agronom.me
Меню

Теплиці та укриття

Підготовка ґрунту та вибір субстратів для теплиць і парників

Дачникові

4 хв читання

Підготовка ґрунту та вибір субстратів для теплиць і парників

Готові ґрунти, перліт та правила вапнування торфу

Для вирощування розсади та тепличних овочів використовують ґрунти на основі органіки: дернові, гнойові, листові, компостні та змішані. Оптимальні водно-фізичні властивості вони набувають при компостуванні протягом 12–36 місяців. Щоб отримати якісний компост, підтримуйте помірну вологість сировини, забезпечте постійний доступ кисню, а в заготовки з господарських відходів додавайте вапно, золу, гній або гноївку.

В органічних ґрунтах можуть міститися патогенні мікроорганізми та життєздатне насіння бур'янів. Перед сівбою насіння або садінням розсади обов'язково проведіть термічне або хімічне знезараження суміші, а також зробіть її хімічний аналіз.

Як альтернативу ґрунтовим сумішам застосовують перлітовий субстрат. Перліт засипають у поліетиленові мішки об'ємом до 60 дм³ з 4–6 отворами для рослин, які потім укладають у дерев'яні ємності. Поживний розчин подають з надлишком: просочуючи верхній шар, він створює резерв вологи на випадок перебоїв у поливі. Використовувати мішки з перлітом можна двічі без проміжної дезінфекції.

При підготовці субстрату з чистого торфу необхідно нейтралізувати його високу кислотність та поповнити дефіцит поживних речовин. Для цього використовують вапняні матеріали або золу. Вапнування проводять за 5–7 днів до садіння, у цей період торф зберігають у приміщенні.

  • Витрата доломітового борошна — 6–18 кг на 1 м³ торфу
  • Витрата золи (для збагачення магнієм) — 8–20 кг на 1 м³ торфу
  • Вологість торф'яного субстрату — 65–75 %
  • Діаметр гранул перліту — 1–3 мм
  • Об'єм мішка з перлітом — до 60 дм³

Складні субстрати: суміші з корою та пресована солома

У захищеному ґрунті популярний субстрат із рівних частин середньорозкладеного торфу та подрібненої соснової кори. Оскільки кора активно поглинає азот, при замішуванні субстрату дозу азотних добрив збільшують, а висаджені рослини перші 2–3 місяці підживлюють інтенсивніше. Через 4–5 місяців рівень азоту в суміші підвищиться природним шляхом за рахунок відмирання та мінералізації мікроорганізмів. Також враховуйте, що в крупнозернистих сумішах калій швидко вимивається і потребує регулярного поповнення.

Мінеральна добавка Дозування на 1 м³ суміші торфу та кори
Калієва селітра 1,5 кг
Фосфат амонію 0,5 кг
Подвійний суперфосфат 1,0 кг
Доломітове борошно 4 кг
Мікродобриво MS (магній, залізо, мідь, марганець, цинк, молібден, бор, сірка) 135 г

Для подальших поточних підживлень на торфо-коровому субстраті застосовують азотні та калійні добрива, а з початком плодоношення культур у схему живлення вводять фосфорні.

Для вирощування гарбузових та пасльонових культур підходить пресована солома. Використовують пшеничну або житню солому, заготовлену одразу після збирання врожаю зернових і збережену в сухому вигляді. Вівсяна та ячмінна солома непридатні: вони швидко розкладаються і дають сильну усадку вже в перші тижні роботи. Використовувати прілу солому не можна.

У соломі можуть зберігатися залишки гербіцидів, що застосовувалися на зерновому полі (особливо якщо перед збиранням врожаю стояла суха погода). Вони токсичні для дводольних овочевих культур.

Перед використанням солом'яних субстратів обов'язково проведіть біотестування на безпечність:

  1. Приготуйте водну витяжку зі зразка соломи.
  2. Проведіть у цій витяжці пробу на схожість насіння огірка.
  3. Оцініть проростання: якщо схожість насіння низька, використовувати цю партію соломи не можна.

Іноді солома буває уражена грибковими хворобами, тому перед застосуванням її профілактично обробляють відповідними протигрибковими препаратами. При ранньому вирощуванні огірків, кавуна, дині, томатів, баклажана, перцю на одну рослину має припадати 3—10 кг соломи.

Читайте також