Вплив ґрунтових умов на розвиток патогенів та захист рослин

Як тип ґрунту та вологість впливають на поведінку ґрунтових патогенів

Активність ґрунтових патогенів прямо залежить від умов у теплиці або на полі. Гриби Ю2осюша зат, Рвуюрпога зрр., Риу1Шит зрр., Рйоторз$1$ $ егоно4е$ та Ругепоспаёа 1усорегз1с! здатні до сапрофітного росту в ґрунті. Швидкість їхнього розвитку визначають температура, вологість та тип ґрунту — органічний чи мінеральний.

Гриб ВЮ. зо найбільш шкідливий на легких та злегка підсушених ґрунтах, оскільки ці умови оптимальні для його росту. Водночас види Руйиит та Р^Путор йога стрімко розвиваються у вологій землі. Їхнє поширення залежить не від швидкості росту міцелію, а від перенесення рухливих зооспор із ґрунтовою вологою, дренажними або поверхневими водами під час надмірного поливу.

Ґрунтові патогени спричиняють або локальні гнилі коренів та кореневої шийки, або системні інфекції всієї рослини. Наприклад, збудник кореневої гнилі Риугепоспаеа шсорег${с1 уражає корені томата локально: у місцях проникнення тканина буріє, а великі корені виглядають роздутими та опробковілими. Цей гриб колонізує тканини повільно, але при високій концентрації інокулюму в ґрунті множинні ураження призводять до сильної кореневої гнилі.

Симптоми локальних гнилей завжди прив'язані до зони початкового знаходження патогена. У дослідах під час розміщення інокулюму з одного боку кореневої системи уражалася тільки ця частина, навіть якщо рослина перебувала в ґрунті багато тижнів. Аналогічно локалізуються симптоми й при садінні здорової розсади в заражений ґрунт.

Стратегія захисту: дезінфекція та сівозміна в теплицях

Збудники судинних в'янень томата (фузаріоз та вертицильоз) проникають у рослину через корені в одній точці нижче поверхні ґрунту і поширюються по всій судинній системі. Через це боротися з ними набагато важче, ніж зі звичайними кореневими гнилями. Щоб надійно захистити посадки від судинних патогенів, потрібна вища ефективність обеззараження ґрунту.

• Зниження інокулюму для контролю кореневих гнилей — 75%
• Ефективність проти в'янень при очищенні на 75% — не слабшає
• Строк садіння розсади після пропарювання або метилброміду — через кілька днів

Ступінь ураження рослин тісно пов'язаний із тривалістю вегетації культури. Сорти томата та хризантеми з коротким вегетаційним періодом менше страждають від бурої кореневої гнилі та фомозу навіть у необробленому ґрунті зі порівняно високою концентрацією патогенів. Навпаки, культури з тривалим періодом вирощування (гвоздика, троянда, огірок) сильніше уражаються хворобами, якщо передпосадова підготовка ґрунту була проведена недостатньо ретельно.

У теплицях із монокультурою ґрунт необхідно дезінфікувати постійно. Виняток становлять тільки плантації цілорічних хризантем, коли обеззараження під літню культуру менш важливе. При сівозміні патогени також продовжують розвиватися, оскільки короткі перерви між однаковими культурами не дозволяють суттєво знизити їхню чисельність.

Ґрунтові патогени накопичуються при занадто коротких інтервалах між однаковими культурами. У теплицях до цього призводять такі схеми сівозміни:

• чергування томата й однієї-двох культур салату;
• чергування огірка;
• щорічний оборот усіх трьох культур.

Найбільш ефективне зниження рівня ураженості забезпечує схема томат — салат — салат. У цьому випадку проти ґрунтових патогенів салату можна застосовувати фунгіциди, а для короткострокової культури томата зовсім необов'язково досягати 100% обеззараження ґрунту. При будь-якій сівозміні необхідно зводити до мінімуму перерви між садіннями, щоб теплиця працювала більшу частину року.