Управління мікрокліматом у теплиці: професійні поради агронома

Управління мікрокліматом і температурою в теплиці

Нарешті, ви пересадили розсаду в теплицю. Звідси починається, мабуть, найвідповідальніше. Зрештою, зібрати теплицю досить просто за інструкціями, що додаються, а от саме «керування» умовами всередині неї протягом сезону — це і визначає майстерність її власника. Там занадто багато секретів, занадто багато можливих нюансів, щоб задовольнитися просто короткою офіційною інструкцією. Що ж таке «керування» теплицею?

«Керування» — це тримати задані параметри, головним чином температуру повітря і вологість ґрунту, в оптимальних для рослин межах. Як капітан корабля тримає заданий курс, так і власник теплиці тримає задані параметри.

У декого уявлення про утримання теплиці залишається спрощеним, мовляв, достатньо знати оптимальну денну температуру, близько 25 °C, і її весь час підтримувати, а нічна — це вже як вийде, вона від нас не залежить. На ділі все складніше.

Ось я задам вам одразу перше зустрічне питання: у вас термометр висить де, на якій висоті? На рівні голови буде одна температура, а біля землі — інша, там холодніше. То вас де цікавить температура в 25 °C, біля землі чи на середній висоті теплиці?

Розвиток рослини багато в чому залежить від температури поблизу кореневої системи, і щоб там було 25 °C, треба, щоб зверху було не менше 30 °C. Але і не більше, оскільки при температурі понад 30 °C починається перегрів рослини томата з порушенням його тканин у гірший бік.

Ось такі нюанси непогано було б відстежувати.

Теплиця як вітрильний корабель у шторм

Чи можете ви уявити собі, що в морі пливе вітрильний корабель, яким його капітан керує зі своєї каюти? Ні, капітан намагається постійно перебувати на капітанському містку, щоб чуйно реагувати на зміни погоди, і лише в найспокійнішу погоду він дозволяє собі ненадовго відійти на відпочинок. А інакше корабель буде хитати з боку в бік, він втрачатиме багато часу даремно. Так і стрибки температури забирають у рослини сили даремно і гальмують її розвиток.

Коли у вас буде своя теплиця, не сумніваюся, що ви ще з усмішкою оціните це порівняння її з вітрильним кораблем. Перебуваючи всередині теплиці в негоду, ви сприймаєте пориви вітру по полікарбонату немов по вітрилах: все ходить ходуном і поскрипує, відчуття, що ви на кораблі в шторм! Та ще ці мотузки для рослин усюди…

Висновок

Зрозуміло, що сучасна автоматика дозволяє як кораблі вести «наосліп», так і промисловими тепличними комплексами керувати за показниками на моніторі: там усім керують датчики, таймери, електродвигуни. Однак на переважній більшості садових ділянок усього цього немає, там ручне управління, і чим частіше ви протягом сезону перебуваєте біля своїх теплиць, тим вищий отримаєте урожай.

Так, найкращий варіант — це коли ви щодня вчасно відкриваєте і закриваєте теплицю, часом навіть по кілька разів, залежно від різкої зміни погоди. Мається на увазі, щодня неоднаково:

• в ідеалі ви розчиняєте і закриваєте двері та кватирки, то всі разом, а то частково, як капітан ставить і знімає вітрила залежно від свого розуміння вітру;
• ніякого суворого графіка немає, час відкриття і закриття диктує тільки сонце.

Це важко зрозуміти початківцю, який хотів би мати чітку інструкцію, о котрій годині відкривати двері і о котрій закривати, але легко зрозуміти практику.

Дійсно, коли наближається гроза, навіщо залишати відкритими двері і кватирки? З петель їх, звичайно, не зірве, але парусність вони збільшать, а це зайве навантаження на полікарбонат і каркас. Та й видує вітер все накопичене за день тепло: у нас же теплиця щодня, крім підтримки високої температури вдень навколо рослин, ще й накопичує тепло в ґрунті для більш теплої ночі, і уважний власник це тепло береже, не розбазарює, він вчасно закриває ввечері свою теплицю.

Так чи інакше, під час сильного вітру теплиці вигідніше бути закритою. У похмуру погоду теж краще тримати купол закритим, «на повільному вогні», накопичуючи тепло на ніч.

Я окреслив, як це повинно виглядати в ідеалі, тільки для кращого розуміння суті, оскільки в учнівстві належить спочатку оволодівати класикою. Мало хто в поточних буднях стежить настільки ретельно: прибавки продукції не варті таких витрат часу. Високий урожай можна отримати й шляхом більш спрощеної турботи. Більшість власників дотримується усередненого режиму: рано-вранці перед відбуттям на роботу всі «пляшки» розкорковуються, а ввечері приблизно в один час закупорюються. Є такі, хто взагалі завжди, цілий рік, тримають одні двері в теплиці відчиненими — і вона все одно працює, накопичує тепло і дає томати.

Висновок

Холоду потрібно всіляко уникати — ось і вся премудрість для початку. Коли в літературі нам суворо наголошують, що «при температурі нижче 10 °C томати припиняють ріст, а їхнє насіння не проростає», то мимоволі хочеться заперечити: «Та хоча б і росли, яка різниця! Чого там особливо возитися з термометром, якщо все, що нижче 18–20 °C, все одно для них холодно! При температурі нижче 18–20 °C вже не ріст, а вимучування!» Нехай у тебе наросли якісь міліметри, але загалом холодний період — це втрата часу. Його не потрібно допускати, змушуючи навесні теплицю вдень на сонці нагріватися «про запас» при зачинених дверях.

А то стоїть такий новачок із термометром у руках і радіє, що при 13 °C у нього почався ріст…