Будівництво теплиць та рекомендації щодо вирощування овочів і квітів

5х 2 и Л. М. Шульгіна РР]: Е ее т АА ЖЕРХ А АН АНА МАЛА ЕЕЕЕ И = Ма а ба У ааа “НРА ОВ уу ке “р Пы С Е ее ое» пк Ч а к | Будівництво 7 о >. ЦИ и ла И рОНеВнЕН При г и — 2 нае И: з вирощування і г іена овочів, квітів, он р = т; о =.: Е У Л А о ет = Е (3% > о ыы ми фм ‘=. 75 А = а = т — ых. Е - 7 ем м № Е №; 9 ы м { 7 ве. 7 и —- ь Би Е ВЕ ИИ (_ВИДАВНИЦТВО \ т а“, \ о о __ - Е... и о и в: ом. о о а м _ и о ее о и В о о о и а о о = и В и о __ о в в о '_ о о. __ о а о — — о. ыы о. _ р и и _. к о. ” о оо а _ о с о о о. г о о о ‚о о о ‚+. о о ы о о ее а п 1 в о. о о и щ _ а о о о _ м ме “о _. о о о я № оо а о $ —” о Ш а. о и о о э. —_ ‚” э,. ей о _ у _ „о о _ о о. та т о о о о Бе _, оо о ы а.. — а — __. и я } ‚о _ о __ # Го о & о о о о _ _.: Г. о. — ‚. — ь о № ‚_ и о о о ль * и. со КА. _ и ® ре м а’ __ м - _®. т ыы”. оо # __ о о _, _ о о __ Ре” о о я. и м = Ш | о. 2. и О — о м ь. Ох = и д, УЕ | в в’ г о - о о мо р ч ыы а а _ оо о, о — _ № 9 $ ие З — # и ь о ”. о _ о. й _ > к, И и о мы ры ао о о —. ‚. и ‚ в” о № 7 т + — р. о о - о Е о а о ие о Е о” а м. Е о Е Л. М. Шульгіна Будівництво і рекомендації з вирощування овочів, квітів, грибів Друге видання (\ ВИДАВНИЦТВО

Усе моє творче життя пов'язане із захищеним ґрунтом. Пам'ятаю перші кроки в Українському науково-дослідному інституті овочівництва і картоплярства (так тоді називався Науково-дослідний інститут овочівництва і баштанництва) у лабораторії полімерних матеріалів — нового напрямку в овочівництві. Охопило радісне відчуття: скільки невивченого, який простір для творчості! Я стояла на порозі життя. Наукова робота була присвячена особливостям вирощування томата під плівковими укриттями.

Школою овочівництва для нас була Тимірязєвська сільськогосподарська академія. Віталій Іванович Едельштейн — засновник російського овочівництва — благословив мене на цю працю. Почуття вдячності за науку дослідницької роботи досі зберегла до Германа Івановича Тараканова, якого завжди вважала своїм учителем. Невдовзі після захисту кандидатської дисертації стала завідувати відділом захищеного ґрунту в інституті. Це були прекрасні роки яскравого творчого життя. Галузь овочівництва була на підйомі. Посилено почала розвиватися промисловість полімерних матеріалів, як гриби росли плівкові споруди. Виробництву потрібні були рекомендації з технології вирощування овочів і розсади в них, і наш колектив почав їх розробляти.

В інституті панувала прекрасна атмосфера, не було протекціонізму, всі були рівні, і кожного цінували за результатами праці.

І цей благородний дух несли всі директори. Мені за 27 років пощастило працювати з трьома директорами, які, володіючи неабияким організаторським і дипломатичним даром, сприяли процвітанню інституту. Це Іван Авксентійович Чиженко, Павло Федорович Сокол і Герольд Леонідович Бонда АИ ом «А. <

ренко. Була щаслива молодість! Усе вдавалося, задумане легко здійснювалося, робота приносила величезне задоволення.

Після захисту кандидатської дисертації почала працювати над докторською. Протягом тринадцяти років було проведено сотні дослідів. Що дивно: коли ми ставили перші досліди, я ще не думала про «наукові основи індустріальної технології вирощування розсади». Не було тоді в мене і певного плану дисертації. Усе йшло як ішло — відповідала на вимоги виробництва. Потім виявляється, що 95 % усього матеріалу відповідають названій темі. Вела інтуїція, та й час був прекрасний! Із задоволенням згадую, як понад двадцять років я, корінна харків’янка, їздила в передмістя — м. Мерефу, до восьмої години ранку, на роботу в Інститут овочівництва і баштанництва.

Мені було трохи більше 40 років, коли в Ленінградському сільськогосподарському інституті в м. Пушкіно я успішно захистила докторську дисертацію. Тут наш знаменитий овочівник Валентин Андрійович Бризгалов, заслужений діяч науки, разом із завідувачкою кафедри овочівництва Валентиною Юхимівною Совєткіною створили атмосферу високої вимогливості та доброзичливості. Прекрасний був період і після захисту докторської дисертації, коли ці самі «наукові основи» поспіхом впроваджувалися у виробництво. Розширювалася сфера нашої діяльності: разом з інженерами-будівельниками, механізаторами розробляли нові агровимоги, відповідно до яких на заводах Радянського Союзу випускали конструкції теплиць, машин. Керував усім цим дивовижний чоловік, масштабний, із широкою душею — Володимир Васильович Самощев, начальник Головтеплицтехобладнання. У результаті спільної роботи з болгарським Науково-дослідним інститутом овочевих культур у Пловдиві вийшла спільна книга про індустріальну технологію вирощування розсади.

Доля розпорядилася так, що перейшла на викладацьку роботу до Харківського державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, де незабаром стала професором кафедри ботаніки, викладала фізіологію рослин. Очевидно, це закономірно для вченого — віддавати свій досвід —-. Роу к ь > Ц > ыы > 5

=> 558) підростаючому поколінню. Пам'ятаю, як на даху педуніверситету ми спорудили плівкові парники і у вегетаційних судинах вивчали шляхи зниження вмісту нітратів та важких

Захищений ґрунт як фактор стабільного врожаю

Зміна погодних умов і широке поширення патогенів перетворюють вирощування теплолюбних овочевих культур у відкритому ґрунті на зону підвищеного ризику. Для гарантованого отримання врожаю таких культур, як томат і баклажан, доцільно використовувати плівкові укриття і теплиці. Захищений ґрунт створює контрольований мікроклімат і оберігає посадки від хвороб.

Практичний досвід показує, що вирощування томатів під плівкою дозволяє повністю відмовитися від хімічних обробок проти фітофторозу протягом усього основного сезону. Насадження залишаються здоровими навіть тоді, коли у відкритому ґрунті сусідні посадки повністю або частково гинуть від фітофтори, попри систематичні обприскування. Інфікування рослин у захищеному ґрунті починається лише наприкінці сезону, коли порушується цілісність плівкового покриття і дощова вода потрапляє на листя.

• Період плодоношення весняних теплиць — з травня по жовтень
• Забіг врожаю під тимчасовими укриттями — 3–4 тижні
• Прискорення дозрівання розсадним методом — 2–3 тижні
• Різниця дозрівання ранніх і пізніх сортів — 30–40 днів

Вибір культиваційної споруди залежить від економічних можливостей господарника і поставлених завдань. Різні типи споруд і агротехнічні прийоми забезпечують різний ступінь прискорення виходу продукції.

Агротехнічні прийоми прискорення дозрівання овочевих культур

Отримання раннього врожаю овочевих (огірок, томат, перець, баклажан, кабачок, зелені культури), баштанних (кавун, диня), а також вирощування грибів (шампіньйони) вимагає застосування спеціального комплексу агроприйомів. Інтенсифікація раннього овочівництва прямо пов'язана з підвищенням рівня мінерального живлення та високою окультуреністю ґрунту.

Для прискорення плодоношення та отримання високих урожаїв необхідно використовувати такі ключові елементи технології:

• Підбір ранньостиглих сортів: різниця в строках дозрівання між ранніми та пізніми сортами томата й перцю становить від 30 до 40 днів.
• Дотримання оптимальних строків садіння: точний вибір дати садіння виступає одним із найсильніших агротехнічних факторів.
• Застосування найпростіших укриттів: захист рослин із забезпеченням правильного мікроклімату дозволяє отримати врожай на 3 тижні раніше звичайного.
• Висока родючість ґрунту та інтенсивне живлення: рання культура вимоглива до структури ґрунту та підвищеного фону живлення.
• Підбір ділянки та вітрозахист: розміщення посадок на південних або південно-східних схилах із ґрунтами легкого механічного складу забезпечує швидке прогрівання ґрунту.
• Підзимова сівба: проведення підзимових посівів овочевих культур прискорює отримання першої зелені та овочів.
• Використання загартованої розсади: садіння високоякісної, попередньо загартованої розсади гарантує високий відсоток приживлюваності та швидкий старт вегетації.

Скільки радості приносять нам квіти! Багато хто захоплюється їх вирощуванням не лише для себе, а й на продаж. У книзі описана доступна всім технологія вигонки тюльпанів. Професіоналам, які вирощують тепличні троянди, цікаво буде ознайомитися не тільки з традиційними методами, а й із сучасною малооб'ємною технологією їх виробництва. 255) 2 и 4 у Культиваційні споруди %. (1 захищ ру | $ ахищеного ґрунту л і я 0 № \ 2 КЛАСИФІКАЦІЯ СПОРУД [/ ЗАХИЩЕНОГО ҐРУНТУ Розрізняють три види споруд захищеного ґрунту: теплиці, парники та утеплений ґрунт. Теплиця — основний, найбільш досконалий вид середньо- або великогабаритної культиваційної споруди, що має прозору (крім печеричниць) покрівлю. У теплицях за допомогою сучасних засобів можна створити оптимальні умови для вирощування рослин. Основна відмінність теплиць від парників і споруд утепленого ґрунту полягає в тому, що машини та обслуговуючий персонал під час роботи знаходяться всередині приміщення. Розрізняють будівельну (добуток зовнішньої довжини на ширину) і корисну, на якій ростуть рослини, площі теплиць. Відповідно до технологічних вимог теплиці поділяються за призначенням, періодом експлуатації, способом вирощування культур. Залежно від будівельних вимог теплиці розрізняють за кількістю прольотів і скатів, типом несучих конструкцій і матеріалом огороджень.

За призначенням розрізняють теплиці овочеві та розсадно-овочеві. Принциповою відмінністю теплиць з підготовки розсади для відкритого ґрунту є можливість забезпечити в них температурне, повітряне та світлове загартовування розсади протягом 10 днів перед садінням. Для цього площа вентиляційних прорізів повинна становити не менше 25—30 % площі г до ®. ре А е А.

огородження, причому краще з боків (орієнтуємо теплиці з півночі на південь).

За періодом експлуатації теплиці поділяються на зимові, які можна використовувати протягом року, і весняні, які експлуатують навесні, влітку, восени. Як правило, весняні теплиці бувають із плівковим, зимові — зі скляним і плівковим покриттями.

За способом вирощування бувають ґрунтові теплиці, в яких рослини вирощують на ґрунтосумішах, і безґрунтові, в яких рослини вирощують гідропонним і аеропонним методами. При гідропонному методі коренезаселеним середовищем є штучні субстрати, а живлення рослин здійснюється за допомогою водних розчинів мінеральних солей. Гідропоніка — перспективний спосіб сучасного виробництва овочів, оскільки більшою мірою, ніж ґрунтова теплиця, відповідає вимогам промислового виробництва, забезпечуючи вищу культуру та продуктивність праці, особливо в малооб'ємній модифікації. При аеропонному методі рослини вирощують у вологому повітрі, періодично обприскуючи коріння поживним розчином. |

За кількістю прорізів і скатів теплиці поділяються на багатопрольотні (блочні) та однопрольотні (ангарні). Блочний тип є основним у районах південніше 55° північної широти, де великі снігопади вкрай рідкісні. Він має переваги перед ангарним: зменшення тепловтрат і вартості будівництва, більш раціональне використання комунікацій.

За типом несучих конструкцій розрізняють каркасні та безкаркасні теплиці. Широке практичне застосування отримали каркасні теплиці.

Парники — найменш досконалий вид культиваційних споруд зі знімним покриттям і малим внутрішнім об'ємом. Багато десятиліть, аж до 60-х років ХХ століття, основними спорудами для вирощування розсади були односхилі парники на біообігріві. У 60-ті роки починається модернізація парників у зв'язку з розробкою механізації деяких трудомістких процесів і використанням технічних видів обігріву.

Жодна з модифікацій парника не змінила його сутності як споруди, в якій обмежені можливості регулювання факторів середовища, застосування механізації, а строки та якість робіт залежать від погоди.

За конструктивними особливостями розрізняють два типи парників: одно- і двосхилі, які можуть бути заглибленими та наземними. Наземні парники бувають стаціонарні та переносні. Світлопрозоре покриття може бути скляне або плівкове, а останнє — рамне або шторне.

Парники бувають на сонячному, біологічному та технічному обігріві (водяному, повітряному, електричному). За строками експлуатації парники поділяються на ранні, середні та пізні.

Найбільш широке поширення у виробництві отримав односхилий стаціонарний парник, заглиблений у землю і вкритий скляними рамами та матами, з біологічним, електричним і водяним обігрівом.

Односхилі парники, порівняно з двосхилими, які найчастіше покривають поліетиленовою плівкою, є найбільш економічними в теплотехнічному відношенні СПОРУДАМИ.

Утеплений ґрунт — це найпростіша тимчасова малогабаритна споруда, яка використовується в той період, коли погодні умови ще не дозволяють вирощувати овочі у відкритому ґрунті через знижені температури. Укриття можуть бути індивідуальними (наприклад, пластикові пляшки, скляні банки, поліетиленова плівка на каркасі) та груповими. Застосовують два способи групових укриттів: безкаркасний і каркасний. Безкаркасний спосіб передбачає

< = 524 Я < д > -8 > 2 розкочування плівки по рівній поверхні та присипання її країв у міжряддях ґрунтом. Таке укриття на 10—15 днів прискорює появу сходів, ріст рослин. Каркасний спосіб має три різновиди укриття: земляне, аркове, або тунельне, і рамне, або панельне. Панельні укриття відрізняються від двосхилих парників відсутністю бічної обв'язки. ЯА ЯКИХ СПОРУДАХ ЗУПИНИТИ ВИБІР Свої бажання і плани треба, перш за все, узгоджувати з можливостями. Якщо ви не живете на своїй дачі у весняно-літній період постійно, то краще зупинитися на використанні парників, утепленого ґрунту. Експлуатація теплиць, як правило, вимагає майже щоденної присутності. Хоча деякі умільці розробили таку автоматику вентиляції та поливу в теплиці, яка спрацьовує самостійно, і господар кілька днів може не наглядати за нею.

При виборі конструкції теплиці перш за все треба зрозуміти, для яких цілей вона потрібна. Якщо ви будете в ній вирощувати розсаду на продаж, а овочі — у другому обороті, то треба споруджувати розсадно-овочеву теплицю, яка забезпечує загартовування.

Однак не всі теплиці годяться для вирощування розсади. Істотна особливість теплиць, де готують розсаду для відкритого ґрунту, в тому, що в них протягом 10 днів забезпечують температурне, повітряне та світлове загартовування розсади перед її садінням. Зазначимо, що теплиці розміщують, орієнтуючи їх із півночі на південь, а для площі вентиляційних отворів відводять не менше 25—30 % від площі огородження. Така вентиляція дозволяє мати в теплиці в період загартовування розсади температуру не більше ніж на 1 °С вищу, ніж у відкритому ґрунті; забезпечити гарне провітрювання і поступове опромінення розсади прямими сонячними променями протягом дня. Таким чином, створюються умови, максимально наближені до відкритого р 5 а —® а

=> 25 ґрунту. Що ви виберете — скляні чи плівкові теплиці — справа смаку та можливостей. Багатьох приваблюють своєю фундаментальністю теплиці під склом. Перш ніж будувати такі теплиці, врахуйте, що на їхній каркас піде значно більше будівельних матеріалів, ніж на плівкові теплиці. Крім того, теплиці під склом розраховані на обігрів та цілорічну експлуатацію, оскільки в разі сильних снігопадів вони можуть постраждати від снігу.

Можуть постраждати від снігу і плівкові теплиці. Як правило, на снігове навантаження вони не розраховані, оскільки це сильно обтяжує конструкцію. У Болгарії мені показали оригінальне рішення цієї проблеми. У разі сильних снігопадів теплиця механічно відкривалася, і сніг, потрапляючи всередину, ненадовго покривав холодостійкі земляні культури, що росли там, які від такого снігового покриву не страждали.

Плівкові теплиці дешевші, потребують менше будівельних матеріалів, пропускають більше світла, кращі за якістю, ніж скляні, а значить, дозволяють вирощувати якіснішу продукцію. Разом з тим через необхідність щороку міняти плівку, якщо вона не стабілізована, небезпеку розривів полотна під дією вітру використання плівкових теплиць не завжди зручне. Вітер — головний ворог плівки, тому особливу увагу приділяють створенню вітростійких конструкцій і надійним способам кріплення плівки. Можна, звісно, придбати й стабілізовані плівки тривалого терміну служби, але це не гарантує цілісності покриття при поганому способі кріплення. Разом з тим таке покриття зобов'язує до цілорічної експлуатації. А чи є у вас можливість для обігріву?

Вибір матеріалу для каркаса теплиці (дерево, метал або пластмасові труби) перш за все залежить від розміру теплиці та наявних можливостей. Наприклад, я знаю, що кращою за вітростійкістю, простотою виготовлення та зручністю в експлуатації є аркова теплиця з однодюймових труб універсального призначення. Якщо мені потрібна закрита площа 100—300 м2, я б вибрала саме цю теплицю. Якщо ж ваші 02 а 2 _ А 0 2 оч ь > щ в потреби може забезпечити теплиця в 10 м’ і під рукою є дерево, то доцільно зупинитися на одно- або двосхилій дерев'яній теплиці, хоча каркас її не найдовговічніший.

Вибір за вами. Не рекомендую зосереджувати свої сили на теплицях зі старих віконних рам, оскільки такі споруди не є вдалими. І найголовніше: перш ніж щось винаходити, вивчіть досвід інших, проаналізуйте можливості вашої споруди, в яких ви зможете створити оптимальні умови для рослин.

Утеплений ґрунт Індивідуальні укриття використовують для захисту рослин від заморозків та для покращення мікроклімату в перший період росту рослин.

Раніше широко практикувалося укриття теплолюбних рослин перед очікуваним заморозком паперовими ковпаками. До речі, папір є одним із найнадійніших матеріалів для цієї мети..

Зараз з'явилися досконаліші методи захисту від заморозків. Для цієї мети широко використовують молочні пакети, пластикові пляшки, розрізані навпіл. До того ж ці засоби дозволяють змінити технологію вирощування культури та дають можливість раніше висадити, захистити рослини від шкідників. Пластикові пляшки я широко використовую для оптимізації мікроклімату та захисту від заморозків гарбузових культур, безрозсадних томатів. Над кожною лункою після сівби насіння кавуна, дині, огірка, кабачка встановлюю верхню половину пляшки. У разі заморозків або прохолодної погоди горлечко закриваю пробкою. До речі, цей спосіб захищає сходи від жука-кравчика, який підстригає молоді рослини.

Деякі городники пристосувалися використовувати для утеплення рослин картонні пакувальні ящики. Індивідуальні укриття споруджують у вигляді плівкових ковпаків над росли0 «7х х м, 25 іі

В а — ‘2$ ^-7° —® нами, які рідко висаджують, наприклад кавуном (одна рослина на 1 м Для цього над лункою роблять каркас, можна з лози, і натягують поліетиленовий пакет або плівку.