agronom.me
Меню

Агрохімія

Вплив органічних добрив на ґрунтове середовище та екологічні ризики

Студентові

3 хв читання

Вплив органічних добрив на ґрунтове середовище та екологічні ризики

Застосування органічних добрив допомагає зупинити дегуміфікацію ґрунтів і відновити баланс гумусу. Однак разом із поживними речовинами в ґрунт потрапляють шкідливі домішки: від соди (її частка становить 0,08–0,6 %) до небезпечних патогенів. У необробленій органіці містяться віруси, бактерії, личинки, яйця гельмінтів та збудники важких інфекцій людини і тварин. Тому контроль біологічної чистоти сировини — це питання безпеки всього господарства.

Виживаність хвороботворних мікроорганізмів залежить від сезону. Влітку патогени залишаються активними від 7 до 20 днів, а в осінньо-зимовий період цей строк збільшується до 19–60 днів. У відкритих відстійниках яйця гельмінтів зберігають життєздатність до 4–5 місяців у теплу пору року, а при осінньому закладанні (у жовтні–листопаді) — 12 місяців і більше. Без постійного знезараження гною та посліду використовувати їх на полях категорично заборонено.

Група мікроорганізмів У рідкому гної свиней, клітин/мл У рідкому гної ВРХ, клітин/мл
Аеробні бактерії 10⁶–7,5·10⁷ 3,4·10⁶–4·10⁶
Анаеробні бактерії 10⁷–2·10⁸ 8·10⁷–2·10¹²
Коліформи 10⁴–3,8·10⁶ 10³–3·10⁵
Ентерококи 10–1,2·10⁶ 2·10⁶–7·10⁵
Стафілококи 10¹⁰–10¹² 10⁵–10⁷
Клостридії 1,8·10¹²–4·10⁴ 2·10²–1,6·10⁴
Сальмонели у більшості випадків у більшості випадків

Правила внесення та ризики хімічного дисбалансу

Систематичне перевищення норм внесення рідкої органіки призводить до засолення та деградації ґрунтів. У ґрунтовому шарі накопичуються іони амонію, хлору, сульфат-іони та одновалентні катіони. Легкорухомі форми азоту швидко вимиваються у ґрунтові води і випаровуються в атмосферу. Це позбавляє рослини живлення і одночасно отруює довкілля.

Надлишок окремих елементів блокує засвоєння інших важливих речовин. Наприклад, надмірна кількість фосфатів зв’язує ґрунтове залізо в недоступну для рослин форму. Високі дози калію заважають засвоєнню магнію. А при тривалому внесенні осадів стічних вод у ґрунті накопичуються важкі метали, що погіршують ріст культур та якість урожаю.

Розбавлення гною водою збільшує виживаність патогенів більш ніж у 3 рази порівняно з компактною масою. Якщо заробляння органіки у ґрунт затримується, в атмосферу викидаються аміак, сірководень та органічний пил, які розносяться вітром у радіусі понад 3–4 км.

  • Гранична доза рідкого гною ВРХ — 30–35 м³/га
  • Гранична доза свинячого гною — 20–25 м³/га
  • Гранична доза пташиного посліду — 15–20 м³/га
  • Ліміт азоту з рідким гноєм — до 200 кг/га

Порушення в технологічному ланцюжку знижують рентабельність і завдають шкоди екології. Основними помилками залишаються нерівномірний розподіл добрив та погана система гноєвидалення. Дефіцит підготовлених площ для зрошення стоками змушує нести високі експлуатаційні витрати на мобільний транспорт. Коректний розрахунок балансу між поголів’ям ферми та площею угідь допомагає уникнути передобрення полів.

  • Недостатнє використання підстилки, що знижує вихід якісної органіки в 1,5–2 рази і веде до втрати рідкої фракції.
  • Нерівномірний розподіл гною та компостів по площі поля.
  • Невідповідність чисельності поголів’я площі земель, що удобрюються, що викликає надмірне накопичення солей.
  • Відсутність підготовлених площ для зрошення стоками та слабкий розвиток трубопровідної мережі, що здорожує логістику.
  • Ігнорування спільного внесення безпідстилкового гною із соломою та сидератами.

Для підвищення ефективності безпідстилкового гною поєднуйте його з подрібненою соломою, розсіяною по полю при збиранні зернових, та сидерацією полів.

Читайте також