Хвороби та шкідники гінури, плюща та гортензії в теплицях

Живці цієї рослини дуже сприйнятливі до стеблової гнилі, що викликається одним із видів Phytophthora. Крім того, коріння гінури уражається пітіозною гниллю.

Кореневі гнилі плюща викликаються видами Pythium та Phytophthora. Одним із найшкідливіших захворювань є бактеріальна листкова плямистість (збуд. Xanthomonas hederae).

а “= \ г Ра Ч де =“ Ра 4 %\* | ь. Ч ыы я ® -: м РР —. 3 1 7 В? ча г } / Рис. 17.7. Збудник сірої плісняви Botrytis cinerea глоксинії; ураження розвивається на рівні ґрунту, призводячи до стеблової гнилі й загибелі рослини. Дрібні темні округлі плями з водянистим ореолом поступово розростаються, досягаючи в діаметрі 4—5 мм, чорніють і іноді стають кутастими. Навколо деяких уражених ділянок з'являється бурий наліт, можливо — висохлий бакте і. А У. я п о І « а ЖА я Эа. 4 2 „ = в р й ‹ ж Зи м у 17 и С т и 2) к 2 # Г * а АМ у зе а А “а “а 2 ры ак, У и... и-ш < 1 № -{% м4: 3 Я? 5 -> Г р 4, 7 % к. ° ва 3 Е > у в р - „4 й =“ | ё ы \ у ы ” й ь. ЗИ 2“ „2 {21 ы. ” а. Рис. 17.8. Бактеріальна листкова плямистість плюща (збуд. Xanthomonas hederae). 13 заказ № 484 369 ріальний ексудат. Листки не в'януть і не засихають, але чорна плямистість знижує якість рослин.

Бактерія легко поширюється з бризками води, у теплому й вологому середовищі захворювання може розростися в епіфітотію. Щоб придушити поширення інфекції, потрібно підтримувати правильний режим. Велику роль відіграє отримання живців від здорових маточних рослин. Хімічних способів боротьби з уже розвиненою плямистістю немає, хоча обприскування мідьвмісними препаратами стримують швидкість її поширення. На жаль, ці препарати дають небажаний осад на листках.

Дуже схожі симптоми виникають при ураженні листків плюща грибом Phyllosticta hedericola, але плями дещо світліші й вкриті пікнідами. Спори гриба також розносяться з бризками води. Проти листкової плямистості ефективне високооб'ємне обприскування бензимідазолами, але водночас такі обробки сприяють рознесенню бактеріального патогена. Тому точна діагностика захворювання має велике значення.

Гриб Colletotrichum acutatum викликає гниль листків і черешків плюща, причому значно сильнішу, ніж обидва вищевказані патогени. Обробка бензимідазолами сприяє пригніченню і цього патогена.

Звичайними для плюща є розростання, особливо на нижньому боці листків. Поступово дрібні гали пробковіють. ГОРТЕНЗІЯ

Прикореневі та кореневі гнилі, що викликаються Rhizoctonia solani та Phytophthora sp., можуть призвести до затримки росту, в'янення та загибелі рослин. У гортензії широко поширене ураження борошнистою росою (збуд. Microsphaera polonica) та сірою пліснявою (Botrytis cinerea), що розвивається на листках і суцвіттях.

Боротьба з хворобами та вірусними ураженнями гортензії

І для живців, і для дорослих рослин шкідлива листкова аскохітозна плямистість (плямистість) (Ascochyta sp.). Плями на листках великі (понад сантиметр у діаметрі), з темно-бурою серединою та безліччю пікнід. З'являючись на нижньому та верхньому боці листків, вони розташовуються концентричними колами.

Даних про ефективну боротьбу з цим захворюванням немає, хоча фунгіциди з групи дитіокарбаматів, наприклад манкоцеб, повинні стримувати інфекцію, що поширюється з краплями води.

Маточні рослини гортензії часто повністю заражені вірусом кільцевої плямистості (Hydrangea ring spot virus). На старіючих листках з'являються великі (до кількох сантиметрів у діаметрі) жовті плями та кільця. Захворювання слабо відбивається на рості уражених рослин, але при сильній вираженості симптомів знижується якість квітів. До кінця літа ознаки кільцевої плямистості часто зникають, але знову розвиваються наступного року.

Мікоплазмові та специфічні ураження гортензій

Іноді гортензії, на деякий час виставлені у відкритий ґрунт, уражаються зеленопелюстковістю. Це захворювання мікоплазмової етіології, що переноситься листоблішками. Уражені рослини необхідно вибраковувати.

На нижньому боці листків і на стеблах гортензії можуть розвиватися розростання.