Хвороби та захист фатсхедири, папоротей і фікусів

На гібридах фатсхедери часто з'являється коренева гниль, що спричинюється збудником в036б. Рушит зр. Це захворювання призводить до поступового пригнічення та загибелі рослин. Для ефективного захисту необхідно поєднувати хімічні обробки та агротехнічні методи боротьби.

На фатсії зустрічається коренева гниль, яку провокує гриб АгтШата теЦеа. Розпізнати ураження коренів можна за віялоподібним білим міцелієм під покривними тканинами та різким запахом грибів. Хвороба розвивається виключно при використанні компосту з домішкою деревної кори. Заходи боротьби з цим патогеном на сьогодні не розроблені.

Папороті зазвичай стійкі до хвороб, але чутливо реагують на мікроклімат. При зниженій вологості повітря на їхньому листі швидко розвиваються некрози. На пошкоджених ділянках часто оселяється гриб ВогуЙ$ стегеа, викликаючи сіру гниль стебел та листя. Проти цього патогена ефективні стандартні фунгіциди.

Листові плямистості на папоротях можуть викликатися кількома патогенами. Для боротьби з ними застосовують обприскування дитіокарбаматами або хлорталонілом. Симптоми ураження залежать від конкретного збудника:

• А5сорй/а песап$ викликає червоно-буру плямистість. Середина плям поступово світлішає, вони подовжуються і розростаються вздовж пластинок, а спори з пікнід розносяться краплями води.
• Один із видів Суйиагосайит викликає аналогічні симптоми ураження листя.

Захист фікусів, фуксій та глоксиній від плямистостей і гнилей

Листя фікуса часто потерпає від різних листових плямистостей з утворенням некротичних зон у центрі. Захворювання починається з розпливчастого хлорозу, що переходить у некроз, який рідко охоплює всю пластинку листка. Подібні симптоми характерні для багатьох грибів, зокрема для Сюезройит еазНсае. Однак поки не встановлено, чи є цей гриб первинним патогеном, чи просто заселяє вже пошкоджені тканини.

На нижньому боці листя фікуса можна виявити церкоспорозну плямистість, що викликається Сегсозрога зр. Плями спочатку мають жовтувато-зелений колір, потім поступово розростаються і буріють, а при сильному ураженні листя в'яне. Розвитку церкоспорозу сприяють висока відносна вологість та підвищені температури в теплиці. Правильний температурно-вологісний режим допомагає стримувати хворобу, а при необхідності садіння обприскують беномілом. Також на нижньому боці листя фікуса іноді можуть з'являтися вирости.

При вирощуванні сортів фуксії в теплицях або у відкритому ґрунті по краях квітників вкорінювані живці часто потерпають від кореневих та прикореневих гнилей. Їх викликають збудники РуНцит зр. і Юмгосюща зат. Крім того, будь-які ранові поверхні рослин швидко заселяє ВогуЙ$ стегеа. Цей гриб викликає сіру плісняву стебел, листя та квіток.

Іржа фуксії, що викликається грибом Риссииазит ерНофй, проявляється у вигляді численних бурих пустул на нижньому боці листя. В результаті хвороби розвивається хлороз, і уражене листя опадає. Спори патогена легко розносяться вітром і проростають у теплому та вологому середовищі. Пригніченню іржі допомагають обприскування дитіокарбаматами, беноданілом або оксикарбоксином.

Затримку росту, в'янення, передчасне старіння та загибель глоксиній викликають збудники кореневих гнилей Месёча гафйссоа, Руйшт зр., РпуюрМИога зр. і ТРе!а10р515$ Баясоа. Один із видів пітіуму, імовірно Р. есишум, вражає бульби глоксинії. На них розвивається мокра гниль, що призводить до швидкої загибелі всієї рослини.

Гниль листя і бутонів глоксинії, що викликається грибом Ю#{госЮша зат, зустрічається дуже рідко. На пошкоджених тканинах листя та черешків як вторинний паразит часто оселяється Во!гуИ5$ стегеа, викликаючи сіру плісняву. Іноді глоксинія також вражається борошнистою росою, збудником якої є ОГит зр.