Особливості вирощування маргариток, айстр, настурції та фіалки в саду

Вирощування декоративних культур у відкритому ґрунті та теплицях вимагає суворого дотримання параметрів садіння та живлення. Правильний вибір сортів і видів дозволяє налаштувати безперервний цикл цвітіння. Це допомагає отримати якісний товарний посадковий матеріал.

Маргаритка — трав'яниста рослина родини складноцвітих з лопатоподібними короткочерешковими листками та довгими квітконосами. У садівництві найбільш популярні сорти Етна та Снігова куля, які цінуються за великі рожеві, білі та червоні квітки. Розмножувати культуру можна насінням, живцями або діленням куща.

Розмножувати маргаритку можна такими способами:

• насінням;
• живцями;
• діленням куща.

Айстри бувають однорічними та багаторічними. Це гарноквітучі трав'янисті рослини родини хрестоцвітих з різноманітними за формою квітками. Вони можуть бути махровими, напівмахровими та простими, а за формою поділяються на трояндоподібні, півонієподібні, голчасті, хризантемоподібні та анемоноподібні. У практиці садівництва найчастіше розводять два види: айстру альпійську та айстру європейську.

• Айстра альпійська — має великі квіткові кошики білого, рожевого або фіолетового кольору і стебло заввишки 20 см з рідким листям.
• Айстра європейська — являє собою сильно розгалужений кущ із безліччю квіткових кошиків різноманітного забарвлення і цвіте всю весну та літо.

Специфіка вирощування настурції, фіалки та гіацинта

Настурція належить до родини капуцинових і росте у вигляді розлогого куща. Найчастіше в господарствах культивують настурцію гібридну та настурцію велику. Настурція велика має ліаноподібне або кущисте стебло завдовжки до 40 см з великими черговими щитоподібними листками. Настурція гібридна відрізняється довгими стеблами, округлими листками та великими червоними або жовтими квітками.

Фіалка формує кущ зі стеблом заввишки до 25 см, видовженими ланцетно-зубчастими листками та великими квітками. Усі сорти за будовою та забарвленням віночка прийнято ділити на п'ять основних груп. Розмножують рослину насінням або живцюванням, віддаючи перевагу вологим, добре удобреним ґрунтам.

1. Фіалки з великими двоколірними або одноколірними квітками, що мають у центрі кожної пелюстки одне вічко (сорти Доктор Фауст, Альбіпура та Біконефільд).
2. Рослини, що мають на пелюстках по три вічка (сорти Адоніс та Кардинал).
3. Фіалки з строкатим забарвленням віночка.
4. Рослини зі змішаним забарвленням квіток: точковим, строкатим, смугастим, поцяткованим, мармуровим.
5. Сорти з гофрованими або хвилястими пелюстками.

Для вегетативного розмноження фіалок використовують зелені живці. Під час вирощування культурі потрібні систематичні підживлення мінеральними добривами. Для цього використовують суперфосфат і селітру.

1. Заздалегідь заготовте зелені кінцеві пагони з 2-3 вузлами.
2. Висадіть підготовлені живці у вологий, добре удобрений ґрунт.
3. Дочекайтеся вкорінення, яке відбувається через 4 тижні.
4. Проводьте прополювання, розпушування ґрунту та часті поливи.

Гіацинт — багаторічна рослина родини лілійних. Він являє собою невисокий кущ з прямим стеблом, лінійно-ланцетними листками та волотистою суцвіттями. Розмножують гіацинти виключно цибулинами. Найбільш поширені сорти — Марі, Квін Блю, Жак, Санфлапер та Інпосанс. Рослини цього виду дуже вимогливі до світла, поливів та підживлення.

• Схема сівби насіння маргаритки — 10х10 см
• Схема сівби насіння фіалки — 15х20 см
• Доза суперфосфату та селітри для фіалок — по 30 г на 1 м²
• Висота стебла альпійської айстри — 20 см
• Довжина стебла гібридної настурції — до 4 м
• Строк вкорінення живців фіалки — 4 тижні