Діагностика та профілактика чорної ніжки розсади огірка в теплицях

Фузаріозне в'янення (Fusarium oxysporum) стор. 201

Іржаве цвітіння, слизова гниль (Pitho serica) стор. 201

Хвороби листя

Борошниста роса (Sphaerotheca fuliginea та ін.) стор. 201

Чорна ніжка розвивається на сходах, висіяних у непропарений ґрунт або компост. Симптоми ураження зазвичай з'являються через кілька днів після проростання насіння. Стебельця проростків не піднімаються вище поверхні ґрунту і часто поникають. Корінці спочатку виглядають здоровими, але швидко буріють і загнивають. Уражені сім'ядольні листки деформовані, на них часто з'являються дрібні бурі плями.

При висіві насіння в інфікований ґрунт проростки хворіють невдовзі після проростання і загнивають ще до виходу на поверхню ґрунту. Збудниками такої досходової гнилі та чорної ніжки є різні види Pythium. Аналогічні симптоми викликає і Rhizoctonia solani. Основними резерваторами цих патогенів служать ґрунт і рослинні рештки, а в деяких випадках — вода.

Боротьба. Компост для розсади повинен бути вільним від збудників коренеїда. Торф'яні компости зазвичай не містять інфекції, але субстрати з додаванням ґрунту необхідно пропарити. Рослинню, горщики та стелажі стерилізують парою або хімікатами, в останньому випадку після обробки слід почекати певний час, щоб контейнери звільнилися від парів.

З розсадних ящиків, де з'явилася чорна ніжка, видаляють усі рослини, навіть якщо частина їх виглядає здоровою. У теплицях із постійними спалахами чорної ніжки необхідно провести ретельне обстеження і виявити всі можливі джерела зараження.

Проти видів Pythium ефективний етридіазол, загорнутий у компост або внесений шляхом поливу після пікірування. У боротьбі з R. solani найкращі результати дає квінтоцен, також введений у компост за чотири дні до сівби насіння або пікірування сходів.