застосовуються препарати, виготовлені на основі добре розчинних у воді його солей:

  • Діетаноламінна (ГМК-Д)
  • 3–етаноламінна (ГМК-Т)
  • Натрієва (ГМКNa)
  • Амонієва (ГМК-NH4)

ГМК-Д (МГ-Д) – концентрований розчин ГМК у діетаноламіні, що містить 30–33 % діючої речовини.

ГМК-Т (МГ-Т) – розчин ГМК у 3–етаноламіні, що містить 30 % діючої речовини; в’язка темно-коричнева рідина майже без запаху.

ГМК-Na (МГ-Na) – водний розчин білої кристалічної натрієвої солі ГМК, містить 40–80 % активної речовини.

ГМК-NH4 (МГ-А) – світло-коричнева прозора рідина, містить 20–25 % ГМК, рН 7–8. До його складу входить деяка кількість сульфату амонію, який не знижує активність препарату і водночас служить добривом.

ГМК є системним регулятором, залежно від дози діє як інгібітор або стимулятор росту рослин, або як гербіцид суцільної дії. Його використовують для:

  • покращення проростання насіння;
  • підвищення лежкості бульб, коренеплодів, цибулин при зберіганні;
  • запобігання надмірному росту пагонів вегетуючих рослин;
  • підвищення врожаю насіння та цукристості цукрового буряку.

Норми витрати в середньому становлять 1,25–2,5 кг/га діючої речовини.

Гібберсиб (50 %-ний водний розчин) застосовується на томатах відкритого та закритого ґрунту. Спосіб застосування – дво-, триразове обприскування рослин на початку цвітіння першого-третього суцвіття 0,005–0,0075 %-ним розчином для прискорення достигання плодів, збільшення урожайності.

Гідрел (40%-ний водний розчин) використовується при вирощуванні продовольчої картоплі. Спосіб застосування – обприскування бульб при закладанні на зберігання 0,5%-ним розчином для запобігання проростанню бульб. Реалізація бульб через 5 місяців після обробки.

Препарат застосовують також на посівах огірка відкритого ґрунту при одноразовому обприскуванні рослин у фазу двох-трьох справжніх листків 0,025–0,03 %-ним розчином для прискорення початку плодоношення, підвищення урожайності.

На томатах відкритого ґрунту обприскування рослин при достиганні 10–30 % плодів 0,1–0,25 %-ним розчином сприяє дружному достиганню плодів і збільшенню раннього урожаю.

Імуноцитофіт – багатоцільовий стимулятор захисних реакцій, росту та розвитку рослин.

Імуноцитофіт призначений для підвищення стійкості до хвороб і несприятливих погодних умов, прискорення росту та розвитку рослин, достигання плодів, покращення смакових і поживних якостей овочів і фруктів, зниження втрат урожаю при зберіганні, збільшення урожайності на 20–30 %.

Імуноцитофіт підвищує хворобостійкість. Жодних негативних впливів на рослини не чинить. Препарат не може викликати отруєнь, не потребує гігієнічної регламентації умов праці при застосуванні, транспортуванні та зберіганні. Накопичення препарату в об'єктах навколишнього середовища та можливість забруднення ґрунтових і поверхневих вод виключені. Препарат безпечний для бджіл. Знешкодження водного розчину препарату не потрібне, відходи та упаковка імуноцитофіту утилізуються в місцях збору побутового сміття.

Для обробки 5 г насіння соняшнику, гороху, кукурудзи та овочевих культур (томати, огірки, кавуни, капуста, цибуля, буряк та морква) необхідно виконати такі дії:

  1. Одну таблетку залити 10–15 мл (столова ложка) холодної води.
  2. Через 20–30 хв перемішати до повного розчинення.
  3. Насіння замочити та витримати в отриманому розчині протягом 3–24 год залежно від культури, розміру насіння та технології садіння.
  4. Обробку насіння проводити безпосередньо перед сівбою.

Для обробки 20 кг бульб картоплі або цибулин одну таблетку залити 10–15 мл (столова ложка) холодної води, через 20–30 хв перемішати до повного розчинення, до розчину додати 140–150 мл води. Бульби картоплі або цибулини обприскати отриманим розчином за 2-3 дні до садіння.

Імуноцитофітом проводять обприскування вегетуючих овочевих культур, суниці, картоплі, соняшнику, кукурудзи, гороху та квіткових декоративних цибулинних культур. Для обробки 50 м2 посіву цих культур одну таблетку залити 10–15 мл холодної води, через 20–30 хв перемішати до повного розчинення, до розчину додати 2 л води і отриманим розчином обприскати рослини.

Томати: 1-ше обприскування – фаза початку бутонізації, 2-ге – цвітіння першої китиці, 3-тє – цвітіння третьої китиці.

Огірки та кавуни: 1-ше обприскування – фаза 2–4 листків, 2-ге – фаза початку цвітіння, 3-тє – фаза масового плодоутворення.

Капуста: 1-ше обприскування – фаза розетки, 2-ге – фаза зав’язування качана через (30–40 днів після першого).

Цибуля: 1-ше обприскування – фаза 4–5 листків, 2-ге – через 30–40 днів після першого.

Суниця: 1-ше обприскування – початок відокремлення квітконосів, 2-ге – масове цвітіння–кінець цвітіння (через 14–16 днів після першого).

Картопля: 1-ше обприскування – фаза повних сходів, 2-ге – фаза бутонізації – початок цвітіння.

Соняшник: 1-ше обприскування – фаза повних сходів, 2-ге – фаза початку бутонізації.

Кукурудза: обприскування у фазі 2-5 листків.

Горох: 1-ше обприскування – фаза повних сходів, 2-ге – фаза бутонізації – початок цвітіння.

Квіткові декоративні цибулинні культури (нарциси та тюльпани): 1-ше обприскування – у фазу висування бутонів, 2-ге – через 15–20 днів після першого.

Імуноцитофітом проводять обприскування виноградника, яблунь та смородини в період їх вегетації. Для обробки 50 м2 виноградника, яблуні та смородини дві таблетки залити 30 мл (2 столові ложки) холодної води, через 20-30 хв перемішати до повного розчинення, до розчину додати 3 л води для кущів та молодих дерев, 5 л води – для дорослих дерев, і отриманим розчином обприскати рослини.

Виноград: 1-ше обприскування – перед цвітінням, 2-ге – через 10–12 днів після першого, 3-тє – через 15–20 днів після другого.

Яблуня: 1-ше обприскування – фаза відокремлення бутонів – рожевий бутон; 2-ге – відразу після цвітіння; 3-тє – у період утворення зав’язі – росту плодів (через 10–30 днів після другого).

Смородина: 1-ше обприскування – фаза розпускання бруньок – початок цвітіння; 2-ге – фаза закінчення цвітіння; 3-тє – через 20–30 днів після другого.

Водний розчин імуноцитофіту використовувати в день приготування. Не обробляти під час дощу або перед ним і по росі. Не можна застосовувати в суміші з перманганатом калію. У разі можливої епіфітотійної ситуації (теплої та вологої погоди), що сприяє розвитку грибкових і бактеріальних хвороб, необхідно обробити рослину фунгіцидом через 2 тижні після останньої обробки імуноцитофітом.

Кампозан М (в. р.) застосовується для запобігання виляганню посівів. З цією метою озиме жито у фазу колосіння обробляють 0,8–1%-ним розчином препарату при наземному обприскуванні та 2,4–6%-ним – при авіаційному, а озимий ячмінь за 10 днів до початку фази колосіння – відповідно 0,23–0,5 % і 1,4–4 %-ним розчином.

Кампозан М (в. р.) + хлорхолінхлорид (60 %-ний в. р.) застосовують для запобігання виляганню посівів. Способи застосування – наземне та авіаційне обприскування. Дози препарату – 1,5–2 + 3–3,3 л/га для озимого жита у фазу виходу в трубку, 1–2 + 3–5 – для озимої пшениці в період від початку виходу в трубку до середини фази трубкування, 1–2 + 3 л/га – для озимого ячменю за 10–12 днів до початку фази колосіння.

Кротонолоктон – рідина червоно-жовтого кольору з 50 % вмістом діючої речовини – 2-бутен-4-оліт-оксо-2,5-дигідрофуран. Розчинний у воді, бензолі, етанолі, ефірі. Рекомендується для передпосівної обробки насіння та обприскування вегетуючих рослин.

Квартазин – 95 % кристалічний порошок, що добре розчиняється у воді. Діючою речовиною цього препарату є хлорид, диметил (2хлоретил) – гідрозинію. Препарат легко поглинається і швидко трансформується в рослинах. Рекомендується для передпосівної обробки насіння та обприскування вегетуючих рослин.

Мегафол – рідкий біостимулятор, вироблений з рослинних амінокислот із вмістом прогормональних сполук. Компоненти його отримані шляхом ензимного гідролізу високопротеїнових рослинних субстратів.

Застосування препарату Мегафол забезпечує збалансоване живлення рослин. При поєднанні з некореневим підживленням посилює дію добрив, виконуючи роль транспортного агента. Також він вкрай необхідний для подолання стресів під час використання пестицидів. Мегафол стимулює обмін речовин та інші процеси, що відбуваються в рослинах. До складу входять: амінокислоти – w/w 28,0 %, азот органічний – w/w 4,5 %, розчинний калій – w/w 2,9 %, органічний вуглець – w/w 15,0 %

Мегафол застосовують під різні культури:

Плодові та ягідні культури: (виноград, яблуня, груша, полуниця, малина, персик, цитрусові, оливи, абрикос, тропічні фрукти): 250– 350 мл/гл перед цвітінням, також під час зав'язування та формування плодів.

Овочеві культури: (томат, солодкий перець, баклажан, кабачок, огірок, листкові овочі тощо): 250–350 мл/гл у відкритому ґрунті, 150–200 мл/гл у теплицях, застосовуючи кожні 10–15 днів після садіння.

Зернові, зернобобові та кукурудза: 0,5–1,5 л/га (кущення – вихід у трубку + колосіння).

Технічні культури: (соняшник, соя, тютюн, цукровий буряк, ріпак, бавовник) 1,0–2,0 л/га.

Неприпустимі комбінації Мегафолу з мінеральними оліями. Комбінація Мегафолу з мідьвмісними фунгіцидами допустима лише для застосування на винограді та томатах. Перед обробкою слив необхідне тестування на невеликій кількості дерев кожного сорту. При комбінації з Бластер Н рекомендується співвідношення 150+150 г/гл. При комбінації з добривами ряду Майстер, Плантафол норма витрати Мегафолу – 0,15–0,5 л/га.

Нафтова ростова речовина являє собою натрієву сіль нафтенових кислот. Під впливом препарату підвищуються енергія проростання та схожість насіння, ріст і продуктивність рослин.

Рекомендуються для обробки насіння зернових культур, яку проводять безпосередньо перед сівбою 0,01 % водним розчином напівсухим способом – 10 л робочого розчину на 1 т посівного матеріалу.

Ориз – 0,6 % гранульований препарат. Має ретардантний ефект на рисі. Діюча речовина паклобутразол. Ориз слабко токсичний для теплокровних. ЛД50 препарату для щурів 1500 мг/кг. Препарат не займається, не вибухонебезпечний, не злежується, не викликає корозії. Строк зберігання оризу 2 роки.

Ориз у дозі 30 кг/га вносять під рис у фазі виходу рослин у трубку.

Біостимулятори для розвитку коренів, імунітету та якості плодів

Для прискорення приживлюваності розсади та подолання стресу під час пересаджування агроному необхідні спеціалізовані кореневі стимулятори. Рідкий препарат Радіфарм активізує розвиток бічних і додаткових коренів, допомагаючи рослинам відновитися після температурних шоків або надмірного зволоження ґрунту та повітря. Швидке поглинання води і поживних речовин запускає ранній фотосинтез, що скорочує загальний період дозрівання культур.

До складу Радіфарму входять:

  • органічні речовини — 30,0 % w/w;
  • протеїнові поліпептиди — 11,0 % w/w;
  • полісахариди — 7,00 % w/w;
  • вільні амінокислоти — 1,0 % w/w;
  • хелатне залізо — 0,20 % w/w;
  • хелатний цинк — 0,20 % w/w;
  • стероїдні глюкозиди — 0,2 % w/w;
  • вітамінний комплекс — 0,04 % w/w.

Препарат вносять способом фертигації або поливу за такими схемами:

  • Овочеві культури: 400–500 мл на 1000 м² при садінні розсади, повторно через 7 днів — 200–300 мл на 1000 м². Для поливу використовують робочий розчин із розрахунку 100–300 мл препарату на 100 л води.
  • Квіти: 400–500 мл на 1000 м² ґрунту при садінні, через 7 днів — 200–300 мл на 1000 м² ґрунту.
  • Горшкові та декоративні рослини: 2–3 обробки з інтервалом у 7 днів після садіння в горщики, дозування становить 2,5 мл/м³ води.
  • Плодові та лісові дерева: 200–300 мл готового розчину на одну рослину при садінні.

На фінальних етапах вегетації для покращення товарного вигляду продукції використовують біостимулятор Світ. Препарат являє собою концентрований розчин моно-, ди-, три- і полісахаридів (25,0 % w/w), уронових кислот (0,2 % w/w), мезоелементів (11,0 % w/w) та бору (0,23 % w/w). У складі відсутні синтетичні гормони. Обробки прискорюють дозрівання, підвищують цукристість плодів, покращують їх забарвлення та лежкість під час транспортування.

Культура Норма витрати та строки обробки
Яблуня, груша 0,5–1,0 л/га при появі забарвлення плодів, потім 0,5–1,0 л/га за 20 днів до збирання врожаю
Кісточкові 0,5–1,0 л/га при появі забарвлення плодів, потім 0,5–1,0 л/га за 10–15 днів до збирання врожаю
Виноград 0,5–1,0 л/га при появі забарвлення плодів, потім 0,5–1,0 л/га за 20 днів до збирання врожаю
Томат 0,5–1,0 л/га при появі забарвлення плодів
Перець, баклажан 0,5–1,0 л/га за 7–10 днів до збирання врожаю
Квіти 200–300 мл на 100 л води при відкритті бутона
Кавун, диня 0,5–1,0 л/га після формування плоду та повторно через 10–15 днів
Полуниця 0,5–1,0 л/га після побіління ягоди та повторно через 8–10 днів
Цукровий буряк 0,5–1,0 л/га у період активного росту коренеплоду

Норми внесення Світа розраховані виходячи зі стандартної витрати робочого розчину: 1000 л/га для садів та овочів, 200 л/га для польових культур. Ефективність препарату зростає при його спільному використанні зі стимулятором Мегафол у дозі 0,2–0,3 л/га.

При поєднанні Світа із засобами захисту рослин та поживним комплексом Майстер дозування стимулятора дозрівання слід скоротити у 2–3 рази.

Для комплексного захисту від абіотичних стресів та грибних хвороб застосовують природний регулятор росту Сілк. Діючою речовиною препарату є тритерпенові кислоти (хімічна формула С30Н46–48О4), екстраговані з хвої ялиці сибірської. На ринку препарат представлений у чотирьох формах: Сілк ВЕ (50 г/л), Сілк ТАБ (100 г/кг), Сілк П (100 г/кг) та Сілк Г (100 г/кг).

Тритерпенові кислоти виводять насіння з глибокого спокою, стимулюють клітинне розтягнення в коренях, колеоптиле, стеблах і листках. У вегетуючих рослинах терпеноїди посилюють транспірацію через регуляцію продихів і підвищують інтенсивність фотосинтезу за рахунок прискорення фотосинтетичного фосфорилювання у хлоропластах.

Сілк починає діяти через 4–6 діб після обробки насіння або вегетуючих рослин. Він повністю сумісний із гербіцидами та фунгіцидами, не проявляє фітотоксичності та не викликає резистентності у патогенів.

Специфічні ретарданти для рисових чеків

У рисівництві критично важливо не допустити вилягання посівів перед збиранням врожаю. Для цих цілей застосовують спеціалізовані препарати з ретардантною дією — Сельтард та Сумадик. Вони стримують надмірний лінійний ріст стебла, перенаправляючи ресурси рослини на формування зерна.

Препарат Сельтард випускається у вигляді 6%-го жовтувато-коричневого або безбарвного кристалічного порошку без запаху. Він малотоксичний для теплокровних тварин (ЛД50 для щурів становить 5000 мг/кг), не вибухонебезпечний і не викликає корозії обладнання. Препарат добре розчиняється в органічних розчинниках (ацетоні та метанолі), але погано розчинний у воді.

Препарат Сумадик являє собою 0,04%-й гранульований препарат на основі діючої речовини уніканозолу. Він не схильний до злежування, не горить, не вибухонебезпечний і хімічно нейтральний до металів. Препарат також відноситься до малонебезпечних речовин (ЛД50 для щурів — 2000 мг/кг).

  • Дозування Сельтарду на рисі — 2,5 кг/га
  • Дозування Сумадику на рисі — 30 кг/га
  • Строк внесення обох ретардантів — фаза виходу в трубку
  • Температура плавлення Сельтарду — 210 °C

Фузикоцин і хлорхолінхлорид: управління міцністю стебла та коренеутворенням

Фузикоцин — це високоактивний метаболіт фітопатогенного гриба, який застосовується в рослинництві як регулятор росту. За своєю хімічною структурою він являє собою глікозид карботрициклічного дитерпену з молекулярною масою 680 і брутто-формулою C₃₆H₅₆O₁₂. Навіть в ультрамалих концентраціях препарат демонструє виражену фізіологічну дію. Він активно стимулює проростання насіння, прискорює ріст вегетативних органів та індукує коренеутворення у живців.

  • Робоча концентрація фузикоцину — 10⁻¹⁶–10⁻⁴ М

Хлорхолінхлорид (ССС, або хлористий (2-хлоретил)-триметиламоній) використовується для запобігання виляганню посівів. Це біла кристалічна гігроскопічна речовина з молекулярною масою 158,1 та температурою плавлення +245 °С, яка легко розчиняється у воді та полярних розчинниках. У водних розчинах препарат повністю дисоціює на іони хлору та β-хлоретилтриметиламонію. Препарат діє як ретардант, стримуючи розтягнення клітин у субапікальній меристемі.

Під впливом хлорхолінхлориду відбуваються глибокі анатомічні зміни стебла на рівні нижніх міжвузлів. Порожнина соломини майже повністю заповнюється паренхімною тканиною, збільшується число судинно-волокнистих пучків, зростає вміст клітковини та лігніну. Це суттєво підвищує питому вагу механічних тканин, роблячи стебло міцним і стійким до зламу. На зеленних культурах обприскування посівів проводять суворо за регламентом.

Анатомічна перебудова стебла під дією хлорхолінхлориду — надійний спосіб запобігти виляганню та мінімізувати втрати врожаю при надмірному азотному живленні або високій вологості.

  • Строки обробки — фаза виходу в трубку
  • Норма для низькорослих сортів — 4 кг/га д.р.
  • Норма для високорослих сортів — 6–8 кг/га д.р.
  • Витрата води (наземно) — 100 л/га
  • Витрата води (авіаобробка) — 25 л/га

Циркон та Епін-екстра: захист від стресів та стимуляція імунітету

Циркон виробляють із натуральної рослинної сировини, створюючи комплексний препарат із функціями регулятора росту, коренеутворювача, індуктора цвітіння та хворобостійкості. Застосування препарату прискорює ріст і розвиток культур на 5–10 днів, підвищує урожайність на 35–60 % і покращує якість продукції. Циркон підвищує адаптивні здібності рослин, захищаючи їх від заморозків, посухи, надлишку вологи та дефіциту освітленості. Також він стимулює плодо- та коренеутворення, прискорює цвітіння декоративних рослин і знижує накопичення важких металів.

Обробка «Цирконом» суттєво знижує ураженість рослин поширеними хворобами. Препарат ефективний проти фітофторозу картоплі та томатів, парші картоплі та яблуні, бактеріозу та фузаріозу овочевих і квіткових культур, сірої гнилі суниці та борошнистої роси на трояндах і чорній смородині. «Циркон» належить до IV класу небезпеки, тобто практично нешкідливий для людини, теплокровних тварин, риб і бджіл. Він не проявляє фітотоксичності, не накопичується в ґрунті й не забруднює поверхневі та підземні води.

«Циркон» зберігають суворо окремо від продуктів харчування при температурі не вище +25 °С. Препарат рекомендується застосовувати за стресових умов вирощування (садіння, заморозки, хвороби). Базова норма для обприскування вегетуючих рослин — 1 мл препарату на 10 л води.

Культура Норма витрати Спосіб, строки обробки та витрата робочого розчину
Картопля 0,5 мл/л води Передпосівна обробка бульб. Витрата — 1 л на 100 кг
0,33 мл/л води Обприскування рослин у фазу повних сходів та фазу початку бутонізації. Витрата — 3 л на 100 м²
Огірки 0,22 мл / 200 мл води Замочування насіння на 8 год. Витрата — 200 мл на 200 г
1 мл / 10 л води Обприскування рослин у фазу бутонізації. Витрата — 3 л на 100 м²
Томати 1,25 мл / 100 г Замочування насіння протягом 1 год. Витрата — 150 мл на 100 г
Перець 0,04–0,06 мл / 100 мл води Замочування насіння на 2 год. Витрата — 100 мл на 100 г
1 мл / 10 л води Обприскування рослин у фазу цвітіння. Витрата — 3 л на 100 м²
Капуста 0,25 мл / 10 л води Обприскування рослин у фазу зав'язування качана. Витрата — 4 л на 100 м²
Морква 0,13 мл / 10 л води Обприскування рослин у фазу пучкової стиглості (8–10 листків). Витрата — 3 л на 100 м²
Горох 0,04 мл / 100 мл води Передпосівна обробка насіння. Витрата — 100 мл на кг
0,3 мл / 10 л води Обприскування рослин у фазу бутонізації. Витрата — 3,5 л на 100 м²
Яблуня 0,1 мл / 100 мл води Замочування живців на 18 год. Витрата — 100 мл на 20 живців
1 мл / 10 л води Обприскування у фазу бутонізації. Витрата — 5–10 л на дерево
Черешня 2,5 мл / 10 л води Обприскування у фазу бутонізації. Витрата — 5–10 л на дерево
Вишня 0,5 мл / 1 л води Замочування живців на 18 год. Витрата — 100 мл на 20 живців
2,5 мл / 10 л води Обприскування у фазу бутонізації. Витрата — 5–10 л на дерево
Слива 0,02 мл / 100 мл води Замочування живців на 18 год. Витрата — 100 мл на 20 живців
Алича 2,5 мл / 10 л води Обприскування у фазу бутонізації. Витрата — 5–10 л на дерево
Суниця 0,3 мл / 10 л води Обприскування у фазу бутонізації. Витрата — 3 л на 100 м²
Смородина 0,4 мл / 10 л води Обприскування у фазу бутонізації. Витрата — 4 л на 100 м²
Троянда 0,02 мл / 100 мл води Замочування живців на 4 год. Витрата — 100 мл на 20 живців
1–2 мл / 10 л води Обприскування на початку відростання пагонів. Витрата — 4 л на 100 м²
Хризантема 1 мл / 1 л води Обприскування перед формуванням бутонів. Витрата — 1 л на 30 м²
Груша 0,05 мл / 200 мл води Замочування живців на 18 год. Витрата — 200 мл на 40 живців
Туя, ялина 0,05 мл / 100 мл води Замочування живців на 14 год. Витрата — 100 мл на 10 живців

Препарат «Епін» («Епін-екстра») є природним регулятором росту з вираженими антистресовими властивостями. Він зміцнює власний імунітет рослин, допомагає розсаді швидше вкорінюватися при пікіруванні та мінімізує стрес при садінні. «Епін» ефективний як на етапі підготовки насіння (замочування насіння та цибулин), так і в процесі вегетації (обприскування у фази бутонізації та цвітіння).

«Епін-екстра» забезпечує широкий спектр позитивних ефектів на посівах:

  • прискорення проростання насіння та якісне вкорінення розсади при пікіруванні та садінні;
  • скорочення строків достигання та збільшення загального збирання врожаю;
  • захист рослин від поворотних заморозків та інших несприятливих природних факторів;
  • підвищення стійкості до фітофторозу, парші, фузаріозу та бактеріозу;
  • активне бічне пагоноутворення, що сприяє омолодженню старих і відновленню ослаблених рослин;
  • нейтралізація нітратів, радіонуклідів та важких металів у готовій продукції.

Застосування: передпосівна або передсадильна обробка. Насіння овочевих культур замочують у розчині «Епіну-екстра» (1–2 краплі на 100 мл води для томатів, огірків, перців і баклажанів) 18–20 год при температурі 20 о С. Насіння квіткових культур – 4 краплі «Епіну-екстра» на 100 мл води на 18 год. Цибулини квіткових культур і живці замочують перед садінням у розчині «Епіну-екстра» (1 мл на 2 л води) 24 і 12 год відповідно. Бульби картоплі обприскують перед садінням (1 мл на 250 мл води на 50 кг бульб картоплі).

Обприскування вегетуючих рослин. 1 мл Епіну розчиняють у 5 л води та ретельно перемішують. Обприскування проводять, рівномірно змочуючи листя. Робочий розчин використовують у день приготування, не допускаючи лужної реакції розчину. Обробіток рослин проводиться у такі фази: картопля, томати – бутонізація – початок цвітіння; коренеплоди – за сходами; огірки – 2–3 справжні листки з повторенням у фазу бутонізації; перці – на початку бутонізації з повторенням у фазу цвітіння; тюльпани – при появі бутонів; плодово-ягідні – у фазі бутонізації з повторенням через 20 днів. Витрата робочого розчину 2–5 л на молоде дерево та 5–8 л на доросле. За стресових умов вирощування (нестача світла, заморозки, хвороби) обприскування проводять кожні 7–10 днів до повного зникнення ознак хвороби у рослин.

Етилен – природний регулятор розвитку рослин, утворюється в рослинній тканині на окремих фазах вегетації та сприяє достиганню плодів, змінює інтенсивність дихання та активність ферментів. Застосований ззовні (екзогенно) також сприяє прискоренню достигання плодів, викликає пожовтіння листя, дефоліацію.

Етилен – газ із солодкуватим запахом, горить світним полум'ям. З киснем та повітрям утворює вибухову суміш. Межі вибухонебезпечних концентрацій у повітрі становлять 3–34 об'ємні відсотки. Як регулятор росту, застосовується в герметичних камерах, куди подається один раз на добу в такій кількості, щоб забезпечити концентрацію його в повітрі 1:2000 – 1:5000 за об'ємом. У камеру поміщають зелені або недозрілі плоди і витримують їх 2–3 доби у присутності етилену при температурі 18–22 оС та відносній вологості не нижче 85 %. Обробіток плодів етиленом не впливає на їхні смакові та поживні якості.

Етрел – препарат американського виробництва, виготовлений на основі 2–хлоретилфосфонової кислоти (фосфонатр). Використовується як інгібітор росту, дефоліант, стимулятор достигання плодів та відділення їх від плодоніжок. Кожен літр етрелу містить 480 г діючої речовини. Будучи розпиленим у вигляді водних розчинів на поверхню рослин, поглинається ними протягом доби повністю, а за перші 2–3 год на 75 %. У рослинних тканинах етрел розкладається на соляну, фосфорну кислоти та етилен, який чинить фізіологічний вплив на рослину.

Етрел – це рідина з сильно вираженими кислотними властивостями. При рН більше 4 препарат починає розкладатися, тому при роботі з ним потрібно уникати контактів із лугами, а розчини слід готувати безпосередньо перед застосуванням. При обробці препаратом рекомендують добре змочувати рослину, для чого використовують близько 1000 л/га розчину при концентрації не вище 0,07–0,1 %.

Янтарна кислота – один із найбільш ефективних біогенних регуляторів росту. Вона відіграє важливу роль в обміні речовин рослин, утворюючись у вільному вигляді в організмі при розпаді ізолимонної кислоти та окисному перетворенні кетоглутарової кислоти. Одним із механізмів позитивного впливу янтарної кислоти на життєдіяльність рослини вважається стимулювання дихання, інтенсивність якого визначає рівень метаболізму рослинного організму.

Для отримання янтарної кислоти зазвичай використовують бактеріальне бродіння виннокислого амонію або яблучнокислого кальцію. Як побічний продукт янтарну кислоту отримують при перегонці відходів бурштину. Синтетичну янтарну кислоту отримують із дибромэтану через відповідний диціанід, а також каталітичним відновленням малеїнової або фумарової кислот. Розроблено методику отримання янтарної кислоти з відходів фурфуролу (кубового залишку) гідролізних заводів фуранових сполук. Фурфурол отримують із гуза-паї та лушпиння бавовнику, а також зі стебел соняшнику. Янтарна кислота, що отримується з цих відходів, містить 2 % фумарової кислоти. Суміш янтарної та фумарової кислот за дією на рослину не поступається чистій янтарній кислоті.

Янтарна кислота застосовується в концентраціях 0,001–0,01 % для передпосівної обробки насіння. Така обробка стимулює проростання насіння та ріст рослин.

Читайте також