Система захисту тепличниці суниці від хвороб та вірусних інфекцій

\ =, ЄВПЕТРУШКИ. фо р эеРь \ 7 у — +» А ЗРА Я 99 = Ех.. 2.16. Суниця У закритому ґрунті здавна вирощували плодові та ягідні культури. Відомо, що ще 200 років тому в Підмосков'ї вирощували ананаси, виноград, лимони, суницю та інші культури. По-справжньому в промислових масштабах у колишньому СРСР вирощували цитрусові культури, останніми роками набуло розвитку вирощування суниці. На жаль, цитрусівництво в Росії виявилося малорозвиненим, оскільки було зосереджене переважно в Узбекистані, Киргизії та на Україні. Тому ми розглянемо питання захисту тепличних плантацій суниці.

У наш час суницю успішно вирощують у Кемеровській області, в Татарстані, у Ставропольському краї, у Підмосков'ї та в низці інших регіонів. В основі технології лежить двооборотна культура з використанням малооб'ємних субстратів і краплинного зрошення. Садивний матеріал може бути як вітчизняного, так і імпортного походження.

Захист рослин зводиться до карантинного огляду садивного матеріалу, що ввозиться на територію тепличного комбінату, та створення сприятливих умов. Необхідна профілактична обробка посадок фунгіцидами, своєчасне виявлення осередків хвороб та обробка рослин, що вегетують. Обприскування квітучих і плодоносних рослин вкрай небажане у зв'язку зі зменшенням зав'язуваності плодів та з санітарно-гігієнічних міркувань.

Вірози та фітоплазмози

Вірусні та фітоплазмові хвороби суниці викликають зниження урожаю ягід і виходу садивного матеріалу, погіршують зимостійкість рослин, не дозволяють розкритися потенціалу сорту. Діагностика даних видів хвороб ускладнюється прихованим (латентним) характером розвитку інфекції, внаслідок чого на більшості промислових сортів вони протікають у безсимптомній формі, проявляючись візуально лише в короткі періоди вегетації. Для підтвердження зараженості вірусними хворобами проводять тестування за допомогою рослин-індикаторів, наприклад, лісової суниці — Fragaria vesca L.

Для визначення деяких сокопереносних вірусів використовують серологічний метод діагностики. Усі вірусні та фітоплазменніЗбереження та поширення. Гриб поширюється за допомогою конідій, що утворюються багаторазово за сезон і легко поширюються повітрям. Зберігається у формі клейстотеціїв на відмерлому листі та міцелієм на живих зимуючих листках.

Заходи захисту. Використовувати стійкі сорти: Боровицька, Зеніт, Попелюшка, Вогник, Феєрверк. Не допускати втрати тургору рослинами через перепади температури та вологості повітря. Видаляти сильноуражені рослини або органи, попередньо накриваючи їх пакетом для запобігання перезараженню конідіями.

Із фунгіцидів регулярно через 5-7 днів застосовують Квадріс або Стробі, Байлетон, Топаз. Цей список можуть доповнити контактні препарати на основі сірки (Тіовіт або Кумулус) і деякі біопрепарати (Бактофіт, Алірин-Б, Планриз). 2.16.2.2. Сіра гниль

Шкідливість. Найбільшої шкоди хвороба завдає суниці в дощові та прохолодні роки. Гриб вражає зав'язі, плоди, плодоніжки, квітки, бутони, листя. Гниль сильно розвивається на сирих, понижених ділянках. Значної шкоди сіра гниль завдає також під час транспортування та зберігання ягід. Симптоми. На ягодах утворюються розм'якшені, швидко розростаючі бурі плями. Пізніше ягоди вкриваються густим пухнастим сірим нальотом і засихають. При захворюванні плодоніжок на них з'являються буруваті кільцеві плями, внаслідок чого зелені зав'язі гинуть. На листкових пластинках і черешках утворюються розпливчасті буро-коричневі некрози зі слабопомітним пилящим, сіруватого кольору нальотом. Можливе сильне ураження вегетативних органів у маточниках, у теплицях при зниженій температурі вирощування та нестачі освітленості, коли рослини ослаблені. Рис. 193. СІРА ГНИЛЬ НА ЛИСТКУ СУНИЦІ в ее Г (5:79) р 7 Та 9х и р ОЕ > и т - 5. т од 53 ы Е: ь. И _ О О Біологія патогена. — Гриб є поліфагом, небезпечний для малини, ожини, винограду, плодових і багатьох овочевих культур. Збудник хвороби зберігається на рослинних рештках і в ґрунті у формі конідій і склероцій.

Заходи захисту. При закладанні нових плантацій використовують менш вражувані сорти з міцними, вертикально розташованими квітконосами, у яких ягоди не стикаються з ґрунтом, використовують плівку або мульчувальні матеріали для укриття ґрунту. Суницю садять так, щоб рослини були добре освітлені, не допускаючи загущення та забур'яненості. При багатоярусному способі вирощування важливо рослини в лотках або контейнерах розміщувати так, щоб вони не затінювали одна одну. Якщо гряди посаджені звичайним способом, то на сортах з горизонтально розташованими квітконосами (наприклад, Зоря, Окська красуня, Родник) застосовують манжети з пластикових кілець, висоту яких підбирають так, щоб у поміщених у них рослин ягоди при звисанні не торкалися землі. На початку утворення зав'язей під кущі можна також підстеляти чисту різану солому, хвою сосни або торф (після збирання врожаю ці матеріали збирають і знищують).

Знижує зараження сірою гниллю обприскування посадок слабким розчином перманганату калію на початку бутонізації та після масового цвітіння.

Для захисту рослин успішно використовували обприскування зелених ягід суспензією триходерміну, проте цей препарат поки що не зареєстрований на суниці. У розсаднику для зниження розвитку сірої гнилі рослини обприскують планризом (Бєлошапкіна, Бєзобразнова, 2001).

Ефективними фунгіцидами від сірої гнилі є ровраль, байлетон, сумілекс, фундазол. Обприскування фунгіцидами проводять, як правило, у період бутонізації суниці та одразу після збирання врожаю з повтором через два тижні, у маточниках і розсадниках обприскують рослини в міру необхідності без обмежень.

Для зниження інфекції після збирання врожаю наземну частину рослин скошують і спалюють.