Гігієна в тепличному господарстві як основа захисту культур від інфекцій

Значення гігієни в тепличних господарствах

Здебільшого люди мають цілком чітке уявлення про роль гігієни та всього, що з нею пов'язано, особливо якщо це стосується їх самих чи їхнього дому. Ніхто не сумнівається у значенні дотримання гігієни, занадто багато було прикладів, коли відсутність гігієни призводила до захворювань і навіть до смерті. Значно слабше уявлення про роль гігієни в умовах тепличного господарства, хоча принципи тут практично ті самі, що й у домашньому господарстві.

Завдання рослинника — зведення до мінімуму будь-якої небезпеки виникнення хвороб у теплиці — є здійсненним лише в тому випадку, якщо він зробив усе можливе для ліквідації джерел інфекції. Тут набуває чинності й економічний фактор: яке значення дотримання гігієни з погляду економіки? Дуже важко оцінити всі вигоди, які дає витрата часу на дотримання гігієни, проте немає жодних сумнівів у тому, що в господарстві, де дотримуються найпростіших її вимог, епіфітотії з'являються набагато рідше, ніж там, де про гігієну багато говорять, але мало або взагалі нічого не роблять.

Загалом увага до вимог гігієни взаємопов'язана з охайністю і, природно, зі зростанням продуктивності праці на противагу умовам, де панує хаос, бруд і захаращеність. Стосовно тепличних культур дотримання вимог гігієни можна охарактеризувати як спосіб ослаблення або пригнічення хвороб та/або шкідників за допомогою фізичних і хімічних засобів. Практично норми гігієни зводяться до викорінення джерел інфекції, причому про найважливіший метод — обробіток ґрунту — йшлося вже вище.

Заражені або забруднені залишки культури-попередника становлять найбільш розповсюджене джерело і резервуар фітопатогенів. Якщо перед початком передпосівних робіт теплицю обробити дезінфікувальним розчином або фумігантом, забрудненість усіх поверхонь помітно зменшиться. Основну масу коренів, а також шпалерні дроти необхідно видалити з теплиці.

Головні джерела патогенів, що потребують обов'язкового дотримання гігієни:

• конструкції теплиць;
• стелажі, шпалери, стійки;
• джерела води;
• звалища рослинних решток;
• горщики, ящики;
• обслуговувальний персонал (може бути розносником інфекції).

Знезараження конструкцій тепличних споруд

Спори або інші форми патогенів, стійкі до значних коливань вологості та температури повітря, виживають і за відсутності культур (при їх зміні) на будь-яких поверхнях теплиці. Іноді спори проникають у глибокі тріщини та щілини, яких багато в кожній конструкції, і залишаються там, становлюючи лише потенційну небезпеку. Вони можуть покинути це сховище і, знайшовши потрібного господаря, викликають потім його захворювання.

Можливість такої вторинної появи інфекції існує, як правило, лише в тих випадках, коли спори вивільняються під час перебудови або оновлення теплиці. Наприклад, епіфітотії в переобладнаних печеричниках часто викликані саме таким вивільненням спор. Зазвичай же в теплиці проводиться дезінфекція всіх поверхонь, оскільки будь-який патоген, що вижив, рано чи пізно може вразити наступну культуру.

Для очищення конструкцій теплиці використовують здебільшого два способи — обробку дезінфікувальним розчином і фумігацію. Дезінфікувальна обробка досить ефективна, але це не зовсім приємна процедура для робітника. Найкраще її проводити сильним струменем води, що змиває зі стелажів заодно і рослинні рештки. Задовільні результати дає застосування, наприклад, 2 %-го формаліну або 2 %-го розчину фенолу з додаванням змочувального агента, особливо для дуже сухих поверхонь. Крім того, для знезараження можна застосовувати фумігацію. Раніше фумігацію проводили головним чином парами сірки, спалюючи її в теплиці з розрахунку 450 г/28 м3. Двоокис сірки, що утворюється при цьому, являє собою дуже сильний фунгіцид, однак при розчиненні у воді він утворює сірчану кислоту, яка дуже шкідлива для людини, рослин, а також викликає корозію металевих конструкцій. Фумігацію сіркою можна проводити тільки в герметично закритому приміщенні, непроникному для її парів, щоб уникнути пошкодження сусідніх культур. Крім того, сірку не можна застосовувати за наявності в теплиці металевих поверхонь.

отруйний хімікат і найсильніший біоцид у формі парів. Фумігація формальдегідом дуже проста: її проводять, використовуючи сильний оксидант, наприклад кристали перманганату калію, при змішуванні з якими формальдегід під дією тепла, що виділяється, починає випаровуватися. Дози компонентів суміші дуже різні, але в середньому достатньо 100 г дрібних кристалів перманганату калію і 0,25 л комерційного формаліну (38 % формальдегіду) для обробки приміщення об'ємом 28 м3, оскільки при мінімальній витраті перманганату отримують оптимальну кількість парів формальдегіду. Спосіб обробки полягає в такому. У теплиці на певній відстані один від одного розміщують металеві ємності з формаліном (9-літрові контейнери, що містять по 1 л формаліну). Не слід використовувати занадто дрібні контейнери, з яких відбудеться витік продуктів реакції і виділиться менше парів формальдегіду, а також ємності з великою кількістю компонентів суміші (у всякому разі, не більше 10 л формаліну на контейнер місткістю 90 л). Найбільш зручні кілька невеликих контейнерів з незначними дозами обох компонентів, їх легше розмістити в теплиці і, крім того, робота з ними безпечніша для оператора. Щоб отримати кількість парів формаліну, достатню для повної обробки, визначають об'єм теплиці в кубічних метрах. Потім у кожен контейнер засипають відповідну дозу перманганату калію. Обов'язково потрібно стежити за тим, щоб у контейнер не потрапив папір, оскільки тепло, що виділяється під час реакції, може призвести до пожежі. Оператор повинен швидко пересуватися теплицею, оскільки реакції протікають з великою швидкістю.

Обробіток формаліном максимально ефективний при температурі повітря в теплиці не менше 10 °С і відносній вологості 50—80 %. Якщо в приміщенні є калюжі або поверхні сильно зволожені, пари формаліну розчиняються у воді й їхня концентрація швидко знижується. Теплицю залишають закритою на добу і потім повністю вентилюють. Садіння можна починати через добу після вентилювання.

Аналогічні результати дає аерозоль формальдегіду, для його отримання використовують термічний туманоутворювач. Аерозолі формальдегіду є у продажу, рекомендована норма витрати становить | л на 250 м3.

Якщо фумігація проводиться під час вегетації культури, необхідно протягом кількох днів видаляти всі мертві рослини, інакше якась частина патогенів почне спороносити з глибокозалягаючих некрозів.