Нормативи використання бджолиних сімей для ефективного запилення сільськогосподарських культур

Урожайність сільськогосподарських культур прямо залежить від якості запилення. Робота бджіл підвищує крупноплідність рослин, покращує схожість і схоронність насіння та плодів. Однак інтереси пасічника й агронома часто розходяться: для товарного медозбору потрібно значно менше бджолиних сімей, ніж для повноцінного запилення поля.

Нормативи насичення посівів та правила розстановки вуликів

Для максимального збору нектару з гречки достатньо привезти від 0,5 до 1,0 сім'ї на гектар. Однак для підвищення врожаю зерна цього замало — щільність необхідно збільшити до 2,0–3,0 сімей на гектар. Збільшення кількості сімей у 1,5 раза відносно стандартних норм на інтенсивних посівах соняшнику та гречки дає прибавку врожаю більш ніж на 50%. Оскільки надмірне насичення поля бджолами знижує медопродуктивність сімей через високу конкуренцію, агрономам необхідно укладати з пасічниками договори з оплатою за кожну надану сім'ю.

1. Розрахуйте необхідну кількість бджолиних сімей під конкретну культуру за нормативами.
2. Підвезіть вулики на поле або в сад за 1–2 дні до початку цвітіння.
3. Розмістіть пасіку групами: по 20–30 сімей у садах (на відстані не більше 0,5 км одна від одної) та по 50–60 сімей на польових культурах (з видаленням груп одна від одної не більше ніж на 1,0–1,5 км).
4. За необхідності активуйте льотну діяльність бджіл за допомогою дресирування на цільову культуру (конюшину червону, люцерну або тепличний огірок).

Управління силою бджолиних сімей та якістю соторамок

Інтенсивність льоту бджіл залежить від сили сім'ї, температури повітря та доступності нектару. Оцінити роботу запилювачів на посівах можна за кількістю комах, що повертаються у вулик за певний період, або за показниками контрольного вулика. Щоб максимально використати біологічний потенціал бджіл, на пасіці необхідно застосовувати інтенсивні методи обслуговування.

Якість і вік соторамок прямо визначають продуктивність пасіки. У гніздах, зібраних переважно зі старих стільників, бджоли збирають на 40–47% менше меду, ніж у світлих стільниках. Щоб отримати аналогічний обсяг меду, буде потрібно вдвічі більше робочих особин, якщо вони виводилися в стільниках після десятого покоління, і в п'ять разів більше — якщо вони розвивалися в старих чорних стільниках.

Для запобігання роїнню бджіл необхідно постійно завантажувати збором нектару та будівництвом стільників, регулярно підставляючи рамки зі штучною вощиною. Це не впливає на льотну активність, але дозволяє наростити кількість соторамок до головного медозбору. Також рекомендується використовувати будівельні рамки без вощини для відбудови трутневих стільників — цей прийом дає додатковий віск і допомагає боротися з варроатозом.

Утримання бджолиних сімей у мобільних павільйонах створює оптимальний мікроклімат для зимівлі та ранньовесняного розвитку. У таких умовах льотний день робочих бджіл подовжується, що прямо покращує фізіологічні показники комах і підвищує ефективність запилення культур.

• Оптимальна сила сім'ї — 50–60 тис. робочих бджіл
• Зниження збору меду на старих стільниках — на 40–47%
• Виділення воску на 1 кг бджіл — 0,5 кг
• Щільність у молодому саду — 4 сім'ї на 1 га
• Подовження життя бджіл у мобільних павільйонах — на 3,3–10,2%
• Навантаження медових зобиків у мобільних павільйонах — вище на 7,3%

Використання мобільних павільйонів значно спрощує запилення, але вимагає дотримання правил утримання комах. У літній період всередині павільйону необхідно забезпечити якісну вентиляцію. Обслуговування касетних павільйонів відрізняється від роботи зі звичайними вуликами: для огляду гнізда рамки просто висувають у прохід. Ці витрати праці повністю компенсуються зниженням зимової витрати корму та швидким весняним розвитком бджолиних сімей.

При близькому розташуванні вуликів на платформі бджоли можуть блукати та плутати льотки. Щоб запобігти цьому, передні стінки вуликів фарбують у блакитний, жовтий та білий кольори. Також після кожного перевезення важливо встановлювати павільйони та платформи відносно сторін світу точно так само, як вони стояли до транспортування.

Транспортування бджолиних сімей із відкритими льотками

Транспортування бджіл до квітучих масивів на мобільних платформах із відкритими льотками значно спрощує роботу і знижує стрес у комах. Цей спосіб перевезення повністю вирішує проблему задухи в гніздах під час руху та знижує агресивність бджіл. Після прибуття на поле вони поводяться спокійно і швидше приступають до збору нектару та пилку.

1. Починайте транспортування одразу після припинення вечірнього льоту бджіл, що виключає витрати часу на закриття льотків.
2. Залиште відкритими верхні та нижні льотки при закритій кришці платформи для забезпечення достатньої вентиляції.
3. Розрахуйте маршрут так, щоб прибути на місце призначення суворо до світанку.
4. Після зупинки дайте бджолам поступово вийти на прилітну дошку — навіть якщо частина комах тимчасово залишилася зовні, незабаром вони всі зайдуть у вулик.