agronom.me
Меню

Агрохімія

Система добрив та особливості вирощування кормових культур

Студентові

4 хв читання

Система добрив та особливості вирощування кормових культур

Добрива у прифермських кормових сівозмінах розподіляють за тими самими принципами, що й у польових. Головними інструментами для підвищення родючості ґрунту тут залишаються вирощування багаторічних бобових трав та інтенсивне використання органіки. Це дозволяє підтримувати баланс поживних речовин без надмірних витрат.

Гній економічно вигідніше вносити саме на прифермських полях. Таке рішення істотно знижує транспортні витрати господарства на перевезення органічних добрив.

Суданська трава невибаглива до типів ґрунтів. Вона стабільно розвивається на темно-каштанових ґрунтах, будь-яких чорноземах, у заплавах річок та на осушених торфовищах. Культура дає задовільні врожаї на слабокислих ґрунтах і переносить помірне засолення. Найгірше суданська трава росте на ущільнених, сильно лужних, солонцюватих та бідних на органіку землях.

Найкращими попередниками для суданської трави вважаються:

  • зернові культури;
  • зернобобові;
  • озимі;
  • просапні культури.

Розміщувати суданську траву бажано в останньому полі сівозміни. Сама по собі вона є поганим попередником для наступних культур.

Озимий ріпак надзвичайно чуйний на рівень ґрунтового живлення. Якщо запланований урожай зеленої маси перевищує 200 ц/га, застосування добрив стає обов'язковою умовою. На формування кожних 100 ц зеленої маси ріпак витрачає значні ресурси ґрунту.

  • Азот на 100 ц зеленої маси ріпаку — 40–50 кг
  • Фосфор на 100 ц зеленої маси ріпаку — 15–20 кг
  • Калій на 100 ц зеленої маси ріпаку — 60–70 кг
  • Кальцій на 100 ц зеленої маси ріпаку — 20–30 кг

Особливості живлення кормового буряку, гарбуза та однорічних сумішей

Кормовий буряк лідирує серед кормових культур за виносом елементів живлення з ґрунту. При врожаї коренеплодів 400 ц/га та 100 ц/га бадилля рослини поглинають 106 кг азоту, 36 кг фосфору, 193 кг калію та 28 кг кальцію. Порівняно із зерновими культурами буряку потрібно в 1,5 раза більше азоту та майже в 3 рази більше калію, при цьому за виносом фосфору відмінності мінімальні.

Споживання елементів йде нерівномірно протягом вегетації. Азот необхідний буряку з перших днів і до збирання, але пік попиту припадає на першу половину сезону — період активного росту листка та коренеплодів (в умовах Кубані це кінець червня – липень). Фосфор поглинається весь сезон із піком у другій половині вегетації. Калій також надходить безперервно, але найбільш інтенсивно засвоюється у другій половині літа.

Уникайте одностороннього застосування високих норм азотних добрив під кормовий буряк. Це призводить до надмірного накопичення небезпечних нітратів у коренеплодах.

Кормовий гарбуз — цінний молокогінний корм, багатий на каротин та аскорбінову кислоту. Його свіжі плоди за поживністю практично не поступаються коренеплодам. Бадилля гарбуза в чистому вигляді погано силосується, але його можна використовувати в сумішах з іншою рослинною масою. У 100 кг кормового гарбуза міститься 10 кормових одиниць та 700 г перетравного протеїну.

Рекомендовані норми внесення органічних та мінеральних добрив під кормові культури представлені в таблиці:

Культура або суміш Органічні добрива (гній) Мінеральні добрива (діюча речовина, кг/га) Строки та особливості внесення
Ріпак озимий — N90–120, Р60–90, К60 Фосфорно-калійні (Р60–90К60) та частину азоту (N30–40) вносять восени перед сівбою. Решту азоту (N60–80) — навесні як підживлення.
Буряк кормовий 40–60 т/га N60–120, Р60–120, К60–120 Під зяблеву оранку вносять основну дозу (N40–80Р50–110К60–120). При сівбі дають Р10 у рядки, при культивації — N40 у підживлення.
Гарбуз кормовий 40–60 т/га N40–60, Р40–60, К40–60 Вносять під основний обробіток ґрунту.
Жито озиме 45 т/га (або без гною) N45, Р45 (при схемі без гною) Вносять під оранку.
Вико-пшеничні суміші — N50, Р50, К50 Восени під обробіток вносять Р50К50, навесні під час вегетації проводять підживлення N50.
Вико-вівсяні та горохо-вівсяні суміші — N60, Р60 Вносять восени під основний обробіток ґрунту.
Повторні посіви культур — N30–50, Р30–50 Застосовують під передпосівну підготовку або при сівбі.
Багатокомпонентна суміш (суданська трава, сорго цукрове, соняшник, кукурудза, соя) 80–100 т/га під попередник або 30–40 т/га безпосередньо під суміш N60, Р60 (+ N30 на зрошенні) Усю мінеральну дозу N60Р60 та гній (30–40 т/га) вносять під час підготовки ґрунту. На зрошуваних полях у період вегетації додатково проводять 1–2 підживлення азотом по N30.

Читайте також