Будова та принципи роботи зернової сівалки СЗП-3,6 у сільському господарстві

Робочий процес. Ящик 5 сівалки СЗ-3,6 має два відділення: переднє для насіння, заднє для гранульованих мінеральних добрив. У дні переднього відділення ящика є отвори, крізь які насіння потрапляє у висівні апарати, прикріплені до дна ящика. На задній стінці ящика встановлені висівні апарати для мінеральних добрив.

Сошники 10 розставлені у два ряди на відстані 15 см один від одного за шириною машини. Спереду вони повідцями з'єднуються з сошниковим брусом. Крім того, штангами 1 сошники 10 пов'язані з вилками квадратного вала підйому.

Під час руху сівалки з увімкненими в роботу сошниками насіння з переднього відділення ящика та добрива із заднього подаються висівними апаратами у воронки насіннєпроводів 11. По насіннєпроводах насіння та добрива самопливом надходять у розтруби сошників 10 і далі по спрямовувачах потрапляють на дно борозни, відкритої сошниками. Насіння загортається ґрунтом, що обсипається зі стінок борозни. Остаточно насіння та добрива загортаються загортачами 8, встановленими за сошниками. Висівні апарати приводяться в дію від опорно-привідних коліс системою передач. У транспортне та робоче положення сошники піднімаються й опускаються гідроциліндром 4, увімкненим у гідросистему трактора. Для робітника, що обслуговує сівалку, до рами прикріплена підніжна дошка 7. На зупинках дошка підпирається підставкою 9. На сівалках типу СЗ передбачено встановлення пристроїв для контролю обертання валів висівних апаратів та заглиблення сошників, а також двосторонній зв'язок сіяльника з трактористом. Ці пристрої не входять до комплекту сівалки та постачаються за спеціальними заявками.

БУДОВА ОСНОВНИХ СКЛАДАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ РЯДОВИХ СІВАЛОК Ящики для насіння виготовляються здебільшого з листової сталі та мають форму, що звужується донизу, яка сприяє вільному доступу насіння до висівних апаратів. Насіннєвий ящик закривається зверху двома кришками. У сівалці СЗ-3,6 ящик складається з двох відділень (для насіння та добрив) і кожне з них закривається двома кришками. Кожна кришка має поручень, запірні клямки та клямки для утримання її у відкритому положенні. Передбачено можливість використання всього об'єму ящика тільки для насіння в тих випадках, коли проводиться сівба без добрив. Для цього закривають вікна туковисівних апаратів засувками та виймають заслінки, вставлені всередину ящика. Висівні апарати. Від якості роботи висівних апаратів значною мірою залежить рівномірність розподілу насіння по полю. Для сівби насіння зернових культур та трав широке практичне застосування отримали котушкові висівні апарати, які й встановлені на основних машинах. Попри деякі відмінності в конструктивному оформленні окремих видів, котушкові висівні апарати працюють за єдиною принциповою схемою і основні їхні деталі стандартизовані.

а – корпус; б – котушка; в – насіннєпровід

Будова котушкового висівного апарата

Котушковий висівний апарат складається з корпусу 1, жолобчастої котушки 5, муфти 3 та розетки 4. Котушка 5 насаджена на вал 7 жорстко і поруч із нею розміщена муфта 3. Осьове переміщення котушки з муфтою відносно вала 7 обмежується шплінтами. Разом же з валом котушка може пересуватися в осьовому напрямку в широких межах до повного всування (висування) у корпус. Такі апарати називають апаратами зі зсувними котушками.

Будова висівного апарата та його робота

Переміщенням вала змінюється робоча довжина котушки, тобто та її частина, яка знаходиться всередині корпусу 1. Зміною робочої довжини котушки регулюють кількість висіваного насіння, чим і користуються для встановлення сівалки на задану норму сівби.

Вали разом із котушками переміщують важелем по сектору. Корпус 1 прикріплюється до дна насіннєвого ящика під вихідним отвором для зерна.

В один із бічних отворів корпусу вставлена розетка 4, а в інший входить муфта 3. Жолобчаста частина котушки 5 висувається з корпусу через прорізи розетки 4, причому остання відділяє робочу частину котушки від неробочої.

Насіннєпроводи та сошники сівалки

По насіннєпроводах насіння надходить у горловини сошників. На рядових сівалках для сівби зернових, зернобобових та інших сільськогосподарських культур використовуються гофровані насіннєпроводи. Гофровані гумові насіннєпроводи надійніші в роботі. Вони виготовляються з міцнішої гуми й не втрачають своїх якостей при зміні температури від 0 до 30°.

Гофровані насіннєпроводи встановлені на сівалках типу СЗ-3,6 та її модифікаціях. У верхній частині насіннєпроводу 18 укріплений мундштук для приєднання до апарата, а в нижній – скоба 21 для приєднання до сошника.

Сошник утворює борозенку, вкладає в неї насіння, подане висівним апаратом через насіннєпровід, і загортає насіння ґрунтом. Від його роботи значною мірою залежить якість загортання насіння – загортання його на задану глибину і у вологі шари ґрунту.

За конструкцією сошники поділяються на такі типи:

• дискові;
• наральникові.

На рисунку 21 (а і б) показано будову дискового сошника сівалки СЗ-3,6 та деяких її модифікацій. Основа сошника – литий корпус 1 з пласкими дисками 2. Диски встановлені під кутом 10° один до одного і утворюють клин, що відкриває в ґрунті борозенку. На дно борозенки надходить насіння і загортається вологим ґрунтом, що осипається.

Диски 2 встановлені в корпусі на осях, що обертаються у підшипниках, змонтованих у кришках 8 дисків. Між дисками 2 і корпусом встановлено гумові ущільнювачі 6, між дисками і кришками 8 – картонні прокладки. В отвори кришок 8 вгвинчено пробки 7, що захищають підшипники від потрапляння ґрунту та бруду. У нижній частині лійки корпусу переднього сошника закріплено спрямовувач 5, що спрямовує насіння на дно борозенки. На корпусі заднього сошника встановлено вигнутий спрямовувач.

Механізм підйому та регулювання глибини сошників

Дискові сошники 8 зернових сівалок повідками 9 і 10 з’єднуються шарнірно з повідковим валиком 11, закріпленим на сошниковому брусі 13 рами сівалки. Повідки сошників з валиками кріпляться до бруса 13 вкладишами 12 (сівалки СЗ-3,6).

Додаткові отвори в брусі 13 використовуються при розстановці сошників на різну ширину міжрядь. Щоб сошники не забивалися ґрунтом, їх встановлюють у 2 або 3 ряди: тому повідки 10 сошників переднього ряду коротші за повідки 9 сошників заднього ряду.

У сівалках колишніх випусків повідки кріпляться до сошникового бруса так, що їх можна, послабивши кріплення скоб, переміщувати по брусу.

Повідки сошників приєднані також до механізму підйому та регулювання глибини їх ходу. Цей механізм влаштований таким чином. На рамі сівалки закріплений квадратний вал підйому 3, з яким вилками 2 і скобами 1 з’єднані штанги 4 з пружинами 5. Нижні кінці штанг 4 пов’язані шплінтами з повідками сошників так, що штанга може переміщуватися відносно вилки 2, долаючи опір пружини 5. Пружина одним кінцем впирається в муфточку вилки 2, іншим – у шайбу 6, що утримується на штанзі фігурним шплінтом 7. Перестановкою шплінта 7 в отвори штанги 4 регулюють стиснення пружини 5, а отже, і тиск на сошник. Змінюючи стиснення пружин, вирівнюють хід окремих сошників і найчастіше тих, які йдуть по сліду коліс трактора, сівалки або зчіпки. Так само вирівнюють хід передніх і задніх сошників. Глибина ходу сошників встановлюється гвинтом регулятора глибини, змонтованим на спиці рами сівалки (СЗ-3,6). При вгвинчуванні гвинта глибина ходу сошників збільшується, а при вигвинчуванні – зменшується. У гідрофікованих сівалках сошники піднімаються в транспортне положення і опускаються в робоче виносним гідроциліндром, встановленим на рамі сівалки та підключеним до гідросистеми трактора. У деяких сівалках колишніх випусків для підйому сошників використовуються механічні автомати. Гідроциліндр 5 з’єднаний шарнірно з кронштейном 7, пов’язаним штирем 8 з важелем 9. Кронштейн 7 разом із важелем 9 віссю 6 шарнірно з’єднаний зі сницею рами. Шлангами 1 гідроциліндр підключається до гідросистеми трактора. Шток 2 гідроциліндра шарнірно приєднаний до важеля 3 переднього круглого вала 4 підйому, який пов’язаний із квадратними валами 3 підвіски сошників. При подачі мастила в гідроциліндр, коли шток 2 втягується в корпус циліндра, вал 4 повертається і через систему важелів опускає сошники в робоче положення. Механізми передачі руху. Вали висівних апаратів зернових сівалок приводяться в обертання від опорно-привідних коліс машин через систему зубчасто-ланцюгових передач. На рисунку 23 зображена схема і деякі вузли механізму передачі руху сівалки СЗ-3,6 та її основних модифікацій. На осі 21 опорно-привідного колеса посаджена зірочка 1, пов’язана втулково-роликовим ланцюгом із зірочкою 2 на валу 22 контрприводу. Редуктор дозволяє отримувати чотири передавальні відношення на вал 26 зернових апаратів і шість на вал 25 туковисівних апаратів. Чотири передавальні відношення в передачі на вал 26 отримують взаємною перестановкою шестерень 15, 17, 18 і 19. Для сівби насіння пшениці та ячменю завод рекомендує встановлювати в редуктор шестерні з кількістю зубів 17, 25, 30 відповідно. При цьому передавальне число від осі 21 опорно-привідного колеса на вал висівних апаратів буде 0,616. Для сівби вівса передавальне число треба збільшити до 1,33. Це досягається взаємною перестановкою шестерень 15 і 17.

і деякі вузли механізму передачі руху сівалок СЗ-3,6

Механізм роз'єднувача. При підйомі сошників у транспортне положення передача на вали висівних апаратів відключається, а при опусканні в робоче положення – включається. Пристрій для включення і виключення передачі змонтовано на валу 10 контрприводу. На цьому валу ведуча зірочка 11 передачі обертається лише тоді, коли вона зв’язана з диском 8 роз'єднувача.

Механізм автоматичного вимкнення висівного апарата

У диску 8 є комірка, куди може увійти ролик важеля 7. Коли ролик перебуває в комірці диска, він відтискає засувку, що з'єднує зірочку 11 із диском, і передача вимикається.

При ввімкненні гідросистеми на підйом сошників процес відбувається в такому порядку:

• шток гідроциліндра повертає важіль 2 вала 1 підйому і зв'язаний із ним квадратний вал 3, до якого підвішені сошники;
• на валу 3 укріплено кривошип 4, з'єднаний із підпружиненою (пружина 6) тягою 5;
• тяга, своєю чергою, зв'язана з важелем 7 роз'єднувача;
• при повороті квадратного вала 3 на підйом сошників кривошип 4 через тягу 5 повертає важіль 7 роз'єднувача, ролик важеля входить у комірку диска 8, відтискає засувку, і передача вимикається.