Мульчування ґрунту як ефективний метод підвищення родючості в теплиці

У природних умовах ґрунт завжди захищає шар органіки — опале листя, хвоя та відмерлі рослини. Перенесення цієї технології в теплиці дозволяє агроному вирішити одразу кілька завдань: зберегти структуру ґрунту, захистити коріння від температурних стресів та активізувати корисну мікрофлору. Без укриття тепличний ґрунт швидко перегрівається влітку, переохолоджується взимку, вкривається щільною кіркою і поступово втрачає родючість.

Як мульча захищає ґрунт і покращує його структуру

Мульчувальний шар працює як природний ізолятор. Він утримує вологу в ґрунті, скорочуючи потребу в поливах, і позбавляє необхідності частих прополювань. Сонячні промені не проникають крізь органіку, тому на поверхні глинистих ґрунтів не утворюється тверда кірка, і коріння рослин може вільно дихати. Щоб максимально зберегти вологу, розкладати мульчувальний матеріал потрібно одразу після чергового поливу.

Під органічним укриттям активно розвиваються ґрунтові бактерії та дощові черв'яки. Влітку мікроорганізми переробляють шар зеленої мульчі всього за кілька тижнів, перетворюючи її на доступні поживні речовини. Після цього ґрунт достатньо злегка розпушити і вкласти новий шар органіки. У результаті в ґрунті зростає вміст гумусу, земля стає пухкою і не запливає під час поливу.

Органічне укриття також виконує захисну функцію для здоров'я рослин. Мульча оберігає посадки від цибулевої та морквяної мухи, відлякує кротів. За даними польових досліджень, мульчування поверхні ґрунту суттєво знижує популяцію нематод. Крім того, взимку шар органіки утримує тепло, захищаючи кореневу систему багаторічників від вимерзання.

Технологія укладання мульчі та робота з різними типами ґрунтів

Оптимальні строки для мульчування в теплиці — кінець квітня або початок травня. Проводити роботу потрібно по теплій і вологій землі. Перед укладанням матеріалу обов'язково підготуйте ділянку.

1. Очистьте грядки від сміття.
2. Ретельно виполотіть бур'яни.
3. Видаліть кореневища багаторічних бур'янів.
4. Рівномірно розкидайте комплексне добриво.
5. Злегка загортайте гранули в ґрунт за допомогою граблів.

Підготовлений ґрунт вкривають органічним матеріалом. Товщина шару залежить від щільності обраної сировини. Влітку мульчу не турбують, а під багаторічними овочевими культурами, такими як спаржа або ревінь, її залишають на зиму, щороку досипаючи зверху новий шар.

• Товщина шару щільних матеріалів (кора, тирса) — 5 см
• Товщина шару легких матеріалів (листя, хвоя) — 7–8 см
• Радіус мульчувального кола навколо рослини — 45 см
• Максимальна товщина шару на важких суглинках — 2 см
• Швидкість утворення компосту на легких ґрунтах — 1 см на рік

При роботі з важкими суглинками структуру вдається помітно покращити через два-три роки регулярного мульчування тонкими шарами. На легких ґрунтах ефект проявляється швидше: завдяки мікроорганізмам вже за один рік формується сантиметровий шар родючого компосту.

З однорічними овочевими культурами після закінчення сезону працюють індивідуально. Якщо грядки мульчували низинним добре розкладеним торфом або перегноєм, їх заробляють у ґрунт під час осіннього перекопування. Так само роблять і з соломою, але з обов'язковим внесенням азотних добрив. Більш грубі матеріали, такі як тирса, кора або льонокостриця, восени відправляють у компостну купу для подальшої переробки черв'яками.

Вибір мульчувального матеріалу: від плівки до органіки

Чорна поліетиленова плівка за останні 50 років стала основним мульчувальним матеріалом у світовому овочівництві. Вона повністю блокує ріст бур'янів, утримує вологу і не перешкоджає газообміну між ґрунтом і повітрям. Однак органічна мульча, як і раніше, незамінна для покращення структури та живлення ґрунту. Головне — правильно підібрати матеріал під конкретне завдання та тип ґрунту.

Кожен вид органіки має свої особливості застосування:

• Торф. Підходить для мульчування рядків озимого часнику та посівів овочевих культур. Він запобігає появі кірки, а його темний колір прискорює прогрівання ґрунту навесні. Важкий глинистий ґрунт торф розпушує, а піщаний робить більш вологомістким.
• Перепрілий гній та компост. Гній необхідно злегка загортати у верхній шар ґрунту, інакше він швидко втрачає азот. Компост працює м'якше: він захищає коріння від перепадів температур і поступово віддає поживні речовини.
• Скошена трава та бур'яни. Траву перед укладанням обов'язково підсушують на сонці, щоб уникнути гниття. Виполоті бур'яни можна розкладати на грядках тільки до початку їхнього цвітіння.
• Сидерати. Зелену масу люпину або олійної редьки розподіляють по поверхні поля. Максимальний ефект дає їхнє подальше загортання у верхній шар ґрунту дисковими знаряддями.
• Тирса та солома. Підходять переважно для багаторічників. Внесення свіжої тирси під однорічні культури призводить до закислення ґрунту та дефіциту азоту. Солома доступна за ціною, але часто засмічена насінням бур'янів.

Технології комбінованого мульчування

Для захисту від бур'янів та прискорення плодоношення застосовують комбіновані методи. У польових дослідах на посівах огірка та гарбуза протестували двошарове мульчування. Рядки рослин укривали солом'яною різкою шаром 3—4 см, а поверх неї натягували нетканий матеріал (спанбонд). Таке поєднання дозволило повністю пригнітити бур'янисту рослинність, зберігши нормальні умови для розвитку сходів культурних рослин.

При використанні альтернативних матеріалів (льнокостриця, відходи вовни, папір) суворо стежте за їхньою екологічною чистотою. Для профілактики хвороб на ягідниках використовуйте бадилля картоплі та пасинки томатів. Розкладіть ці рештки під кущами чорної смородини та аґрусу — це знизить ризик розвитку грибкових захворювань.

Високі врожаї, мінімум витрат, жодної «хімії» — таким є органічне землеробство. Основний принцип — розумний підхід до землі та рослин, завдяки якому досягаються стабільні врожаї при мінімальних витратах коштів, без застосування мінеральних добрив та отрутохімікатів. Його суть у тому, щоб організувати господарство подібно до природних екосистем, у яких кожне створіння має своє призначення і живе в злагоді з іншими створіннями. Сотні мільйонів років наша Земля живила величезні ліси, луки, степи. Ніхто спеціально ґрунт не орав і не удобрював, і його родючість була невичерпною. У ХХ столітті через активний неправильний обробіток ґрунту ґрунти стали біднішати. В останні десятиліття ХХ століття вчені усвідомили багато своїх помилок. У результаті почало розвиватися органічне землеробство, засноване на розумінні того, що ґрунт, рослини, тварини та сили природи перебувають у цілком певній взаємодії.

Основні принципи органічного землеробства прості. По-перше, землю потрібно розпушувати не глибше 5 см, тобто її не слід копати та орати. Земля — це живий організм. Вона подібна до губки, але пронизана безліччю корінців, насичена величезною кількістю червів та мікроорганізмів. Про вирішальну роль червів у формуванні родючості ґрунту писав ще Чарльз Дарвін у книзі «Утворення рослинного шару діяльністю дощових червів»: «Задовго до винаходу плуга ґрунт правильно оброблявся дощовими червами, і завжди буде оброблятися ними». На одній-єдиній сотці землі, не отруєній хімією, живе близько 200 кг бактерій і приблизно стільки ж червів та іншої живності, які виробляють понад 500 кг біогумусу на рік. Саме ці «природні землероби» удобрюють і живлять рослини. Глибока оранка та перекопування пригнічує активність червів та мікроорганізмів, руйнує структуру ґрунту, знижує його родючість. При глибокій оранці та перекопуванні ґрунт насичується киснем, що спонукає ґрунтові бактерії переробляти гумус у мінеральні елементи, доступні для рослин. Це забезпечує високі врожаї на ораних цілинних землях лише в перші 2-3 роки, а потім кількість гумусу стрімко падає, врожаї знижуються, слабшає імунітет рослин, поширюються шкідники та хвороби. І тоді необхідні добрива, отрутохімікати.

Другий основний принцип органічного землеробства — це мульчування. Мульча, нагадуємо, — це все, чим укритий ґрунт: сіно, солома, листя, тирса або просто підрізані плоскорізом бур'яни. У природі немає чорної землі, вона завжди прикрита листям або травою. Оголений, незахищений ґрунт перегрівається на сонці і дуже швидко випаровує вологу, після дощів перетворюється на багнюку і перестає дихати, переохолоджується при заморозках, піддається ерозії. Мульча захищає землю, створює сприятливі умови для червів та мікроорганізмів, а з часом перетворюється на гумус.

Нарешті, землю треба оживляти, підживлюючи червів та ґрунтові мікроорганізми. Найпростіше для цього використовувати «зелене добриво», рослини-сидерати, які успішно замінюють гній, компост і мінеральні добрива.

Неоціненну допомогу в підвищенні родючості ґрунту надають препарати ефективних мікроорганізмів. Це корисні мікроби та грибки, які при внесенні в ґрунт активно розмножуються, утилізують органіку, переробляють її в легкозасвоювану для рослин форму, пригнічують хвороботворні бактерії та грибки, фіксують мінеральні елементи.

Тим самим досягається вражаючий ефект прискорення росту рослин, збільшення маси плодів та строків їх зберігання. Ця технологія була розроблена японським вченим Хіга Тера і успішно застосовується в багатьох країнах світу вже понад 15 років.

Зрозуміло, в органічному землеробстві є свої тонкощі та агротехнічні прийоми:

• природні та ефективні способи захисту рослин від хвороб і шкідників;
• планування грядок;
• сівозміна;
• сортооновлення і багато іншого...