Технології розмноження та агротехнічні особливості вирощування горщикових культур

Особливості розмноження та агротехніки горщикових культур

Горщикові культури — це дуже різноманітна група видів, що включає і рослини, яким необхідні умови тропіків, і зимостійкі рослини для вирощування в помірному кліматі. Одні горщикові культури вирощують заради квітів, інші — заради їхнього декоративного листя, треті — з обох причин. Вони можуть бути однорічниками та багаторічниками з найрізноманітнішими способами розмноження:

• живцями (розмноження вегетативне);
• насінням;
• бульбоцибулинами та бульбами.

Передпосадкова підготовка та вкорінення рослин

Для розмноження багатьох видів зазвичай достатня температура 21 °С. Ідеальні умови для проростання насіння та пікірування сходів аналогічні описаним для розсадних культур. Найбільш широко застосовується торфо-піщана суміш (50:50), хоча деякі квітникарі досі використовують суглинок. Перед висаджуванням у суглинний ґрунт обов'язково потрібно провести пропарювання, що не потрібне для торфо-піщаних компостів.

Для вкорінення саджанці висаджують у чистий торф або в суміш торфу з піском чи перлітом. Формування коренів відбувається швидше у тургідних рослин, поміщених у вологе середовище з температурою субстрату 20 °С. Якщо умови для вкорінення близькі до оптимальних, необхідність у застосуванні стимуляторів росту коренів відпадає.

Спосіб розмноження живцями визначається видом рослини:

• пеларгонію — відрізками стебла з вузлом;
• фуксію та гортензію — шматочками міжвузлів;
• циссус і плющ — листковими бруньками;
• пеперомію та сантпаулію — черешками листків;
• бегонію рекс — відрізками листкових пластинок.

Молоді рослини висаджують у маленькі горщики (7 см), наповнені торфо-піщаним компостом (75:25). Пересаджування у більші горщики залежить від виду.

Горщикові рослини по-різному реагують на штучне освітлення: у одних прискорюється ріст, у інших індукується або, навпаки, затримується утворення бутонів. Наприклад, цвітіння кальцеолярії можна прискорити на 6—8 тижнів (для продажу у квітні), використовуючи слабке додаткове освітлення. Сатрапша ізорйуЦШа утворює багато живців в умовах довгого дня або при двогодинній нічній перерві в освітленості і раніше зацвітає. Пуансет-

ВИДИ РОСЛИН, ЩО ВИРОЩУЮТЬСЯ В ГОРЩИКОВІЙ КУЛЬТУРІ Побутова назва, Назва, Латинська назва | прийнята у Великій Британії | наведена в книзі (стор.) Афаптит зр. Ма!4еп-Най {егп Папороть (367) Агаше зр. А1ое Алое (352) Арйе{апага здиаггоза ЗаЙгоп эре Афеландра (358) Азрещит фи{егит Моег зр!ееп\уог Папороть (367) Вевоша агевех В. 5аБегонія (358) сотапа Вевотах Щетай5 Киерег е!аНог Бероп!аз Бегонія (358) Вевота гех Бап р1а Бегонія (358) Вевота зетрегНогеп$ Бегонія (358) Веорегопе вища Звгипр р1ап{ Белоперон (360) Саисефапах Са1сео]аг1а Кальцеолярія (361) регьеопубпаа Саисеоапах пубпаа Са]сео!апа Кальцеолярія (361) тийНога Сатрапша т5орйуЦа Сатрапц!а Дзвоники (361) С. (зорпуйа уаг. аа СосКзсотЬ Целозія (362) Сеояча сиу а уаг. СоскзсотЬ ругапиаа5 Сшогорйу ит сотозит $4. Вегпагде Шу Хлорофітум (361) уаг. оапеваит, С. сарепзе уаг. оапевашт С155и$ атагсйса Капоагоо уше Циссус (362) Соеи; Ыите Со]еиз Колеус (362) Согауйте 1егттаЙ5 кордиліна (363) Суатеп регясит Суатеп Цикламен (363) Стлотшит рисшит Ноизе ПоПу {егп Папороть (367) ДРеНепбасма ехойса, РитЬБ сапе Дифенбахія (364) р. атоепа Огасаепа зап4ег, О. 1егОгавоп {гее Драцена (366) питай$ Бирпогыа ршсйеглта Рошзе!ва Пуансетія (377) Ранедега ге [уу {ее Фатсхедера (366) (Раза 1арошсах Не4ега нейх) Еайёха аротшса Фатсія (367) Нсиз бетатта \еерте Ив Фікус (367) Рсиз еазНса уаг. 4еКиББег р]ап{ Фікус (367) сога сих [уга Ее]еауед Ив Фікус (367) Нси$ ритИа Фікус (367) Нсиз гаап$ уаг. чаФікус (367) певща ННоша оегзсваНейй Фіттонія (353) уаг. гибга Рисйяа согутЫ Нога, Еисбз!а Фуксія (368) Еиспяа Бойапа, інші види Супига 5сапаепт$ Гінура (368) Не4аега пейх, Н. сапа1уу Плющ (368) пеп$15, Н. тасиа Ноуа сагпоза Хойя (353)

Латинська назва | прийнята у Великій Британії | наведена в книзі (стор.) Нуагапвеа погЁеп51$ Гортензія (370) Капсйое Бозе апа Ка!апсНое Каланхое (371) Мерйго{ер!$ ехийаа Гаад4ег 1еги Папороть (367) Реагсотит 4отезИсит Вера! пе!агвопит Пеларгонія (371) Реагвошит рейанип Гуу-еауе4 регашит Пеларгонія (371) Реагвощит гопе Сегапит Пеларгонія (371) РеШоща 4ачеаиапа Пелліонія (353) Ререгопиа сарегйа Пеперомія (376) Ререгопиа педегаерюйа СгиКей теа| р1апЁ Пеперомія (376) Ререгопиа тавпойаойа Резегё рее Пеперомія (376)

РИеа саеге уаг. папа Аишииит р]апё Пілея (377) Ритща асаий$, Р. ЕеПримула (378)

Р!ей$ сгейса ВгаКе Папороть (367) Юподо4епагоп 51т5й Ага[еа Азалія (358) Юйо[с155и$ rnoто4еа Ягаре 1уу Роїциссус (378) ЗайтраиИа гопатта А!исап \101е Сантпаулія (379) 5апземена Ифазса, ВожзНчие Ветр Сансев'єрія (379) $. Ифазаа а уаг. {аиМо{ег-шт-[а\’5$ юпоце Сансев'єрія (379) гепй

Zygocactus truncatus Шлюмбергера (379) Scindapsus aureus Pothos' Ivy Сциндапсус (379) Senecio cruentus Cineraria Цинерария (361) Sinningia speciosa Gloxinia Глоксиния (368) Sonerila margaritacea Сонерила (380) Solanum capsicastrum, Solanum cherry Солянум (380)

Streptocarpus x hybridus Streptocarpus Стрептокарпус (380) Syngonium podophyllum Сингониум (380) Пит

Tradescantia flumin- var. variegata Традесканция (380) 1$, T. rosea ana

Zantedeschia aethiopica, Arum lily Арум (380) Zygocactus truncatus Crab cactus Зигокактус (381) тия формує квітки та приквітки при довжині дня 13 годин і менше, і щоб затримати її цвітіння до кінця грудня, довжину ДНЯ необхідно збільшити.

При вирощуванні горщикових рослин використовують різноманітні автоматичні та напівавтоматичні системи поливу, зокрема крапельне зрошення, розстилання матеріалів, що абсорбують воду, проточні стелажі для поливу напуском і стелажі з автоматичним підживленням водою. Режим середовища вирощування визначається видом культури. Здебільшого горщикові рослини стійкі до знижених температур, їм необхідний лише захист від заморозків.

Обсяг отримуваної продукції залежить від віку кожної культури і, отже, від величини рослин до часу реалізації, складаючи в середньому 300—600 тис. рослин з 1 га. ХВОРОБИ

Описані в цьому розділі хвороби розвиваються як під час розмноження, так і при вирощуванні горщикових культур. На вже реалізованих рослинах можуть з'явитися різні нові патогени і відповідно виникнуть нові проблеми, але вони тут не розглядаються, хоча хвороби розсади трапляються на будь-якій фазі онтогенезу рослин. Певні симптоми, наприклад кореневих гнилей, є спільними для багатьох видів рослин. Тому хвороби, що викликаються одним і тим же або спорідненими патогенами і дають аналогічні симптоми, зведені в загальні підрозділи і до них наводиться перелік рослин-господарів. Відсутність якогось певного виду в такому переліку аж ніяк не означає його стійкості. Найімовірніше, він може уражатися тим чи іншим захворюванням, але це ще не встановлено.

Багато горщикових рослин походять з тропічних або субтропічних регіонів і сприйнятливі до хвороб, що не зустрічаються в країнах помірного клімату, де вирощують ці рослини. У результаті, а також у зв'язку з тим, що багато горщикових культур розмножують в одній, а вирощують в іншій країні, відбувається інтродукція зовсім нових для конкретних умов захворювань. Дуже часто випадки появи нових патогенів бувають одиничними, хоча в деяких випадках збудники адаптуються до даного середовища і поступово стають загальною проблемою. Складнощі виникають і із застосуванням фунгіцидів. Щодо їхньої придатності для обробки багатьох видів, особливо рідко вирощуваних, даних майже або зовсім немає. За відсутності відповідної інформації спочатку доцільно випробувати препарат тільки на невеликій кількості рослин і лише потім обробити все насадження. Попередньо оброблені рослини слід контролювати на появу ознак фітотоксичності не менше тижня, хоча для деяких процесів, що повільно розвиваються, наприклад порушень росту, цього часу недостатньо.

Масовими джерелами інфекції служать субстрат для вкорінення і вода, тому при розмноженні особливо важливо суворо дотримуватися всіх заходів гігієни, які стосовно горщикових культур описані в главі 5.