Технології вирощування брусниці, лохини та журавлини в теплиці

Успішне вирощування брусниці, лохини та журавлини в теплиці потребує суворого дотримання технології садіння та догляду з перших днів. Дикорослі ягідники не потребують постійної уваги, але в умовах закритого ґрунту без регулярного підживлення та контролю вологості отримати стабільний товарний урожай неможливо. На початковому етапі важливо правильно підготувати посадковий матеріал та забезпечити оптимальні умови для вкорінення рослин.

• Норма висіву насіння — 150 мг на сотку
• Глибина садіння живців брусниці — 3–4 см
• Висота надземної частини живців — 2–3 см
• Заглиблення коренів лохини — 5–7 см

Для розмноження брусниці живцями важливо дотримуватися послідовності операцій, щоб досягти максимальної приживлюваності. Вкорінення рослин при правильному догляді починається вже через 8–10 днів після садіння.

1. Висадіть живці на глибину 3–4 см у добре зволожений ґрунт, залишивши над поверхнею верхівки довжиною 2–3 см.
2. Протягом 18 годин після садіння обробіть живці розчином бета-індолілоцтової кислоти для стимуляції коренеутворення.
3. Підтримуйте ґрунт у постійно вологому стані, уникаючи при цьому надмірного поливу рослин.

Лохину висаджують навесні. Кореневу систему саджанця вільно розправляють у лунці, засипають ґрунтом на 5–7 см, злегка ущільнюють і поливають. При високому ризику підтоплення ділянки садіння проводять на невисокі гряди.

Посів насіння брусниці, лохини та журавлини проводять у середині травня, на самому початку вегетаційного періоду. Враховуйте, що найвища схожість відзначається у насіння брусниці, тоді як у журавлини та лохини проростає лише невелика частина посівного матеріалу.

Режими підживлення, мульчування та догляд за насадженнями

Перші 3–4 роки життя рослин ідуть на вегетацію — зміцнення кореневої системи та розвиток надземної частини. У цей період для стимуляції росту ягідних культур застосовують комплексні мінеральні добрива, дозування яких залежать від виду культури та типу ґрунту.

Для підживлення журавлини використовують суміш азоту, фосфору, калію, бору, марганцю та цинку. Добриво вносять дробово, кожні два тижні, з розрахунку 0,5 кг азоту, 1 кг фосфору, 1,5 кг калію та 0,5 кг магнію на сотку. Наприкінці літа азот повністю виключають із підживлення, щоб уповільнити ріст пагонів та підготувати кущі до перезимівлі.

Брусничні насадження потребують щорічного весняного мульчування торфом шаром 2–3 см. Одночасно вносять мінеральні добрива: азотні в дозі 0,3 кг на сотку (для стимуляції росту пагонів) і калійно-фосфорні — 0,5 кг на сотку. При дотриманні цієї схеми вже на другий рік брусниця закриває до 90% площі теплиці.

Схема живлення лохини в перші три роки вирощування потребує дробового внесення елементів. Фосфор і калій заробляють у ґрунт восени після збирання врожаю, а річну норму азоту розподіляють на три прийоми: на початку вегетації, через місяць і наприкінці червня. При вирощуванні на торфовищах дозування подвоюють.

У період плодоношення всіх трьох культур акцент роблять на якості ягід. Підживлення проводять під час утворення зав'язі, при цьому частку азотних добрив знижують. Для нарощування біомаси використовують нітрофоску, суперфосфат і мікроелементи. З органічних добрив допускається використовувати тільки добре перепрілий гній, дозу якого розраховують виходячи із вмісту гумусу в ґрунті.

Щоосені насадження мульчують органічними матеріалами: хвойною тирсою, торфом або соломою. Оскільки мульча зв'язує азот у ґрунті, норма витрати азотних добрив зростає. Щоб уникнути зайвих витрат на покупну хімію, органіку перед внесенням збагачують азотом, наприклад змішують тирсу з пташиним послідом.