Анатомічна будова та біологічні функції головного мозку кісткових риб

Проміжний мозок включає в себе епіталамус, таламус і гіпоталамус. Епіталамус складається з парного габенулярного ганглія та епіфіза. Таламус становить основу мозку, своїми нижніми і бічними стінками обмежуючи третій шлуночок. У гіпоталамус входять гіпофіз і судинний мішок. Оскільки проміжний мозок є центром перемикання збуджень, у таламусі і гіпоталамусі знаходяться численні мозкові ядра, пов'язані з усіма відділами.

Середній мозок (тектум) складається з масивної основи, що є продовженням таламуса, і даху, який розділений на дві півкулі – зорові частки. Усередині середнього мозку знаходиться третій шлуночок, на дні якого розташовані два випинання ніжок мозочка, що виступають сюди. Зорові частки, які є прообразом великих півкуль, влаштовані простіше, ніж у ссавців. Вони складаються з 4–5 рядів нервових клітин. Середній мозок є центром зорових сприйнять. Від нього беруть початок зоровий, очноруховий і блоковий нерви. Тектум є основним координаційним центром, що замінює у риб великі півкулі ссавців.

Мозочок лежить позаду зорових часток над довгастим мозком. У ньому розрізняють тіло і дві ніжки. Тіло складається з трьох шарів: зовнішнього молекулярного, середнього гангліозного і внутрішнього зернистого. Молекулярний шар має нейрофібрилярну структуру з одиничними дрібними нейронами. Гангліозний шар представлений одним рядом грушоподібних нейронів – клітин Пуркіньє, зернистий включає численні дрібні клітини – мікроглії.

Мозочок у риб також виконує координаційні функції, регулює плавання і рівновагу тіла, забезпечує співмірність рухових стимулів, посилаючи сигнали в середній мозок, звідки вони надходять у рухові центри мозку.

Довгастий мозок є продовженням основи середнього мозку і без видимих меж переходить у спинний мозок. На його дорсальній стороні знаходиться четвертий шлуночок, по бічних сторонах якого розташовуються потовщення із залягаючими в них ядрами блукаючого нерва. У коропових риб між цими потовщеннями з дна шлуночка виступає потужний медіальний бугор.

Довгастий мозок містить провідну систему, що пов'язує головний мозок зі спинним. Він є місцем відходження з 5-ї по 10-ту пару головних нервів. У ньому розміщуються дихальний, судиноруховий та інші життєво важливі центри. Тут їм відповідають мозкові ядра, що складаються з великих мультиполярних нейронів.

У кісткових риб, на відміну від вищих хребетних тварин, є 10 пар головних нервів. Нерв, що відповідає додатковому (11-та пара), не відокремлений від блукаючого, а під'язиковий відсутній. Гомологом 12-ї пари служить перший спинномозковий нерв.

Спинний мозок у вигляді циліндричного тіла залягає в невральних дугах хребців уздовж усього хребта. Усередині мозку проходить центральний канал, навколо якого розташовуються нейрони мультиполярного типу. Сіра речовина знаходиться всередині мозкового стовбура, утворюючи вентральні, бічні і дорсальні роги. Від спинного мозку метамерно відходять спинномозкові нерви, вісцеральні гілки яких беруть участь у формуванні симпатичного нервового стовбура.

Ззовні мозок вкритий трьома оболонками: внутрішньою м'якою, середньою павутинною і зовнішньою твердою волокнистою.

Вегетативна нервова система і статеве розмноження риб

Симпатична нервова система представлена двома симпатичними прикордонними трактами, що проходять уздовж хребетного стовпа. Відповідно до кожного спинального нерва в останніх розташовуються ганглії, від яких відходять гілки до внутрішніх органів, судин і серця.

Основу парасимпатичної нервової системи становить блукаючий нерв. У риб є також переднє (грудне) і заднє (тазове) сплетення та інтрамуральні ганглії в кишечнику та інших органах. У більшості органів риб вченими встановлена подвійна – симпатична і парасимпатична – іннервація.

Статева система. Риби, як правило, роздільностатеві. Однак деякі риби двостатеві. Бувають випадки перетворення однієї статі в іншу. Статеві залози самця представлені парними сім'яниками (молоками), що містять у період розмноження величезну кількість сперматозоїдів. Від сім'яників ідуть протоки, які відкриваються в статевий отвір.

Статеві залози самки складаються з парних (як виняток, з одного) яєчників, що переходять у короткі вивідні протоки, які відкриваються в статевий отвір. У яєчниках знаходяться ікринки (яйця). Кількість ікринок залежить від:

• віку і розмірів риб (чим старша і більша риба, тим більше ікри);
• їхніх біологічних особливостей (як правило, чим менше цей вид риби проявляє турботи про потомство, тим більше ікри метають самки).

Будова ікри та початкові етапи розвитку

Ікринки здебільшого дуже дрібні, круглі, багаті на жовток. Будова ікринки (яйцеклітини) кісткових риб досить складна. Ікринка вкрита двома оболонками:

• зовнішня частина буває студенистою і липкою;
• внутрішня товста оболонка іноді складається з двох шарів – більш щільного і менш щільного.

Оболонки мають отвір – мікропіле, крізь який всередину ікринки проникають сперматозоїди. Окрім двох оболонок, є зародковий диск, що складається з протоплазми з ядром. Запас білкової речовини зосереджений у жовтку, у певному місці якого міститься одна або багато жирових крапель.

Вже на стадії личинки починається інтенсивний ріст риби. У цей період ріст і розвиток відбувається переважно за рахунок розсмоктування жовткового мішка. При переході на активне живлення ріст продовжується за рахунок їжі.