Особливості конструкції та вентиляції сучасних плівкових теплиць для розсади

У цій теплиці оптимально вирішено в одному вузлі верхню та бічну вентиляцію. Верхня вентиляція потрібна для підтримки заданого температурного режиму в зимовий та ранньовесняний періоди вирощування розсади та при вирощуванні овочевих культур, а бічна забезпечує необхідні умови для гартування розсади. Протягом усієї попередньої практики проєктування теплиць так і не було знайдено оптимального рішення верхньої вентиляції. Усі її конструкції суттєво обтяжували теплицю, зменшуючи герметичність і різко знижуючи вітростійкість, оскільки рватися плівка, як правило, починала на покрівлі біля кватирок. У теплиці конструкції радгоспу «Мінська овочева фабрика» (ширина теплиці 12 м) бічне огородження висотою 2,5 м, поступово відкриваючись зверху вниз, забезпечує необхідний ефект від верхньої та бічної вентиляції. Під час гартування розсади, коли бічне огородження лежить на землі й відкрито 25 % усієї покрівлі, прямі сонячні промені протягом 2—4 год послідовно опромінюють усю розсаду. Середня температура в теплиці на 0,4—0,6 °С перевищує зовнішню при максимальному відхиленні 1,2 °С.

Таким чином, конструкція теплиці забезпечує оптимальні параметри мікроклімату, необхідні для гартування розсади.

Важливою характеристикою теплиці є оперативність здійснення вентиляції. У виробництві бували випадки, коли на великих площах розсада в період її гартування через велику трудомісткість закривання вентиляційних отворів гинула від заморозків. У даній конструкції оперативність проведення вентиляції задовільна — 2 год на 1 гектар. з2 ь = 2 й 2? Зи 8 > у,

Теплиця конструкції радгоспу «Мінська овочева фабрика» забезпечує механізацію проведення більшості робіт, дозволяючи тракторам загального призначення підходити впритул до стійок і бічного огородження. Разом з тим мала ширина ланки (4 м) обмежує можливості застосування механізації.

Розсадо-овочева теплиця на основі типового проєкту 810 — 96 має площу 1250 м? (дволанкова, ширина прольоту — 9 м). Бічну вентиляцію, як у теплиці конструкції радгоспу «Мінська овочева фабрика», роблять на висоті 1,8 м. У ній ліквідовані конькові кватирки; сконструйовані ворота нової форми, що забезпечують наскрізний проїзд машинам і механізмам; збільшено міцність каркаса шляхом кріплення вздовж теплиці додаткових прогонів; здійснено новий спосіб натягування та кріплення плівки; зменшено в 1,5 раза довжину полотна плівки.

Досить висока вітростійкість покриття даної теплиці зумовлена сферичною формою покрівлі, надійним закріпленням усіх країв плівки, зручністю монтажу покриття, можливістю постійного підтримки його в натягнутому стані. Кріплення плівки здійснюють металевими пружинними затискачами, натягування її — за допомогою лебідки через систему тросів з боку лотка.

Особливо слід відзначити зручність і швидкість монтажу плівки: п'ять осіб за день покривають 1000 м? теплиці. Це у два рази швидше, ніж покриття теплиці експериментального проєкту 5813—011. Важливо, що 50 % усіх робіт з покриття здійснюється з землі, 50 % — з лотка шириною 35 см, яким зручно ходити.

Площа вентиляційних отворів у даному варіанті недостатня. Відкривається тільки 16 % покрівлі через те, що бічне огородження зроблено на висоті 1,8 м, а практично реалізується 1,6 м. Унаслідок цього температура в центрі теплиці на 3 °С вища за зовнішню, а прямі сонячні промені протягом 0,5—4 год на день опромінюють 80 % розсади.

Надалі конструкції вдосконалювалися в експериментальних проєктах одноланкових розсадо-овочевих теплиць, 2 С х Зе рр 2 33 Ам в яких площа вентиляційних отворів сягала 20 %.

Конструкції теплиць створювалися за такою системою: проєктування за агровимогами овочівників, створення та випробування експериментального зразка на спеціалізованому полігоні і тільки після цього серійне заводське виготовлення.

Описана практика виготовлення промислових теплиць повинна застосовуватися і при створенні малогабаритних теплиць для індивідуального користування.

Приватні підприємства в Україні виготовляють різні конструкції арочних малогабаритних теплиць із дуг, профільованих деталей з покриттям плівкою, а також теплиці під стільниковий полікарбонат. Перед придбанням таких споруд рекомендую детально поцікавитися надійністю кріплення плівки, можливостями систем вентиляції задовольняти вимогам вирощування розсади та овочевих культур.

Оригінальні розробки конструкцій плівкових теплиць, автоматизації підтримки мікроклімату в них зробив біофізик, талановитий городник К. Малишевський. Вони вражають своєю раціональністю, простотою та надійністю.

к а я Е и 4 м те юз ри рае о г ыи* д ы |, В \. \ __ ь А о м __ о А о о в. о о вю о и ‚о и р

Рис. 9. Розсадник плівкова теплиця 0 Е

Докладно вони описані в книзі М. Курдюмова та К. Малишевського «Розумна теплиця» (Ростов-на-Дону, 2006 р.).

Ось одна з них. Для вирощування перцю він обрав двосхилу дерев'яну плівкову конструкцію довжиною 3 м, шириною 1,2 м, висотою 1 м. Обидві половини даху відкриваються вгору на шарнірах для вентиляції, догляду та збирання врожаю. Щоб потрапити всередину, треба відкинути половину бічної стінки (це одна рама без палітурок) вниз. Усі рами кріпляться звичайними віконними гачками.

Для економії тепла та будівельних матеріалів на ділянках часто зводять пристінні односхилі теплиці. Ефективним рішенням такої конструкції є сонячний вегетарій. Його будують на природному або штучному схилі з ухилом на південь або південний схід. Таке розташування дозволяє максимально вловлювати сонячні промені навіть при низькому зимовому стоянні сонця.

В основі роботи вегетарію лежить замкнутий цикл циркуляції повітря. Усередині ґрунтового шару прокладають систему полімерних або азбестоцементних труб, підключених до вентиляторів. Удень вентилятори перекачують тепле повітря з-під купола в ґрунт, прогріваючи його. Вночі повітря, що остигає, забирає тепло з прогрітого ґрунту і повертає його в об'єм теплиці.

• Площа вегетарію — 20 м²
• Ухил ската — 15–20°
• Глибина укладання труб — 35 см
• Відстань між трубами — 60 см
• Ріст урожайності — у 3 рази

Замкнута циркуляція повітря вирішує проблему дефіциту вуглекислого газу, який при звичайному провітрюванні просто випаровується. Волога, що випаровується листками, теж залишається всередині: проходячи по прохолодних підземних трубах, тепле повітря залишає в них конденсат, який повертається в ґрунт. У спекотні дні вентилятори працюють на витяжку, а перегрів додатково знижують забілюванням скла та натягненням маскувальних сіток.

За результатами випробувань у зимовий період, енергоощадна конструкція вегетарію забезпечує стабільний температурний режим. Рослини висаджують на терасах, що оптимізує освітленість. У таких умовах овочі дозрівають швидше, а собівартість продукції знижується.

Організація повітрообміну при суміщених посадках

Часто на невеликих площах агрономам доводиться суміщати культури з протилежними вимогами до мікроклімату. Класичний приклад — спільне вирощування огірків та томатів. У звичайних умовах одна з культур неминуче страждає через невідповідну вологість та температуру.

Для спільного вирощування цих культур використовують легкі дерев'яні теплиці площею 6 м² розміром 3 на 2 метри. Каркас роблять різновисоким: із західного боку висота становить 2,2 метра, а зі східного — на 40 сантиметрів нижче. Ухил на схід забезпечує максимально швидке прогрівання повітря у весняні ранкові години.

Компроміс щодо вологості досягається за рахунок вентиляції через чотири двері — по двоє з протилежних сторін теплиці. На половині томатів відкривають одні або двоє дверей для створення постійного протягу. Огірки при цьому висаджують у глухій, непродувній зоні теплиці, де зберігаються висока температура та вологість. Для збагачення повітря вуглекислотою в теплиці встановлюють ємність із бродячим гноївкою.

Наявність чотирьох дверей також дозволяє щороку змінювати культури місцями. Такий внутрішній культурозмін знижує втому ґрунту та запобігає накопиченню патогенної мікрофлори в замкнутому ґрунті. Перед початком будівництва будь-якої теплиці важливо заздалегідь оцінити її вітростійкість та можливість регулювання мікроклімату.