Основні способи вегетативного розмноження декоративних рослин та квітів

Поділ кущів, кореневищ та розмноження цибулинних

Вегетативне розмноження — основний робочий інструмент у промисловому квітникарстві. Цей метод дозволяє суттєво скоротити строки отримання готового посадкового матеріалу та повністю зберегти цінні сортові ознаки материнської рослини. Крім того, це єдиний спосіб репродукувати декоративні види та форми, які не зав'язують насіння в місцевих кліматичних умовах.

• Висота обрізування пагонів при поділі — 5–15 см
• Довжина відрізків кореневища — 1–10 см
• Строк дорощування цибулин-діток — 2–3 роки
• Час сушіння бульбоцибулин перед садінням — 48 год
• Температура сушіння розділених бульб — 21 °C

Поділ куща — один із найпростіших, найдоступніших і найпоширеніших способів розмноження. Він гарантує швидке приживлення та цвітіння, хоча й дає відносно невеликий обсяг нового посадкового матеріалу. Метод використовують при розведенні таких груп рослин:

• Трав'янисті багаторічники відкритого ґрунту: дзвоники, монарда, рудбекія, флокс, ехінацея та ін.
• Вічнозелені культури: аспарагус, аспідістра, сансевієрія, циперус.
• Квітучі чагарники: гортензія, бузок.

Для поділу кущ акуратно викопують, обрізують надземну частину до висоти 5–15 см і розрізають гострою лопатою або ножем. Деякі рослини можна розібрати на частини руками. Кожна отримана поділка повинна мати розвинену кореневу систему та не менше 2–3 життєздатних бруньок.

Цибулинні рослини (гіацинт, нарцис, лілія, рябчик, тюльпан) розмножують дочірніми цибулинами (дітками), які формуються під землею. Їх відділяють від материнської рослини та відправляють на дорощування до досягнення кондиційного розміру.

Для штучної стимуляції утворення діток застосовують спеціальні технологічні прийоми:

• Порушення цілісності денця цибулини (вирізання, хрестоподібне надрізання або пробивання трубкою). Це активізує меристематичні клітини у гіацинта або пробуджує сплячі бруньки у нарциса. При підтриманні оптимальної температури, вологості та освітлення формується маса дрібних цибулинок, які дорощують до цвітіння 2–3 роки. Метод також використовують для білоцвіту, мускарі, підсніжника та проліски.
• Живцювання лусок. Відділення лусок від цибулини викликає мікротравми, які стимулюють поділ клітин меристеми. У вологому та теплому субстраті біля основи лусок закладаються нові цибулинки. Розмноження проводять як окремими лусками (гіацинт, лілія), так і дволусковими сегментами з шматочком денця (гіацинт, нарцис).

Деякі види лілій (лілія бульбоносна, лілія тигрова) розмножують повітряними цибулинками-дітками (бульбочками). Їх збирають із пазух листків і висаджують у захищений або відкритий ґрунт. Товарні квітучі цибулини при такому способі формуються на 2-й рік.

Розмноження бульбоцибулинами та бульбами

Бульбоцибулинні культури (ацидантера, гладіолус, крокус, монтбреція, фрезія) щороку заміщують материнський орган. У процесі вегетації біля основи стебла формується нова бульбоцибулина, а між нею і старою, що відмирає, утворюються дрібні дітки. За два роки дорощування вони перетворюються на дорослі бульбоцибулини, здатні дати квітконос.

У сортів, які неохоче формують дітку, для збільшення коефіцієнта розмноження застосовують поділ бульбоцибулини. Її розрізають на частини так, щоб на кожній залишалося хоча б 1–2 бруньки.

Підготовка розділених бульбоцибулин до садіння включає такі технологічні етапи:

1. Опудріть зрізи порошком фунгіциду або товченим вугіллям для захисту від інфекцій.
2. Розкладіть підготовлені частини на сітчасті піддони.
3. Підсушіть протягом 48 годин у теплому та сухому приміщенні.
4. Після утворення захисного коркового шару висадіть частини в горщики або відкритий ґрунт.

Розмноження бульбами застосовують при вирощуванні анемони, бегонії бульбової, глоксинії, каладіуму та деяких видів жовтецю. Поділ проводять навесні, до початку активного проростання бруньок. Бульбу розрізають гострим чистим ножем на частини, кожна з яких повинна мати мінімум одну бруньку. Зрізи відразу обробляють фунгіцидом або вугільним порошком.

Перед садінням шматочки бульб необхідно підсушити протягом двох днів у теплому (21 °C), сухому та добре вентильованому приміщенні, після чого їх негайно висаджують. У зимовий період маточні бульби зберігають у сухих та прохолодних сховищах.

Розмноження вусами дозволяє швидко отримати щільний килим декоративних рослин без зайвих витрат. Рослини самі утворюють горизонтальні пагони, які легко вкорінюються і дають дочірні розетки. Завдання агронома — допомогти їм сформувати потужну кореневу систему і вчасно пересадити на нове місце.

1. Підготовка ґрунту. Восени внесіть компост навколо маточних рослин, щоб забезпечити живлення для майбутніх пагонів.
2. Нормування. На початку літа видаліть найслабші вуса. Решту рівномірно розподіліть і злегка втисніть у пухкий ґрунт.
3. Фіксація (альтернативний спосіб). Вкопайте навколо маточника горщики з поживною сумішшю. Зафіксуйте в них вуса за допомогою дротяної скоби.
4. Пересаджування. Після вкорінення викопайте молоді рослини і перенесіть їх на постійне місце.

Цей спосіб оптимальний для таких культур:

• живучка повзуча;
• гравілат повзучий;
• суниця індійська;
• фіалка запашна;
• ломикамінь відприсковий.

Розмноження відприсками

Відприски формуються з бруньок у зоні кореневої шийки і являють собою бічні пагони — надземні або підземні. Цей метод широко використовують при вирощуванні сукулентів і деяких тропічних культур. Головне завдання при роботі з ними — стимулювати їх утворення і правильно провести вкорінення.

1. Відділення. Навесні обережно відділіть сформовані відприски від материнської рослини.
2. Садіння. Висадіть отриманий матеріал для вкорінення в пухкий поживний субстрат.

Метод ефективний для розмноження таких культур:

• агава;
• ананас;
• молодило;
• товстянка;
• ехеверія.