Технології щеплення та клонального мікророзмноження плодових культур

Фізіологія зростання та оптимальні умови для щеплення

Щеплення — основний спосіб розмноження зерняткових, кісточкових, горіхоплідних, цитрусових та субтропічних культур у розсадниках. У процесі об'єднуються підщепа, що формує кореневу систему, і прищепа, з якої розвивається надземна частина рослини. Їх міцне фізіологічне зростання відбувається завдяки поділу живих клітин прикамбіальної зони. Спочатку вони утворюють пухку калюсну тканину, потім формують загальний вторинний камбій, і нарешті відновлюють провідну систему — флоему і ксилему.

• Строк зростання компонентів — від 30–50 днів
• Відносна вологість повітря — 100 %
• Діапазон температур для поділу клітин — 7–32 °C
• Оптимальна температура для яблуні — 12–20 °C
• Оптимальна температура для волоського горіха — 26–28 °C

У сучасному розсадництві застосовується близько 400 способів щеплення, які поділяються на дві основні групи:

• Аблактування (щеплення зближенням) — прищепу і підщепу з'єднують без відокремлення від маточних рослин до їх повного зростання.
• Щеплення відокремленою частиною — перенесення живця або поодинокої бруньки (окулірування, або щеплення вічком).

Щоб компоненти успішно зрослися, необхідно дотримуватися трьох технологічних правил. Прищепа повинна перебувати у стані спокою при хорошій зрілості тканин, а підщепа — у фазі активного сокоруху та камбіальної діяльності. Також у місці з'єднання важливо забезпечити оптимальну аерацію.

Клональне мікророзмноження плодових культур

Клональне мікророзмноження дозволяє масово виробляти оздоровлений посадковий матеріал в лабораторних умовах. Метод базується на здатності меристематичної тканини верхівки бруньки або пагона до регенерації. Процес проводять в абсолютно стерильному середовищі (in vitro) з використанням спеціальних поживних середовищ та регуляторів росту. Технологія успішно впроваджена найбільшими розсадницькими фірмами США, Великої Британії, Німеччини та Італії.

1. Вичленення верхівкової меристеми зі здорової донорської рослини та її стерилізація в боксах.
2. Поміщення трансплантата в пробірки на поживне середовище в регульовані умови освітлення, температури та вологості.
3. Регенерація, що проходить у три етапи: проліферація (розмноження), ріст пагонів у довжину та вкорінення.
4. Висаджування вкорінених мікророслин у касети з ґрунтом і витримування в камері протягом 15 днів.
5. Перенесення в теплиці зі штучним туманом для дорощування при поступовому зниженні вологості повітря.
6. Використання готового суперелітного матеріалу для закладання безвірусних маточних насаджень.

У наш час технологія клонального мікророзмноження оптимізована для підщеп яблуні, вишні, черешні, сливи, а також для ягідних культур, особливо суниці садової. У промисловому виробництві за допомогою культури тканин розмножують сотні видів рослин.

Особливості використання маточних рослин in vitro

Рослини, отримані методом клонального мікророзмноження, мають важливу для розсадника фізіологічну особливість. Зняті з них зелені або здерев'янілі живці мають підвищену здатність до вкорінення. У практичному садівництві ця властивість дозволяє суттєво підвищити ефективність розмноження цінних сортів і підщеп.

Висока здатність до коренеутворення експериментально підтверджена на підщепах вишні П-3, П-7, сорті Молодіжна, а також на підщепі сливи піксі. Таку підвищену активність живців можна зберігати в маточнику до 10 років. Для цього на посадках застосовують спеціальну схему розміщення рослин та особливу систему обрізування.

• Строк збереження високої вкорінюваності — до 10 років
• Випробувані підщепи вишні — П-3, П-7
• Випробуваний сорт вишні — Молодіжна
• Випробувана підщепа сливи — піксі