Методика розрахунку втрат та показники якості зернових культур

Х = ЮОх (13,28%-14,3%)/(100%-14,3%)=-1,19%.

qB=2000000 19%)/ 100 =23800кг.

Величину механічних втрат Рм (разом із відходами) визначають. Віднімаючи від 100% суму величин фактичного виходу продукції, побічних продуктів та зволоження:

Рм=100% - (41,0%+ 33,0%+23,5%+2,99%-1,19%)-100%-99,3% = 0,7%,

Рм=2000000кгх0,70%/100% = 14000 кг.

Отримані результати заносять у форму № 31111-117 та підраховують відхилення фактичного виходу від розрахункового, що дозволяє провести аналіз ефективності використання зерна на підприємстві.

Виростити та зібрати врожай важко, але не менш важко його зберегти. На жаль, втрати в процесі збирання врожаю, транспортування, зберігання та переробки дуже великі і сягають 30 % і більше.

Істотно знизити втрати в господарствах агропромислового комплексу можна шляхом розвитку технічної бази, поліпшення технології обробітку, зберігання та переробки врожаю, а головне — підготовка висококваліфікованих кадрів.

Заготівельні кондиції — норма якості сільськогосподарських продуктів при продажу державі.

Обмежувальні кондиції — гранично допустима норма якості.

Посівні кондиції — норми якості, що висуваються до посівного матеріалу.

Просипи — травмування зерна під час завантаження, розвантаження та транспортування.

Промислові кондиції — вимоги до якості сировини, що висуваються кожною галуззю.

Експортні кондиції — їх складають з урахуванням вимог до якості товарів на світовому ринку.

Абіоз — зберігання рослинницької продукції на основі припинення в ній життєдіяльності, це мертва та стерильна органічна маса.

Абіотичні фактори — які пов'язані з несприятливим впливом умов навколишнього середовища.

Анабіоз — зберігання продукції у стані, при якому різко уповільнюється або пригнічується життєдіяльність клітин самого продукту та живих компонентів, що входять до нього.

Біоз — зберігання рослинницької продукції на основі захисних властивостей самої продукції.

Біотичні фактори — які пов'язані з протіканням у продукції біологічних процесів або з життєдіяльністю живих організмів.

Ценоанабіоз — зберігання рослинницької продукції в умовах, сприятливих для певної групи мікроорганізмів, у результаті чого в продукції накопичуються речовини, що пригнічують життєдіяльність.

Самосортування — вміст у зерновій масі твердих частинок, різних за розміром і щільністю, порушує її однорідність при переміщенні.

Скважистість — відношення об'єму, зайнятого проміжками зернової маси, до загального об'єму, зайнятого зерновою масою.

Кут тертя — найменший кут, при якому зернова маса починає ковзати по будь-якій поверхні.

Гніздове самозігрівання зерна — може виникнути в будь-якій частині зернової маси.

Пластове самозігрівання зерна — шаруватість, що гріється, виникає в насипу зерна у вигляді горизонтального або вертикального пласта.

Самозігрівання зерна — наслідок поганої тепло- та температуропровідності, утворене тепло може затримуватися в зерновій масі.

Суцільне самозігрівання зерна — гріється вся зернова маса, крім периферійних ділянок.

Актиноміцети — група займає проміжне положення між бактеріями та грибами.

Бактерії — найдрібніші живі істоти, що складаються всього з однієї клітини.

Дріжджі — збірна група одноклітинних мікроорганізмів, що належать до різних класів грибів.

Способи консервації та довговічність зернових культур

Ксероанабіоз — тобто зневоднення будь-яких партій зерна та насіння до вологості нижче критичної, що приводить усі живі компоненти, за винятком комах, в анабіотичний стан.

Термоанабіоз — зернова маса знаходиться в охолодженому стані.

Аноксианабіоз — відсутність кисню в міжзернових просторах і над зерновою масою.

Різні види довговічності продукції:

• Біологічна довговічність — період, протягом якого з усієї партії здатність до проростання зберігається хоча б у поодинокого насіння.
• Довговічність — період, протягом якого зерно або насіння зберігають споживчі властивості.
• Технологічна довговічність — період, протягом якого партії зерна або насіння зберігають товарні властивості.
• Господарська довговічність — проміжок часу, протягом якого насіння зберігає схожість.

Абсолютний відхід — цілком придатні до використання екземпляри овочів і плодів через повне ураження їх хворобами, гризунами, підморожування та під час зберігання.

Зберігання плодоовочевої продукції та переробка зерна

Бурт (кагат) — тимчасове польове сховище, що являє собою валоподібний насип продукції з укриттям із соломи, ґрунту та інших матеріалів, оснащене термометрами.

Вологовиділення — сумарна кількість води в мл або г, що виділяється однією тонною овочів протягом доби в процесі дихання або випаровування.

Глинування — спосіб зберігання коренеплодів, коли їх перед закладанням у сховище занурюють у рідку суспензію червоної глини.

Головка коренеплоду — це видозмінене стебло із сильно зближеними міжвузлями.

Довгострокове зберігання — зберігання овочів і плодів понад два місяці з часу збирання врожаю.

Динамічно регульоване газове середовище — це склад газового середовища, який протягом строку зберігання змінюється.

Короткострокове зберігання — зберігання плодоовочевої продукції від.

Піскування — спосіб зберігання коренеплодів із перешаровуванням помірно вологим піском для уникнення великих втрат маси від випаровування вологи.

Бурти — валоподібні штабелі картоплі та овочів, укладені на ґрунт або в неглибокі довгі котловини та вкриті зверху соломою і землею.

Відходити — тобто здатність повертати тургор, відновлювати нормальні фізіологічні процеси.

Траншеї — подовжені канали, вириті в ґрунті.

Основні етапи та поняття помелу:

• Вихід борошна — кількість його, отримана із зерна в результаті помелу.
• Обойне борошно — розмолоте до заданої крупності зерно.
• Сортове борошно — подрібнений до певної крупності ендосперм із деяким включенням оболонок.
• Калібрування зерна — операція забезпечує підбір робочого зазору в лущильних машинах.
• Лущення зерна — операція з відокремлення зовнішніх плівок від зерна.
• Круповідокремлення — розділення сумішей лущених і нелущених зерен.

Сила борошна — здатність борошна утворювати тісто, що має після замішування і під час бродіння та вистоювання певні структурно-механічні властивості.

Цукроутворювальна здатність — здатність приготованої з нього водно-борошняної суміші утворювати при встановленій температурі і за певний період часу ту чи іншу кількість мальтози.

Газоутворювальна здатність — здатність приготованого з нього тіста утворювати діоксид вуглецю.

Газоутримувальна здатність борошна — здатність тіста утримувати діоксид вуглецю, що утворюється під час бродіння.

Макарони — трубки з прямим зрізом або хвилеподібним.

Ріжки — вигнуті або прямі трубки з прямим зрізом завдовжки від 1,5 до 4 см.

Пір'я — трубки з косим зрізом. Довжина від гострого кута до тупого від 3 до 10 см.

Комбікорм — суміш різних кормових засобів, призначена для годівлі тварин у чистому вигляді або суміші з іншими кормовими засобами.

Комбікормові добавки — добавки, що використовуються разом з іншими кормовими засобами для встановлення балансу поживних речовин.

Сировина рослинного походження — це продукція рослинництва та побічні продукти її переробки, що використовуються в комбікормовому виробництві.

Сировина тваринного походження — побічні продукти молочної, м'ясної, птахо- та рибопереробної промисловості.

Сировина мікробіологічного синтезу — це кормові засоби, отримані шляхом промислового біосинтезу за допомогою різних автотрофних організмів.

Нейтралізація — обробка олії лугом для виведення надлишкової кількості жирних кислот.

Виморожування — для видалення з соняшникової олії воскоподібних речовин.

Відбілювання олії — процес вилучення з олії барвних речовин шляхом обробки її адсорбентами.

Дезодорація олії — процес відгонки летких речовин, що надають олії запаху та смаку.

Копанець — невеликий котлован із похилими стінками розміром 4 х 2,5 х 1,5 м.

Культурне мочило — чотирикутний котлован, у який опущено дерев'яний зруб розміром 6 х 4 х 1,5 м.

Якість води — головний показник, що визначає швидкість і якість вимочування льону, її температура.

Чистота соку — відношення масової частки сахарози до масової частки всіх сухих речовин у соку.

Сатурація — осадження надлишку вапняного молока діоксидом вуглецю.

Жом — цінний кормовий засіб, а також сировина для виробництва пектину і спирту, отримують у результаті знецукрювання бурякової стружки.

Меляса — цінна сировина для комбікормової та харчової промисловості.

Гідротермічна обробка — це бланшування і варіння картоплі.

Чипси — готовий до вживання обсмажений продукт, містить до 40% жиру і до 5% вологи.

Картопляні крекери — продукт, виготовлений із суміші картопляного пюре, солі, харчових і смакових добавок.

Гарнірна картопля — швидкозаморожений продукт, нарізаний на шматочки однакової форми та розмірів.

Базисні та обмежувальні кондиції по Іркутській області

Б азисн і О бмеж увальн і

Он G со Он G й g

00 ей Н 00 ей Н

§ РЗ Л S § РЗ Л S

Ч X о ей tt Ч 33 о ей tt

m л 00 аз m л 33 00 аз о л ж л о л о.

Жито 17 1 1 680 19 5 15 П шениця 17 1 2 740 19 5 15 о 9 аз Овес 18 1 2 460 5g н 19 8 15 « =5 о ^

^ н Ячм інь 15 2 2 580 X 19 8 15

15 1 1 19 8 15 н О ^ П росо - аЗ о S

S с 1>т Й S Г речка 15 1 1 - л о 19 8 15 с ^ рй S о « о л « d Г о р о х білий 16 1 2 - X 20 8 15 « 8 с Г о р о х сірий 16 1 4 - 20 8 15 о С оняшник 14 1 4 405 19 10 15

Норми природного убутку при зберіганні зерна, до 3 міс. 0,07 0,04

Пшениця, жито, до 6 міс. 0,09 0,06 ячмінь до 1 року 0,12 0,08 до 3 міс. 0,03 0,05

Овес до 6 міс. 0,13 0,07 до 1 року 0,17 0,09 до 3 міс. 0,13 0,07

Кукурудза (зерно) до 6 міс. 0,17 0,10 до 1 року 0,21 0,13

Горох, сочевиця, до 3 міс. 0,07 0,04 боби, квасоля до 6 міс. 0,09 0,06 до 1 року 0,12 0,08

Коефіцієнт переведення маси просушеного зерна у планові одиниці (за Трисвятським Л. О., 1981) Вологість Вологість зерна до сушіння, % зерна 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 після сушіння, %

11,0 0,79 0,95 1,07 1,20 1,31 1,42 1,50 1,59

12,0 0,68 0,82 0,96 1,08 1,17 1,29 1,37

13,0 0,60 0,74 0,87 1,00 1,08 1,15 1,24 1,34 1,49

14,0 0,54 0,67 0,80 0,92 1,00 1,10 1,20 1,31 1,46 1,54 1,63

15,0 0,49 0,62 0,74 0,87 0,97 1,08 1,17 1,29 1,43 1,50

16,0 0,46 0,57 0,72 0,85 0,95 1,05 1,15 1,28 1,39

17,0 0,42 0,54 0,69 0,89 0,93 1,01 1,13 1,27

18,0 0,41 0,52 0,62 0,80 0,91 1,00 1,13

19,0 0,51 0,66 0,80 0,89 0,99 20,0 0,65 0,78 0,88 21,0 0,49 0,64 0,77 22,0 0,62 23,0 24,0 25,0 26,0 27,0 28,0 29,0 30,0 31,0 32,0 33,0 34,0 35,0

Продовження додатку 3

Коефіцієнт переведення маси просушеного зерна у планові одиниці

Вологість Вологість зерна до сушіння, % зерна 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 після сушіння, %

14,0 1,75 1,88 2,01 2,14 2,26 2,39 2,52 2,64 2,77 2,90 3,02 3,14 3,28 3,40

15,0 1,62 1,75 1,88 2,01 2.13 2,26 2,40 2,52 2,64 2,77 2,89 3,02 3,15 3,28

16,0 1,50 1,63 1,75 1,87 2,00 2,14 2,27 2,39 2,52 2,64 2,77 2,89 3,02 3,15

17,0 1,39 1,50 1,62 1,74 1,87 2,00 2,14 2,26 2,39 2,51 2,64 2,77 2,90 3,02

18,0 1,24 1,37 1,49 1,61 1,74 1,87 2,01 2,13 2,26 2,39 2,51 2,64 2,77 2,90

19,0 1,12 1,24 1,37 1,48 1,61 1,74 1,88 2,00 2,13 2,26 2,38 2,51 2,64 2,77 20,0 0,99 1,12 1,24 1,37 1,48 1,61 1,74 1,87 2,00 2,13 2,26 2,38 2,52 2,64 21,0 0,87 0,97 1,10 1,22 1,37 1,49 1,63 1,74 1,87 2,00 2,13 2,25 2,39 2,51 22,0 0,76 0,89 0,97 1,10 1,22 1,37 1,49 1,62 1,75 1,87 2,00 2,12 2,26 2,39 23,0 0,75 0,85 0,97 1,10 1,22 1,37 1,49 1,62 1,75 1,87 1,99 2,13 2,26 24,0 0,62 0,74 0,85 0,97 1,10 1,22 1,37 1,49 1,62 1,75 1,87 2,00 2,11 25,0 0,62 0,74 0,85 0,97 1,10 1,22 1,37 1.49 1,61 1,74 1,87 2,00 26,0 0,74 0,85 0,97 1,10 1,22 1,37 1,48 1,61 1,75 1,88 27,0 0,74 0,85 0,97 1,10 1.22 1,37 1,48 1,62 1,75

<и S X (U О R s C

?9? o' о о о 5?

G а (чD D D 5

S 2Щ яЬй ю N® о

3(ПS' о 5S ^6 £Iчээиис[п чээиис[п ннэжвс1оп и чээиис1п

О.І. Кожукохова, А.С. Туров. - Ростов - на - Дону: видавничий центр