Агротехніка формування кущів троянд для підвищення урожайності в теплиці

• Довжина пагонів сильнорослих сортів — 90–120 см
• Довжина пагонів слаборослих сортів — 60–70 см
• Висота пенька при зрізуванні біля основи — 1–1,5 см
• Температура для затримки цвітіння восени — 12–14 °C
• Температура наприкінці цвітіння — 15 °C

Нові пагони відновлення в міру відростання обрізують на висоту існуючих скелетних гілок. Якщо скелетних гілок мало, їх укорочують над 3–4-м і 5–7-м листком, рахуючи знизу. Такий прийом стимулює ріст двох або трьох пагонів другого порядку, які в подальшому служать скелетними. Усі наступні порядки гілок використовують уже безпосередньо для зрізування.

Висоту зрізування обирають, виходячи з потреб ринку. Зрізування біля самої основи пагона з залишенням короткого пенька стимулює утворення міцних, довгих нових пагонів і великих бутонів. При другому способі зрізування роблять над 1–3-м складним листком (п'яти- або семилистком) з добре розвиненими бруньками. Це дозволяє отримати більшу кількість квітів, але самі пагони будуть коротшими, а бутони — меншими.

Пригинання стебел допомагає підвищити продуктивність і оздоровити кущ. Цей прийом усуває верхівкове домінування, стимулює розвиток великих пагонів із нижніх бруньок і активує фотосинтез за рахунок збереження листя. Пригинання проводять при хорошому освітленні, опаленні та регулярних підживленнях у весняно-літній період і на початку осені.

Техніка пригинання проста: на пагін акуратно натискають великим пальцем, перегинаючи його через вказівний палець у потрібному напрямку. Працювати потрібно в рукавицях або з використанням спеціального інструменту. Верхівка пригнутого пагона обов'язково повинна знаходитися нижче місця перегину.

Пінцировка та осіння вигонка троянд

Пінцировка допомагає скоригувати обсяги зрізування та компенсувати серпневий спад урожайності на початку осені. Верхівкову частину пагона прищипують над 2–3-м верхнім п'ятилистком. Після цього бічні бруньки швидко рушають у ріст. Зазвичай один прищипнутий пагін дає дві якісні квітки для зрізування у вересні — жовтні.

Для підвищення урожайності троянд в осінній та передзимовий періоди використовують метод вигонки з перецвітанням та зрівнювальним обрізуванням. У літні місяці на кущах накопичується листова маса та запас поживних речовин. Це дозволяє отримати рясний і якісний урожай до кінця року. Осіннє зрізування дає високий прибуток і повністю компенсує літні втрати.

1. Вільне цвітіння: з початку липня до початку серпня залиште кущі цвісти та повністю припиніть зрізування для накопичення поживних речовин.
2. Зрівнювальне обрізування: укоротіть пагони, що утворилися при перецвітанні, приблизно на 1/3 їхньої довжини над добре розвиненою брунькою п'яти- або семилистка.
3. Зниження температури: при теплій осені опустіть температуру в теплиці до 12–14 °C, щоб затримати цвітіння у вересні.
4. Завершення циклу: після початку останнього цвітіння (10–20 грудня) знизьте температуру до 15 °C для збереження пружності стебел, а після закінчення зрізування надайте трояндам період спокою.

Режими вирощування: від садіння до зрізування

При закладанні теплиці окулянтами головне завдання агронома — забезпечити якісне вкорінення саджанців. Для цього на початковому етапі необхідно підтримувати температуру ґрунту суворо в межах 9–10 °С. Як тільки бруньки рушать у ріст, температуру субстрату підвищують до 16 °С, щоб стимулювати розвиток пагонів. Надалі кущ формують шляхом послідовних прищипок і видалення бутонів.

• Температура ґрунту для вкорінення окулянтів — 9–10 °С
• Температура ґрунту при рості пагонів — 16 °С
• Мінімальна температура ґрунту для зимових щеплень — 16 °С
• Температура повітря для зимових щеплень — 18 °С
• Діаметр бутона для першої прищипки — 3 мм
• Температура води для зберігання зрізування — 2–5 °С

Для зимових щеплень потрібен інший температурний режим, оскільки вони перебувають у стані активної вегетації з моменту садіння. Тут важливо не допускати охолодження кореневої системи нижче 16 °С, а температуру повітря тримати на рівні 18 °С. Техніка прищипки пагонів у щеплень аналогічна роботі з окулянтами.

1. Прищипніть пагін, коли бутон досягне діаметра 3 мм.
2. Дочекайтеся появи пагонів другого порядку та росту бутонів до 10 мм.
3. Видаліть бутони та пригніть пагін, якщо це передбачено технологією.
4. Прибирайте точки росту для стимуляції розвитку сильних скелетних пагонів (жировиків).

Збирання врожаю проводять з урахуванням сезонності та фази розкриття квітки. Влітку троянди зрізають у стадії напіврозкритих бутонів двічі на день, взимку достатньо одного зрізування. Після цього квіти негайно переносять у сортувальне приміщення для розділення за товарними сортами.

Фітосанітарний контроль і малооб'ємна технологія

Захист тепличних троянд будується на профілактиці хвороб і створенні оптимального мікроклімату. Ще до садіння рослин внутрішні поверхні теплиці та ґрунт дезінфікують. Для цього використовують 2%-ний розчин формаліну з розрахунку 1 л на 1 м² за допомогою обприскувача або проводять обкурювання приміщень сіркою.

Розвиток хвороб прямо пов'язаний із помилками в поливі, живленні та вентиляції. Борошниста та несправжня борошниста роса розвиваються при високій нічній вологості повітря, тому теплиці вентилюють і прогрівають по 15 хвилин 4 рази за ніч. Сіра гниль вражає кущі при накопиченні конденсату на листках і надлишку азоту. Чорна плямистість виникає через перезволоження ґрунту на фоні дефіциту калію та фосфору, а хлороз — при нестачі заліза, яку поповнюють добривами в хелатній формі.

Шкідники троянд також чутливі до мікроклімату теплиці. Павутинний кліщ припиняє розвиток при регулярному обприскуванні рослин і створенні штучного туману. Активність трипсів різко падає, якщо температура в теплиці опускається нижче 8 °С. У сучасних господарствах для боротьби зі шкідниками пріоритет віддають біологічним методам контролю.

Малооб'ємна технологія вирощування троянд дозволяє суттєво економити ресурси й отримувати стабільно високу якість зрізаних квітів. Рослини висаджують у поліетиленові лотки шириною 35 або 40 см і висотою 17–20 см, поліетиленові рукави або 10–12-літрові відра по 2 штуки. На одному погонному метрі лотка, що містить 60 або 68 л субстрату, розміщують два ряди троянд.

• Субстрат (агроперліт фракції 2–5 мм, суміш сироперліту з торфом або кокосовим волокном) використовують протягом 5–6 років.
• На одну рослину витрачається всього 5–6 л субстрату при багаторазовій крапельній подачі поживного розчину.
• Лотки та відра встановлюють на підставки висотою 70–80 см від землі, що звільняє місце під лотками для труб опалення та пригнутих пагонів.
• При відстані між центрами лотків у 1,2 м густота садіння становить 80 тис. рослин на 1 га.
• Мікроклімат регулюють за допомогою алюмінізованих штор (для затінення влітку та збереження тепла взимку) і систем випаровувального охолодження (туман, мокрі матраци).

4) полив і внесення добрив вручну та в автоматичному режимі при суворому дотриманні основних параметрів концентрації живного розчину;

5) вуглекислотне підживлення, яке на 30 % підвищує врожайність і якість;

— використання нової технології в певних підщепах троянд, які забезпечують 5—6-річне використання без зниження продуктивності, наприклад Суперканіна. Підщепи часто вирощують із меристемних рослин. Поряд із щепленими використовуються кореневласні троянди. Головне, щоб сорти вирізнялися високою якістю зрізки, хорошою транспортабельністю, квіти стояли у воді 12—14 днів;

1) особливу увагу слід приділяти наявності великого активного асиміляційного апарату та добре розвиненій кореневій системі;

2) своєчасно проводити обрізування троянд, приламування пагонів, зрізування квітів, з тим щоб оптимально завантажити рослину товарними пагонами. Правильне співвідношення товарних пагонів і активного листового апарату підтримують за рахунок пригинання частини пагонів.

Малооб'ємна технологія вирощування троянд — це величезний прорив уперед, який усуває всі наявні недоліки ґрунтового вирощування поряд із економією енергоносіїв. Незважаючи на початкову дорожнечу, надалі собівартість зрізки знижується, а якість підвищується. 0 2 1 > а ыы ВИГАНКА ЦИБУЛИННИХ РОСЛИН У зимовий період, коли особливо відчувається нестача квітів, цибулинні рослини, що мають великий попит у населення, помітно поповнюють асортимент гарноквітучих рослин. Вони привабливі ще й тим, що період виганки, тобто час від пристановки на виганку до цвітіння, у них порівняно короткий. Тому за зиму можна мати кілька обертів виганки з одиниці площі. Крім того, квітки тюльпанів, нарцисів, гіацинтів, крокусів, вирощені в кімнатах, теплицях, оранжереях, за своїми декоративними якостями нітрохи не поступаються квітам, вирощеним у відкритому ґрунті. Гіацинти та нарциси повністю зберігають свій аромат. Виганка тюльпанів На сьогодні тюльпани посідають одне з головних місць серед виганкових рослин. Це найбільш економічно вигідна культура. Ці рослини відносно невибагливі до світла, що дуже важливо для зимового вирощування. Виганкою тюльпанів займаються вже понад два століття. Вона дає можливість отримати з 1 м” корисної площі до 200 квіток і більше, досягти масового цвітіння до суворо визначеного строку. Популярною стала виганка тюльпанів не тільки в теплицях, а й у житлових приміщеннях. Певні сорти дозволяють отримати дуже раннє цвітіння в грудні, раннє — у січні, середнє — у лютому—березні, пізнє — у квітні. ® Сорти для виганки Існує безліч сортів тюльпанів, придатних до виганки. Фірми, що займаються промисловою виганкою, закуповують у Голландії у певних постачальників високоякісні цибулини вишуканих сортів. < 2 \ 303 РАМ =>

Для ранньої вигонки використовують: Абба, Монте Карло, Крістмас Марвел, Голден Аппельдорн, Прімавера, Зорро, Доу Джонс, Моселла, Пінк Імперші, Ян Ван Нес, Гандер Репсоді та ін.

Для зрізання до 8 Березня: Ад Рем, Барселона, Карола, Чармер, Черз, Доу Джонс, Голден Аппельдорн, Гамільтон, Монте Карло, Прінцесс Вікторія, Тоска, Севілла та ін.

Є думка, що найпростіші та найлегші в роботі групи — Дарвінові гібриди і Тріумф. Їхній коефіцієнт зацвітання може сягати 97 %. У ексклюзивних сортів зацвітає менша кількість цибулин. Модні новинки вимагають під час вигонки доброго освітлення.

Існує дві основні технології вирощування тюльпанів: традиційна — досить проста і менш трудомістка — та голландська, що забезпечує масове цвітіння до чітко визначеного строку, але вимагає точного дотримання температурного режиму.

Успіх вигонки багато в чому залежить від того, як були вирощені цибулини. Для зимового цвітіння слід використовувати лише сильні та здорові цибулини, оскільки розвиток квітки взимку відбувається практично за рахунок органічних речовин, накопичених у запасальних лусках цибулини. Отже, рослини треба готувати до вигонки ще під час росту у відкритому ґрунті. При вирощуванні цибулин для вигонки наявність у ґрунті достатньої кількості азоту, магнію та кальцію обов'язкова. Нестача азоту призводить до того, що зимові квітки будуть дрібні, зі слабкими квітконосами, а магнію та кальцію — до хтоплінгу (в'янення квітконоса). Для поліпшення якості цибулин рекомендується проводити декапітацію (видалення квіток). Краще це робити на 2—3-й день цвітіння. Небажано видаляти нерозквітлі бутони — це може призвести до припинення росту листків і, отже, зниження накопичення необхідних для подальшого цвітіння речовин.

Цибулини тюльпанів викопують із ґрунту, коли верхнє листя в'яне, а нижнє жовтіє. У цей час криючі луски 0 щ

А ЯАНЬ, з цибулин починають набувати коричневого забарвлення (кінець червня — початок липня). Рекомендується для вигонки використовувати округлі цибулини діаметром не менше 3,5 см. Округлі цибулини діаметром 3,2 см дають дещо менші квітки, вони придатні для вирощування при нижчих температурах (10—12 °С). Плоскі ж цибулини для вигонки непридатні. Відібрані цибулини відразу після збирання врожаю бажано відразу перенести у приміщення з регульованим температурно-вологісним режимом.

Натепер поширена практика продажу цибулин, уже підготовлених до вигонки.

Підготовка цибулин до вигонки: етапи розвитку та температурний режим

У період зберігання у викопаних цибулинах тривають складні процеси органоутворення та накопичення біологічно активних речовин. Спочатку закладаються зачатки листків, потім квітки, а завершується процес формуванням маточки з горбками. Цей момент називають стадією С — саме після неї можна починати охолодження цибулин, без якого тюльпани в теплиці не зацвітуть. Агроному необхідно контролювати проходження всіх етапів внутрішнього розвитку рослин.

Етап розвитку	Приблизні строки та морфологічні ознаки
1. Розвиток зачатків листків	Кінець травня — початок червня
2. Закладка квіткової бруньки	Друга половина червня (завершується розвиток зачатків листків)
3. Період Р1	Утворення першого кола пелюсток оцвітини (3 зовнішні)
4. Period Р2	Утворення другого кола пелюсток оцвітини (3 внутрішні)
5. Період А1	Утворення першого кола тичинок (3 зовнішні)
6. Період А2	Утворення другого кола тичинок (3 внутрішні)
7. Стадія С (завершальна)	Формування маточки, зачатки квітки повністю сформовані і чітко видно

Для правильного формування квіткової бруньки після збирання врожаю необхідно суворо дотримуватися температурного режиму. Для вигонки до 8 Березня цибулини рекомендується зберігати при температурі 17 °С. При ранніх та середніх строках вигонки в керованих умовах посадковий матеріал тримають при 17–20 °С до моменту досягнення стадії С.

Період закладки бруньки можна скоротити за допомогою температурного впливу. Якщо відразу після збирання врожаю протягом першого тижня зберігати цибулини при температурі 33–34 °С, а потім перевести на стандартний режим 17–20 °С, то формування квітки завершиться швидше. Після проходження стадії С цибулини витримують 10–15 днів при 17 °С, після чого починають охолодження.

• Оптимальна вологість повітря — 70–75 %
• Базовий період закладки бруньки — 40–60 днів
• Температура прогрівання у перший тиждень — 33–34 °С
• Скорочення періоду формування квітки — 14–15 днів
• Температура зберігання після стадії С — 17 °С

Охолодження, садіння та режими вигонки

Вплив зниженими температурами необхідний для накопичення в цибулинах гібереліну — гормону, що регулює ріст квітконосного пагона. При програмованому охолодженні (голландська технологія) для всіх строків вигонки використовують холодильні камери. При традиційному методі, який підходить для середніх і пізніх строків, висаджені в ящики цибулини переносять у холодні приміщення.

При вигонці невеликих партій без автоматизованих кліматичних систем садіння проводять восени, орієнтуючись на природне зниження температур. До робіт приступають, коли температура повітря в місці вкорінення опуститься до 10–12 °С.

1. Витримайте відібрані цибулини в рожевому розчині марганцівки протягом 20–30 хвилин для дезінфекції.
2. Підготуйте ящики з опорними ніжками — вони забезпечать рівномірну вентиляцію та охолодження. Насипте на дно чистий річковий пісок шаром 5 см.
3. Густо укладіть цибулини в ящик, злегка вдавлюючи денцем у пісок, засипте зверху піском і зволожте.
4. Установіть ящики в траншею глибиною 30–40 см, холодний парник або погріб, стежачи за тим, щоб ґрунт не пересихав.
5. З настанням заморозків додатково утепліть посадки.

Для садіння цибулин підходить будь-який вологоємний і повітропроникний субстрат, очищений від шкідників і патогенів. Можна використовувати чистий річковий пісок, торф, тирсу, подрібнену деревну кору або перліт.

Рослини готові до перенесення в теплицю, коли довжина ростків досягне 7–9 см, а біля основи пагона над цибулиною почне чітко прощупуватися бутон. Зазвичай ящики заносять у світле приміщення за 20–25 днів до бажаного строку цвітіння. Якщо час вигонки вже підійшов, а ростки короткі (всього 3–4 см), ящики після встановлення в теплицю притіняють чорною плівкою у світлий час доби, поки пагони не витягнуться до 10–11 см.

Етап вигонки	Температурний режим	Агротехнічне значення
Перші 2–3 дні	12–14 °С	Адаптація рослин, позеленіння проростків
Період активного росту	17–18 °С	Основний режим вигонки (цвітіння через 2–3 тижні)
Форсування темпів росту	30–32 °С (обприскування)	Обприскування теплою водою 2–3 рази на день до розгортання листя
Затримка цвітіння	Зниження температури на 2–3 °С	Гальмування розкриття бутонів при ранніх строках
Початок цвітіння	12 °С	Зміцнення квітконосів, продовження цвітіння, підсилення забарвлення

Зрізати тюльпани необхідно суворо у фазі напівзабарвлених бутонів — у такому стані вони легко переносять транспортування без пошкоджень. Для збереження товарного вигляду квітів використовують сухий або вологий спосіб зберігання. При сухому методі зрізку щільно загортають у папір, укладають у ящики й тримають при температурі 1–2 °С протягом 10–15 днів.

Перед реалізацією сухі квіти обов'язково відпаюють, поміщаючи в холодну воду на добу. При вологому способі тюльпани зберігають безпосередньо у воді при температурі 0–2 °С. Для цього підходять тільки темні приміщення, оскільки на світлі бутони швидко розкриваються.

Технології програмованої вигонки: 9-градусний і 5-градусний режими

При масовому виробництві тюльпанів до ранніх і середніх строків доцільно застосовувати керовану технологію вигонки. Вона дозволяє отримати урожай до точно запланованих дат. На практиці використовують 9-градусний і 5-градусний температурні режими охолодження цибулин, які можна комбінувати.

Тривалість охолодження залежить від сорту та групи тюльпанів. Для більшості сортів класу Дарвінові гібриди (Дипломат, Гудошник, Лондон, Оксфорд та ін.) 9-градусне охолодження триває 22 тижні, а 5-градусне — 12 тижнів. Тюльпанам інших груп потрібен на 3–4 тижні менший період охолодження.

• Вологість повітря при 9-градусній технології — 90 %
• Вологість повітря при 5-градусній технології — 80–85 %
• Глибина садіння в гряди — 6–7 см
• Щільність садіння в гряди — 200–300 шт./м²

При 9-градусній технології після досягнення стадії С цибулини для ранньої вигонки зберігають при 9 °С до 1–5 жовтня, а для пізньої — до середини або кінця жовтня. Потім посадковий матеріал щільно висаджують у заповнені субстратом стандартні ящики з опорними ніжками для штабелювання по 60–80 штук. Ящики встановлюють у штабель у холодильну камеру і зволожують субстрат 2–3 рази на місяць. Для підтримання високої вологості повітря стіни та підлогу камер обприскують водою щодня.

Готові до вигонки пагони повинні досягти довжини 7–9 см. Якщо вони витягнулися раніше строку, температуру в камері знижують до 0–2 °С. За 3–4 тижні до очікуваного цвітіння ящики переносять у теплицю. Оптимальну температуру в теплиці (18 °С) при необхідності можна знижувати до 10–12 °С, щоб затримати цвітіння.

За 5-градусної технології цибулини після досягнення стадії С зберігають насипом у ящиках у холодильниках. Сорти Монте Карло та Голден Аппельдорн розміщують у теплиці максимально щільно. Для Дарвінових гібридів та Бахромчастих сортів знімають верхній шар ґрунту і розкладають цибулини за схемами 10х7 см або 10х10 см, а для інших груп застосовують схему 7х7 см.

1. Підготовка та садіння: охолоджені цибулини дезінфікують і висаджують у гряди на глибину 6–7 см.
2. Укорінення: у перші 3–4 тижні підтримують температуру ґрунту 10–11 °С, повітря — 11–13 °С, використовуючи для охолодження холодну воду або сніг.
3. Стимуляція: через 3–4 тижні після садіння температуру ґрунту і повітря підвищують на 3–4 °С.

Період від садіння до цвітіння за 5-градусної вигонки залежить від строків. Для ранньої вигонки потрібно 7–8 тижнів, для середньої та пізньої — 6–7 тижнів. Якщо строк садіння цибулин затримується, температуру в камері охолодження знижують до 0–2 °С при відносній вологості повітря 80–85%.