Класифікація теплиць та особливості влаштування овочевих споруд

Існують кілька різних видів теплиць як для вирощування овочів, так і для вирощування розсади спеціально — розсадні теплиці. Після вигонки розсади розсадні теплиці також використовують під овочі.

Теплиці бувають: 1) односхилі з нахилом у південний бік, 2) двосхилі з нахилом на схід і захід, 3) блочні, що складаються з кількох ланок двосхилих теплиць, з’єднаних між собою; при цьому суміжні стіни замінені підставками-стовпами, 4) ангарні — тип блочних теплиць, але без стовпів, 5) клинські огіркові теплиці, де замість стелажів для огірків влаштовують ящики-коритця.

За внутрішнім облаштуванням розрізняють теплиці: стелажні та ґрунтові. У ґрунтових теплицях для кращого освітлення роблять скляну поверхню не лише на даху, а й у стінах.

Для обігріву теплиць застосовують біопаливо, центральне водяне (парове) або борове опалення.

Блочні (і ангарні) теплиці в Ленінградській області лише останніми роками набули поширення, головним чином у приміських радгоспах (радгосп ім. Петрорайради та ін.).

Будівництво теплиць — складніша справа, ніж будівництво парників, і вимагає спеціального опису та технічних розрахунків із кресленнями, що докладно викладаються у спеціальних посібниках. Тому в цій роботі розглянуто лише питання використання теплиць для вирощування в них розсади та овочевих культур на продукцію.

У ґрунтових блочних теплицях культура овочів ведеться безпосередньо на землі шляхом влаштування всередині теплиці насипного ґрунту і за допомогою сонячного обігріву та біопалива, використання яких обмежене 7 місяцями.

Підготовлений, як і для парників, гній (або суміші) завозять прямо в теплицю і вкладають у ній на зберігання у штабелі. За 7 — 8 днів до садіння роблять перебивку гною і вкладають його суцільною рівною постіллю або грядами вздовж теплиці шаром у 25—40 см і більш щільно, ніж у парниках. Через 4 — 5 днів насипають ґрунт завтовшки 12 — 15 см із наступним збільшенням до 20 см.

До початку робіт проводять дезінфекцію (побілку) теплиці, усіх її стін і перекриттів свіжогашеним вапном або 15% розчином залізного купоросу.

Багато господарств можуть спорудити у себе як тимчасовий захід простого типу гнойово-земляну теплицю. Під таку теплицю можна пристосувати різні наявні в господарстві споруди (лазні, сараї тощо).

Рис. 13. Односхила земляна теплиця з гнойовим обігрівом.

Гнойово-земляна теплиця являє собою дерев'яне приміщення висотою 1,5 м, шириною 2—3 м. Для її скління застосовують звичайні парникові рами.

Для стійкості всієї споруди всередині теплиці встановлюють стовпи.

Біопаливо та ґрунти потрібні такі самі, як і для ранніх парників.

Рис. 14. Односхила земляна теплиця з гнойовим обігрівом. Загальний вигляд.

Облаштування та теплоізоляція заглиблених теплиць

Для кращого збереження тепла теплицю засипають шаром ґрунту до 40 см із північного, східного та західного боків. До основи теплиці шар ґрунту потовщують.

Ця проста теплиця може служити для:

• вигонки розсади, призначеної до садіння в ранні парники;
• вирощування овочевих культур, менш вимогливих до світла і тепла.