Хвороби та шкідники популярних кімнатних квіткових горшкових культур

Деякі кімнатні культури особливо чутливі до бородавчастості листя (збудник — Согупевасіегіит іаѕсіаnѕ). Хвороба проявляється у вигляді зелених горбків діаметром до 1—2 см. Уражена рослина деформується і стає непридатною для реалізації. Інфекція легко поширюється під час догляду за посадками та відбору живців із хворих маточників.

На дзвониках серйозну проблему становлять кореневі та прикореневі гнилі, що викликаються видами Руііііит та Ркуіоркікога. Вони призводять до в'янення та загибелі рослин, а при слабкому ураженні — до уповільнення їхнього росту. На розвиток дзвоника також негативно впливає патоген Уегісііііит аікікое. Крім того, культуру можуть уражати стеблова гниль (збудник — Кііхосіопіа зоіапі) та сіра гниль на стеблах, листі та квітках (Воігуіііі сііпегеа).

Для хлорофітума характерні аналогічні проблеми з кореневою системою. Один із видів Руііііит викликає у нього кореневу гниль. При цьому на уражених тканинах листка та стебла як вторинний паразит часто поселяється сіра гниль (Воігуіііі сііпегеа).

1. Вирощуйте здорові маточні рослини для запобігання занесенню інфекції.
2. Використовуйте для садіння тільки вільний від патогенів компост.

Специфіка захисту цинерарії від хвороб та фізіологічних стресів

Цинерарія — популярна горшкова культура, чутлива до багатьох захворювань, включаючи непатогенне в'янення. Воно розвивається через невідповідність площі листової поверхні об'єму коріння при будь-якому порушенні водного режиму. Для нормального росту цинерарії потрібна постійна, але не надмірна віддача води листками. Створити такі умови в домашніх умовах вдається рідко, тому культуру складно вирощувати поза спеціалізованими теплицями.

У теплицях цинерарію часто уражають види Руііііит та Ркуіоркікога, що викликають кореневі та прикореневі гнилі. У комплексі патогенів також зустрічаються збудники Кііхосіопіа зоіапі, Ткіеіаѵіорііііі Ьазісоіа та сіра гниль (Воігуіііі сііпегеа). Іноді на листі з'являється борошниста роса (Зркаегоікеса іиіікіпеа), хоча даних про її перехресний перехід на огірок поки немає. Бактеріальна бородавчастість (Согупевасіегіит іаѕсіаnѕ) викликає деформацію стебел та пазух листка, але істотної шкоди культурі не завдає.

Іржа цинерарії викликається грибами Соііеозрогіит іиззііасііі та Ристіпіа іасепоріїогае, які утворюють оранжеві пустули на нижньому боці листка. Їхні спори розносяться повітрям і проростають у краплях води або при високій вологості. Проміжними господарями для цих грибів служать мати-й-мачуха (Тиззііадо іагіага) та жовтозілля (Зепесіо ішідагііі). Для боротьби з іржею ефективні регулярні обприскування фунгіцидами.

Несправжня борошниста роса (збудник Вгепіа іасіїсае) — найбільш небезпечний патоген для цинерарії. Вона проявляється у вигляді жовтої плямистості на верхньому боці листка та білого пухнастого нальоту на нижньому. Спори гриба розносяться вітром і проростають при високій вологості, особливо при температурі вище 15 °С. Хоча Вгепіа іасіїсае уражає і салат, перехресне інфікування культур не доведено; захисні заходи проводять за аналогією з обробками на салаті.

При ураженні цинерарії листковою плямистістю (збудник — Аііегпагіа зепесіопііі) на нижньому листі з'являються бурі плями. Розвитку хвороби сприяє вологе середовище. Для боротьби з альтернаріозом застосовують крупнокрапельне обприскування фунгіцидами.

• Діаметр горбків при бородавчастості — до 1—2 см
• Температура проростання спор НБР — вище 15 °С
• Препарати проти іржі — цинеб, манкоцеб, беноданіл, оксикарбоксин
• Препарати проти альтернаріозу — іпродіон, каптан